Розділ 2. Призначення та виплата допомоги при народженні дитини: підстави, розміри та строки

2.1. Підстави призначення та умови припинення допомоги при народженні дитини

Допомога при народженні надається одному з батьків або опікуну, який постійно проживає разом з дитиною з метою створення належних умов для її повноцінного виховання та утримання.

Для отримання допомоги необхідно звернутись до відділу соціального захисту населення за місцем  проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, або за місцем народження дитини.

Важливо:  Звернутися необхідно не пізніше 12 календарних місяців після народження дитини, інакше допомогу не призначать.

Водночас допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного  з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується  матері  (батьку, опікуну) за умови звернення за нею не пізніше ніж  через 12 місяців після смерті отримувача допомоги.

Для призначення допомоги необхідно передусім пред’явити паспорт або інших документ, який підтверджує особу та індивідуальний податковий номер (ІПН). Крім того необхідно надати:

- заяву, яка складається у довільній формі із зазначенням даних для реєстрації місця проживання дитини.;

- копію свідоцтва про народження дитини

- копію рішення про усиновлення опіки – подають лише опікуни.

- копію свідоцтва про народження кожної дитини, яку включають при визначенні розміру допомоги. Ці документи подають особи, які звертаються за призначенням допомоги при народженні другої і наступної дитини.

Реєстрація місця проживання новонародженої дитини здійснюється також на підставі направлених органами соціального захисту населення даних, що зазначив законний представник, з яким постійно проживає дитина, у заяві про призначення допомоги при народженні дитини.

Орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, або за місцем народження дитини після звернення одного з батьків (опікуна) за призначенням допомоги при народженні дитини:

- самостійно отримує від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, установ, з державних реєстрів та в порядку обміну інформацією всі необхідні відомості для призначення такої допомоги;

- направляє центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб, дані для реєстрації місця проживання дитини, що зазначила особа, яка звертається за допомогою.

У разі народження (встановлення опіки) двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину.

У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.

Умовами припинення виплати допомоги є:

- позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

- відмови отримувача допомоги від виховання дитини;

- нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;

- відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

- тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;

- припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень;

- перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;

- усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;

- смерті дитини;

- смерті отримувача допомоги.

Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу. Потрібно зазначити, що рішення про припинення є не кінцевим і виплату допомогу при народженні можуть відновити (крім випадків смерті дитини і його усиновлення). Для цього особі, яка здійснює догляд за дитиною, потрібно звернутися протягом 6 місяців після припинення виплати допомоги в орган соціального захисту населення з письмовою заявою.

Важливим є те, що контроль за  цільовим  використанням  допомоги  і  створенням  належних  умов  для  повноцінного  утримання  та  виховання  дітей  здійснюється   головними  державними  соціальними  інспекторами  і  державними соціальними інспекторами органів праці  та  соціального  захисту населення разом з управліннями (відділами) у справах сім’ї  та молоді, службами у справах дітей і органами опіки та піклування  шляхом  проведення  моніторингу  виплат  і  використання допомоги,  вибіркового обстеження окремих сімей. І у разі встановлення  факту  нецільового  використання  коштів зазначені органи подають керівнику органу,  що призначив допомогу,  пропозиції щодо припинення її виплати.

Також у випадку невідвідування матір’ю (батьком, опікуном) дільничного лікаря-педіатра  (сімейного  лікаря), під наглядом якого перебуває  дитина      віком      до      одного      року,     адміністрація  лікувально-профілактичного  закладу  повідомляє про це орган праці  та  соціального  захисту  населення  за  місцем проживання дитини.