27. Особливості методики викладання економіки в молодших і середніх класах.

Найефективнішими методами формування основ економічної культури молодших школярів є практикуми, дидактичні гри, конкурси, найпростіший аналіз елементарних економічних ситуацій; впорядкування і вирішення завдань з економічним змістом; роботу з цифровим матеріалом, та ін. Урок економіки є найефективнішою формою організації економічної підготовки молодших школярів. Виходячи із зазначеного, вважають за можливе визначити економічну культури як якісну характеристику особистості, яка ніколи рівень сформованості економічних знань, умінь і навиків практичної економічної діяльності, розвиненість економічного мислення та свідомості, ступінь реалізації економічно значимих якостей особистості сфері суспільної виробництва, розподілу, обміну.

Для викладу теоретичного матеріалу використовуються такі методи лікування й прийоми: елементи лекцій, розповідь, діалоги, проблемні ситуації, відео сюжети на роздуми. Для активізації учнів й підтримки інтересу до досліджуваному матеріалу застосовуються активні методи вчення: ділові і рольові гри (“Світ професій”, “Святковий стіл” та інші), комп'ютерні і настільні гри (“Життя чи гаманець”, “Монополія”, “Банкір”), дискусії на проблемні економічні теми,уроки-конкурси (“Найбільш ощадлива господиня”, “Конвеєр”, “Чи знаєш ти ціни”, “Аукціон знань” та інші),уроки-презентации з допомогою можливостей комп'ютерних технологій. Усе це носить пізнавальний і святковий характер. Позитивна емоційне забарвлення посилює мотиваційний аспект.

28. Шляхи підвищення ефективності викладання економіки в середніх навчальних закладах України.

Педагогічна наука досить чітко вказує практиці основні напрями та шляхи підвищення якості навчально-виховного процесу.

1. Удосконалення змісту освіти з погляду його науковості, доступності, світоглядницької, політехнічної і трудової спрямованості через стандартизацію навчальних предметів, розробку і використання нових навчальних планів, програм, варіативних удосконалених підручників.

2. Інтенсифікація процесу навчання. Основні способи інтенсифікації:

о мотивація навчання шляхом формування в учнів пізнавального інтересу, почуття обов'язку і відповідальності за Навчання;

о підвищення інформативності навчання, тобто збільшення обсягу знань, які засвоюються за один і той же час;

о прискорення темпу навчання, усунення непродуктивних затрат часу;

о впровадження активних методів навчання — групових, проблемних, програмованих, дослідницьких, самостійної роботи тощо;

о раціоналізація навчальної діяльності учнів, формування у них уміння вчитися, розвиток навичок читання, письма, обчислень;

о використання активних форм навчання — семінарів, співбесід, практикумів, екскурсій, нетрадиційних занять;

о використання нових ТЗН, включаючи комп'ютери, автоматизовані засоби контролю.

3. Оптимізація процесу навчання — це вибір найкращих його варіантів для конкретних умов з метою отримання найкращих результатів без перевантаження вчителів і учнів. Існує кілька способів вибору варіанту навчання:

о стереотипний, коли віддається перевага якомусь певному варіантові навчання;

о шлях спроб і помилок, коли вчитель вибирає варіанти навчання шляхом стихійних спроб, допускаючи помилки, без наукового обґрунтування вибору;

о оптимальний шлях, який обирає педагог за допомогою науково обґрунтованого вибору найбільш раціонального для певних умов варіанту навчання.

Учитель хоч би до якого варіанту навчання був схильний, хоч би як любив експериментувати, завжди повинен намагатися приймати оптимальні рішення, які дозволяють коротким шляхом досягати навчально-виховної мети. Педагогічна наука і практика визначають основні способи оптимізації процесу навчання:

о комплексне планування завдань на уроці;

о конкретизація завдань для окремого класу;

о виділення головного, суттєвого у змісті;

о вибір найкращих для цих умов методів, форм, засобів навчання;

о інтенсифікація навчально-виховного процесу;

о вибір відповідного темпу навчання;

о створення оптимальних умов для навчання;

о виявлення відповідності результатів навчання реальним можливостям учнів і нормативам затрат часу. Найбільших успіхів досягають ті вчителі, які оволоділи всією сукупністю названих способів діяльності, а не окремими з них.

4. Розвиток методичної майстерності, ініціативи і творчості вчителів. Керівники методичних органів, навчальних закладів повинні створювати необхідні умови для росту педагогічної майстерності вчителів, більш сміливо заохочувати передовиків і новаторів, високо цінити педагогічний талант. Потрібно постійно поліпшувати якість методичної літератури для вчителів, створити методичні комплекти з усіх предметів, забезпечити вчителів методикою психолого-педагогічного вивчення учнів. Використовуючи все багатство методів, форм і засобів навчання і виховання, слід одночасно вести пошук нових підходів до навчального процесу, розвивати методичне винахідництво вчителів. Уся ця робота забезпечить ефективність і якість у вирішенні завдань, які стоять перед освітянами України.