- •Міністерство освіти і науки україни
- •Практичне заняття № 1.
- •Навчальний матеріал
- •Більш глибокий аналіз та оцінку ступеню ризику можна визначити, враховуючі наступні параметри:
- •За допомогою формули коефіцієнта нещасних випадків (Нв) можна визначити його значення на тисячу чи іншу кількість працюючих:
- •Контрольні питання
- •Практична робота №2 Тема: Безпека руху. Дорожньо – транспортні пригоди. Дорожньо – транспортний травматизм, перша медична допомога потерпілим.
- •Навчальний матеріал
- •Алгоритм першої медичної допомоги при дтп
- •Алгоритм 3. Переломи, перша медична допомога. Іммобілізація пошкоджених частин тіла
- •Навчальний матеріал
- •Б. Ураження електричним струмом та блискавкою
- •Навчальний матеріал
- •В. Утоплення
- •Навчальний матеріал
- •Практичне заняття № 4 тема: гострі отруєння, перша медична допомога
- •Нервова система
- •Нервова система
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 5. Принципи оцінки радіаційної обстановки. Виявлення радіаційної обстановки
- •Варіанти ситуаційних завдань
- •Після вибуху (викиду) радіактивних речовин
- •Навчальний матеріал
- •Розміри зон зараження місцевості наземного ядерного вибуху, км, в залежності від потужності вибуху (викиду р/р) та швидкості вітру
- •Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації на різний час після ядерного вибуху
- •Б. За даними розвідки (моніторингу)
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 6. Принципи оцінки хімічної обстановки
- •Навчальний матеріал
- •Графік для визначення ступеня вертикальної стійкості повітря.
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 6.1. Засоби та методи знезаражування
- •Навчальний матеріал
- •Начальник сзт
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 7. Засоби індивідуального захисту, захисні споруди та евакуаційні заходи.
- •Практична частина
- •Промислові протигази
- •Визначення розміру лицьової частини протигаза
- •Промислові респіратори у-2к , рпг-67 та Ру-60м
- •2. Засоби захисту шкіри і медичні засоби захисту
- •Практичне тренування щодо застосування зіз
- •Практична робота № 8.
- •Діаграма постраждалих які, не отримавши своєчасно допомогу - загинуть
- •Алгоритм розвитку екстремальних станів
- •Теми рефератів
- •Питання для підготовки до заліку з дисципліни “безпека життедіяльності”
- •Список рекомендованої літератури.
Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації на різний час після ядерного вибуху
Таблиця 4.2
Термін вимірювання, від моменту вибуху |
Час після вибуху, на який перераховуються рівні радіації (год.) | |||||||
0,5 |
1 |
2 |
3 |
4 |
12 |
24 | ||
Хвилини |
15 |
0,44 |
0,19 |
0,082 |
0,051 |
0,036 |
0,0096 |
0,0042 |
20 |
0,61 |
0,27 |
0,12 |
0,071 |
0,051 |
0,013 |
0,0052 | |
25 |
0,8 |
0,35 |
0,15 |
0,094 |
0,067 |
0,018 |
0,078 | |
30 |
1 |
0,44 |
0,19 |
0,12 |
0,082 |
0,022 |
0,0096 | |
40 |
1,4 |
0,61 |
0,27 |
0,17 |
0,12 |
0,031 |
0,014 | |
50 |
1,8 |
0,8 |
0,35 |
0,21 |
0,15 |
0,041 |
0,018 | |
Години |
1 |
2,3 |
1 |
0,44 |
0,27 |
0,19 |
0,051 |
0,022 |
1,5 |
3,7 |
1,6 |
0,71 |
0,44 |
0,31 |
0,082 |
0,036 | |
2 |
5,3 |
2,3 |
1 |
0,61 |
0,44 |
0,12 |
0,051 | |
2,5 |
6,9 |
3 |
1,3 |
0,8 |
0,57 |
0,15 |
0,066 | |
3 |
8,6 |
3,7 |
1,6 |
1 |
0,71 |
0,19 |
0,082 | |
3,5 |
10 |
4,5 |
2 |
1,2 |
0,85 |
0,23 |
0,1 | |
4 |
12 |
5,3 |
2,3 |
1,4 |
1 |
0,27 |
0,12 | |
5 |
16 |
6,9 |
3 |
1,8 |
1,3 |
0,35 |
0,15 | |
6 |
20 |
8,6 |
3,7 |
2,3 |
1,6 |
0,44 |
0,19 | |
8 |
28 |
12 |
5,3 |
3,2 |
2,3 |
0,61 |
0,27 | |
10 |
36 |
16 |
6,9 |
4,2 |
3 |
0,8 |
0,35 | |
12 |
45 |
20 |
8,6 |
5,3 |
3,7 |
1 |
0,44 | |
18 |
74 |
32 |
14 |
8,6 |
6,1 |
1,6 |
0,71 |
При проведенні розрахунків необхідно враховувати напрям руху всіх атмосферних потоків від поверхні Землі і до висоти підйому радіоактивних речовин.
При аваріях, на зразок Чорнобильської, коли процес викиду радіоактивних речовин триває досить довго, розрахунки, зроблені на основі середнього вітру, не дають бажаних результатів і можуть призвести до серйозних прорахунків в оцінці обстановки і це треба враховувати, так як зони радіоактивного зараження будуть змінюватись в залежності від зміни напрямку вітру його швидкості та часу протягом якого продовжується викид.
Б. За даними розвідки (моніторингу)
Процес поширення радіоактивних речовин у атмосфері може мати дуже складний характер, тому з метою уточнення радіаційної обстановки проводять радіаційну розвідку (моніторинг) на місцевості, що полягає у визначенні рівнів радіації у точках з відомими координатами з обов'язковою фіксацією часу вимірювання.
Своєчасний моніторинг та оцінка радіаційної обстановки, зважаючи, що час підходу радіоактивної хмари та початок і сам процес випадання радіоактивних речовин може тривати кілька годин або днів, дозволяє структурам цивільного захисту та цивільної оборони своєчасно провести комплекс заходів для захисту населення й особового складу формувань ЦО а також підготовку до проведення рятувальних і інших невідкладних робіт (РіНР).
До таких заходів належить: оповіщення про загрозу радіоактивного забруднення, підготовка об'єктів до переходу на режим роботи в умовах радіоактивного забруднення, підготовка сховищ та протирадіаційних укриттів для розміщення в них людей, підготовка індивідуальних засобів захисту, захист продовольства, сировини, джерел питної води та інше.
За результатами прогнозування радіаційної обстановки проводять оцінку можливих негативних наслідків впливу радіоактивного забруднення на людей, техніку, споруди та навколишнє середовище, тобто визначають:
необхідний комплекс (РіНР);
можливі дози опромінення людей, які знаходилися на забрудненій території;
необхідність захисних, евакуаційних, лікувальних та інших заходів для населення, що постраждало;
допустимий час роботи рятувальних формувань у конкретних точках забрудненої території;
ступінь зараження споруд, техніки, устаткування, ґрунту;
ступінь зараження та придатність продуктів харчування і води;
необхідність введення спеціального режиму роботи підприємств, робота на яких не може бути зупинена у короткі строки.