Контрольні питання

1. Порядок визначення розмірив зон радіоактивного зараження;

2. Порядок визначення на карті (схемі) місцевості зон зараження, з урахуванням напрямку вітру;

3. Що називається середнім вітром;

4. Основні способи та засоби захисту співробітників і населення;

5. Визначення напрямку евакуації людей (у разі потреби) із осередку ураження.

Практичне заняття № 6. Принципи оцінки хімічної обстановки

Мета роботи– поглибити й закріпити теоретичні знання з оцінки хімічної обстановки і захисту населення після аварії на об’єкті з викидом (виливом)сильнодіючих отруйних речовин(СДОР), набути навичок практичного використання знань.

Завдання:

• виконати розрахунки щодо прогнозування хімічної обстановки у зоні лиха та відобразити результати на карті місцевості у масштабі;

• розробити заходи щодо мінімізації збитків при цьому.

Завдання для виконання роботи:

Робота №1.Визначити розміри зони хімічного зараження;

Робота №2.Скласти перелік заходів для захисту співробітників і населення від ураження СДОР.

Вихідні дані варіантів роботи наведено у Додатку 1.

Методологія виконання роботи супроводжуються прикладом розрахунку варіанта “0” (Додаток 1).

Навчальний матеріал

При поширені у навколишньому середовищі отруйних речовин (ОР) або сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) утворюються зони хімічного зараження і осередки хімічного ураження.

Зона хімічного зараження — це територія, яка безпосередньо перебуває під впливом ОР або СДОР з кон­центраціями перевищуючими гранично допустимі.

Зона хімічного зараження ОР характеризується типом застосо­ваної ОР, довжиною і глибиною. Довжина зони хімічною зараження — це розміри фронту виливання ОР, або діа­метр розбризкування ОР під час вибуху чи аварії. Глибина зони хімічного зараження — це відстань від навітряної сторони місця викиду у бік руху вітру, до тієї межі, де концентрація ОР стає не уражаючою.

Поширюючись за вітром, заражена хмара може уражати людей, тварин і рослини на значній відстані від безпосереднього місця викиду небезпечних хімічних речовин у навколишнє середовище.

Осередок хімічного ураження — це територія, в межах якої у результаті аварійного викиду СДОР або впливу хімічної зброї в навко­лишнє середовище виникли масові ураження людей, сільсько­господарських тварин та рослин.

Прогнозування хімічної обстановки під час аварії на хімічно небезпечних об’єктах провадиться з метою виявлення масштабів зони ймовірного зараження, своєчасного оповіщення персоналу (населення) і організації заходів для його захисту.

При несподіваних аваріях оцінка хімічної обстановки здійснюється в період її фактичного виникнення. Для цього необхідно знати: тип та кількість СДОР, метеоумови, топографічні умови місцевості, характер забудови на шляху поширення хмари СДОР, умови зберігання і характер викиду отруйних речовин, ступінь захищеності співробітників об’єкту та населення.

Прогнозування оцінки хімічної обстановки включає :

• визначення параметрів зони хімічного зараження, а також її площі;

• нанесення обстановки на карту (схему) в масштабі.

• визначення заходів для захисту населення від ураження СДОР;

• визначення заходів щодо ліквідації негативних наслідків аварії;

Звіт включає: вступну частину, графоаналітичні розрахунки і пояснення до них, а також карти (схеми) хімічної обстановки на місцевості, заходи та пропозиції щодо мінімізації збитків та шкоди.

У вступі до звіту необхідно розкрити значення оцінки хімічної обстановки для захисту населення, яке потрапить у зону хімічного зараження, пояснити, як визначається режим хімічного захисту та заходи щодо локалізації аварії.

Розрахункова частина роботи.

І. Визначення розмірів зони хімічного зараження

Прогнозування робимо за вихідними даними варіанта “0” (Додаток. 1). Спільна для всіх варіантів ситуаційна обстановка полягає у тому, що на об’єкті “Б” сталося руйнування ємкості зі СДОР. Від зруйнованої ємкості на відстаніL знаходиться населений пункт, який може потрапити у зону хімічного зараження (ЗХЗ). Під час аварії виникла хмара зараженого повітря. З метою своєчасного і надійного захисту співробітників і населення оцінюємо імовірну ситуацію.

Розв’язання

Визначення ступеню вертикальної стійкості повітря за «0» - варіантом

1. За графіком (Додаток 3) визначимо ступінь вертикальної стійкості повітря за умови, якщо ∆t=-1°, швидкість вітруV =2 м/с:- це буде ІНВЕРСІЯ.

2. За табл. 10.3 (Додаток 4) визначимо глибину Гпоширення зони хімічного зараження (3Х3)(ємкість, де зберігалася СДОР була не обвалована), тоді, для даної ситуації, знаходимо глибину табличну Г_таблрозповсюдження зараженого повітря з концентраціями які значно перевищують установлені норми, таким чином

Г_табл = 22,85км

А оскільки швидкість вітру V=2 м/с, то, згідно з приміткою до табл. 10.3, знаходимо поправочний коефіцієнт, враховуючи його, фактичну глибину 3Х3 визначаємо за формулою:

Г = Г_табл ∙ k_пер

тоді Г = 22,85∙0,6=13,71 км.

3. Знайдемо ширину Ш 3Х3 за формулою: Ш = Г ∙ k_в.ст;

Враховуємо коефіцієнт вертикальної стійкості повітря - k_в.ст., який приймається рівним: при інверсії -0,03; при ізотермії -0,15; при конвекції - 0,8.

тоді: Ш = 0,03 ∙ 13,71 = 0,4113км.

4. Визначимо площу зони хімічного зараження - S_3Х3, як площу трикутника за формулою:,

тобто

ІІ. Визначення заходів для захисту співробітників і населення

від ураження СДОР у зоні лиха.

За аварії з викидом СДОР, наслідки якої виходять за межі підприємства, диспетчер чи представник адміністрації, негайно сповіщає аварійні служби (газо рятівної, протипожежної, оперативно-рятувальної і медичної), штаб ЦО міста (району), а також керівників підприємств, установ і організацій відповідно із заздалегідь розробленою схемою оповіщення, текстом звернення, який передається після сигналу “УВАГА ВСІМ” із вмиканням об’єктових електросирен.

Для захисту співробітників на хімічно небезпечному об’єкті використовуються промислові протигази або респіратори спеціального призначення типу РПГ-67, РУ-60, а також захисні споруди, які обладнані ІІІ режимом вентиляції. Люди, які знаходяться в житловому секторі, у будинках, повинні зачинити вікна й кватирки, вимкнути вентиляційні та опалювальні прилади, загасити вогонь у печах, надіти протигази та підручні засоби захисту шкіри й швидко вийти із зони хімічного зараження.

Напрямок виходу населення, як правило, указують представники органів ЦО або міліції. У будь-якому разі виходити треба перпендикулярно до напрямку руху зараженого повітря, бажано на підвищену й добре провітрювану ділянку місцевості, від осі вітру .

За відсутності протигазів під час виходу із зони зараження необхідно періодично затримувати на кілька секунд дихання, для захисту органів дихання використовувати тканини, змочені водою, та ватні частини одягу. Завдяки цьому значно знижується кількість шкідливої речовини, що потрапляє до легенів, а відповідно зменшується і ступінь ураження.

Після виходу із зони зараження люди, які отримали незначне ураження (кашель, нудота), повинні звернутись до медичних установ для отримання необхідної допомоги.

Про усунення небезпеки ураження населення сповіщають органи ЦО. У всякому разі вхід у житлові й виробничі будинки дозволяється тільки після контрольної перевірки вмісту СДОР у повітрі приміщень. Дозвіл на вхід у приміщення дає безпосередній керівник робіт з ліквідації наслідків цієї аварії.

дод. 1

Варіанти роботи

Вихідні дані	Номери варіантів
	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
СДОР	Хлор	Аміак	Сірчистий ангідрид	Сірководень	Хлор	Аміак	Фосген	Сірководень	Хлор	Аміак	Сірчистий ангідрид
Кількість, т	25	5	10	25	50	75	100	5	10	25	50
Напрям вітру, град.	270°	15°	95°	115°	140°	280°	250°	18°	150°	90°	18°
Швидкість вітру, V м/с	2	1	2	3	4	5	2	3	5	2	3
∆ t,°C	-1	-1,6	-1,5	-1,4	-1,3	-1,2	-1,1	-1	-0,9	-0,8	-0,7
Рельєф місцевості	Закрит.	відкр.	закрит.	Відкр.	закрит.	Відкр.	закрит.	Відкр.	закрит.	Відкр.	закрит.
Чисельність робітників, осіб	320	300	310	320	330	340	350	360	370	380	390
Забезпеченість ЗІЗ, %	100	20	30	40	50	60	70	80	90	100	100
Відстань до об’єкта, R км.	9	9	11,5	11,5	14,5	12,5	14	9	11	27	9
Місце аварії	Околиця Зарічинська	Плики	Зарічинськ	Щукіно	Щукіно	Борисів	Борисів	Щукіно	Лебедин	Лебедин	Щукіно
Найменування населеного пункт	Зарічинськ	Мотіно	Сурмино	Ворсівка	Топори	Мотіно	Плики	Ковалі	Козлов	Кам'янськ	Ковалі
Характер зберігання	Не обваловано	Обваловано	Не обваловано	Обваловано	Не обваловано	Обваловано	Не обваловано	Обваловано	Не обваловано	Обваловано	Не обваловано

Продовження дод. 1

Варіанти роботи

Вихідні дані	Номери варіантів
	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
СДОР	Сірководень	Хлор	Аміак	Фосген	Сірководень	Хлор	Аміак	Сірчистий ангідрид	Сірководень	Сірководень
Кількість, т	75	100	5	10	25	50	75	100	5	10
Напрямок вітру, град.	15°	235°	240°	280°	250°	18°	240°	235°	250°	280°
Швидкість вітру, м/с	2	1	6	5	4	3	2	1	6	5
∆t,°C	-0,6	-0,5	-0,4	-0,3	-0,2	-0,1	-0,1	-0,2	-0,3	-0,4
Рельєф місцевості	Відкр.	Закрит.	Відкр.	Закрит.	Відкр.	Закрит.	Відкр.	Закрит.	Відкр.	Закрит.
Чисельність робітників, осіб	200	210	220	230	240	250	260	270	280	290
Забезпеченість ЗІЗ, %	90	80	70	60	50	40	30	30	20	20
Відстань до об'єкта, R км.	9	25,5	13	12,5	14	9	13	25,5	14	12,5
Місце аварії	Панки	Щукіно	Щукіно	Борисів	Борисів	Щукіно	Щукіно	Щукіно	Борисів	Борисів
Найменування населеного пункту	Мотіно	Сурмино	Липки	Мотіно	Панки	Ковалі	Липки	Сурмино	Панки	Мотано
Характер зберігання	Обваловано	Не обваловано	Обваловано	Не обваловано	Обваловано	Не обваловано	Обваловано	Не обваловано	Обваловано	Не обваловано

Закінчення дод. 1

Варіанти роботи

Вихідні дані	Номери варіантів
	21	22	23	24	25	26	27	28	29	30
СДОР	Сірчистий ангідрид	Аміак	Хлор	Сірководень	Хлор	Аміак	Фосген	Сірчистий ангідрид	Сірководень	Аміак
Кількість, т	25	75	50	100	5	10	25	50	75	100
Напрямок вітру, град	18°	150°	240°	235°	150°	18°	250°	280°	95°	15°
Швидкість вітру, V м/с	2	3	2	1	2	2,5	4	3	2	1
∆t ,°C	-0,6	-0,6	-0,7	-0,8	-0,9	-1	-1,1	-1,2	-1,3	-1,4
Рельєф місцевості	відкр	закр.	відкр	закр.	відкр	закр.	відкр	закр.	відкр	закр.
Чисельність робітників, осіб	200	210	220	230	240	250	260	270	280	290
Забезпечен. ЗІЗ, %	30	40	50	60	70	80	90	100	50	60
Відстань до об'єкта, R км.	9	11	13	25,5	11	9	14	12,5	11,5	9
Місце аварії	Щукіно	Лебедин	Щукіно	Щукіно	Лебедин	Щукіно	Борисів	Борисів	Зарічинськ	Панки
Найменування населеного пункту	Ковалі	Козлов	Липки	Сурмино	Козлов	Ковалі	Панки	Мотіно	Сурмино	Мотіно
Характер зберігання	Обваловано	Не обваловано	Обваловано	Не обваловано	Обваловано	Не обваловано	Обваловано	Не обваловано	Обваловано	Не обваловано

Додаток 2