- •46. Проаналізуйте вплив руйнування срср на розвиток світового співтовариства
- •47. Охарактеризуйте етапи здобуття Україною державної незалежності.
- •48. Охарактеризуйте основні напрямки та етапи економічних перетворень в Україні в 1990-ті роки.
- •49. Охарактеризуйте вищі органи державної влади в незалежній Україні: порядок формування, принципи взаємодії, основні повноваження.
- •50. Проаналізуйте роль політичних партій у суспільно-політичному житті незалежної України
- •51. Проаналізуйте причини, зміст і результати української державної політики в соціальній сфері.
- •52. Проаналізуйте, як реалізується на практиці основні конституційні права українських громадян
- •53. Охарактеризуйте здобутки зовнішньої політики України за 1991-2012 рр.
- •54. Охарактеризуйте розвиток українсько-російських стосунків в 1991-2012 рр.
- •55.Охарактеризуйте розвиток стосунків України з єс в 1991-2012 рр.
- •56. Охарактеризуйте розвиток стосунків України з нато в 1991-2012 рр.
- •57. Проаналізуйте здобутки і втрати української економіки за роки незалежності
- •58. Охарактеризуйте внесок Президента л.М. Кравчука в розвиток України
- •59. Охарактеризуйте внесок Президента л.Д. Кучми в розвиток України
- •60. Охарактеризуйте внесок Президента в.А. Ющенка в розвиток України
51. Проаналізуйте причини, зміст і результати української державної політики в соціальній сфері.
Сподівання більшості населення України на економічне процвітання, підкріплені оцінками західних експертів, були однією з головних причин голосування за незалежність на референдумі.
Однак, роки незалежності принесли багатьом розчарування. Добробут погіршувався. Екологічні проблеми, незадовільний стан охорони здоров'я і соціальної сфери призвели до скорочення населення у державі.
Соціально-економічна ситуація в Україні значно загострилася після того, як Росія на початку 1992 р. запровадила лібералізацію цін. Це призвело до їх різкого підвищення і напливу грошової маси з Росії та інших держав колишнього СРСР в Україну. Запровадження з 10 серпня 1992 року українських купонів багаторазового використання лише деякою мірою пом'якшило ситуацію.
Стрибок цін на різні товари коливався у межах від 3 до 50 разів. Підвищення заробітної плати, стипендій та пенсій не компенсувало значного зниження життєвого рівня населення. Особливо постраждали від «лібералізації» малозабезпечені верстви.
У таких умовах Україні довелося робити перші реальні кроки до ринкової економіки. Щоб зламати неефективну командно-адміністративну систему господарювання, необхідно було роздержавити економіку, зробити її багатоукладною. Економіка перебуває у стані глибокої кризи. Виступаючи у Верховній Раді України з програмою соціально-економічних реформ, Президент Л. Кучма констатував фактичний провал аграрної політики.
Сільське господарство і досі є найбільш невпорядкованою сферою економіки.
Правда, указ Президента України від 3 грудня 1999 р. «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» був тим стимулом, що прискорив приватизацію землі. Згідно з офіційною статистикою, в Україні фактично не залишилось ні колгоспів, ні колективних сільськогосподарських підприємств (КСП).
Серед причин катастрофічного стану господарського життя спеціалісти називають наступні. Структура виробництва в Україні була підпорядкована імперським інтересам.
Лише третина виробничо-технологічних циклів промисловості брала початок і завершувалась у республіці.
Науково-технічна і технологічна відсталість української важкої промисловості, її величезна енергоємкість призвели до низької конкурентоспроможності продукції. Ресурси нафти, газу, лісу і дешевого вугілля внаслідок інтенсивної експлуатації в часи СРСР майже повністю вичерпались. Негативно позначились на економіці України її повна залежність від кредитно-фінансової політики Росії, збереження «прозорих» кордонів.
Важке економічне становище не дає можливості реалізувати декларовані соціальні програми. Рівень життя основної маси населення продовжує падати, не зменшується заборгованість держави з заробітної плати.
52. Проаналізуйте, як реалізується на практиці основні конституційні права українських громадян
Можна навести такий перелік особистих прав і свобод людини і громадянина, закріплених у відповідних статтях Конституції України:
рівність перед законом (ст. 24 Конституції України);
право на життя (ст. 27 Конституції України);
повага до честі та гідності (ст. 28 Конституції України);
вільний розвиток особистості (ст. 23 Конст итуції Ук р а ї н и );
достатній життєвий рівень (ст. 48 Конституції України);
недоторканність особистості (ст. 29 Конституції України);
свобода (ст. 29 Конституції України);
недоторканність житла (ст. 30 Конституції України);
безпека (ст. 32 Конституції України);
вільне пересування та вибір місця проживання (ст. 33 Конституції України);
свобода світогляду (ст.ст. 11, 35 Конституції України);
право на правову допомогу (ст.ст. 29, 59 Конституції України);
захист своїх та чужих трудових прав та свобод (ст. 44 Конституції України);
право на захист свого та інших людей життя і здоров’я від протиправних посягань (ст. 27 Конституції України);
охорона законом особистого та сімейного життя (ст. 32 Конституції України);
вільний вступ до шлюбу (ст. 51 Конституції України);
таємниця листування, телефонних розмов та телеграфних повідомлень (ст. 31 Конституції України);
право на розвиток національної самобутності (ст.ст. 53, 11 Конституції України);
право на судовий захист та оскарження свого затримання (ст.ст. 29, 32 Конституції України).
Серед наведеного переліку особистих прав на найбільшу увагу заслуговують права людини на життя і повагу до її гідності, права на свободу і особисту недоторканність, права на недоторканність житла, таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, права на невтручання у сімейне й особисте життя, тому що серед особистих прав вони розуміються як фундаментальні, природні права людини.