3. Вимоги до сучасного уроку

Кожен урок фізичної культури повинен  відповідати наступним вимогам: 

а) мати певні завдання - загальні, виконання яких має бути забезпечено в процесі всіх уроків або серії уроків, і приватні, що виконуються протягом одного взятого уроку; 

б) бути правильно методично побудованим; 

в) бути послідовним продовженням попередніх занять і в той же час мати свою цілісність і закінченість; одночасно з цим він повинен значною мірою передбачати завдання та зміст наступного чергового уроку; 

г) відповідати за своїм змістом, визначеним складом учнів щодо віку, статі, фізичного розвитку і фізичної підготовленості; 

д) бути цікавим для учнів, спонукати їх до активної діяльності; 

е) містити вправи та ігри, які сприяють різнобічному фізичному розвитку, зміцненню здоров'я, формуванню постави; 

ж) правильно поєднуватися з іншими уроками в розкладі навчального дня; 

з) носити виховний характер. 

1. Індивідуальний та диференційний підхід до учнів на уроці.

В умовах модернізації освіти в Україні особливої значущості набуває проблема цілісного розвитку особистості. Реалізація цього завдання може забезпечуватися лише за умови здійснення особистісно орієнтованого навчання, виховання та розвитку. Індивідуалізація та диференціація навчально-виховного процесу є пріоритетними складовими особистісно орієнтованої моделі освіти.

Шляхом використання засобів фізичного виховання та фізкультурно-оздоровчої роботи закладаються основи для збереження і розвитку здоров’я кожного члена суспільства. Досягти цієї мети можна лише за умови здійснення освітнього процесу на принципах, що забезпечують оздоровчу спрямованість, враховують рівень індивідуального розвитку учня.

Індивідуальний підхід є запорукою ефективності педагогічного процесу — він базується на тому, що будь-який освітній вплив здійснюється через призму індивідуальних особливостей кожної дитини.

Диференційований підхід також базується на знанні індивідуальних особливостей. Отже, індивідуалізація і диференціація процесу фізичного виховання дітей — не мета, а засіб розвитку індивідуальності кожного школяра. Учні суттєво відрізняються за багатьма показниками: станом здоров’я, рівнем фізичного розвитку, рівнем сформованості і функціонування різних органів і систем організму тощо. Тому індивідуально-диференційований підхід у фізичному вихованні повинен враховувати різні сторони рухового розвитку особистості.

З огляду на те, що індивідуальний підхід характеризується як широкий комплекс дій, спрямований на вибір способів, прийомів, засобів фізичного виховання відповідно до рівня підготовленості і розвитку здібностей дітей, а диференційований підхід представляє собою форму організації навчання, при якій діти об’єднуються у порівняно однакові групи, що дозволяє здійснювати навчання, різне за складністю, методами і прийомами роботи.

2. Оцінка (аналіз) на уроці. Підведення підсумків уроку. Домашнє завдання, контроль за їх виконанням.

Облік успішності з фізичної культури в школі має на меті виявити стан засвоєння учнями навчального матеріалу, що вивчається на окремих уроках фізичної культури, повноту і точність засвоєння розділів програми за навчальну чверть, семестр, рік, виявити фізичний розвиток та фізичну підготовку школярів на основі виконання програми, навчальних нормативів. Облік успішності учнів з фізичної культури повинен відповідати певним педагогічним вимогам:

• бути систематичним і своєчасним протягом усього навчального року;

• цілеспрямованим і визначатись головними завданнями, які вирішуються тим чи іншим розділом програми з фізичної культури;

• всебічним, тобто охоплювати всі сторони процесу навчання і виховання на уроках фізичної культури;

• різноманітним, що дає змогу контролювати хід навчального процесу і залучати учнів до систематичної, планомірної роботи для оволодіння різними розділами програмового матеріалу з фізичної культури.

Облік успішності здійснюється з урахуванням індивідуальних, вікових і статевих особливостей учнів.

У процесі роботи з фізичної культури в школі проводиться поточний іпідсумковий облік успішності.

Поточний облік успішності проводиться на уроках фізичної культури. Найбільш ефективно це буває тоді, коли учнів заздалегідь попереджають, що на наступному уроці фізичної культури перевірятимуться їх знання, вміння та навички. Крім цього, можна проводити систематичне опитування учнів, за вибором перевіряти фізичну підготовленість окремих учнів або всього класу.

Слід вважати такий прийом доцільним до підготовленості учнів, коли про перевірку попереджується весь клас, а оцінка виставляється лише окремим учням.Такий прийом значно активізує весь навчальний процес.

Під час перевірки знань, умінь та навичок учитель повинен стежити за правильністю виконання рухів і дій, своєчасно виявляти допущені учнями помилки, подавати необхідну допомогу і забезпечувати надійне страхування.

Результати перевірки вчитель обов’язково записує до класного журналу. Виставлені оцінки треба оголосити учням і обґрунтувати їх, підкресливши при цьому позитивні і негативні сторони у виконанні учнями програмових вимог.

Визначення підсумкової оцінки успішності за чверть і за навчальний рік потребує індивідуальної перевірки підготовленості всіх учнів классу відповідно до вимог діючої програми. При визначенні оцінки за чверть учитель повинен враховувати оцінки, одержані учнем на уроках, але оцінка за чверть не виводиться як середнє арифметичне з усіх оцінок, одержаних за чверть.

Четвертну оцінку вчитель виставляє, головним чином, на підставі фактичних знань, умінь та навичок, яких набув учень за чверть навчального року. Такий принцип визначення підсумкової оцінки за чверть стимулює учня до систематичної роботи протягом всього навчального року.

При визначенні оцінки за рік слід враховувати успішність за кожну чверть, а також загальний рівень фізичної підготовленості учнів на кінець навчального року, що визначається контрольною перевіркою якості виконання окремих фізичних вправ під час проведення спеціально організованих спортивних змагань з основних розділів програми.

Учням, віднесеним за станом здоров’я до підготовчої медичної групи, оцінка виставляється на загальнихпідставах, за винятком виконання навчальних нормативів у видах фізичних вправ, які їм не дозволені.

Уроки фізичної культури з учнями, віднесеними до спеціальної медичної групи, проводяться окремо за спеціальною програмою. Поточні оцінки для них виставляються за знання та техніку виконання рухових дій, за чверть та за рік ставиться "зараховано" або "не зараховано".

Виходячи з того, що основним навчальним матеріалом з фізичної культури в початкових класах є елементи рухових дій з основної гімнастики, легкої атлетики, лижної підготовки, плавання, а також вивчення рухливих ігор та елементів спортивних ігор, рекомендуються такі норми оцінки рівня здобутих знань, умінь та навичок.

Оцінювання виставляється за 12-ти бальною шкалою.

Оцінка "5" (10-12 балів) ставиться за доскональне оволодіння технікою рухів, передбачених програмою, міцне знання правил рухливих ігор, уміння результативно використовувати набуті навички в руховій діяльності, відмінне виконання навчальних нормативів.

Досконале оволодіння технікою рухів, що входять до складу рухових дій, передбачених програмою для учнів початкових класів, вимагає дотримання встановленої форми рухів, виконання їх з певною амплітудою і в даному напрямі, дотримання встановленого темпу збереження необхідного ритму рухів при вмілому використанні зусиль, що забезпечують успішне їх виконання. Під час рухливих ігор учні початкових класів повинні виявити активність, спритність і уміння діяти в колективі.

Оцінка "4" (7-9 балів) ставиться за правильне виконання техніки рухів при наявності неістотних помилок, недостатньо результативне використання набутих навичок у руховій діяльності, вміння вільно включатись у рухливі ігри за визначеними правилами при частковому зниженні активності в процесі гри, добре виконання навчальних нормативів. До неістотних помилок у виконанні засвоєних рухів слід віднести часткове порушення форми руху, незначні зміни заданої амплітуди і напряму руху, часткове і деяке порушення норм використання зусиль, що забезпечують успішне виконання рухів.

Оцінка "3" (4-6 балів) ставиться за правильне в основному виконання техніки окремих рухів, але при допущенні деяких помилок, при обмеженому використанні набутих навичок у руховій діяльності, задовільному виконанні навчальних нормативів. До помилок у цьому випадку, слід віднести значне порушення форми руху, велике зменшення амплітуди і значне відхилення від заданого напряму, значне порушення темпу і ритму руху, дуже велике збільшення напружень при самостійному виконанні заданих рухів.

Оцінка "2" (1-3 бали) ставиться за неправильне з технічного боку виконання окремих рухів, дуже обмежене використання набутих навичок в руховій діяльності, незадовільне виконання навчальних нормативів.

Домашнє завдання - це складова частина процесу навчання, яка полягає у виконанні учнями за завданням вчителя самостійної навчальної та практичної роботи після класних завдань. Ця робота тісно пов'язана з класними заняттями, доповнює їх, сприяє більш міцному і свідомому засвоєнню знань, умінь, навичок. Особливе значення мають у цьому відношенні завдання творчого характеру, які потребують видозміни матеріалу і комбінуванні його по-новому, а також завдання із застосування теоретичних знань на виробництві, в майстерняхі пришкільній ділянці.

Поряд із загальними, для всіх учнів, домашні завдання практикуються індивідуальні, спрямовані на подолання відставання в чому-небудь, формування будь-яких умінь і навичок або розвиток стійких схильностей окремих учнів. 

Самостійна навчальна робота учнів - це діяльність учнів у процесі навчання, виконується за завданням вчителя, під його керівництвом, але без його безпосередньої участі. Більшість самостійних робіт безпосередньо пов'язано з вимогами навчальної програми.

За допомогою домашніх завдань вирішуються такі навчально-виховні завдання: 

1) підвищення рухової активності дітей; 

2) зміцнення основних м'язових груп; 

3) формування правильної постави; 

4) підготовка до виконання навчальних нормативів і вимог програми.

Домашні завдання повинні бути логічним продовженням навчальної роботи. Зміст їх складається з вправ, спрямованих на розвиток основних рухових якостей і в окремих випадках повторення найпростіших елементів техніки руху. Забороняється давати завдання з виконання складних вправ, що вимагають спеціальних умов і страховки. 

При завданнях додому вчителю необхідно ретельно орієнтувати учнів на обов'язкове дотримання санітарно-гігієнічних умов для їх виконання, звертати особливу увагу на забезпечення ними безпеки під час вправ, маючи на увазі підготовленість місця - відсутність зайвих предметів, виступів і т. д. 

Важливо також, щоб вчитель наочно показував ці вправи, уточнював навантаження, що відповідає стану здоров'я, фізичного розвитку і фізичної підготовленості учнів. 

Кількість вправ, що задаються додому, має бути таким, щоб їх виконання не перевищувала 15-20 хв.

Щоб користь від домашніх завдань була більш результативною, вчителю необхідно домагатися не тільки їх систематичності, а й постійного контролю. 

Такий контроль здійснюється, насамперед, на уроках. Він може полягати в перевірці правильності виконання вправ, зрушень кількісних показників, а також у виконанні ступеня підвищення рівня фізичної підготовленості даного учня (показники контролю). 

Певний внесок у впровадження домашніх завдань і в контроль за їх виконанням можуть внести і батьки. Для цього вчителеві слід постійно використовувати контакти з батьками, націлювати їх на справжню необхідність спостереження, стимулювання та заохочення за виконанням дітьми заданих вправ. 

Домашні завдання повинні бути суворо індивідуальні, з диференційованим підходом до дітей. Для здорових дітей в домашні завдання слід включати стрибки через скакалку, вправи з м'ячами, метання та ін.

Даються також вправи, які потребують тривалого, багаторазового повторення. Може входити в домашнє завдання щоденне виконання під наглядом батьків тих комплексів вправ, які розучувалися в школі. 

Даються картки - завдання для самостійної роботи учнів  Картки-завдання можна застосовувати для самостійних занять тільки в тих випадках, коли вправи не складні для учнів і знайомі їм. У деяких випадках на картках-завданнях можуть бути тільки малюнки або тільки текст. На картку може бути поміщений комплекс вправ або окремі види вправ. Картки заготовляють в такій кількості, щоб забезпечити самостійні заняття кожного учня.  

Різноманітна самостійна рухова діяльність дітей полягає в тому, що вони за своїм бажанням та ініціативі вибирають собі вид занять (катання на велосипеді, рухова діяльність на дитячих майданчиках, оснащених спеціальним обладнанням для фізичних вправ та інвентарем, різні ігри з друзями і т. д.) самостійна рухова активність істотно розширює руховий досвід дітей