диплом / _доповідь на конференції

Тема доповіді: Проблема міжпредметних зв’язків на уроках алгебри в основній школі.

Завдання:

Активізація пізнавальної діяльності учнів, вироблення в них умінь творчо розв’язувати навчальні завдання, систематично поповнювати свої знання самоосвітою, застосовувати набуті знання на практиці – важливі завдання, які стоять сьогодні перед школою.

Розв’язування задач і виконання вправ дає можливість організувати пізнавальну діяльність учнів на творчому рівні, бо аналіз задачі, пошуки шляхів її розв’язування і саме розв’язування – усе це творчі процеси, які дають можливість розвивати в учнів інтерес до змісту навчального матеріалу, перетворювати знання учнів у стійкі переконання, формувати науковий світогляд, встановлювати міжпредметні в першу чергу між природничо-математичними предметами, виробляти в учнів систему вмінь і навичок самостійної пізнавальної діяльності. Робота пов’язана із розв’язуванням задач різного характеру і змісту, створює умови для поглиблення знань учнів про кількісні і якісні показники, які характеризують процеси та явища в живій природі, а також розширює їхні уявлення про роль інших наук у пізнанні світу. Для вивчення сучасної техніки та технологій необхідна ґрунтовна загальноосвітня підготовка учнів, однією із компонентів якої є математика [1].

Міжпредметні зв’язки в сучасній дидактиці й методиці навчання розглядаються, як одна із найважливіших умов підвищення наукового рівня викладання будь-якого навчального предмета та підвищення ефективності всього процесу навчання.

Здійснення міжпредметних зв'язків допомагає формуванню у учнів цілісного уявлення про явища природи і взаємозв'язку між ними і тому робить знання практично більш значущими і застосовними.

В процесі своєї роботи відмітила зростання пізнавального інтересу учнів до предметів під впливом міжпредметних зв'язків. Міжпредметні зв'язки стимулюють потяг до знань, укріплюють інтерес до предмету, розширюють зацікавленість, заглиблюють знання, сприяють становленню інтересів професійного плану.

Якщо акцентувати увагу учнів на зв’язок математики з життям, то цим ми викликаємо у дітей інтерес до навчання, добиваємося формування таких важливих рис характеру як послідовність у роботі, наполегливість, акуратність, увагу, критичне ставлення до своєї роботи й роботи своїх товаришів, кмітливість, чесність, колективізм, любов до праці, культури письма й усної мови.

Також розв’язування прикладних задач сприяє ознайомленню учнів з роботою підприємств і галузей народного господарства, що є умовою орієнтації інтересу учнів до певних професій. Використання прикладних задач дозволяє вдало створювати проблемні ситуації на уроці. Такі задачі стимулюють учнів до здобуття нових знань. Збагачують учнів теоретичними і практичними знаннями з технічних та інших дисциплін.

Упродовж вивчення шкільного курсу математики неможливо обійтись без задач прикладного змісту. Прикладними задачами в математиці називають ті, умови яких містять нематематичні поняття.

Реалізація міжпредметних зв’язків у навчанні математики сприяє наступності у формуванні понять, а їх ефективне запровадження – справа всіх вчителів-предметників[6].

Наприклад, така задача. Дядько Микола вирішив зробити подарунок своїй коханій дружині, тітоньці Марині. Для цього він свою «заначку» розділив на дві частини і поклав до двох банків під 10% та 20% річних відповідно. Через рік він отримав 44 євро відсоткових грошей, на які й придбав подарунок. Тітонька Марина одразу все змикитила і через кума Тараса порадила Миколі наступного разу, зберігши розмір внесків і банки, просто поміняти ці внески місцями. Через рік після того, як Микола послухався Тараса, Марина отримала подарунок уже на суму 64 євро. У скільки разів більший внесок Миколи перевищував менший?

Задачі такого типу я пропоную розв’язати під час вивчення теми відсоткові розрахунки. Прикладні задачі на уроці виконують кілька функцій. Наприклад, дана задача показує зв'язок математики з життям, її розв’язання підвищить економічну грамотність учнів, задача виховує інтерес до математики.

На мій погляд, задачі практичного змісту переконують учнів у потребі вивчення теоретичного матеріалу і показують, що математичні абстракції виникають із задач, поставлених реальним життям.

Крім того практичні задачі допомагають висвітити міжпредметні зв’язки, які в свою чергу обумовлюють поглиблене і розширене сприйняття учнями фактів, свідоме засвоєння теорії, формування цілісної картини природи.

Міжпредметні зв’язки являють собою відображення тих взаємозв’язків, які діють у природі. В наступній таблиці показана деяка наочна ілюстрація міжпредметних зв’язків математики з іншими науками.

Предмет	Головні питання програми	Математична складова
Фізика	Рівномірний рух, рівнозмінний рух	Арифметична прогресія, лінійна і квадратична функція
	Шлях при рівноприскореному русі, вільне падіння	Квадратні рівняння, графік квадратичної функції
	Закон додавання швидкостей	Рух за течією і проти течії, нерівності, алгебраїчні рівняння
Хімія	Задачі на розчини та сплави	Відсоткові розрахунки
	Задачі на змішування розчинів	Відсоткові розрахунки, алгебраїчні рівняння
Географія	Приріст населення	Прогресії
	Побудова плану території	Масштаб
Біологія	Розмноження живих організмів	Геометрична прогресія
Економіка	Продуктивність праці	Системи нелінійних рівнянь
	Собівартість	Нерівності, геометрична прогресія
	Заощадження	Відсоткові розрахунки
Інформатика	Робота з Microsoft Word	Діаграми

В частині завдань, які є в шкільних підручниках з математики, розкриваються міжпредметні зв’язки, показано їх зв’язок з життям. Зокрема, це задачі на рух, велика кількість задач пов’язана з сільськогосподарською діяльністю, з обрахунками прибутків по вкладах у банк та інші. Але очевидно, що жоден підручник з математики не в змозі розкрити всі зв’язки математики з іншими навчальними дисциплінами. Тому вчителю необхідно самостійно доповнювати завданнями, складеними ним самостійно, або зібраними з інших джерел, або складеними разом з учнями.

Але і тут не обходиться без недоліків. Для прикладу, при вивченні теми «Скалярний добуток» у 9-му класі [3] за підручником [2] йде посилання на матеріал з курсу фізики [4], який учнями до цього ще не вивчався.

Такі проблемні ситуації можуть скластися і з інших причин, а саме:

• неузгодження календарних планів навчальних предметів одного класу;

• навчання учнів за підручниками різних авторських колективів у різних класах;

• невідповідність структур навчальних програм.

Якщо говорити про зв’язки математики з наукою, яка активно розвивається − інформатикою, то тут учні стикнутися з таким рядом проблем:

• невміння працювати з відповідним програмним забезпеченням;

• відсутність самого програмного забезпечення;

• відсутність персональних комп’ютерів

Застосування комп'ютерної техніки на уроках дозволяє зробити урок нетрадиційним, яскравим, насиченим, наповнюючи його зміст знаннями з інших наочних областей, що перетворюють математику з об'єкту вивчення в засіб отримання нових знань.

Тому, при вивченні будь-якої теми з математики, що містить в своїй структурі міжпредметні зв’язки, вчителю, в першу чергу, слід все продумати і проаналізувати, щоб всіляким чином уникнути вказаних вище проблем, оскільки успішне розв’язання цієї педагогічно-соціальної проблеми суттєво впливає на якість освіти і ефективність навчального процесу та забезпечує:

 узгоджене в часі вивчення різних навчальних дисциплін з метою їх взаємної підтримки;

 обґрунтовану послідовність у формуванні понять;

 єдність вимог до знань, умінь і навичок;

 використання при вивченні математики знань, одержаних при вивченні інших предметів;

 усунення невиправданого дублювання в змісті навчальних предметів;

 показ спільності методів, які застосовуються в різних дисциплінах (генералізація знань);

 підготовку учнів до оволодіння сучасними технологіями.

Для того, щоб уникнути таких конфузів необхідне «Планування міжпредметних зв'язків».

Зміст, обсяг, час і способи використання знань з інших предметів можна визначити тільки на основі планування. Для цього необхідно ретельне вивчення рекомендацій, наданих навчальними програмами в розділах «Міжпредметні зв'язки» з кожної навчальної теми курсу, а також вивчення навчальних планів і матеріалу підручників суміжних предметів. У практиці навчання склалися чотири основні способи планування міжпредметних зв'язків - мережеве, курсове, тематичне, поурочне. 

Мережеве планування - має форму графіка або плану - карти, які виявляють основні зв'язки різних навчальних тем суміжних курсів, показують вузлові теми з найбільшою кількістю зв'язків з іншими предметами. Мережевий графік є модель навчального процесу, яка відображає зміст і обсяг навчальної діяльності учнів у певні відрізки часу і з урахуванням міжпредметних зв'язків. Мережеве планування здійснюється завучем або головою методичної чи предметної комісії по визначеному циклі, групі предметів. Мережеве планування дає загальну канву міжпредметних зв'язків у циклі навчальних предметів, але недостатньо організовує активну пізнавальну діяльність учнів. Необхідно планування методів і форм організації навчання при здійсненні міжпредметних зв'язків. Цьому сприяють інші способи планування.

Курсове планування. Планування міжпредметних зв'язків усередині навчального курсу може здійснюватися вчителем або методистом. При цьому можуть існувати різні підходи до аналізу міжпредметних зв'язків. Міжпредметні зв'язки рекомендується використовувати у поєднанні з внутрішньопредметні зв'язками. Наявність курсового плану дозволяє вчителю заздалегідь вивчити необхідне для кожної наступної навчальної теми зміст суміжних навчальних курсів, вчасно дати учням домашнє завдання на повторення опорних знань з інших предметів. При використання курсового плану можливо заздалегідь спланувати консультації та відвідування уроків учителів інших предметів, підібрати необхідну методичну літературу з міжпредметних зв'язків у кожній навчальній темі. Різновидом проблемного підходу є планування в курсі міжпредметних зв'язків з метою розвитку провідних наукових понять. При такому плануванні вчитель орієнтується на встановлення головним чином понятійних міжпредметних зв'язків. Але така робота повинна мати допоміжний характер. Не можна випускати з уваги все різноманіття міжпредметних зв'язків у процесі навчання, які лише в сукупності забезпечують формування цілісної системи поглядів на світ. Тому важливо поєднувати і різні підходи до планування міжпредметних зв'язків при вивченні навчального курсу.На основі курсового планування необхідно провести тематичне планування міжпредметних зв'язків, особливо у вузлових навчальних цілях.

Тематичне планування. У цьому плані повинна бути відображена логічна структура навчального матеріалу уроків, опорні знання з інших курсів і перспективні зв'язки. Складаючи тематичний план, вчитель наочно бачить, для чого, з якою пізнавальною метою на окремих уроках необхідно використовувати ті чи інші завдання з інших курсів: в одних випадках створюється опора для введення нових понять, в інших пояснюються причинно - наслідкові зв'язки в досліджуваних явищах, в третій конкретизуються загальні ідеї чи доводяться висновки, нові теоретичні положення і т.п. У залежності від пізнавальних цілей використання міжпредметних зв'язків відбираються методи і прийоми їх здійснення, формулюються запитання і завдання для учнів. Таке планування враховує різноманіття видів міжпредметних зв'язків і дозволяє виділити основні напрями активізації пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення навчальної теми. З метою ефективної організації навчально-пізнавальної діяльності учнів по здійсненню міжпредметних зв'язків корисно спланувати їх систему на кожному уроці навчальної теми. 

Поурочне планування. Конкретизація використання міжпредметних зв'язків в процесі навчання досягається за допомогою даного планування. Поурочний план - розробка показує, коли, на якому етапі уроку і як, якими способами включаються знання з інших курсів у вивчення нового або закріплення навчального матеріалу. Особливо необхідна ретельна розробка узагальнюючого уроку з міжпредметних зв'язками. Виділення таких уроків проводиться на основі тематичного планування. Позитивні сторони даної планування - це формулювання мети і завдання уроку з урахуванням міжпредметних зв'язків; формулювання конкретних питань до учнів, що вимагають відтворення і застосування знань; наявність світоглядного висновку; включення в домашнє завдання питань міжпредметного змісту.

Складаючи навчальні плани вчителю важливо знати, що учні вже засвоїли з необхідних опорних знань на уроках з інших предметів, погодити з учителем суміжних предметів постановку питань і завдань, щоб уникнути дублювання і досягти розвитку загальних ідей і понять, їх поглиблення та збагачення. Цьому допомагає взаємовідвідування уроків та вивчення складаються колегами планів реалізації міжпредметних зв'язків. Плани можуть бути обговорені на методичних комісіях з циклів предметів, узгоджені з завучем школи. Обговорення планів допомагає попередити помилки у використанні знань з інших предметів, усунути неточності у формулюванні питань, у трактуванні понять суміжних курсів, визначити єдині підходи в поясненні сутності досліджуваних процесів і явищ, обрати найбільш раціональні методи навчання. Таким чином, планування становить необхідне та істотне ланка підготовки вчителя до ефективного здійснення міжпредметних зв'язків і є одним із засобів їх реалізації в практиці навчання школярів[5].

Література:

1. В.Н. Максимова. Межпредметные связи в учебно-воспитательном процессе. – М.: Просвещение, 1987. – 160 с.

2. Мерзляк А.Г., Полонський В.Б., Якір М.С. Алгебра 9 клас. Підручник для 9 класу з поглибленим вивченням математики. – Х.: Гімназія, 2009. — 384 с.

3. Навчальна програма з математики для 5-9 класів (діюча на 2012-2013 н.р.)

4. Навчальна програма з фізики для 5-9 класів (діюча на 2012-2013 н.р.)

5. Усова А.В. Міжпредметні зв'язки у викладанні основ наук у школі. Челябінськ, 1995 - 16 с.

6.  Максимова В.Н. Міжпредметні зв'язки як дидактична проблема. -Радянська педагогіка, 1981, № 8.