- •Фізична реабілітація
- •3.1. Лікувальна фізична культура
- •3.1.4. Періоди застосування лікувальної фізичної культури
- •3.1.5. Загальні вимоги до методики проведення занять з лфк
- •3.1.6. Рухові режими
- •3.1.7. Ефективність застосування лфк
- •В деяких суглобах кінцівок, градуси стосовно вихідного положення
- •Рухи пальців кисті
- •3.2.1. Механізми лікувальної дії масажу
- •3.3. Фізіотерапія
- •3.3.2. Класифікація лікувальних фізичних чинників
- •3.3.3. Характеристика лікувальних фізичних чинників
- •3.4. Механотерапія
- •3.5. Пра1іетерапія
- •3.6. Поєднання засобів фізичної реабілітації
- •3.7. Загальні поняття про санаторно-курортне лікування
- •4.2.1. Рани
- •4.2.2. Опіки і відмороження
- •4.2.3. Переломи кісток
- •4.2.4 Ампутаиїї
- •4.3. Фізична реабілітація
- •4.3.1. Оперативні втручання-на органах грудної порожнини
- •4.3.2. Оперативні втручання на органах черевної порожнини
- •І суглобів
- •5.1. Фізична реабілітація
- •5.1.1. Клініко-фізіологічне обгрунтування застосування засобів фізичної реабілітації
- •5.1.2. Недостатність кровообігу
- •5.1.3. Атеросклероз
- •5.1.4. Інфаркт міокарда
- •5.1.5. Стенокардія
- •5.1.6. Гіпертонічна хвороба
- •5.1.7. Гіпотонічна хвороба
- •5.1.8. Ревматизм
- •5.1.9. Захворювання серия
- •5.2.1. Клініко-фізіологічне обгрунтування застосування засобів фізичної реабілітації
- •5.2.2. Пневмонія
- •5.2.3. Плеврит
- •5.2.4. Бронхіальна астма
- •5.2.5. Емфізема легень
- •5.3.2. Гастрит
- •5.3.3. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки
- •5.3.4. Захворювання кишок
- •5.3.6. Спланхноптоз
- •5.4.1. Клініко-фізіологічне обгрунтування застосування засобів фізичної реабілітації
- •5.4.2. Ожиріння
- •5.4.3. Цукровий діабет
- •5.4.4, Подагра
- •5.5. Фізична реабілітація при захворюваннях суглобів
- •5.5.1. Клініко-фізіологічне обгрунтування застосування засобів фізичної реабілітації
- •5.5.2. Артрити
- •5.5.3. Артрози
- •Фізична реабілітація при дефектах постави, сколіозах та плоскостопості
- •6.1. Дефекти постави
- •6.2. Сколіоз
- •6.3. Плоскостопість
- •Фізична реабілітація при захворюваннях і травмах нервової системи
- •7.2. Захворювання і травми периферичної нервової системи
- •7.2.1. Радикуліт
- •7.2.2. Неврит диневого нерва
- •7.3. Захворювання і травми центральної нервової системи
- •7.3.1. Інсульт
- •Орієнтовний комплекс вправ лікувальної гімнастики лля хворих на інсульт при розширеному постільному режимі (за в.М. Максимовою, т.С. Ананьєвою, 1995)
- •7.3.2. Травми головного мозку
- •7.3.3. Травми спинного мозку
- •7.3.4. Неврози
- •8.1. Фізична культура
- •8.2. Фізична культура у середньому і похилому віці
- •9.1. Загальні уявлення про вагітність та пологи
- •9.3. Вплив фізичних вправ на організм вагітної
- •9.3.1. Застосування фізичних вправ під час вагітності
- •9.5. Фізичні вправи y післяпологовий період
- •9.5.1. Зміни в організмі жінки після пологів
- •9.5.2. Заняття фізичними вправами після пологів
- •03680, Київ, вул. Фізкультури, 1
- •04053, Київ-53, Артема, 25.
6.3. Плоскостопість
Плоскостопість — це деформація стопи, що характеризується сплощенням її склепіння. Розрізняють поздовжнє і поперечне склепіння. В нормальній стопі поздовжнє склепіння має форму ніші і простягається від основи великого пальця до початку п'ятки та від внутрішнього краю підошви до її середини. Поперечне склепіння являє собою дугу, що утворюється головками плеснових кісток з опорою на 1-шу і 5-ту. Головною силою, що підтримує склепіння стопи, є м'язи-супінатори (передній і задній великогомілкові м'язи) і м'язи-згина-чі (особливо довгий згинач великого пальця).
При зниженні поздовжнього склепіння стопи виникає поздовжня плоскостопість, а поперечного — поперечна плоскостопість. Іноді ці форми плоскостопості сполучаються. Поздовжня плоскостопість часто супроводжується відведенням переднього відділу стопи, підняттям її зовнішнього краю і прона-цією п'ятки (рис. 6.10), так званим вальгусом стопи (плосковальгусна стопа). У таких випадках внутрішня кісточка помітно висувається, а зовнішня — западає.
При плоскостопості одночасно зі зменшенням висоти склепінь відбувається скру-чення стоп, у зв'язку з чим осьове навантаження припадає на сплощене внутрішнє склепіння. Ресорність стопи різко знижується. При сплощенні склепіння суглобово-зв'язковий апарат розтягується, м'язи слабнуть, кістки стопи опускаються і стискають нервові гілочки підошовної поверхні стоп, що спричиняє біль у різних ділянках стопи, п'ятки. Больові відчуття можуть також виникати на тильній стороні стопи, кісточках, м'язах гомілки, стегна і, інколи, поперековій ділянці.
Пацієнтів непокоїть також підвищена втом- „ , ,л „
, - Рис. 6.10. Вальгусна постановка
люваність під час ходьби або тривалому сто- ■ ,
r J стопи, відхилення п ятки назовні
янні, головний біль. У них змінюється хода, при плоскостопості (1) і нормаль- часто спостерігається сколіоз, ослаблюється не положенння її (2)
367
Фізична реабілітація
Р о з а і л 6. Фізична реабілітація при дефектах постави, сколіозах та плоскостопості
Біль ^ у грудному відділі хребта
м'язова система, знижується фізичнапрацездатність, нерідко виникають порушення функцій внутрішніх органів (рис. 6.11).
Біль у
попереку
Біпь
у кульшо- у.
вому "=' суглобі
Ротація
стегна
Біль у коліні
Біль у
КІСТОЧЦІ
Рис. 6.11. Супутні плоскостопості
прояви порушень опорно-рухового
апарату
Плоскостопість буває уродженою і набутою. Уроджена зустрічається порівняно рідко і є вадою внутрішньоут-робного розвитку скелета стопи. Набута плоскостопість, залежно від причин, що її викликали, поділяється на рахітичну, паралітичну, травматичну і статичну. Остання — найбільш розповсюджений вид плоскостопості. Головною причиною статичної плоскостопості є слабкість м'язів і зв'язкового апарату, що підтримують склепіння стопи. Воно може виникати при надмірній утомі, при тривалому стоянні, носінні тісного взуття, особливо вузького, або на високих підборах, з товстою підошвою. При ходьбі на високих підборах виникає перерозподіл навантаження з ділянки п'ятки на ділянку поперечного склепіння, яке може не витримувати його, і тоді починає формуватися поперечна плоскостопість.
Стан склепіння стопи визначають візуально і при підозрі на плоскостопість ступінь ЇЇ сплющення досліджується за допомогою плантограм — відбитків стопи. Найчастіше у практиці використовується метод Чижина. Суть його: досліджуваному пропонують стати спочатку на поролон або повстину, змочену 10 % розчином півторахлориду заліза, а потім — на папір, зволожений 10 % розчином таніну в спирті. В місцях контакту стопи з папером залишається темний відбиток підошов —- плантогра-ма. На рис. 6.12 представлено плантограми нормальної, сплощеної і плоскої стопи та наведено лінії для їх аналізу.
На плантограмі нормальної стопи ділянка п'ятки з'єднується з передньою частиною стопи вузьким перешийком. На відбитку сплощеної стопи цей перешийок значно ширший, а плоска стопа його не має і ділянка п'ятки не звужуючись переходить у передній відділ стопи. Для визначення ступеня сплощення стопи на плантограмі проводять кілька ліній: дотичну до найбільш виступаючих точок внутрішньої частини стопи (ВГ); лінію АБ, що проходить через основу II пальця до середини п'яти (поздовжня вісь стопи); лінію ДЖ, що перпендикулярна до АБ і проходить через її середину до перетину з дотичною (ВГ). На останній лінії відмічають точку Д (зовнішній край відбитка), точку Е
(внутрішній край відбитка) і точку Ж, що виникає у місці перетину з дотичною лінією. За цими точками визначають індекс стопи, тобто відношення ширини опірної частини її (ДЕ) до незавантаженої частини стопи (ЕЖ). Цей індекс у нормальній стопі наближається до 1, сплощеної — коливається від 1 до 2, а плоскі мають індекс понад 2.
Плоскостопість лікують комплексно, тривало. Широко використовують ЛФК, лікувальний масаж, фізіотерапію, спеціальне взуття і устілки-супінато-ри, загальні гігієнічні засоби. При значній плоскостопості корекції досягають гіпсовими пов'язками з фіксацією стопи у варусному положенні, а інколи вдаються до хірургічного втручання.
Лікувальна фізична культура застосовується при всіх видах плоскостопості. її завдання: зміцнення всього організму, підвищення силової витривалості м'язів нижніх кінцівок; корекція деформації стоп, усунення вальгусної постановки п'ятки і збільшення висоти склепінь стопи; виховання і закріплення стереотипу правильної постави тіла та нижніх кінцівок при стоянні і ходьбі. ЛФК призначають за трьома періодами (ввідний, основний і заключний).
У ввідний період спеціальні вправи для м'язів гомілки і стопи виконують з положення лежачи і сидячи, що виключає вплив маси тіла на склепіння стоп. Спеціальні вправи чергують із вправами на розслаблення та загальнорозвива-ючими для всіх м'язових груп. У цей період бажано вирівняти тонус м'язів гомілки, покращити координацію рухів.
Рис. 6.12. Плантограми стопи: 1 — нормальної, 2 — сплощеної, 3 — плоскої; 4 — лінії для аналізу гшанктограми
В основний період слід досягти корекції положення стопи і закріпити його. Використовують вправи для зміцнення переднього і заднього великогомілкових м'язів і згиначів пальців, вправи з поступовим збільшенням навантаження на стопи. В комплекси включають вправи з предметами: захват пальцями ніг дрібних предметів (камінців, кульок, олівців, квасолі та ін.) і їх перекладання (збирання пальцями ніг килимка з м'якої тканини, катання підошвами палиці тощо). Для закріплення корекції використовують спеціальні види ходьби —
368
369
Фізична реабілітація
Розділ 6. Фізична реабілітація при дефектах постави, сколіозах та плоскостопості
на носках, п'ятках, зовнішній поверхні стоп, з паралельною постановкою стоп. Виправленню положення п'ятки сприяють також ходьба по похилій поверхні, ребристій дошці. Частину спеціальних вправ слід виконувати у фіксованому положенні головок плюсневих кісток на поверхні підлоги, у якому напруження згиначів пальців призводить не до їх згинання, а до збільшення висоти поздовжнього склепіння. Всі спеціальні вправи включають у заняття разом із за-гальнорозвиваючими при зростаючому дозуванні і поєднуються з вправами на виховання правильної постави.
У заключний період до лікувальної та ранкової гігієнічної гімнастики додають лікувальну ходьбу, теренкур, гідрокшезитерапію та спортивно-прикладні вправи. Використовують плавання вільним стилем, рухливі і спортивні ігри, їзду на велосипеді, ходьбу на лижах, катання на ковзанах, близький туризм. Однак обмежують вправи з обтяженнями у вихідному положенні стоячи, стрибкові вправи.
Наводимо спеціальні вправи, що рекомендується використовувати у заняттях ЛФК при плоскостопості у різних вихідних положеннях.
Лежачи на спині:
Почергове і одночасне відтягування пальців ніг з одночасним їх супінуванням.
Зігнути ноги, впертися стопами в підлогу. Розведення і зведення п'яток. Після серії рухів — розслаблення.
Почергове і одночасне незначне піднімання п'яток від опори.
Ноги зігнуті у колінах і розведені, стопи торкаються одна одної підошвами. Відведення і приведення п'яток з упором на пальці.
Покласти зігнуту в коліні ногу на коліно другої, напівзігнутої, ноги. Колові рухи стопи в одну та іншу сторону. Те саме, змінивши положення ніг.
Ковзні рухи стопою однієї ноги по гомілці іншої, "охопивши" гомілку. Те саме другою ногою.
Сидячи:
Ноги зігнуті, стопи паралельно. Одночасне і почергове піднімання п'яток.
Одночасне і почергове тильне згинання стоп.
Піднімання п'ятки однієї ноги з одночасним тильним згинанням стопи другої ноги.
Ноги прямі. Згинання і розслаблення стоп.
Покласти одну ногу стопою на коліно другої ноги.
Захват пальцями ніг дрібних предметів і перекладання їх на інше місце.
Сидячи по-турецьки, підігнути пальці ніг. Нахиляючись вперед, встати з опорою на тильну поверхню стоп.
В упорі сидячи ззаду розвести коліна і підтягнути стопи до сідниць.
Стоячи:
Стопи паралельно на ширині ступні, руки на пояс. Підніматися на носках одночасно і почергово. Піднімати пальці ніг з опорою на п'ятки одночасно і почергово. Перекат з п'ятки на носок і навпаки.
Напівприсідання і присідання на носках, руки в боки, вгору, уперед.
Стопи паралельно. Перекат на зовнішні краї стопи І навпаки.
Носки разом, п'ятки нарізно. Напівприсідання і присідання у поєднанні з рухами рук.
Стопи паралельно, руки на пояс. Почергове піднімання п'яток.
Стоячи на гімнастичній палиці, стопи паралельно. Напівприсідання і присідання в поєднанні з рухами рук.
Стоячи на рейці гімнастичної стінки, хват руками на рівні грудей, напівприсідання і присідання.
Стоячи на рейці гімнастичної стінки. Піднімання на носки і повернення у в.п.
Стоячи на набивному м'ячі. Присідання у поєднанні з рухами рук.
У русі:
Ходьба на носках.
Ходьба на зовнішніх краях стоп.
Ходьба в положенні носки всередину, п'ятки назовні.
Ходьба в положенні носки всередину, п'ятки назовні, з почерговим підніманням на носки.
Ходьба на носках на напівзігнутих ногах.
Ходьба на носках з високим підніманням колін.
Ковзні кроки з одночасним згинанням пальців.
Ходьба по ребристій дошці.
Ходьба вниз по похилій поверхні.
10. Ходьба на носках вгору і вниз по похилій поверхні.
Рис. 6.13. Устаткування для профілактики І лікування плоскостопості: 1 — мішечок з піском; 2 — напівкруглий брус; 3 — брус з нахиленими площинами; 4 — дерев'яні циліндри; 5 — м'яч; 6 — медбол; 7 — дрібні предмети; 8 — рушник; 9 — рушник з вантажем; 10 — гімнастична палиця; II — булава; 12 — гімнастична стінка; 13 — тренажер для стоп; 14 — гвинтовий стілець; 15 — ящик ї піском; 16 — доріжка поролонова або гумова; 17 — качалка з гумками; 18 — підставка з валиками; 19 — прилад для електромасажу стоп; 20 — дитячий велосипед зі спеціальними педалями; 21 — динамометр для вимірювання сили стоп у дітей; 22 — велотренажер для дітей
370
371
Фізична реабілітація
РОЗДІЛ 7
Лікувальний масаж проводять 1,5-2 міс курсами протягом всього періоду лікування плоскостопості для: усунення або зменшення болючості у деформованих стопах, м'язах кінцівок та покращання крово- і лімфообігу в них; поліпшення скорочувальної здатності і сили м'язів гомілки та зміцнення зв'язкового апарату стоп; нормалізації склепіння стоп; підвищення загального тонусу організму. Використовують класичний масаж і самомасаж, котрий починають з гомілки у положенні лежачи на животі. Масажують м'язи внутрішньої і зовнішньої її сторони, потім тильну сторону стопи, а далі переходять на підошву, застосовуючи погладжування, розтирання, розминання, постукування. Після цього повертаються до масажування м'язів гомілки і потім стопи. Тривалість масажу 8-12 хв, рекомендується його повторювати двічі на день.
Фізіотерапію призначають одночасно з іншими засобами фізичної реабілітації. її завдання: ліквідувати біль, поліпшити кровообіг і трофіку тканин стопи і гомілки; зміцнити нервово-м'язовий і зв'язковий апарати стопи; загартувати організм. Використовується діадинамотерапія, електростимуляція великогомілкового м'яза та довгого м'яза — розгинача пальців, теплі ножні ванни, обтирання, обливання, купання, сонячні та повітряні ванни.
Ефективність фізичної реабілітації при плоскостопості проявляється в зменшенні або повному зникненні неприємних відчуттів і болю при тривалому стоянні і ходьбі, усуненні дефекту стоп, нормалізації постави та ходи, поліпшенні фізичної працездатності.
Взагалі плоскостопість, особливо найбільш поширену статичну плоскостопість, слід попереджати, використовуючи різні предмети, прилади і устаткування (рис. 6.13). Починати це треба з раннього дитячого віку. В заняття фізкультурою слід включати спеціальні вправи для формування і зміцнення склепінь стопи, заохочувати періодично ходити босоніж по підлозі, пухкій землі, піску, гальці. Сприяє профілактиці плоскостопості носіння взуття з твердою підошвою, невеликим каблуком і шнурівкою, раціональний руховий режим, а головне — регулярні заняття фізичною культурою і спортом.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Що таке постава? Які ознаки правильної постави і які її дефекти виникають у сагітальній І фронтальній площинах?
За допомогою яких засобів фізичної реабілітації зміцнюють м'язовий корсет, виховують навичку правильної постави?
Які особливості методики коригуючої гімнастики при дефектах постави?
Що таке сколіоз? Які причини деформації хребта і чим характеризуються ступені сколіозу?
Які завдання і як застосовують ЛФК та фізіотерапію на етапах реабілітації?
Які особливості застосування лікувального масажу при сколіозах?
Що таке плоскостопість? Які причини її виникнення і як визначають стан склепіння стопи?
Які завдання і як застосовують ЛФК та інші засоби фізичної реабілітації при лікуванні плоскостопості?