Лабораторно- практична робота № 20 Проведення занять за темами щодо вивчення будови металоріжучих верстатів та роботи на них у 7-8-х класах

Мета роботи:

• набуття практичних навичок підготовки та проведення складних за темою занять;

• закріплення навичок складання навчальної технологічної документації.

Інформаційно-довідниковий блок

При підготовці та проведенні занять з вивчення металоріжучих верстатів необхідно враховувати такі методичні тенденції:

1. При вивченні верстатного обладнання необхідно одночасно розглядати, як проявляються при їх конструюванні та експлуатації закони фізики, хімії і т. ін. При цьому важливо сформувати в учнів цілісне уявлення про техніку, яка вивчається упродовж всього періоду навчання в основній школі.

2. Навчання складним комплексам прийомів з яких складається операція повинно починатися з розділення її на елементи і послідовного оволодіння найбільш складними з них.

3. При роботі на станках особливого значення набуває неперервний самоконтроль, його активний і свідомий характер. Відповідно, учень повинен мати чіткі інструкції щодо власних дій (технічну документацію).

4. Основоположним принципом навчання повинна бути свідома діяльність учнів. Вивчення шкільного обладнання необхідно розглядати як першу сходинку до сучасного обладнання – верстатам з числовим програмним управлінням, робототехнічним комплексам тощо.

5. Необхідно компенсувати відставання трудового навчання в школі від сучасного виробництва, для цього методичними засобами необхідно поступово наближати уявлення учнів про технічні поняття до визначень, які існують на виробництві.

При підготовці і вивченні теми учитель повинен заздалегідь вирішити ряд методичних питань:

1. визначити місце теми у начальному предметі;

2. виконати методичний аналіз її змісту;

3. ретельно підібрати форми і методи навчальної роботи, особливо форми організації практичної роботи учнів;

4. відібрати посильні об’єкти праці та забезпечити їх відповідною технологічною документацією;

5. передбачити створення умов для активної свідомої пізнавальної діяльності учнів;

6. забезпечити дотримання правил безпечної праці.

Під час вивчення токарно-гвинторізного та фрезерного верстатів уявлення учнів про машину розширюється. Вивчення цих верстатів буде глибшим, якщо учні не тільки слухатимуть пояснення вчителя, а й привчатимуться самостійно відповідати на поставлені запитання, застосовуючи знання з фізики, математики, креслення, машинознавства, а також знання, що стосуються будови свердлильного верстата та токарного верстата для обробки деревини. Тут знову відбувається якісна зміна в змісті вивчення технологічних машин. Вивчення токарно-гвинторізного та фрезерного верстатів буде ефективнішим, якщо проводити його в такій послідовності:

1. загальна характеристика верстата та його призначення;

2. основні вузли верстата по ходу кінематичної схеми у взаємозв'язку (ланка, що приводить у рух заготовку, ланка різального інструмента);

3. допоміжні кріпильні вузли та пристосування (станина, задня бабка, патрон та ін.);

4. керування верстатом та робота на ньому.

Треба враховувати, що токарно-гвинторізний верстат є досить складною технологічною машиною порівняно з токарним верстатом для обробки деревини. Тому кінематичну схему цього верстата вчитель пояснює в такій послідовності:

1. малює на класній дошці зовнішній контур верстата;

2. спираючись на знання учнів (разом з ними), малює всі деталі, що входять до ланки передачі руху на заготовку (головний рух) і ланки передачі руху до інструмента (рух подачі).

Майбутньому вчителю корисно використати в своїй роботі декілька рекомендацій.

1. Наводити найцікавіші факти з історії розвитку токарної та фрезерної справи.

2. Металоріжучий верстат – машина підвищеної небезпеки для тих хто працює на ній, тому знання учнями правил безпеки, уміння керувати верстатом є необхідною умовою допуску роботи на ньому.

3. Складні розрахункові операції вибору режимів різання необхідно пояснювати на простих прикладах.

4. Не жалкуйте часу на повторення і закріплення знань та умінь.

5. Показ трудових операцій повинен поєднуватися з поясненням і обов’язково бути кваліфікованим (із зупинками в тих місцях де необхідна концентрація уваги учнів).

6. Необхідно розширяти технічний світогляд учнів, розповідаючи їм про тенденцію заміни верстатного обладнання на виробництві сучасним обладнанням – верстатами з оперативними системами цифрового програмного управління або центрами з обробки деталей.