Регульовані(паперово-грошові та кредитні) та саморегулюючі(гроші з золота та срібла)

Особливості сучасного механізму кредитної системи грошей полягають в тому, що банкнотна емісія грошей базується на загальних принципах кредитування. Вона в усьому світі монополізована державою, яка бере на себе зобов´язання забезпечувати сталість національних грошових знаків.

В ході вивчення сучасної грошової системи особливу увагу потрібно звернути на методи регулювання грошового обігу. Зокрема, які недоліки і переваги надає пряме регулювання, що застосовувалося в економіці радянського типу, які директивні рішення були властиві урядові щодо розмірів емісії грошової маси, надання кредитів, організації прямого контролю за грошовими операціями, інші форми зовнішнього активного втручання у грошову сферу і всіляке обмеження прав економічних суб´єктів.

Протилежне спостерігається в умовах застосування опосередкованого (непрямого) регулювання грошового обігу. Студенти мають засвоїти, що в ринковій економіці банкам та іншим суб´єктам грошової сфери надається достатній оперативний простір у операціях кредитування та у розрахунково-касовому обслуговуванні, активно діють інші стимули підтримки рівноваги товарно-грошової маси.

Державне регулювання грошової сфери в ринковій економіці означає сукупність заходів, що проводяться державою в грошовому обігу з метою забезпечення сталості національної валюти, стримування інфляційного процесу і гнучкого забезпечення грошовою масою потреб сфери обігу. Ключова роль у здійсненні державних заходів належить центральному (національному) банку, який здатний застосувати методи прямого регулювання та опосередкованого впливу на обсяги і структуру грошового обігу.⁷

У паперово-кредитній системі функціонують паперові та кредитні гроші.

При цьому класичні паперові гроші як представники золота сьогодні зникли з обігу внаслідок його демонетизації. Але потреба в них збереглася, оскільки державний бюджет має дефіцит, нерідко величезний. Для його покриття державна скарбниця випускає паперові гроші, які не мають золотого забезпечення. Тому їх ще називають білетами державної скарбниці. Кредитні гроші – це знаки вартості, які виникають і функціонують на основі кредитної угоди й виражають відносини між кредитором і боржником.

Первісно кредитні гроші відрізнялися від паперових грошей.

Кредитні гроші:

• їхнє виникнення пов’язане із функцією грошей як засобу платежу;

• забезпечені золотом та іншими активами;

• випускаються банками;

• вільно обертаються.

Паперові гроші:

• їхнє виникнення пов’язане із функцією грошей як засобу обігу;

• не забезпечені золотом ;

• випускаються державою;

• мають примусовий характер обігу, обов’язкові до приймання.

Є такі види кредитних грошей: вексель, банкнота, чек, кредитна картка, електронні.

Вексель – це письмове боргове зобов’язання суворо встановленої законом форми, в якому вказані величина грошового боргу, строки його сплати, а також право його власника ( векселетримача ) вимагати від боржника ( векселедавця ) сплати боргу при настанні встановленого строку.

Векселі бувають простими і переказними.

Простий вексель – це вексель, підписаний однією особою на ім’я іншої особи, який не може бути переданий третій особі.

Переказний вексель ( тратта) – це вексель, який може передаватись третій особі ( ремітенту ) для отримання ним боргу з векселедавця у визначений строк.

Передача векселя іншій особі оформляється передавальним записом ( індосаментом ). Третя особа може передати вексель четвертій особі, здійснивши власний передавальний запис і т. д. Таким чином, переказний вексель набуває певної форми грошей – кредитних, що виконують функції засобів обігу і засобів платежу.

Залежно від характеру виникнення векселі поділяються на комерційні і банківські.

Комерційний вексель – це боргове зобов’язання, яке підприємці видають один одному при купівлі-продажу товарів з відстрочкою платежу, тобто в борг. Це кредит у товарній формі. Власник комерційного векселя може використовувати його замість грошей для платежу за товари, куплені у третьої особи.

Банки проводять операції з обліку ( скупки ) комерційних векселів, суть яких полягає в тому, що власник векселя може до настання строку платежу представити його в банк і одержати зазначені у векселі суму з утриманням так званого облікового процента. У подальшому банки на основі скуплених комерційних векселів випускають власні векселі-банкноти.

Первісні, «класичні» банкноти мали багато переваг перед комерційними векселями:

• по перше, банкноти користувалися більшою довірою, оскільки вони випускалися від імені банку, який є платоспроможнішим, ніж окремий комерсант;

• по-друге, банкнота обмінювалася банком на золото за першою вимогою пред’явника і тому перебувала в обігу нарівні зі золотими грошима;

• по-третє, оскільки банкнота випускалася банком замість облікованих ним комерційним векселів і вільно обмінювалась на золото, то вона мала подвійне забезпечення – товарне ( товари під вексель ) і золоте ( золотий запас емісійного банку);

• по-четверте, банкнота є безстроковим кредитним зобов’язанням банку і тому, на відміну від комерційного векселя, має необмежений період обігу.

Однак ці переваги були характерні лише «класичним» (першодрукованим ) банкнотам, які випускались в період золотомонетного стандарту.

Період «класичної» банкноти закінчився, коли було скасовано золотомонетний грошовий обіг, а далі й будь-який обмін банкнот на золото. Банкноти стали втрачати істотні риси «класичних» кредитних грошей і поступово перетворилися на різновид паперових грошей. Цьому сприяло й те, що багато держав, потребуючи грошей, дозволяли емісійним банкам випускати банкноти не лише під забезпечення комерційних векселів, а й під векселі скарбниці ( облігації державних позик ) і просто для покриття дефіциту державного бюджету. Тим самим кредитні гроші, окрім власних функцій, виконують ще й функції паперових грошей. Сама ж банкнота стала своєрідним «гібридом» кредитних і паперових грошей.

Чек – це письмове розпорядження власника поточного рахунка в банку про виплату готівки та перерахування з його рахунка на інший рахунок певної суми грошей.

Чековий обіг у розвинутих країнах дуже поширений. Так, у США понад 90 % сімей мають чекові книжки, в Англії – 60 % сімей. У структурі сучасних кредитних грошей приблизно ¾ припадає на чеки і ¼ - на банкнота.

Кредитна картка - це іменний платіжно-розрахунковий документ, який засвідчує особу власника рахунка в банку і надає йому право на придбання товарів і послуг у кредит без оплати готівкою.

Нині в розвинутих країнах налічуються десятки видів пластикових кредитних та дебітних карток ( смарт-карток ), у тому числі для придбання товарів і послуг, для здійснення подорожей і відпочинку, для міжнародних розрахунків ( системи «Віза», «Америкен Експрес», «Масеркард», «Єврокард» та ін. ). У США випущено понад 600 млн кредитних карток, якими користуються більше 70 % сімей країни. У фінансових послугах населення розвинутих країн світу частка кредитної картки – близько 20 %.

Дедалі більшого поширення набувають депозитні та електроні гроші.

Депозитні гроші - це різновид банківських грошей, який існує у вигляді певних сум, записаних на рахунках економічних суб’єктів у банках. Вони не мають речового вираження і використовуються для платежів у безготівковій формі. Їх рух здійснюється за рахунками і не виходить за межі банківської системи. А приводяться вони в рух за допомогою технічних інструментів – чеків, пластикових карток, платіжних доручень тощо. Така форма грошей економніша і зручніша у користуванні, піддається контролю з боку банків за рухом великих грошових ресурсів.

Сучасним різновидом депозитних грошей є електронні гроші.

Електронні гроші – це магнітні носії платіжної інформації, які замінюють паперові гроші, чеки та інші грошові документи у безготівкових розрахунках між клієнтами і банками за допомогою електронно-інформаційних систем.

Феномен електронних грошей полягає в якісній їх зміні, вони повністю втрачають реальну матеріальну субстанцію. Посилюючи тенденцію демонетизації грошових засобів, електронні гроші значно прискорюють їхній обіг, роблять прозорими грошові потоки, сприяють безпечності банківської діяльності, заощаджують суспільні витрати, що позитивно вливає на економічний розвиток держави. ⁸