- •19. Поняття зайнятості населення. Держ.Служба зайнятості, її структура, функції та права.
- •20 Поняття трудових правовідносин: поняття, структура, види, умови виникнення
- •22. Поняття трудового договору. Сторони, зміст, строк, форма трудового договору.
- •23. Загальний порядок прийняття на роботу. Гарантії при прийнятті на роботу
- •24. Контракт – особливий вид трудового договору.
- •25. Договори про тимчасову та сезонну роботу.
- •26. Договір про надомну роботу
- •27. Договір про роботу за сумісництвом. Відмінність сумісництва від суміщення професій.
- •28 Трудовий договір з державними службовцями.
- •29 Особливості трудового договору з молодими фахівцями
- •30.Особливості укладення трудового договору між працівником і фізичною особою.
- •31 Особливості укладання трудових договорів з іноземцями.
- •32. Особливості трудового договору з неповнолітньою особою
- •33. Випробування при прийняття на роботу та його юридичне значення
- •34 Поняття та види переведень. Відмінності переведення на іншу роботу від суміжних правових категорій.
- •35 Поняття та класифікація підстав припинення трудового договору.
- •36..Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •37. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
- •38. Розірвання трудового договору з ініціативи третіх осіб
- •39. Зміна умов трудового договору
- •40. Порядок звільнення з роботи, вихідна допомога.
- •42. Поняття та види робочого часу. Нормальний неповний та скорочений робочий час.
- •43. Неосновний робочий час
- •44. Режим та облік робочого часу.
- •45. Поняття та види часу відпочинку.
- •46. Поняття відпусток. Види відпусток. Порядок надання відпусток.
- •47. Поняття заробітної плати та методи її регулювання.
- •48. Тарифна система оплати праці.
- •49. Порядок виплати заробітної плати. Обмеження відрахувань із заробітної плати.
- •50. Компенсаційні та гарантійні виплати.
- •51. Нормування праці.
- •52. Системи оплати праці.
- •Відрядна форма оплати праці
- •53. Поняття трудової дисципліни та методи її забезпечення. Внутрішній трудовий розпорядок
24. Контракт – особливий вид трудового договору.
Контракт - це насамперед строковий трудовий договір. Строковий трудовий договір може автоматично трансформуватися в договір на невизначений термін, якщо трудові відносини фактично продовжуються і жодна зі сторін не вимагає їх припинення. Однак до контракту зазначене положення не застосовується. Він може бути переукладений на новий термін тільки за згодою сторін, тобто вимагаються активні юридичні дії - підписання контракту.
Як правило, законодавство не встановлює ні мінімальних, ні максимальних термінів для контракту. Питання терміну вирішується за угодою сторін контракту. Але стосовно керівників державних підприємств установлено, що контракти можуть укладатися терміном від 1 до б років.
Змістом контракту є взаємні зобов'язання сторін. Контракт не повинен повторювати обов'язки з посадових інструкцій. У ньому мають бути виділені основні обов'язки, основні результати, необхідні для підприємства, за які буде виплачено визначену винагороду. У контракті повинні обумовлюватися режим робочого часу, зокрема використання гнучкого режиму праці, тривалість відпустки працівника, у тому числі додаткової. Можуть бути обумовлені іспит та інші форми і наслідки оцінки трудової діяльності працівника. Обов'язкам працівника повинні відповідати обов'язки власника, зокрема щодо матеріального забезпечення працівника: розміру посадового окладу, дотримання умов підвищення оплати праці, показників преміювання, показників і умов винагороди за підсумками роботи за рік.
У контракті можуть бути визначені додаткові порівняно з чинним законодавством пільги і компенсації за рахунок підприємства: додаткова винагорода до щорічної відпустки, при переукладанні контракту на новий термін, у зв'язку з виходом на пенсію чи одержанням трудового каліцтва. Можуть бути передбачені матеріальні санкції в разі дострокового припинення контракту з ініціативи працівника або роботодавця без поважних
25. Договори про тимчасову та сезонну роботу.
Сезонними роботами визнаються тільки ті роботи, які в залежності від природних і кліматичних умов можуть виконуватися тільки протягом певного періоду, що не повинен перевищувати шести місяців (сезону), і які вказані в спеціальному переліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 року № 278. Цей перелік включає певні види робіт в таких галузях:
1. лісова промисловість і лісове господарство (лісокультурні, лісозахисні, польові, лісооблаштувальні та інші роботи);
2. торф'яна промисловість (болотно-підготовчі роботи, добування, сушіння та збирання торфу, ремонт і обслуговування технологічного устаткування у польових умовах);
3. сільське господарство (робота в овочівництві, садівництві, виноградарстві, буряківництві, хмільництві, на вирощуванні та збиранні картоплі, тютюну, кормів, баштанних культур, робота на інкубаторських станціях);
4. переробні галузі промисловості (робота на підприємствах переробки плодоовочевої продукції, підприємствах цукрової галузі, первинного виноробства);
5. санітарно-курортні заклади відпочинку (роботи, пов'язані з санітарно-курортним обслуговуванням хворих і відпочиваючих у санаторно-курортних закладах і закладах відпочинку).
Сезонний трудовий договір є різновидом строкового трудового договору. Він укладається на строк, що не перевищує тривалість сезону. У свою чергу, тривалість сезону не може перевищувати 6 місяців.
При укладенні сезонного трудового договору працівник має бути попередженим про це. У наказі про прийняття на роботу має бути вказано про сезонний характер трудового договору (ст. З Указу ПВР СРСР від 24 вересня 1974 року „ Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах"). Порушення цієї вимоги означає, що працівником укладений трудовий договір на невизначений строк.
ОСОБЛИВОСТІ СЕЗОННОЇ РОБОТИ
Випробування при прийнятті на сезонну роботу не встановлюється.
Сезонним працівникам, аналогічно як тимчасовим, відпустка надається пропорційно до відпрацьованого ними часу. Допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання виплачується на загальних підставах, а допомога по тимчасовій непрацездатності, що настала внаслідок інших причин, видається не більше, ніж за 75 днів протягом календарного року (п. 22 Положення про порядок забезпечення допомогами по державному соціальному страхуванню та ст. 35 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18 січня 2001 р. (із змінами).
Сезонний працівник має право достроково розірвати трудовий договір, попередивши про це власника за три дні. Власник має право звільнити сезонного працівника до закінчення строку трудового договору, крім загальних підстав, і за додатковими підставами:
а) в разі призупинення робіт на підприємстві на строк більше як два тижні з причин виробничого характеру чи скорочення робіт на підприємстві;
б) в разі відсутності працівника на роботі безперервно протягом одного місяця внаслідок тимчасової непрацездатності. Проте, у разі тимчасової втрати працездатності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання робоче місце зберігається за сезонними працівниками до поновлення працездатності чи встановлення інвалідності, але не більше ніж до закінчення строку роботи за договором.
Сезонним працівникам вихідна допомога при звільненні виплачується крім випадків, зазначених у статті 44 КЗпП України, також при звільненні у зв'язку з призупиненням робіт на підприємствах на строк більше 2 тижнів з причин виробничого характеру або скорочення робіт на підприємстві.
Проте, розмір допомоги для сезонних працівників встановлюється менший, ніж для інших працівників. За загальним правилом розмір вихідної допомоги, що виплачується сезонним працівникам при звільненні за підставами, зазначеними у статті 44 КЗпП України, становить середній заробіток за тиждень, а у разі призову чи вступу на військову службу - середній заробіток за два тижні.
Оплата праці здійснюється за фактично виконану роботу згідно норм, розцінок, тарифних ставок, які діють на підприємстві, і не може бути нижчою за мінімальну зарплату за умови виконання норм праці.