Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курсовик.docx
Скачиваний:
59
Добавлен:
01.03.2016
Размер:
157.04 Кб
Скачать

35

ВСТУП

Вивчення математики в початковій школі займає чільне місце серед усього навчально-виховного процесу. І від того, як учні засвоять програмовий матеріал, вмітимуть виконувати дії над числами, знаходити значення числових і буквених виразів, розв'язувати рівняння і нерівності, різного виду задачі та виконувати інші завдання, передбачені програмою з даного предмета, залежатиме результативність їхнього подальшого навчання.

Дбаючи про високий рівень знань своїх школярів, кожен учитель намагається використовувати такі форми і методи навчання, які б викликали в дітей цікавість до даного матеріалу, бажання вчитися, домагатися успіху в опануванні основ наук. Цьому підпорядковане використання нестандартних форм проведення уроків. Та які б інноваційні технології ми не впроваджували в

практику, добитися успіху можна лише зацікавивши учня на уроці, коли, розвиваючи свої здібності, він задовольняє пізнавальні потреби.

Оскільки в школі 85-95% навчального часу учні проводять на уроці, він вважається основною формою організації навчального процесу. Класно-урочна система витримала випробування життям протягом декількох сторіч і, незважаючи на постійну гостру критику, зберігається дотепер майже в усьому світі. Вона має безсумнівні позитивні якості, такі як проста організаційна структура, економічність, простота керування. Але одночасно у неї є чимало негативних моментів: недостатній облік індивідуальних розходжень, сувора організаційна структура, що створює найчастіше формальний підхід до уроку.

Проходячи практику в школі та спостерігаючи за школярами, я багато разів бачила учнів різних класів та шкіл, які на уроці перестають слухати або, навпаки, тільки роблять вигляд, що слухають, але не чують, якщо новий матеріал їх не зацікавив з самого початку. За­побігаючи байдужості на уроці, появу нового матеріалу потрібно підпорядковувати природній допитливості школяра: новий факт не виникає з «нічого»; разом з дітьми з'ясувати можливості його застосування, використовуючи проблемні питання, нестандартні прийоми на уроках математики, а форму організації навчання обирати оптимальною. Отже, завдання, яке постало перед учителем, — збудити здібності своїх учнів, виховати в них сміливість думки і впевненість у тому, що вони розв'яжуть кожну задачу, в тому числі й творчого характеру, — без особистого захоплення справою, без наявності педагогічного такту і таланту, без умілого вибору форм навчання, методів, прийомів та засобів втілити в життя неможливо.

Особистісно зорієнтоване навчання передбачає навчальний процес, за якого як учні, так і вчителі почувають себе комфортно. Я, як і, мабуть, кожний педагог, отримую задоволення від роботи, коли бачу позитивні наслідки своєї праці, учні — також. Однією з причин, що допомагають отримати найкращі результати, є вибір оптимальної форми навчання.

Традиційні форми навчання математики іноді заважають здібному учню повністю проявити себе, тому один зі шляхів подолання цього я вбачаю у використанні нестандартних форм організації навчання.

Об’єкт дослідження – процес застосування нестандартнихуроківв навчально-виховному процесі в початковій школі.

Предметом даного дослідження – використання нестандартних уроків математики у початковій школі.

Мета даного дослідження – дослідити особливості нестандартних уроків, як особливої форми організації навчально-пізнавальної діяльності та показати значущість використання нестандартних уроків при вивченні математики в початковій школі.

Головними завданнями даного дослідження є:

  1. Вивчити літературу, передовий досвід вчителів з даної проблеми.

  2. Визначення поняття нестандартних методів в навчальному процесі, особливостей їх застосування.

  3. Характеристика особливостей сучасних методів організації та проведення нестандартних уроків математики в початковій школі.

  4. Проведення та аналіз результатів дослідження.

Методи дослідження проблеми:

Теоретичні ( аналіз наукової літератури, метод теоретичного аналізу і синтезу; порівняння та узагальнення).

Емпіричні (спостереження; бесіда з вчителями за даною проблемою з метою вивчення досвіду роботи вчителів; анкетування).

Структура роботи зумовлена логікою і складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури. У першому розділі розглянуто теоретичні аспекти використання нестандартних уроків при вивченні математики в початковій школі, в другому – практично-методичні аспекти їх використання. В додатках до роботи наведені приклади планів-конспектів нестандартних уроків математики взятих з різноманітних джерел, анкети вчителів.

Загальний обсяг роботи складає 35 сторінок.

Розділ I. Теоретико–методологічні основи використання нестандартних уроків математики у початковій школі як важлива педагогічна проблема

    1. Психолого - педагогічні основи використання нестандартних уроків математики у початковій школі

Впродовж тривалого часу відомими педагогами-класиками здійснювались пошуки методів, прийомів, шляхів удосконалення процесу навчання. Так Я.А. Коменський розробляв методи ефективного навчання, коли обґрунтовував класно-урочну систему навчання у своїй «Великій дидактиці»; А. Дістервег заклав теоретичні основи розвиваючого навчання; далі теорію методів навчання розвинув К.Ушинський. Потім в педагогічній теорії й практиці значного визнання дістали проблемні методи навчання, обґрунтовані відомими дидактами М. Скаткіним, І. Лернером, М. Махмутовим та ін.[ 1, с.65].

В останні десятиліття педагоги дбають про вдосконалення форм і методів навчання, які б сприяли органічному поєднанню навчальних, розвивальних та виховних цілей уроку[17, с.55].

Швидкий розвиток науки, зростання обсягів нової інформації потребують від школи підготовки активних, самостійних людей з розвиненими творчими здібностями. Практичний досвід переконує нас у недостатній ефективності традиційного уроку для розв’язання названих вище проблем. Тому потрібно ввести щось нове, переломне, і однією з виразних тенденцій оновлення школи став пошук нестандартного уроку, і цим займається саме творчий вчитель тому, що він є постійним шукачем шляхів вдосконалення уроку.

Серед цих пошуків у дидактиці початкового навчання помітне місце посіли так звані нетрадиційні уроки, які, щоправда, задумуються і реалізуються вчителями по-різному.

Простежуючи історію його розвитку, можна побачити, що нестандартні заняття виникали тоді, коли в суспільстві відбувалися кардинальні зміни, реформи [13, с.65 ].

Курс математики – важлива складова навчання і виховання молодших школярів, основоположна частина математичної освіти. Цей курс у системі неперервної освіти ґрунтується на відповідному змісті Базового компонента дошкільної освіти.

Навчання математики в початковій школі виконує низку значущих для загального розвитку особистості учня завдань серед яких: формування здатності логічного міркування, уміння виділяти властивості предметів і явищ навколишнього світу; виховання зосередженості, наполегливості, працьовитості, самостійності та ін.; розвиток інтелекту, пам’яті, мовлення, уяви. Тому вчителю дуже важливо зацікавити та залучити всіх учнів до вивчення математики.[2]

Ефективними засобами збудження живого інтересу до вивчення математики в початкових класах поряд з різними іншими методами є нестандартні уроки. Основою нестандартних уроків є практична робота, дидактична гра або інтриги, що зближує навчальну діяльність з основним видом діяльності молодших школярів – грою. Вона переключає довільну увагу дітей на навчальний процес, на розв’язування навчальної задачі. Гра спонукає учнів до виконання більшої кількості математичних вправ, сприяє набуттю більш міцних свідомих знань, умінь і навичок. Такі уроки допомагають учителю урізноманітнювати роботу, знімають напруження від звичної навчальної діяльності, переключають увагу школярів; вони є цінним засобом виховання розумової активності дітей, що активізує психічні процес, викликає в учнів живий інтерес до процесу пізнання. На таких уроках діти долають більші труднощі та тренують свої сили.

Як показує практика, новий матеріал з математики, викладений в ігровій формі, з наступними проведеннями практичної роботи дає кращі результати, ніж традиційна форма викладення матеріалу.[ 20]

Залежно від конкретної педагогічної мети уроку, його змісту, індивідуальних психологічних особливостей дітей та рівня їхнього розвитку, можна проводити сюжетно-рольові ігри з одним учнем, групою або всіма учнями класу. Ці ігри організовують тоді, коли необхідно на практиці показати, як правильно застосовувати знання.

Нестандартні форми уроків дозволяють зробити математику більш доступною і захоплюючою, зацікавити всіх учнів, залучити їх до діяльності, в процесі якої отримуються необхідні знання, вміння і навички.Для учнів нестандартний урок—перехід в інший психологічний стан, це інший стиль спілкування, позитивні емоції, відчуття себе в новійролі; це можливість кожному проявити себе, розвинути свої творчі здібності та особисті якості. Нестандартний урок не тільки навчає, а й виховує дитину.

Включення проведення нестандартних уроків у процес навчання робить його цікавим і захоплюючим, створює у дітей бадьорий робочий настрій, полегшує подолання труднощів у засвоєнні навчального матеріалу. Нестандартні уроки не потрібно плутати з забавою, не слід розглядати їх як діяльність, що приносить задоволення заради задоволення. На проведення нестандартних уроків потрібно дивитися як на вид перетворюючої творчої діяльності в тісному зв'язку з іншими видами навчальної роботи.[11, с.11-12]

Переваги нестандартних уроків матемтики вже доведені методистами, педагогами та психологами. До основних переваг таких уроків відносять: незвичайність і захопливість змісту; набуття практичного або суспільного досвіду; значна активність учнів; створення в учнів позитивного емоційного настрою; формування інтересу до предмета.

Розглядаючи нестандартні уроки, психологи відзначають дві їх основні психологічні особливості. По-перше, в процесі таких уроків з’являються нові можливості спілкування за типом «учитель-учень». По-друге, нестандартні уроки, безумно, сприяють розвитку пізнавальних процесів у школярів.

Нестандартні уроки математики відрізняються від стандартних тим, що участь у них є обов’язковою для всіх учнів. Їхні правила, зміст, методика проведення розроблені так, що для деяких учнів, які не цікавляться математикою, ці уроки можуть послужити вихідною точкою у виникненні цього інтересу. Однак не можна забувати, що головним у проведенні будь-якого уроку є навчання. Як ми сказали, нестандартні уроки лише активізують діяльність учнів, роблять сприйняття більш активним, емоційним , мислення – творчим, самостійним, гнучким. [ 3]

Вивчення математики завжди супроводиться значним розумовим напруженням учнів. Рухливі ігри, нестандартні завдання запобігають перевтомленню, підвищують працездатність, сприяють фізичному розвитку, формує в них конкретні уявлення, полегшує оволодіння абстрактними поняттями.

Однак, незважаючи на всю важливість і значущість нестандартних уроків, слід пам’ятати, що це не є самоціллю. Проте, це дієвий засіб для вироблення інтересу до математики, для формування творчих математичних здібностей учнів, елементи яких проявляються в процесі вибору найраціональніших способів розв’язання задач, у математичній або логічній кмітливості, для розвитку здібностей до просторових уявлень, розуміння школярами ролі математики у житті, виховання товариського та доброзичливого ставлення до однокласників, виховання так званих інтелектуальних почуттів: справедливості, честі, відповідальності.

Форми і методи роботи, які застосовуються для нестандартних уроків, мають взаємно доповнюватися з іншими методами і прийомами навчально-виховної роботи. Це допоможе забезпечити доцільність змін у діяльності молодих школярів, підтримати інтерес до матеріалу, що вивчається, зосередити увагу дітей на виконання пізнавальних дій, уникнути втоми на уроках математики, яку викликає інтелектуальна робота.

Специфіка нестандартних уроків ще полягає в тому, що дуже часто їх проводити не рекомендується, інакше вони втратять той ефект, на який очікує вчитель. Діти можуть втратити інтерес дуже швидко, тому досвідчені вчителі радять проводити нестандартні уроки краще 1-2 рази на місяць.

 Нестандартні уроки, незвичайні за задумом, організацією, методикою проведення, більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття з суворою структурою і встановленим режимом роботи. Проводячи стандартні буденні уроки можна застосовувати нестандартні форми уроку, щоб підвищити рівень пізнавальної активності, інтерес до предмета, розвивати пізнавальні процеси (пам'ять, увагу, мислення, уяву та ін. ), уміння переключатися з одного виду діяльності на інший. [19,13 ]

Підсумовуючи сказане, можна зробити такі висновки:

а) Нестандартні уроки дозволяють урізноманітнити форми і методи роботи, створюють умови для виховання творчих здібностей школяра, розширюють функції вчителя дають змогу врахувати специфіку та індивідуальні особливості кожної дитини.

б) Використання нестандартних уроків сприяє формуванню пізнавальних інтересів школярів. Пізнавальна діяльність переважно має колективний характер, що створює передумови для взаємодії суб’єктів навчання, дає можливість для обміну інтелектуальними цінностями, порівняння узгодження різних точок зору про об’єкти, які вивчаються на уроці.

в) Ефективність нестандартних уроків забезпечується за умов володіння вчителями методикою їх проведення та умілого використання таких уроків в поєднання з традиційними формами роботи.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]