Теми рефератів:

1. Розвиток продуктивних сил в промисловості у XIV - XVII ст.;

2. Роль простого товарного виробництва у формуванні капіталістичних відносин;

3. Історичне місце XVI ст. у процесі генези капіталізму.

Джерела:

1. История средних веков. Хрестоматия. Пособие для учителя. В 2 ч. Ч. 2. (XV- XVII века) / Сост. В.Е. Степанова, А.Я. Шевеленко. – М., 1988, С. 149-168, 169-171, 207-218, 221-224, 227-231, 235-239.

2. Хрестоматия по истории средних веков. Под ред. Н. П. Грацианского и С. Д. Сказкина. – М., 1950, Т. 3, С. 251-260.

Література:

1. Барг М. А., Черняк Е. Б. К вопросу о переходной эпохе от феодализма к капитализму// Новая и новейшая история. – 1982, № 3.

2. Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика, капитализм. XV-XVIII вв. - Т. 1. Структуры повседневности. – М., 1986; Т. 2. Игры обмена. – М., 1988; Т. 3. Время мира. – М., 1992.

3. Горбачева Л. П. Развитие техники в странах Западной Европы в XVI-XVIII вв.// Вопросы всеобщей истории. – Волгоград, 1972, С. 25-48.

4. Европейское дворянство XVI-XVII вв. : границы сосовия. – М., 1997.

5. Зарин В. А. Запад и Восток в мировой истории XIV-XIX вв. – М., 1991.

6. История крестьянства в Европе. Эпоха феодализма. В 3-х томах. – М.,1986, Т. 3.

7. Люблинская А.Д. О некоторых особенностях мануфактурного етапа в развитии капитализма. / Средние века. – М., 1965. Вып. 27.

8. Маркс К. Капитал. Т. 1, гл. 24. – Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 23, С. 725-773.

9. Рутенбург В. Ранние буржуазные революции ( К вопросу о начале капиталистической эры в Западной Европе ) // Вопросы истории, 1984, № 3.

10. Чистозвонов А. Н. Некоторые аспекты генезиса абсолютизма в Западной Европе // Вопросы истории, 1968, № 5. – С. 46 – 62.

11. Чистозвонов А.Н. О социальной природе средневекового бюргерства XIII-XVII вв. – М., 1979.

Тема 2. Великі географічні відкриття і початок становлення колоніальної

системи ( XV – cередина XVI ст.) ( 4 год. )

План:

1. Просування португальців вздовж Західного берега Африки. Бартоломео Діаш.

2. Відкриття морського шляху в Індію. Створення португальської колоніальної імперії.

3. Х. Колумб, його експедиції в Америку.

4. Перша навколосвітня подорож.

5. Завоювання Мексики іспанцями.

6. Завоювання Перу іспанцями.

Методичні рекомендації:

1. Насамперед, треба визначити причини і передумови Великих географічних відкриттів XV- XVII ст. Потім, потрібно обґрунтувати, чому саме Португалія раніше інших країн Європи вступила на шлях географічних відкриттів і колоніальних загарбань. Разом з тим, варто акцентувати увагу на тому, що морський шлях в Індію був відкритий в результаті майже сторічних зусиль португальських моряків, які рушили спочатку на розшуки африканських золотоносних країн. Здобуття португальцями у 1415р. Сеути, що була до того гніздом мавританських піратів, вважається початком португальської колоніальної експансії, яка до кінця XV ст. розгорталась у південному напрямку. Студенту потрібно дати оцінку вищеназваної експансії, а також визначити її основні етапи.

2. Для того, щоб краще висвітлити це питання, доцільно використати «Записки учасника першої експедиції Васко да Гами» (див. у списку джерел), які мають пряме відношення до одного з найважливіших географічних відкриттів кінця XV ст. Витяг з цього документу є у посібнику для вчителя « История средних веков. Хрестоматия». / Сост. В.Е. Степанова, А.Я. Шевеленко., Ч. 2, С. 126-130. Відкриття морського шляху в Індію дало можливість португальцям конролювати всю торгівлю в басейні Індійського океану і створити першу у Новому часі колоніальну імперію, території якої були розташовані в Африці, Азії та Америці. Висвітлюючи це питання треба з′ясувати, яким чином португальцям вдалося створити вищеназвану імперію, а також визначити основні етапи їх колоніальної експансії.

3. Перш за все, потрібно опрацювати історичні джерела :«Питання про морський шлях до Індії» і «Капітуляція в Санта Фе», витяги з яких є у посібнику для вчителя «История средних веков Хрестоматия. В 2-х ч./ Сост. В.И. Степанова, А.Я. Шевеленко. – М., 1988, Ч. 2, С. 117-120. Необхідно дати оцінку експедицій Колумба з допомогою його щоденника (див. у списку джерел), який містить матеріали про усі його подорожі. Ці матеріали свідчать про цікаві спостереження Колумба за життям індіанців; їх також доцільно використати для того, щоб більш повно висвітлити дане питання. Аналізуючи процес іспанської колонізації Карибського басейну в кінці XV – на початку XVI ст., насамперед, треба проаналізувати офіційні документи – Тордесільяський договір і папські були, що висвітлюють плани, якими керувались іспанська корона і католицька церква, заохочуючи конкістадорів до завоювання Нового світу, а також відображають боротьбу Іспанії і Португалії за колонії і морські шляхи.

4. За Тордесільяським договором укладеним у 1494 р., який визначив лінію, що розмежувала володіння Іспанії і Португалії в Атлантичному океані приблизно по 49-му меридіану з. д., таким чином, що всі знову відриті акваторії і території на захід від цієї лінії повинні були належати Іспанії, а на схід - Португалії, статус Молукських островів, звідки португальці, починаючи з 1514 р., вивозили найбільш цінні прянощі, «де-юре» не був визначений. Іспанія, яка (до 1520 р.) отримувала значно менші прибутки зі своїх колоній ніж Португалія, підтримала проект Магеллана, насамперед тому, що вона, як і Португалія, мала всі підстави претендундувати на вищеназвані острови. Важливою проблемою, яку треба висвітлити є історія першої навколосвітньої подорожі. Основна інформація щодо цієї подорожі міститься в докладних нотатках одного з її учасників А. Пігафети (див. список джерел), витяг з яких ( док. 13 ) є у посібнику для вчителя ( див. метод. рекомендації до 2-3 питань.) Для того, щоб більш повно розкрити це питання доцільно опрацювати 13 главу, II тому «Очерков по истории географических открытий» Магідовіча Й.П. і Магідовича В.Й., монографію Я.М. Света «Ф. Магеллан» і повість С. Цвейга « Подвиг Магеллана». Оцінюваючи результати першої навколосвітньої подорожі, по-перше, треба акцентувати увагу на тому, що експедиція Магеллана завершила справу, започатковану Колумбом, - вона дісталася західним шляхом Молукських островів, відкривши новий морський шлях з Європи в Азію, хоча він і не набув практичного значення через дуже велику відстань і труднощі плавання. По-друге, вона підтвердила дві наукові теорії: 1) про те, що Земля має кулясту форму; 2) про те, що всі моря, які омивають сушу, є частиною єдиного Світового океану. Студенту необхідно також визначити політичні наслідки та історичне значення першої навколосвітньої подорожі. Для цього потрібно використати 19-ту главу II тому «Очерки по истории географических открытий» авторів – Магідовича Й.П. і Магідовича В.Й., а також останню главу повісті С. Цвейга «Подвиг Магеллана».

5. Необхідно, по-перше, використати « Правдивую историю завоевания Новой Испании» Берналя Діаса дель Кастільо, одного з учасників мексиканських походів Кортеса. Мемуарна праця Б. Діаса зберегла особисті, не спотворені пізніше враження автора. Тому вона є найбільш цінним джерелом для вивчення історії відкриття і завоювання Мексики. Витяг з нього є у посібнику для вчителя « История средних веков. Хрестоматия. В 2 ч. / Сост. В.Е. Степанова, А.Я. Шевеленко. Ч. 2, С.141-146»; по-друге, треба ретельно опрацювати запропоновану літературу: історичний нарис В.І. Гуляєва «Гибель падающего орла» / На суше и на море. Повести, рассказы, очерки, статьи, С. 115-133; спільну історичну працю Й.П. Магідовича і В.Й. Магідовича «Очерки по истории географических открытий». В 5 т. Т. 2, глава 14; навчальний посібник В.А. Рубеля «Історія цивілізацій Доколумбової Америки», розділ 3, С.445-455.

6. Перший потік іспанської колонізації Південної Америки йшов із Панами на південь вздовж Тихоокеанського узбережжя. «Панамських» конкістадорів вабила казково багата країна Перу ( основна територія держави інків). Краще висвітлити історію завоювання цієї держави студентам допоможе «История открытия и завоевания Перу» автором якої є Августин Сарате ( 1504-1560 рр.), один з учасників описаних ним подій. Витяг із цього джерела є в посібнику для вчителя « История средних веков. Хрестоматия». В 2 ч. / Сост. В.Е. Степанова, А.Я. Шевеленко., Ч. 2, С. 167-168. Змістовна інформація щодо цього питання є у главі «Загибель Тавантінсуйю» 3-го розділу навчального посібника В.А. Рубеля «Історія цивілізацій Доколумбової Америки», а також у главі 15-тій II-го тому «Очерков по истории географических открытий», авторами яких э Магідович Й.П. і Магідович В.Й.