
- •Міністерство освіти і науки україни
- •§1. Порівняння чисел. Властивості числових нерівностей.
- •§2. Нерівності зі змінними.
- •§3. Місце теми в шкільному курсі математики
- •§4. Основні методи доведення нерівностей
- •4.3. Доведення від супротивного.
- •4.4. Метод математичної індукції
- •4.5. Метод підсилення нерівності.
- •4.6. Методи диференціального числення.
- •§5. Класичні нерівності
- •5.1 Нерівність трикутника
§3. Місце теми в шкільному курсі математики
У загальноосвітній школі в класах рівня стандарту вивчення теми «Доведення нерівностей» не передбачено. Програма для класів з поглибленим вивченням математики передбачає вивчення теми «Нерівності» у 8 класі. Такий підхід дозволяє під час вивчення тем «Властивості квадратного кореня», «Розв’язування рівнянь з модулем», «Побудова графіків функцій» звернути увагу учнів на необхідність постійно мати на увазі множину допустимих значень виразів, які входять до рівнянь, а також відслідковувати перетворення, які можуть вплинути на множину допустимих значень змінних (розширити чи звузити її) у ході розв’язування рівнянь. Зазначене дозволяє суттєво урізноманітнити зміст завдань. На відміну від загальноосвітніх класів, вивчення теми «Нерівності» багато в чому спирається на апарат теорії множин, вивчений у відповідній темі, зокрема, запис розв’язків має виконуватися з використанням символіки теорії множин. Програма для класів з поглибленим вивченням математики передбачає вивчення теми «Доведення нерівностей» у 9 класі.
§4. Основні методи доведення нерівностей
Розглянуті методи доведення нерівностей, зазвичай, не використовуються самостійно, а використовуються одночасно для доведення однієї нерівності.
Аналітичний метод
За
означенням вважається, що
,
якщо різниця
-
невід’ємне число. Тому для доведення
нерівності
на
заданій множині значень
необхідно скласти різницю
і впевнитися в тому, що вона невід’ємна
при заданих значеннях
(аналогічно застосовують цей спосіб
для доведення нерівностей виду
).
Приклад
1.
Доведемо, що якщо
,
то
(нерівність Коші) (1)
Доведення.
Складемо різницю
.
Зрозуміло, що вираз
невід’ємне при будь-яких додатних
значенняхa
i
b.
Значить, і різниця
невід’ємна, а це означає, що
.
Відмітимо, що знак рівності має місце
тільки при
.
Приклад
2.
Доведемо, що якщо
,
то
. (2)
Доведення.
Маємо:
.
Так як
,
то
,
причому знак рівності має місце тільки
при
.
Отже, різниця
невід’ємна, тобто нерівність (2) доведена.
Приклад
3.
Доведемо, що якщо
,
то
(3)
Доведення.
Розглянемо різницю
,
в якій суму
доповнимо до куба суми. Отримаємо :
Розклавши
суми кубів
на множники, отримаємо:
Так
як за умовою
,
то отриманий вираз невід’ємний. Звідси
випливає істинність нерівності (3).
Причому знак рівності в нерівності (3)
має місце при
,
а також коли
.
Синтетичний метод
Суть цього методу заключається в тому, що за допомогою ряду перетворень нерівність, яку потрібно довести виводять з деяких відомих (опорних) нерівностей. В якості опорних можуть використовуватися, наприклад, такі нерівності:
А)
;
Б)
;
В),
де
;
Г),
де
і
.
Приклад
4.
Доведемо, що якщо
то
(4)
Доведення. Візьмемо у якості опорної нерівність Коші:
.
Так
як,
і
,
то
.
Звідси
,
але
,
таким чином
.
Проаналізувавши
доведення, приходимо до висновку, що
знак рівності в нерівності (4) має місце
тоді і тільки тоді, коли
і
,
тобто коли
.
Приклад
5.
Доведемо, що якщо
,
то
(5).
Доведення. 1-ий спосіб. Візьмемо в якості опорних наступні нерівності:
(ці
нерівності перетворюються у рівність,
коли відповідно
.
Додавши їх, отримаємо
,
або
.
Виконавши ряд нескладних перетворень
Винесемо
()
за дужки, отримаємо:
.
Знак рівності має місце у випадку, колиa=b=c.
2- й спосіб. Нерівність (5) можна довести за означенням. Маємо
Отже, нерівність (5) справедлива.
Приклад
6.
Доведемо, що якщо
,
то
(6)
Доведення. Маємо:
Додамо ці рівності, їх (n-1) штук, отримаємо:
Отже
.