9 Клас. Історія україни

Дата

уроку

К-ть годин

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ

2

ПОВТОРЕННЯ

Розподіл українських земель між Російською імперією та Австрійською імперією. Життя різних верств населення.

ВСТУП

Особливості розвитку українських земель у ХІХ ст. – початку ХХ ст. Полікультурний характер українського суспільства. Джерела з історії України ХІХ – початку ХХ ст.

Учень/Учениця

хронологічно співвідносить процеси, які відбувалися на землях України, із загальноєвропейськими тенденціями історичного розвитку;

показує на карті території розселення українців та територіальні зміни наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст.; зіставляє їх із сучасними кордонами України;

пояснює, які були особливості розвитку українських земель у ХІХ -на початку ХХ ст.;

називає і характеризує види джерел із історії України названого періоду

18

Розділ І. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ Й АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЙ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.

Україна в контексті міжнародних політичних відносин початку і середини ХІХ ст.

Адміністративно-територіальний устрій та регіо­нальний поділ українських земель. Політика імперських урядів щодо України. Суспільство: соціальна структура, національний склад.

Криза кріпосницького господарювання. Початок промислового перевороту на українських землях. Міста. Розвиток внутрішньої торгівлі.

Практичне заняття: Духовні цінності українців.

«Енеїда» І. Котляревського. Початок українського національного руху: збирання народних пісень (М. Цертелєв і М. Максимович), діяльність харківського гуртка «романтиків». Перемишльський культурно-освітній осередок.

Українське питання в програмах російських декабристів й українських масонів. Польське повстання 1830 р. і Правобережна Україна.

«Руська трійця». М. Шашкевич. Кирило-Мефодіївське братство. Т. Шевченко.

Революції 1848–1849 р.: слов’янське відродження

та національний рух в західноукраїнських землях. Головна руська рада.

Практичне заняття: Українське «національне відродження» в контексті європейської історії кінця XVIII – середині ХІХ ст.

Учень/Учениця

називає час діяльності «Руської трійці», Кирило-Мефодіївського товариства, роки відкриття перших університетів, виходу друком книжок, що започаткували українське національне відродження; діячів українського руху – етнографів, фольклористів, істориків, громадських і церковних діячів та їхні твори;

показує на карті українські землі у межах імперій; на основі карти порівнює політико-адміністративний устрій українських земель у складі Російської імперії з політико-адміністративним устроєм українських земель у складі Австрійської монархії;

пояснює і застосовує поняття: «етнос», «народність», «нація», «українське національне відродження», «український проект», «національна ідея», «перший – академічний (науковий) – етап національного відродження», «промисловий переворот»;

описує становище українського населення та повсякденне життя українців у складі Російської та Австрійської імперій; перебіг національного руху в Галичині під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії;

наводить приклади гальмування кріпацтвом економічного розвитку України; поширення на Україну російського та польського суспільних рухів,

характеризує зміст і значення «Енеїди» І. Котляревського, «Русалки Дністрової», «Малоросійських пісень...» М. Максимовича; програмні засади та діяльність Кирило-Мефодіївського братства; соціально-економічний розвиток українських земель, становище населення та явища повсякденного життя українців під владою Росії та Австрії;

визначає причини, сутність та наслідки першого етапу національного відродження землях підросійської та підавстрійської України, національного руху на західноукраїнських землях під час революцій 1848–1849 рр. у Австрійській імперії;

висловлює ставлення до діяльності І. Котляревського, Т. Шевченка, М. Максимовича, М. Шашкевича, М. Костомарова, І. Срезневського.

2

Узагальнення, тематичне оцінювання

14

Розділ ІІ. МОДЕРНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В СЕРЕДИНІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Ліквідація кріпацтва 1848 р. та 1861 р. Капіталізація та ринкові відносини в аграрному секторі. Столипінська аграрна реформа.

Особливості модернізації економіки в українських землях у складі Російської та Австро-Угорської імперій. Цукроваріння, машинобудівна промисловість й металургія. Монополізація промисловості. Транспортне сполучення. Торгівля (ринки, ярмарки, міжнародна й міська торгівля). Трудова еміграція.

Практичне заняття: Зміни у соціальній структурі суспільства. Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя.

Українські землі в міжнародних відносинах та геополітичних планах європейських держав.

Модернізаційні процеси в освіті й науці. Університети. Видатні вчені.

Український професійний театр.

Світоглядні та культурно-мистецькі течії (класицизм, романтизм, реалізм). Традиція й «модерн».

Практичне заняття: Зміни в міській та сільській забудові. Масова забудова міст. Модерн в архітектурі.

Практичне заняття: Перші українські підприємці.

Учень/Учениця

називає роки ліквідації кріпацтва на українських землях, основні тенденції модернізації українського суспільства; причини трудової міграції українців; діячів науки та культури;

пояснює і застосовує поняття: «земства», «монополія», «буржуазія», «робітництво», «інтелігенція», «емансипація», «фемінізм», «романтизм», «реалістичний стиль», «український стиль», «стиль модерн»;

описує повсякденне життя українців; пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва;

наводить приклади соціальних та економічних зрушень в українських землях, суперечливого характеру явищ і процесів модернізації повсякденного життя українців; змін в транспортному сполученні; досягнень науки та культури; пам’яток живопису та архітектури різних стильових форм;

характеризує модернізаційні процеси в українських землях, порівнюючи їх з аналогічними процесами в європейських країнах; зміни у соціальному складі населення України та повсякденному житті населення, розвиток культури та науки, процес становлення професійного театру, діяльність меценатів та їхній вплив на розвиток культури;

визначає причини, сутність та наслідки селянської реформи 1861 р. та Столипінської аграрної реформи;

висловлює ставлення до діяльності М. Терещенка, В. Симиренка.

2

Узагальнення, тематичне оцінювання

10

Розділ ІV. НАЦІОНАЛЬНИЙ І ПОЛІТИЧНИЙ РУХИ У СУСПІЛЬНОМУ ЖИТТІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ - ПОЧАТКУ СТ.

Громадівський рух. Київська та ін. громади. В. Антонович. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Реакція імперської влади Росії на розвиток українського руху.

Галицькі народовці, боротьба з москвофільством. «Руська бесіда». Товариство «Просвіта». О. Барвінський. Політика «нової ери». «Україна ірредента» Ю. Бачинського. Наукове товариство ім. Шевченка.

Українська політична еміграція. Журнал «Громада». Братство тарасівців. Український соціалізм: М.Драгоманов і галицькі радикали. І. Франко та М. Павлик.

Практичне заняття. Соціальні, національні, космополітичні ідеї в суспільно-політичній думці України.

Зародження партійного життя. РУРП, УНДП та УСДП.

Партійний рух на Наддніпрянській Україні. «Самостійна Україна» М. Міхновського. Ліберально-демократичні та ін. партії на початку ХХ ст.

Український рух в умовах Російської революції 1905–1907 рр. Українська громада в Державній Думі.

Практичне заняття. Українська політична думка: між федеративністю і самостійністю.

Учень/Учениця

називає час створення Київської громади; роки ухвалення Валуєвського циркуляра та Емського указу; створення перших українських політичних партій; діячів українського руху.

пояснює і застосовує поняття: «малоросійство», «москвофільство», «громадівський рух», «народовці», «другий – культурницький (українофільський) – етап національного відродження», «третій – політичний – етап національного відродження», «політичні партії»;

наводить приклади соборницької діяльності Старої громади і галицьких народовців, розгортання масового українського національного руху в Галичині;

характеризує основні погляди та напрямки діяльності громадівців, народовців, радикалів; зміст «України ірредента» Ю. Бачинського та «Самостійної України» М. Міхновського, програми та діяльність Братства тарасівців та перших політичних партій,

визначає причини, сутність та наслідки другого та третього етапів національного відродження на землях підросійської та підавстрійської України, «новоерівської» політики народовців, ухвалення російським царатом Валуєвського циркуляра та Емського указу.

висловлює ставлення до діяльності В. Антоновича, М.Драгоманова, І. Франка, М. Павлика, М. Міхновського.

2

Узагальнення до курсу «Україна у ХІХ – на початку ХХ ст.»

Тематичне оцінювання

2

Резерв