2.3. Принципи оподаткування в Україні.

Оподаткування – це примусове стягнення державою в особі керівництва та місцевих органів самоврядування певної грошової суми на користь держави. Система оподаткування висловлює реально існуючі грошові відносини, які проявляються під час вилучення частини на користь загальнодержавних потреб. Економічна сутність системи оподаткування характеризується грошовими відносинами, що складаються у держави з юридичними та фізичними особами.

Суб'єкти оподаткування - це платники (фізичні чи юридичні особи), які безпосередньо сплачують податки.

Об'єкт оподаткування - це доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб, інші об'єкти, визначені законодавством про оподаткування.

Податкова ставка - розмір податку з одиниці об'єкта оподаткування.

Джерело сплати - дохід (заробітна плата, прибуток тощо), із якого сплачується податок; собівартість; частина виручки від реалізації продукції.

Законодавці дали старт податкової реформи, а точніше почали капітальний ремонт системи оподаткування в Україні у 2015 році. Змін внесено багато, але реального спрощення ведення податкового обліку так і не простежується. Головна мета всіх внесених змін очевидна - наповнити бюджет будь-якою ціною. Природно, що найбільш масовими і передбачуваними платниками податків у нас є громадяни України, тому саме для цієї категорії передбачено суттєве збільшення ставок, так і бази оподаткування [17, c.25].

Відповідно до статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах:

1. Загальність оподаткування – кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу;

2. Рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації – забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;

3. Невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;

4. Презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;

5. Фіскальна достатність – встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями;

6. Соціальна справедливість – установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;

7. Економічність оподаткування – установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування;

8. Нейтральність оподаткування – установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків;

9. Стабільність – зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;

10. Рівномірність та зручність сплати – установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;

11. Єдиний підхід до встановлення податків та зборів – визначення на законодавчому рівні усіх обов’язкових елементів податку [2].

Оподаткування та ставки податків, що діють на Україні:

І. Оподаткування юридичних осіб.

Непрямі податки:

• податок на додану вартість (20%);

• акцизний збір (тільки на підакцизні товари);

• мита 10%;

Прямі податки:

• податок на прибуток (18%);

• єдиний податок;

• плата за землю (оренда, земельний податок);

• податок з власників транспортних засобів (бензин);

Внески до державних цільових фондів:

• ЄСВ (в залежності від місця роботи 36,76% - 49,7%);

Інші податки:

• державне мито 5%;

• місцеві податки (комунальний податок, податок з реклами, збір за право використання місцевої символіки тощо);

• плата за використання природних ресурсів;

• плата за забруднення навколишнього середовища;

• відрахування на геолого-розвідувальні роботи;

ІІ. Оподаткування фізичних осіб.

• По доходний податок (відповідно до шкали) або 20%;

• Податок на промисел (для підприємця);

• Податок з власних транспортних засобів (від об'єму двигуна);

• Мито;

• Державне мито;

• Плата за забруднення навколишнього середовища;

• ЄСВ;

• Місцеві податки та збори;

• Єдиний податок;

• АТО (5%).