НМК_КАДИ_12_09_11

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний транспортний університет

Кафедра екології та безпеки життєдіяльності

Затверджую Перший проректор

професор М.О. Білякович

«_____»_____________ 2011 р.

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

з курсу

«Основи охорони праці»

для студентів університету

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри Протокол № 1 від « 30 » серпня 2011 р.

Зав. кафедрою, професор ________ В.П. Матейчик

Київ–2011

Навчально-методичний комплекс з курсу «Основи охорони праці» /Укл. В.П. Матейчик, М.В. Половко, Г.Ф. Гусев, В.С. Гринчук,

Г.В. Хорькова – К., 2011. – 60 с.

Укладачі: професор В.П. Матейчик, доценти М.В. Половко, Г.Ф. Гусев, ст. викладчі В.С. Гринчук, Г.В. Хорькова

Відповідальний за випуск докт. техн. наук, професор В.П. Матейчик

© В.П. Матейчик, Половко М.В., Г.Ф. Гусев, В.С. Гринчук, Г.В. Хорькова 2011

1

1. ВСТУП

Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобіганню нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Одним із головних принципів цієї політики є принцип інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.

Реалізація цього принципу, забезпечується, зокрема, виконанням всіма центральними і місцевими органами виконавчої влади, асоціаціями, концернами, об’єднаннями підприємств, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та видів діяльності вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці.

Типовим положенням встановлюється порядок навчання і перевірки знань посадових осіб та інших працівників у процесі їх трудової діяльності, а також учнів, курсантів, слухачів та студентів навчальних закладів під час їх трудового і професійного навчання. Спрямоване положення на реалізацію в Україні системи безперервного навчання з питань охорони праці всіх верств населення, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварій.

Вивчення основ охорони праці у вищих навчальних закладах проводиться у відповідності із Типовою навчальною програмою нормативної дисципліни «Основи охорони праці», затвердженою 18.03.2011 р. Міністерством освіти і науки, молоді та спорту (МОН) на виконання спільного наказу МОН, МНС України та Держгірпромнагляду за № 969/922/216 від 21.10.2010 р.

Дисципліна «Основи охорони праці» у НТУ вивчається студентами за навчальною програмою, тематичним планом та планами лекційних, семінарських, практичних занять і лабораторних робіт, а також самостійної роботи, розробленими і викладеними у даному навчально-методичному комплексі на основі вищевказаної Типової програми.

Надалі поглиблене вивчення питань охорони праці, техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій на виробництві передбачається на

2

етапі підготовки спеціалістів (магістрів) за професійно орієнтованими програмами, розробленими згідно з Державними стандартами освіти і спрямованими на оволодіння студентами методами і засобами створення безпечних умов праці з урахуванням специфічних особливостей виробництва за профілем спеціальностей на базі знань дисципліни «Основи охорони праці» і профілюючих дисциплін.

В основу даного навчально-методичного комплексу покладені модулі (змістові модулі) вивчення дисципліни та оцінення рівня знань студентів у відповідності до кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ– IV рівня акредитації.

Методологія навчання та оцінювання рівня знань студентів в рамках такої системи організації навчального процесу полягає у його переорієнтації із лекційно-інформативної на індивідуально- диференційовану, особистісно-орієнтовану форму та на організацію самоосвіти студента – індивідуальну роботу студента.

Індивідуальна робота студента передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність.

Індивідуальні заняття проводяться під керівництвом викладача у позааудиторний час за окремим графіком, ухваленим кафедрою (предметною або цикловою комісією) з урахуванням потреб і можливостей студента. Індивідуальні заняття на молодших курсах спрямовуються здебільшого на поглиблене вивчення студентами окремих навчальних дисциплін. На старших – такі знання мають науково-дослідний характер і передбачають безпосередню участь студента у виконанні наукових досліджень та інших творчих завдань.

Одним із видів індивідуальної роботи є самостійна робота як основний засіб засвоєння навчального матеріалу в час вільний від обов’язкових навчальних занять без участі викладача.

Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи студентів визначається з урахуванням специфіки та змісту конкретної навчальної дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної програми, а також питомої ваги у навчальному процесі практичних, і практичних (лабораторних) занять.

Зміст самостійної роботи з дисципліни визначається робочою навчальною програмою дисципліни та методичними рекомендаціями.

3

Самостійна робота студентів забезпечується всіма навчальнометодичними засобами, необхідними для вивчення конкретної навчальної дисципліни чи окремої теми: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, навчальнолабораторним обладнанням, інтерактивними навчально-методичними комплексами дисципліни, електронно-обчислювальною технікою тощо.

Студентам також рекомендується для самостійного опрацювання відповідна наукова література та періодичні видання.

Методичне забезпечення самостійної роботи студентів повинне передбачати й засоби самоконтролю (тести, пакети контрольних завдань та ін.).

Обсяг і зміст самостійної роботи, методичні засоби проведення поточного та підсумкового контролю, діагностику якості самостійної роботи та аналіз результатів здійснює викладач.

4

2.ЦІЛІ КУРСУ ТА РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ

Упроцесі вивчення курсу «Основи охорони праці» у студентів повинен сформуватися рівень базових знань та умінь з правових і організаційних питань з охорони праці, виробничої санітарії, техніки безпеки, пожежної безпеки тощо, необхідний для створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням на виробництві.

Зокрема, студенти повинні знати:

–основні поняття у галузі охорони праці, їх терміни та визначення;

–основні законодавчі акти про охорону праці, їх загальну характеристику;

–основні положення нормативно-правових актів з охорони праці;

–систему державного нагляду і громадського контролю за охороною праці в Україні, функції та повноваження органів нагляду і контролю;

–систему державного управління охороною праці та організацію охорони праці на підприємстві, зокрема, на автомо- більно-транспортному, функції та повноваження органів управління;

–порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві;

–методи аналізу та заходи щодо профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань;

–основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії;

–основи техніки безпеки: електробезпека, загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів, безпека при експлуатації машин та механізмів, систем під тиском, кріогенної техніки, інженерних мереж тощо;

–загальні вимоги з охорони праці щодо конструкцій об’єктів, машин та механізмів підвищеної небезпеки і організації їх безпечної експлуатації;

–основи пожежної безпеки: пожежонебезпечні властивості речовин і матеріалів, безпека об’єктів, системи попередження пожеж та системи пожежного захисту;

5

–систему державного пожежного нагляду в Україні та організацію навчання посадових осіб та працівників з питань пожежної безпеки;

–порядок надання першої долікарської медичної допомоги

потерпілим.

Студенти повинні уміти:

–проаналізувати і оцінити стан організації охорони праці на підприємстві та його відповідність вимогам законодавчих та нормативних актів з охорони праці;

–розробити й організувати систему управління охороною праці на підприємстві;

–розробити план навчання і перевірки знань з охорони праці працівників підприємства з урахуванням специфіки робіт;

–розробити заходи стосовно безпечної експлуатації систем, що працюють під тиском, вантажопіднімальних та транспортувальних пристроїв, механізмів, машин;

–організувати розслідування нещасного випадку на підприємстві;

–скласти статистичні показники травматизму та професійного захворювання на підприємстві;

–організувати проведення інструктажів з охорони праці на підприємстві;

–оцінити стан електробезпеки на підприємстві, розробити заходи щодо недопущення електротравматизму;

–визначити категорію приміщень і зон за вибуховою та пожежною безпекою;

–обґрунтувати первинні засоби пожежогасіння для конкретних виробничих умов підприємства і провести інструктаж працюючих щодо їх користування цими засобами;

–вибрати заходи обмеження надходження шкідливих речовин у повітря робочої зони;

–надати першу долікарську медичну допомогу потерпілому.

6

3. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ

Досягнення навчальних цілей при вивченні курсу «Основи охорони праці» (54 навчальні години) здійснюється шляхом:

–проведення лекцій проблемних за змістом і діалогічних за формою – 18 навчальних годин за темами чотирьох змістових (тематичних) модулів;

–виконання студентами п’яти лабораторних робіт – 18 навчальних годин;

–самостійного навчання студентів (індивідуальні консультації, аналіз першоджерел, підготовка анотацій прочитаної літератури, розробка концепцій, проектів та їх захист тощо) за темами п’ятьох змістових модулів навчальної програми та використанні першоджерел – 18 навчальних годин;

–проведення поточного модульного та підсумкового контролю рівня знань студентів – протягом семестру в порядку визначеному розділом 5 цього комплексу.

4. ЗАГАЛЬНИЙ ОПИС КУРСУ

Структурно навчальна дисципліна «Основи охорони праці» побудована за модульною системою і складається із двох Модулів: Модуля І (Правові та організаційні основи охорони праці. Виробничий травматизм та професійні захворювання) та Модуля ІІ (Гігієна праці та виробнича санітарія. Основи техніки безпеки. Пожежна безпека. Долікарська медична допомога).

У свою чергу Модулі за окремими навчальними елементами структуровані змістовими (тематичними) модулями (див. розділ 7).

Черговість Модулів та змістових модулів, тематичні питання їх змісту, та розподіл навчальних годин для вивчення студентами визначені у розділі 7.

Кількість лекційних, і лабораторних (практичних) робіт та тематика самостійної роботи студентів передбачені відповідними планами

повторюються і вивчаються паралельно відносно тем лекційних занять.

Оцінка рівня знань студентів за тематикою аудиторних занять та самостійної роботи, виконується за окремими тестами і у межах

7

кожного Модуля визначається шляхом отримання студентами певної кількості балів.

Бали нараховуються також за додатковими показниками: систематичність відвідування занять та активність на них, участь студентів у науково-дослідній роботі, в олімпіадах тощо.

До модульного контролю студент допускається завжди. Детально порядок проведення поточного та підсумкового

модульного контролю рівня знань студентів викладені у розділі 5. Зокрема, тематичним планом робочої навчальної програми курсу

передбачено виконання студентами:

–модульного контролю (тестування) за двома Модулями;

–поточних тестів за чотирма змістовими (тематичними) модулями за темами аудиторних занять;

–поточних тестів за п’ятьма змістовими (тематичними) модулями самостійної роботи студентів;

–підсумкового контролю рівня знань студентів у вигляді екзамену.

Поточні тести слугують для оцінювання рівня знань студентів з кожної теми змістового модуля і спрямовані на перевірку репродуктивних знань студентів.

Лабораторні роботи. Головним завданням при виконанні лабораторних занять є: отримання студентами практичних навичок дослідження параметрів мікроклімату робочої зони; вміння оцінити метеорологічні умови праці; освоєння Порядку розслідування та оформлення нещасних випадків на виробництві; набуття практичних навичок оцінки чинників санітарно-гігієнічних умов праці; вивчення будови, принципу дії та практичного застосування вогнегасників різних типів.

Практичні заняття спрямовані на оновлення і поповнення теоретичних знань і здобуття практичних навичок у студентів, розвитку навичок аналітичного та творчого мислення, умінню коректно використовувати опанований понятійний апарат. Заняття також передбачають аналіз літератури, створення власної думки (поняття) за певними параметрами, визначення певних заключень на конкретних прикладах.

Знайомство з першоджерелами курсу спрямоване на набуття студентом навичок самостійного мислення, рефлексії і саморефлексії, що передбачає роботу з науковою, законодавчо-нормативною та довідковою літературою і формування здібностей по її застосуванню в аргументації власної позиції при розгляді певних проблем. Студент

8