Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
мартинюк.docx
Скачиваний:
21
Добавлен:
29.02.2016
Размер:
59.01 Кб
Скачать

Зміст

Вступ

Глава 1. Аерофотоапарат

1.1 Класифікація аерофотоаппаратов

1.2 Характеристика основних типів топографічних аерофотоаппаратов

1.3 Характеристика основних типів аерофотоаппаратов нетопографіческого призначення

1.4 Щілинні аерофотоаппарати (АЩАФА)

1.5 Панорамні аерофотоаппарати (Пафа)

Глава 2. Отримання зображення аерофотоапаратом

2.1 Аналоговий метод

2.2 Фіксація зображення цифровим аерофотоапаратом

2.3 Особливості сучасних цифрових АФА

Глава 3. Будова фотоматеріалів

Глава 4 .

Знімальні системи повітряного базування

Висновок

Список використаних джерел.

Вступ

Фотограмметрія вивчає властивості фотозображення, методів його отримання і вимірювання, розробка приладів для вимірювання і перетворення фотознімків. Фотограмметрія особливо поширена в топографії. Переважна більшість карт і планів створених за допомогою аерофотозйомки. Весь комплекс робіт називається фотографічна зйомка.

У прикладній фотограмметрії вивчаються методи використання фотограмметричних матеріалів при проектуванні, будівництві і експлуатації інженерних споруд, а також в розвідувальних роботах, землевпорядкуванні, земельному кадастрі, лісотаксації, дорожній справі і міських населених пунктах, освоєння шельфу.

В фотограмметрії одержують знімки за допомогою аерофотоапаратів.

Аерокосмічна зйомка широко застосовується в геології. За її допомогою визначають розломи земної кори.

Топокарти широко застосовуються у військовій справі.

Фотограмметрія почала розвиватись після винайдення фотографій 7.01.1839 р. французьким вченим Дагером, після цього її почали широко застосовувати в топографії.

В 1855 р. - були зроблені з повітряної кулі перші аерофотознімки, по яких були зроблені перші плани м.Парижу. Французький геолог Цівіаль провів фотографування з високих схилів Альпів, за допомогою цих знімків він вивів геологічний контур.

В 1851 р. французький інженер Лосед запропонував використовувати аерофотознімки для складання архітектурних креслень.

А у 1891 р. - фотограмметрія була застосована Вілером в Росії.

В шістдесяті роки були проведені глибокі дослідження в області використання обчислювальної техніки при побудові фотограмметричних мереж. Спеціально були створені такі технічні центри, які називались науковими школами.

Ці школи знаходились у великих містах, таких як: Новосибірськ, Ленінград, Київ, Львів, Донецьк та інші.

Київська школа розв'язала і продовжує розв'язувати велику кількість задач зв'язаних у використанні фотограмметричних методів у будівництві.

Львівська і Донецька школи розв'язували складні задачі з використанням аерофотознімків та наземної зйомки для різних господарських потреб.

Враховуючи все вище сказане-наша курсова робота теж певним чином полягає в тому,щоб навчити нас розв`язувати відповідні задачі пов`язані з фотограмметрією.

Глава 1. Аерофотоапарат

Аерофотоапарат- спеціалізований оптико-механічний прилад для аерофотозйомки, встановлений на атмосферному літальному апараті. Призначений для ведення фоторозвідки, контролю бойових дій, картографування місцевості, фотобомбометанія та інших видів фотодокументування. Встановлюється переважно на борту літаків-розвідників, бомбардувальників і спеціалізованих ЛА, в тому числі безпілотних. Аерофотоапарат - це складний оптико-механічний прилад з електродистанційною управлінням, процес робота экого максимально автоматизований. Значне видалення від об'єктів зйомки, часто низька температура навколишнього середовища і висока вологість (через висоту зйомки), сильні динамічні механічні навантаження (внаслідок польоту), швидка зміна об'єктів зйомки - знімається території - накладають відбиток на особливості аерофотоаппаратов: великий формат кадру, висока швидкість зйомки (швидкість роботи затвора і перемотування фотоплівки в плівкових апаратах), наявність амортизуючого механізму або просторово стабілізованою платформи (наприклад, гіроплатформи), велика фокусна відстань об'єктива і велика світлосила, висока геометрична точність об'єктива, робота в автоматичному режимі за програмою, що задається з командного пульта, а останнім часом і наявність комплексу супутникового позиціонування для визначення координат центрів проектування (фотографування).

За призначенням АФА ділять на топографічні та розвідувальні, за часом застосування - на денні, нічні та універсальні, за принципом дії - на щілинні, кадрові та панорамні. Відповідно аерофотозйомка може бути планова, коли вісь об'єктива перпендикулярна місцевості, і перспективна. Найбільш поширені кадрові фотоапарати для денної або нічної зйомки. У щілинних АФА фотографування здійснюється не покадрово, а безперервно. Фотоплівка постійно переміщається навпроти щілини, зі швидкістю руху оптичного зображення. Цим досягається можливість ведення зйомки на малій висоті (50-100 м) і високої швидкості польоту носія (більше 1000 км/год), що недосяжно кадровим АФАПанорамні аерофотоапарати служать для фотозйомки широких ділянок (панорам) місцевості, практично від горизонту до горизонту. Це досягається в простому випадку установкою звичайного кадрового апарату на хитному підставі. Спеціалізований панорамний фотоапарат може конструктивно використовувати безпосереднє сканування, коли хитається об'єктив разом з експонує щілиною, при цьому фотоплівка кадру нерухома і вирівняна на поверхні циліндра з оптичного скла, з радіусом, рівним фокусної відстані об'єктива. У другому типі Пафа об'єктив нерухомий, який проектує пучок променів повертається за допомогою призм і дзеркал, а аерофотоплівка переміщається синхронно з рухом скануючої системи аерофотоплівки має в якості світлочутливого шару емульсію, що містить кристали галоїдного срібла. Хімічна обробка фотоматеріалів та їх дешифрування виконуються наземної службою. На деяких типах ЛА фотоматеріали можуть автоматично оброблятися на борту під час польоту, а також скидатися на землю в спеціальних контейнерах.

Параметри деяких вітчизняних аерофотооб'ектівов:

1. "Руссар-33" - Фокусна відстань 100 мм; дозвільно. здатність 52 лін/мм; кут поля зору 104 град; формат знімка - 180х180 мм.

2. "Оріон-1А" - Фокусна відстань 200 мм; дозвільно. здатність 32 лін/мм; кут поля зору 90 град; формат знімка - 300х300 мм.аерофотоапарат фотоматеріал цифровий зображення

3. "Уран-16" - Фокусна відстань 750 мм; дозвільно. здатність 28 лін/мм; кут поля зору 13 град; формат знімка - 300х300 мм.

4. "Телемар-7М" - Фокусна відстань 1000 мм; дозвільно. здатність 33 лін/мм; кут поля зору 24 град; формат знімка - 300х300 мм.

. "Телемар-12" - Фокусна відстань 1800 мм; дозвільно. здатність 20 лін/мм; кут поля зору 22 град; формат знімка - 500х500 мм.