Нервова система

1.Порушення свідомості.

2.Психічні розлади.

3.Судороги

Серце, судини

1.Гостра серцева недостат-ність.

2.Гостра судинна недостат-ність.

Органи дихання

1.Гостра дихальна недостат-ність.

2.Бронхо-спазм.

Органи травлення

1.Гострий

гастрит.

2.Гострий ентерит.

3.Гостра печінкова недостатність.

4.Печінкова кома.

Нирки

1.Гостра ниркова недостат-ність.

2.Уремія.

Алгоритм. Лікувальний (перша медична допомога) пошук невідкладних дій при гострих отруєннях.

Отруту, яка не всмокталася

Отруту, яка всмокталася

Алгоритм. Пошук невідкладних дій (перша медична допомога) симптоматичної допомоги при гострих отруєннях.

Тяжкість отруєння залежить від загального стану організму і стану окремих функціональних систем; хімічних, фізичних, фармакологічних властивостей самої речовини, її дози, концентрації; швидкості і шляхів введення та виведення; хімічного перетворювання, токсичності продуктів, що утворилися в ході цих процесів.

В організм людини токсичні речовини можуть потрапляти:

а) через рот з їжею, питвом або при безпосередньому ковтанні самої отрути;

б) через дихальні шляхи;

в) через рану, укус тварин, комах;

г) через шкіру; слизові оболонки.

Найбільш частим шляхом проникнення токсичних речовин є травний канал.

В залежності від швидкості проникнення отрути в організм, їх токсичності і кількості отруєння поділяються на гострі і хронічні.

Гострі отруєння виникають відразу після потрапляння отрути до організму або через прихований період, в залежності від кількості отрути і стану потерпілого.

Хронічні отруєння виникають при тривалій дії отрути, при потраплянні в організм невеликими дозами протягом тривалого часу.

Причинами отруєння можуть бути:лікарські речовини, промислові, рослинні, тваринні отрути, речовини побутової хімії, харчові продукти.

В залежності від умовпри яких стало отруєння розрізняютьпромислові, побутові, лікарські, медикаментозні, біологічні, випадкові, умисні та інші.

По тяжкості отруєннямаютьлегкий, середній, тяжкий і смертельний ступінь.

По характеру дії:

місцевої дії– хімічні опіки, подразнення шкіри;

рефлекторної дії– відповідна реакція організму на дію отрути у вигляді зупинки дихання, серця;

резорбтивної дії– дія при потраплянні отрути у кров.

У розвитку отруєння можна виділити кілька періодів:

а) прихований– від моменту попадання отрути в організм до появи перших ознак отруєння;

б) період наростання клінічних проявів– від виникнення перших ознак до розвитку типової картини отруєння;

в) період відновлення– поступове зменшення ознак отруєння і поліпшення загального стану потерпілого.

1. Основні ознаки і загрозливі для життя стани гострих отруєнь.

При отруєнні більшість отрут не дає характерних симптомів і про те, яка з них викликала отруєння, доводиться робити висновок на підставі сукупності ряду ознак (синдромах).

В залежності від властивостей речовини, стану потерпілого, дози і концентрації токсичні речовини мають багатосторонній вплив на організм.

Ураження нервової системи:

1. порушення свідомості– оглушеність, сопор, токсимічна кома. Такі порушення виникають при отруєннях бензином, спиртом, наркотичними речовинами, фосфорорганічними сполуками;

2. психічні порушення(психоз, делірій)– галюцинації (зорові, слухові), моторне збудження, страх, жах. Такі порушення виникають при отруєнні алкоголем, наркотиками(гашиш, “план”, героїн), тетраетиленсвинцем, рослини, що містять атропін - блекоту;

3. судороги: приступоподібні, постійні скорочення – тонічні (тривалі скорочення), клонічні (швидкі скорочення). Причини судорог: отруєння рослинами, що містять стрихнін (спориш) та ін.

Ураження серця: судин.Порушення серцево-судинної системи розвиваються по типу гострої серцевої недостатності і гострої судинної недостатності(непритомність, колапс, шок).

Ураження органів дихання.Недостатність дихання розвивається при будь-якому гострому отруєнні. Вона може бути зумовлена різнимипричинами:порушенням прохідності дихальних шляхів, прямої пригнічувальної дії на дихальний центр, зміною ритму дихання при судомному синдромі, набряком легень, бронхоспазмом.

Ураження органів травленняспостерігається практично при всіх отруєннях і проявляється:

ознаками гострого гастриту(запалення шлунку)– відчуття тяжкості, нудота, різкий біль, блювання залишками їжі, відрижка, спрага;

кишкової непрохідності– гострі, різкі, колькоподібні болі в животі, блювання, метеоризм (невідходження газів, пучення), холодний піт, блідість шкіри, часте дихання.

Крім того, може розвинутись печінкова кома, кровотечі із стравоходу і шлунка.

Ураження нирокрозвиваються при отруєннях антифризом, ртуттю та іншими токсичними речовинами.

Ураження нирок можуть проявлятися:

гострою нирковою недостатністю– зменшенням (олігоурія) або припиненням(анурія) виділення сечі, появою в сечі крові (гематурія),

уремією – отруєння організму токсичними речовинами, які затримуються у крові внаслідок порушення функції нирок.

Розпізнавання отрути. При отруєнні потерпілий потребує термінової допомоги, бо найменше зволікання може коштувати йому життя. Однак не завжди легко встановити характер отрути, що викликала отруєння. Іноді потерпілий перебуває в непритомному стані, а іноді і сам не знає чим він отруївся. Дуже рідко вдається визначити скільки отруйної речовини потрапило в організм.

Тому, насамперед оглянути потерпілого (можна виявити характерне забарвлення шкіри і слизових оболонок, наприклад, при отруєння СО колір їх багрово-ціанотичний із сірим відтінком) і звернути увагу на запах видихуваного повітря, бо деякі отрути виділяються легенями(алкоголь, синильна кислота, оцтова кислота).

Іноді біля потерпілого можна знайти пляшечку із залишками отрути. Тому звичайно підраховують кількість речовини, що залишилось(таблеток, рідини або порожніх упаковок лікарських засобів).

Загальні принципи подання першої медичної допомоги.

Значну, якщо не головну, роль в успіху лікування при отруєннях грає час подання допомоги. Чим менше часу пройшло від моменту потрапляння отрути до організму людини, з урахуванням терміну надання медичної допомоги, тим більше надій на ефектність її лікування.

Тому велике значення набуває перша медична допомога, яку можна і треба надавати на місці.

Комплекс дій по наданню першої медичної допомоги можна штучно поділити на кілька взаємопов’язаних станів, які мають за мету попередити ускладнення з боку органів і систем, попередити подальше потрапляння отрути в організм, посилити процеси її знешкодження, протидіяти токсичній дії отрути, яка вже всмоктувалася в кров і підтримати функції організму життєзабезпечення.

Для успішного розв’язання задач надання допомоги слід розглядати у такій послідовності:

1. Заходи долікарської реанімації.

2. Введення специфічних антидотів(протиотрути).

3. Припинення надходження токсичної речовини в організм і видалення отрути, що ще не всмоктувалася.

4. Заходи по прискоренню видалення з організму отрути, що всмоктувалася в кров (загальна дезинтоксикація).

5. Проведення симптоматичного лікування , спрямованого на захист і підтримання функцій організму, які переважно порушуються внаслідок отруєння.

Розглянемо зміст запропонованих принципів.

Заходи долікарської реанімації.

Найчастішим ускладненням при будь-якому отруєнні є порушення акту дихання і пов’язане з цим порушення серцевої діяльності: зупинка дихання і серця.

Поява таких порушень вимагає термінового застосування заходів долікарської реанімації – штучної вентиляції легенів, непрямого масажу серця(методи, техніку їх виконання дивись в темі “Долікарська реанімація – засіб оживлення організму при термінальних станах”).

Антидотна терапія (застосування протиотрути).

Речовини, які вступають у хімічну сполуку з отрутою і переводять її в індиферентний (нешкідливий) стан називаються антидотами або протиотрутами.

Введення антидотів засновано на фізико-хімічних , хімічних або біологічних властивостях отрути. Тому їх дія ефективна тільки при точному встановленні причини отруєння. Крім того, ефективність їх найбільш виражена в початковій фазі отруєння і малоефективні на термінальних стадіях.

Припинення надходження токсичної речовини в організм або видалення отрути, що ще не всмоктувалася.

Цей етап першої медичної допомоги є дуже важливим, тому що має мету припинити контакт організму з токсичною речовиною. До комплексу дій цього етапу відносять: виведення потерпілого з ураженої атмосфери, обробка місць проникнення отрути в організмі, промивання шлунка, кишечника, викликання блювання.

Правильне і своєчасне виконання вказаних дій дозволяє попередити подальше потрапляння отрути в організм і вже на етапі першої медичної допомоги почати застосування антидотів і проведення дій, спрямованих на захист і підтримання тих функцій організму, які переважно порушуються внаслідок отруєння.

а). При потраплянні отрути через шкіру і слизові оболонки(при потраплянні бензину, фосфорорганічних сполук) необхідно роздягнути потерпілого, обмити шкіру водою (краще теплою з милом). Не можна інтенсивно обробляти шкіру механічним способом, тому що може виникнути гіперемія і посилене всмоктування отрути через шкіру.

При потраплянні на шкіру ФОС необхідно шкіру обробити 10-15% розчином нашатирного спирту або 5-6% розчином гідрокарбонату натрію (соди).

При попаданні на шкіру або слизові оболонки фенолу, обробити великою кількістю води або рослинною олією.

Особливо ретельно обробляється слизова оболонка очей при попаданні на неї токсичної речовини. Оптимальними розчинами для промивання слизової оболонки очей є теплий фізіологічний розчин (0,9% розчин NaCl)або молоко. Слизову оболонку промивати протягом 15-20 хвилин, часто змінюючи рідину.

При потраплянні в очі ФОС слизову оболонку промивають 3% розчином гідрокарбонату натрію (сода), при попаданні кислот або лугів краще слизову оболонку промити великою кількістю фізіологічного розчину або молоком, але не використовувати принцип хімічної нейтралізації.

б). При отруєнні через дихальні шляхипотерпілого треба помістити в теплу, добре провітрену кімнату, промити йому ніс, рот, глотку водою або 2% розчином гідрокарбонату натрію, зняти з нього одяг, який заважає диханню.

в). При потраплянні отрути через рот.Головне завдання в цьому випадку – видалення отрути із шлунка шляхом викликання блювання або промивання шлунка.

Блювання можна викликати шляхом натиснення на коріння язика або верхню частину живота і прийняттям розчинів: натрію хлориду (із рахунка 15 г на 100 мл теплої води – дві чайні ложки солі на склянку теплої води), сухої гірчиці (10 г на 200 мл теплої води).

В той же час не можна викликати блювання при втраті свідомості, при отруєнні керосином, сильними кислотами, лугами, фенолом.

Промивання шлунка є основним методом видалення токсичної речовини, що не всмоктувалася. Вимоги до промивання шлунка, способи і техніку дивись в темі “Медичні маніпуляції”.

При всмоктуванні отрути в кров, її намагаються вивести через видільні органи, насамперед, через нирки.

Діурез (утворення і виділення сечі) стимулюється введенням великої кількості рідини - для чого отруєному дають багато пити і призначають сечогінні засоби (фуросемід). Показано при отруєнні аніліном, антифризом, ртуттю, ФОС, отруйними грибами тощо

Симптоматичне лікування.

Цей принцип використовується лише тоді, коли розвиваються термінальні стани, що частіше зустрічаються при порушеннях дихання, гострої серцевої, судинної недостатності, при порушеннях функції нирок, печінки і при значному судорожному синдромі. Обсяг, послідовність дій при вказаних термінальних станах були розглянуті в темах: “Долікарська реанімація – засіб оживлення організму при термінальних справах”, “Медичні маніпуляції”, “Наслідки негативних дій екстремальних факторів на органи кровообігу і дихання”, “Коматозні стани та кольки при негативних діях небезпечних і шкідливих факторів надзвичайних ситуацій, допомога потерпілим”.

Отруєння рослинами і отруйними грибами

Серед рослин, які викликають гострі отруєння і є найбільш загрозливими для життя: блекота, дурман, бліда поганка і насіння кісточкових (слива, вишня та ін.).

Блекота, дурман, красавка (“п’яна вишня”, “сонний дурман”).Ці рослини мають атропін і гіосцин, речовини, які блокують парасимпатичні нерви.

Ознаки отруєння дуже характерні: гостре нервово-психічне збудження (галюцинації, марення, підвищена рухома активність), шкіра червона, суха, зіниці розширені, реакція на світло відсутня. Пульс частий(до 200 уд. за 1 хв.), слизові оболонки сухі, тому дуже важко ковтати і втрачається голос. Якщо не буде явищ гострої серцевої недостатності наслідок для життя сприятливий.

Обсяг і послідовність першої медичної допомоги.

1. Промити шлунок розчином калію перманганату (0,1%) або таніном (0,5%), проносне.

2. При високій температурі тіла – холод на голову, обгорнути вологим простирадлом.

3. Симптоматичне лікування.

4. Викликати швидку медичну допомогу.

Насіння кісточкових– містять глюкозид амігдалін, який у кишечнику перетворюється з виділенням синильної кислоти.

При вживанні великої кількостінасіння кісточкових або домашніх спиртних напоїв, у потерпілого виникає посилений видих з криком, виникають судороги, втрачається свідомість і через 20-30 хв. настає смерть від ядухи.

При потраплянні невеликої кількості: гіркий смак, нудота, біль в серці, страх смерті. Дихання на початку посилене (задишка), а потім судорожне. Через деякий час виникають сильні судороги і смерть від ядухи.

Обсяг і послідовність першої медичної допомоги.

1. Застосувати антидот – амілнітрит (вдихати по 30 сек. кожні 2 хв.) або нітрогліцерін(5-15 крапель 1% розчина всередину).

2. Якщо стан потерпілого покращився і є надія на врятування життя, звичайні дії – промити шлунок 1-2% розчином перекису водню або перманганатом калію, дати адсорбенти(активоване вугілля, білу глину), штучна вентиляція легенів.

3. Негайно викликати швидку медичну допомогу.

Отруєння грибами умовно поділяють на 3 групи:

1. отруєння з тривалим прихованим періодом і ураженням внутрішніх органів (бліда поганка);

2. отруєння з ураженням шлунка і кишечника(жовчний гриб та ін.);

3. отруєння з ураженням нервової системи(червоний і пантерний мухомор).

Найбільш загрозливі для життя є отруєння блідою поганкою. Отруєння розвивається в 2 стадії:

Через 8-48 год. після вживання грибів, раптово з’являються: блювання, болі в животі, пронос, спрага, різка слабкість запаморочення, сухість шкіри і слизових оболонок. Пульс частий, слабкий, АТ знижується. Можливі болі в м’язах ніг й судороги;

Через 3-4 доби з’являються ознаки токсичного гепатиту – жовтяниця, збільшення і біль печінки.

Смерть при отруєннях блідою поганкою може стати від гострої серцевої слабкості в І стадії і від печінкової коми у другій.

Обсяг і послідовність першої медичної допомоги:

• промити шлунок розчином таніну, перманганату калію,

• адсорбенти всередину,

• сольове проносне,

• клізму,

• вживати в середину велику кількість рідини.

Отруєння при укусах змій, комах.

Укуси змій.Серед великої кількості видів отруйних змій треба виділити гадюку гюрзу, кобру, ефу. На Україні зустрічається частіше гадюка звичайна. Отрута гадюки має нейро- і кардіо-токсичну дію, а також автокоагуляційну, тобто викликає ураження головного мозку (нервові розлади), крові (ушкоджує стінку кровоносних судин і еритроцитів, зсідання крові) і серця.

Отруєння має три фази:

1 – збудження,

2 – загальне пригнічення,

3 – сон з втратою чутливості.

При укусі людина відчуває укол і на шкірі бачить подвійний слід зубів.

Через 20 хв. з’являються набряк який швидко поширюється на всю кінцівку, почервоніння шкіри у місці укусу і пухир з кров’яним змістом. Через 1 годину з’являються задишка, серцебиття, нудота, блювання, сухість у роті, розширені зіниці. Підвищується температура тіла, прискорюється пульс. Найсерйознішими ознаками подальшої інтоксикації є зниження артеріального тиску крові, судороги, знепритомніння.

Обсяг і послідовність першої медичної допомоги.

1. Відсмоктувати губами отруту. Якщо є ушкодження слизової оболонки порожнини рота, то на місце укусу поставити медичну банку. Дати пити багато гарячого чаю, кави.

2. Провести обезболювання(анальгін, дорослому в середині етиловий спирт).

3. Обробити навколо рани, накласти м’яку пов’язку, провести іммобілізацію.

Увага!Накладати джгути, припалювати, розрізати категорично заборонено, тому що посилюються явища некрозу.

Укуси комах (бджіл, ос).Для більшості людей укуси бджіл і ос не становлять небезпеки, для осіб сенсибілізованих до отрути бджіл і ос, смертельним може виявитись і одне ужалення.

Особливу небезпеку становлять одиничні ужалення в ділянці голови, шиї, порожнини рота і глотки.

Після ужалення характернігострий біль, паління, свербіж, почервоніння шкіри, набряк у місті ужалення, запаморочення, тахікардія, утруднене дихання, посилене потовиділення.

Обсяг і послідовність першої медичної допомоги.

1. Видалити жало.

2. На місце ужалення накласти холодний компрес, лід.

3. Ввести знеболюючі засоби.

4. При наростанні набряку гортані, що супроводиться вираженою ядухою, зробити трахеотомію. По показанням зробити штучну вентиляцію легень, непрямий масаж серця.

Алгоритм. Діагностичний пошук гострих отруєнь.

відновлення

проявів

прихований