Тема 9. Логістика розподілу

9.1. Канали розподілу в логістиці

9.2. Розміщення центрів розподілу в каналах товароруху

9.3. Системи розподілу

9.1. Канали розподілу в логістиці

Логістика розподілу – це частина логістики, яка займається організацією і управлінням матеріальними потоками на напрямку «ПЗ логістичної системи – ринок збуту».

Як вказувалось в п. 6.1, елемент збуту – це елемент запасу, до якого застосовуються ЛО «завантаження, транспортування, розвантаження».

Розрізняють два види каналів в розподільчій логістиці:

1. Канал розподілу – це сукупність юридичних і фізичних осіб, які приймають на себе право власності на елемент потоку або на потік на шляху його руху від виробника до кінцевого споживача.

2. Канал товароруху – це траєкторія руху потоку в макрологістичній системі (його фізичне переміщення в просторі і часі), де напрямками виступають дороги, а пунктами зупинки – склади учасників каналу розподілу.

Кількість пунктів зупинки потоку в каналі товароруху не завжди співпадає з кількістю учасників каналу розподілу, бо товар може залишатися на складі в нерухомому стані, в той час, як власники змінюються.

Існують наступні канали розподілу :

1. Канал нульового рівня, коли товар реалізується кінцевому покупцю ПЗ виробника.

2. Канал n - го рівня, коли МП проходить через n учасників; тобто бувають канали першого, другого та вищих рівнів.

Чим вище рівень каналу розподілу, тим можлива більша остаточна ціна реалізації товару кінцевому споживачу. Це знижує конкурентну цінову перевагу товару, але одночасно розширює коло споживачів. З точки зору логістики, збільшення рівня каналу розподілу збільшує кількість логістичних операцій в ІП, і формує додаткові ФП.

Також розрізняють канали розподілу:

1. Вертикальний - коли елемент потоку послідовно рухається від учасника до учасника в макрологістичній системі.

2. Горизонтальний - коли МП ділиться на найменші потоки в рамках мікрологістичної системи.

Умовами ефективного функціонування ПЗ є:

1. Максимальне приближення точок роздрібної торгівлі до споживачів.

2. Витрати на виконання ЛО на шляху руху МП від ПЗ виробника до кінцевого споживача необхідно робити мінімальними.

3. Дотримання учасниками каналів розподілу і товароруху виконання шести правил, трьох положень та чотирьох принципів логістики.

9.2. Розміщення центрів розподілу у каналах товароруху

Центр розподілу – точка товароруху, де потік перетворюється в запас і де цей потік ділиться на найменші за обсягом потоки, які йдуть до наступного учасника каналу товароруху.

Логістичний полігон – це сукупність центрів розподілу в межах визначеної території.

Є два варіанти розміщення центру розподілу до точок оптової та роздрібної торгівлі:

1. Центральний - коли напрямки потоків від центра розподілу до точок торгівлі мають вид розташування спиць в колесі.

2. Направлений, коли напрямки потоків утворюють сектор кола.

9.3. Системи розподілу

Розрізняють чотири системи розподілу елементів запасу з точки А в Б.

Точки А і Б – це учасники розподілу. Розглянемо один з варіантів розподілу, коли точками А і Б можуть бути наступні пункти зупинки потоку:

- А — ПЗ підприємства що займається торгівлею, а Б — центр розподілу (склад, що належить цьому підприємству, і знаходиться на деякій відстані від ПЗ).

- А — вказаний центр розподілу, а точки , .... — точки роздрібної торгівлі, які також належать даному підприємству.

У точках А і Б робота базується на системах управління запасами (див. п. 8.3).

Отже, перерахуємо чотири системи розподілу елементів запасу:

1. Система “точка замовлення ” – система має фіксований момент часу видачі замовлення із т. А в т. Б, використовується система управління запасами із фіксованим (однаковим) інтервалом часу між замовленнями.

2. Система “швидкого реагування ” - дозволяє видавати замовлення з т. А в т. Б, коли поточний запас досягає порогового рівня.

3. Система “безперервного поповнення запасу» – коли використовується комбінована система управління запасами “мінімум — максимум ”.

4. Система “автоматичного поповнення запасів” - використовує комп’ютерну технологію. Робота цієї системи аналогічна роботі системи МRP (див. п. 6.3), за виключенням того, що управляють запасами елементів збуту.

Інформаційна база системи «автоматичного поповнення запасів» містить наступні дані:

- асортимент елементів збуту;

- величини поточного і страхового запасів в т. Б;

- файли моментів і обсягів поставок в т. Б із т. А;

- щоденні обсяги реалізації елементів збуту в т. Б за минулі періоди;

- коефіцієнти, які враховують сезонність торгівлі, кон’юнктуру ринку тощо.

Комп'ютер в автоматичному режимі видає сигнал в т. А із т. Б при необхідності постачання в розрахованих обсягах та інтервалах часу.