Zbirnyk_NMK_DSID_2014

Експертиза культурно історичнихцінностей

3.14. Археографія

Автор-укладач:

Дзюбленко І.М., кандидат історичних наук, старший викладач кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін Інституту історичної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.

Пояснювальна записка

Даний курс є частиною блоку спеціальних історичних дисциплін. Його метою є дати студентам системне уявлення про історію та сучасний стан археографії в Україні, особливості публікацій різних видів документів, практики археографічної обробки документів. Програма курсу покликана забезпечити оволодіння студентами теоретичних знань і практичних навичок для підготовки документальних публікацій, сформувати вміння археографічної обробки документів, навички роботи з текстом і прийоми складання науково-довідкового апарату публікації.

Основними завданнями вивчення дисципліни є теоретичне обгрунтування та створення методичного інструментарію української археографії з урахуванням найкращих надбань минулого; визначення основних напрямів науково-інформаційного опрацювання різноманітних за часом та походженням історичних джерел; систематичний пошук джерел з історії України та аналітико-інформаційне їх вивчення.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми, студенти повинні знати основи теорії про предмет і завдання археографії; поняття археографії; складові польової археографії; особливості камеральної археографії; компоненти едиційної археографії; історію розвитку археографії в Україні.

Вміти застосовувати на практиці методику збирання, опрацювання і видання писемних пам’яток давнини, аналізувати готові публікації; оцінювати якість, ступінь надійності, науковий рівень різних видів документів.

Програма курсу складена у відповідності з новим навчальним планом Інституту історичної освіти НПУ ім. М.П. Драгоманова і розрахована на 40 годин аудиторного навантаження (28 годин – лекційних, 12 годин – семінарських і практичних занять, 8 годин – індивідуальна робота, 24 години – самостійна робота зі студентами).

481

Навчально методичний комплексспеціалізації.Розділ3

Формами поточного контролю успішності вивчення курсу і оцінки знань та умінь студентів є контрольні роботи і реферати з окремих тем, а підсумкового – залік.

Тематика і орієнтовний розподіл годин, відведених на лекційний курс та семінарські заняття виглядають наступним чином:

Навчальна програма курсу

Розділ 1. Предмет і завдання археографії. Становлення археографії як спеціальної галузі історичної науки

Термін «археографія». Праці Ісидора Севільського, Шарля Дюканжа, Жака Спона, Обен Луї Міллєна. Тріада археографії: збирання, опрацювання і видання писемних пам’яток давнини. «Широке» і «вузьке» трактування археографії. Суперечки з приводу визначення терміну «археографія». Об’єкт української археографії. Предмет і зміст археографії, її зв’язок з іншими історичними дисциплінами. Завдання, які постають

482

Експертиза культурно історичнихцінностей

перед сучасною українською археографічною наукою. Значення археографії у розвитку історичної науки і в професійній підготовці історика. Історія виникнення археографії.

М. Тихомиров, С. Валк, В. Черних, І. Поздєєва, Л. Дубровіна, Г. Боряк, М. Селезньов, В. Кондратьєв, В. Хевроліна, В. Козлов, І. Бутич, С. Яковлєв про археографію.

Розділ 2. Польова археографія

Складові польової археографії. Археографічна експедиція. Напрямки експедиційної роботи. Масове збирання рукописів та давніх документів. Приватні колекції Дениса Зубрицького, Зигмунта Радзимінського, Антонія Ролле.

Архівна евристика. Особливості виявлення документів, рукописів… Бібліографічні покажчики, довідники архівів, путівники по архівах та рукописних відділах бібліотек. Основні етапи роботи дослідника під час архівної евристики.

Розділ 3. Камеральна археографія

Аналіз писемного джерела, створення системи наукового опису, інформаційна подача опису в наукових виданнях та інформаційних системах. Об’єкти камеральної археографії: окремий документ, група документів, рукописна книга.

Опис окремого документа. Елементи опису: дата, місце складання документа, анотація (регест) змісту документа, автентичність документа, мова, розмір аркуша документа, відомості про наявність ініціальних літер, хрисмонів та художніх компонентів документа, оригінальні підписи експонентів документа та додаткові (супутні) написи, нотатки, опис печатки, стан збереження документа, легенда.

Опис групи документів. Тематична група документів, видова група документів, пофондові довідники, міжфондові довідники.

Опис рукописних книг. Позиції археографічного опису рукописної книги (за Л. Дубровіною): збереження, ідентифікація, класифікація за змістом, склад рукопису, мова, локалізація, датування, стан, обсяг, розмір, матеріал рукопису, матеріал письма, організація сторінки, організація тексту, письмо, оправа, оздоблення рукопису, зміст, творці кодексу, історія побутування, мікротексти вторинного рівня, вивчення та використання рукопису.

483

Навчально методичний комплексспеціалізації.Розділ3

Учені, які зробили внесок у науково-практичне складання описів рукописних книг: Володимир Перетц, Іван Огієнко, Павло Попов, Микола Геппенер, Любов Дубровіна, Євген Гуменюк, Олександр Дзьобан, Л. Жуковська, Н. Шеламанова та інші.

Розділ 4. Едиційна археографія

Типи видань за В. Німчуком: академічний, науково-критичний, популярний типи видань.

Види видань: корпусні, пофондові, тематичні, видання документів одного різновиду, видання документів однієї особи, видання одного документа.

Форма видань: серія, окремий збірник, публікації у періодичній пресі (журнальні підбірки), публікації в додатках до друкованих праць.

Вибір теми публікації. Актуальність, новизна, доцільність, ступінь знаності документів, рівень доступності документів. Хронологічні та регіональні рамки.

Принципи виявлення і відбору документів. Корпусність видання. Принципи відбору документів.

Емендація кириличних текстів історичних документів. Публікація джерел наукового класу: репродукція, скриптура (дипломатичний метод, критичний метод). Публікація джерел популярного класу: пам’ятки Х-ХІІІ ст., пам’ятки XIV-XVIII ст., пам’ятки ХІХ-ХХ ст. Публікація джерел науково-популярним методом. Скорочена публікація: таблиці (статистичні, текстові) та регести. Археографічне оформлення. Заголовок та легенда. Науково-довідковий апарат: передмова (історична частина передмови, археографічна частина передмови), примітки, хроніка подій, покажчики, термінологічний словник, список скорочень, перелік опублікованих документів, перелік використаних джерел, бібліографія, зміст. Додатки та ілюстрації.

Розділ 5. Археографія з часів Київської Русі до ХІХ ст.

Документи в рукописних книгах. Документи, які дійшли до нас майже в автентичному вигляді («Повість минулих літ», «Суд Ярослава», «Правда Ярославичів», «Статут Володимира Мономаха», «Заповіт Ярослава Мудрого», «Слово про закон і благодать»), документи, які дійшли до нас у більш чи менш докладному переказі (листування імператора Костянтина Багрянородного з княгинею Ольгою, листи княгині Ольги до імператора Оттона І, листи до Ярослава Мудрого його сестри

484

Експертиза культурно історичнихцінностей

Предслави) і документи, які не дійшли до нас, але є згадка про них в літописах, творах стародавніх авторів (згадка про статут князя Олега 882 р., згадка про угоду між Данилом Галицьким та угорським королем Бе-

лою IV).

Друк джерел з історії України у XVI-XVII ст. Перші друки історичних творів та документів. Брошура Константинопольського патріарха Єремії про новий григоріанський календар (1584), «Книжниця» (1598), «Аполлеіа Апології» (1628), «Києво-Печерський патерик» (1661) та ін.

Описування та друкування історичних документів у ХVІІІ ст. Книги записів вихідної документації (регести), упорядкування архівів Генеральної військової канцелярії. Знавці архівної справи: Семен Дівович, Федір Туманський, Григорій Полетика, Антоній Полетика.

Публікація історичних документів на Правобережній Україні. Колекціонування давніх документів. Василь Рубан, Ілля Квітка.

Розділ 6. Розвиток археографії в Україні у ХІХ – на початку ХХ ст.

«Журнальний період» в археографії. «Украинский вестник», «Украинский журнал», «Молодик».

Київська археографічна комісія (1843-1921 рр.). М. Максимович, М. Писарєв, В. Антонович, Пантелеймон Куліш, Василь Домбровський, Тарас Шевченко, Веніамін Кордт, Іван Каманін та інші. «Памятники, изданные Временной комиссией для разбора древних актов…», «Літопис Самійла Величка», «Архив Юго-Западной России».

Археографічна діяльність Одеського товариства історії та старожитностей (1839-1922 рр.). Д. Князевич, М. Мазуркевич, М. Воронцов. «Записки» (33 томи).

Археографічна діяльність Історичного товариства Несторалітописця (1872-1931 рр.). Статут товариства. М. Максимович. «Чтения в историческом обществе Нестора-литописца».

Археографічна діяльність Губернських вчених архівних комісій. «Положення про вчені архівні комісії». Архівний, археографічний та археологічний напрямки діяльності комісій. Таврійська (1887-1923/31), Чернігівська (1896-1918), Катеринославська (1903-1920), Полтавська (1903-1917), Херсонська, Київська комісії.

485

Навчально методичний комплексспеціалізації.Розділ3

Розділ 7. Розвиток археографії в радянській Україні

Розвиток археографії в радянській Україні у міжвоєнний період (1921-1941 рр.). Створення Академії наук. П. Скоропадський. Археографічна комісія ВУАН. «Український археографічний збірник» (19261930), збірник «Український архів» (1929-1931), журнал «Україна» (1924-1930). Археографічна комісія Центрального архівного управління (ЦАУ) УСРР. Основні напрямки діяльності комісії. Михайло Рубач. Ідеологічна заангажованість видань 30-х рр. ХХ ст. Археографічна робота в роки Другої світової війни. Постанова РНК УРСР «Про заходи до утворення документальної бази з історії України та історії Вітчизняної війни і про впорядкування архівного господарства УРСР» (1944 р.). Розвиток археографії в Україні у 1946-1991 рр. Створення відділу археографії при Інституті історії АН УРСР. Збірник «Історія України: В документах і матеріалах» (1946) та «Україна перед визвольною війною 1648-1654 рр.: збірник документів (1639-1648 рр.), «Документи Богдана Хмельницького» (1961), «Соціальна боротьба в місті Львові в XVIXVIII ст.» (1968), «Правила видання пам’яток української мови XVIXVIII ст.» (1961) та інші.

Створення Археографічної комісії АН УРСР на базі Інституту історії АН УРСР (1969). 1970-80-і рр. – видання тематичних збірників досить високого археографічного рівня: «Літопис Самовидця» (1971), «Львівський літопис і Острозький літописець» (1971), «Грамоти XIV ст.» (1974), «Приватні листи ХVІІІ ст.» (1987). Микола Ковальський, Юрій Мицик, Павло Сохань.

Видання джерел українцями в діаспорі.

Розділ 8. Розвиток археографічних досліджень у незалежній Україні

Розвиток археографічних досліджень в незалежній Україні. Діяльність Інституту української археографії та джерелознавства

імені М. С. Грушевського НАН України (1991-2013 рр.). Павло Сохань. Структура Інституту. Відділення в Дніпропетровську, Львові, Запоріжжі, Харкові та Чернігові. «Пам’ятки українського літописання», «Актові джерела», «Описово-статистичні джерела», «Пам’ятки української мови», «Пам’ятки політично-правової культури України», «Джерела з історії українського козацтва», «Східні джерела з історії України», «Мемуари. Щоденники» та інші.

Участь Києво-Могилянської академії у видавництві джерел. 486

Експертиза культурно історичнихцінностей

Список рекомендованої літератури

150 лет Одесскому Обществу Истории и Древностей: тезисы докладов юбилейной конференции, 27-28 октября 1989. – Одесса, 1989.

Iсаєвич Я.Д. Українська археографія в ХVII-ХVIII ст. // Історичнi джерела та їх використання. – К., 1964. – Вип. 1. – С. 174-188.

Абросiмова С.В., Журба О.І. Едицiйна археографiя в Укранi у ХIХХХ ст.: плани, проекти, програми видань. Катеринославська учена археографічна комiсiя (1903-1919) // Дніпропетровський iсторикоархеографiчний збiрник. – Дніпропетровськ, 2001. – Вип. 2. – С. 330337.

Актуальні питання виявлення i дослiдження пам’яток iсторiї та ку-

льтури. – К., 1999. – Ч. 1.

Апанович О.Ф. П. Шевченко. Історик, архівiст, історіограф, джерелознавець, археограф, організатор науки. Людина: спогади та iсторiографiчний аналіз. – К., 2000.

Бовгиря А. М. Українські iсторичнi хронiки пізньої доби (друга половина ХVIII – початок ХIХ століття) / Науковi записки: збiрник праць молодих вчених та аспірантів. – К 2005. – Т. 10. – С. 347; 384.

Бондар Г.С. Археографія на сторінках «Одесского вестеика» (30-ті – середина 50-х рр. ХIХ ст.) // Дніпропетровський iсторикоархеографiчний збірник. – Дніпропетровськ. 2001. – Вип. 2. – С. 338350.

Боряк Г. Археографiчна дiяльнiсть академiка Ореста Левицького: реалiзованi та нездiйсненi проекти // Украна крiзь вiки, збiрник наукових праць на пошану академiка НАН України професора Валерiя

Смолiя. – К., 2010. – С. 904-915.

Боряк Г.В. Археографiя як спецiальна iсторична дисциплiна: до iсторiї становления поняття // Спецiальнi iсторичнi дисциплiни: питания теорi та методики: збiрка наукових праць та спогадiв. – К., 1998. –

Число 2. – С. 46-59.

Боряк Г.В. Розвиток камерально-археографiчних традицiй в Укранi у ХIХ-ХХ ст. (З iсторi складання описiв до книг судово-адмiнiстративних установ ХV-ХУVІІ ст.) // Спецiальнi галузi iсторичної науки. – К. 1998.

– С.67-81.

Боряк Г.В. Теоретико-методичнi розробки в галузi наукового описування 20-х – початок 30-х рокiв // Укранське архiвознавство: iсторiя, сучасний етап та перспективи. – К., 1997. – Ч. 1. – С. 83-94.

Боряк. Г. Національна архівна спадщина України та державний реєстр «Археографiчна україніка». – К., 1995.

487

Навчально методичний комплексспеціалізації.Розділ3

Войцехiвська І.Н., Семергей О.Л. Губернськi вченi архiвнi комiсiї в Украiнi (кiнецъ ХIХ – початок ХХ ст.) // Київська старовина. 1995. – № 6. – С. 105-112.

Воронов А. І. О. М. Лазаревський як iсторик та археограф 1/ Укранський iсторичний журнал. 2009. 3. С. 48 – 67.

Ворончук І. Археографiчна діяльність та iсторичнi погляди І.П. Новицького // Матерiали ювілейної конфереції, присвяченої 150-рiччю Київської археографiчної комісії. – К., 1997. – С. 144-161.

Ворончук І. Роль М.Ф. Владимирського-Буданова в розвитку української археографічної традиції та архiвної практики // Архiвознавство. Археографiя. Джерелонавство: мiжвiдомчий збiрник нкових праць. – К., 1999. – Вип. 1. – С. 111-121.

Гiсцова Л. Методичнi рекомендацi по пiдготовцi до видання «Архiву Коша Нової Запорiзької Сiчi». – К., 1992.

Гальченко Е.М. Археографическое описание украинского переплета ХVI-ХVIII вв.: к проблеме терминологии // Библиотека. Информация.

Наука. – К., 1991. – С. 59-60.

Гальченко О.М. Оправи схiднослов’янських рукописпих книг та стародрукiв в Українi: iсторiя, структура, опис. – К., 2005.

Дашкевич Я. Львівська академічна археографія // Український архео-

графічний щорiчннк. – К., 2002. – Вип. 7. – С. 55-70.

Дем’ян Г. Іван Вагилевич – iсторик i народознавень. К., 1993. Дмитрієнко М.Ф. Археографiчна робота в АН УРСР // Український

iсторичний журнал. – 1969. – № 3. – С. 27-33.

Добрушкин Е.М. История отечественной археографии: Современные проблемы и задачи изучения. – М., 1989.

Добрушкин Е.М. Основы археографии. – М., 1992.

Дубровiна Л.А. Українська рукописна книга як об’єкт кодикологiї та камеральної археографiї // Український археографiчний щорiчник. – К., 1992. – Вип. 1. – С. 59-70.

Едицiйна археографія в Українi у ХIХ-ХХ ст.: плани, проекти, програми видань. – К., 1993. – Вип. 1.

Журба О. Теоретичнi проблеми української археографії // Україна модерна. – Львiв, 2005. – Число 9. – С. 152-172.

Журба О.И. Некоторые методические вопросы становления украинской советской археографии // Теория и методика историографических и источниковедческих исследований. – Днепропетровск, 1989. – С. 165173.

488

Експертиза культурно історичнихцінностей

Журба О.І. Iсторiя археографії як наукова проблема та вивчення iсторiографiчного процесу // Історiографiчнi та джерелознавчі проблеми історії України: iсторiографiя та джерелознавство в часовому вимiрi.

– Дніпропетровськ, 2003. – С. 91-102.

Журба О.І. Журнальний перiод становлення україпської археографiї (Харкiвськi журнали 10-20х рр. ХIХ ст.) // Архiви Украни. 2002. – № 1/3. – С. 55-72.

Журба О.І. Київська археографiчна комiсiя 1843-1921: нарис iсторii

дiяльностi. – К., 1993.

Журба О.І. Мiсце археографiї у збереженаi писемних пам’яток історії // Гуманiтарний журнал. – 2003. – № 1. – С. 13-17.

Журба О.І. Становлення української археографії: міфи, ідеї, iнституцiї. – Дніпропетровськ, 2003.

Журба О.І., Абросимова С. В. Археографiчна дiяльність Катеринославської ученої архiвної комісії // Український археографічний щоріч-

ник. – К., 1992. – Вип. 1. – С. 34-46,

Зашкiльняк Л., Крикун М. М.С. Грушевський i Київська археографічна комісія // Матеріали ювілейної конференції, присвяченої 150-рiччю Київської археографічної комiсiї. – К., 1997. – С. 254-265.

Капраль М. Археографiчна діяльність М. Грушевського у львiвський перiод життя (1894-1914) // Михайло Грушевський i львівська історична школа. – Львiв, 1995. – С. 166-195.

Капраль М.М. Археографiчна комiсiя наукового товариства iм. Шевченка у Львовi (Нарис iсторiї дiяльностi) // Український археографiчний щорічник. – К., 1999. Вип. 3/4. – С. 56-76.

Коваленко О.Б. Чернігівська архівна комiсiя: До 80-рiччя з дня заснування // Український історичний журнал. 1976. – № 12. – С. 121-125.

Ковальский Н.П. Источники по истории Украины ХVI – первой половины ХVII вв. во львовских археографических изданиях ХІХ – начала ХХ вв. // Анализ публикаций источников по отечественной истории. – Днепропетровск, 1978. – С. 20-48.

Ковальский Н.П., Абросимова С.В. Из истории Екатеринославской ученой архивной комиссии (1903-1916) // Археографический ежегодник за 1988 г. – М., 1989. – С. 52-57.

Колесник М.В. Iсторичне товариство Нестора-літописця та його вклад у розвиток iсторiчної науки в Укранi // Укранський iсторичний журнал. – 1995. – № 5. – С. 28-З?.

Корнева И.И., Талман Е.М., Эпштейн Д.М. История археографии в дореволюционной России. – М., 1979.

489

Навчально методичний комплексспеціалізації.Розділ3

Крупницький Б. Археографiчна дiяльнiсть М. Грушевського // Історія української археографії: персоналiї. – К. 1993. – Вип. 1. – С. 84-97.

Кулешов С. Документальнi джерела науково нформацiї: поняття, типологiя, iсторiя типологiчної схеми. – К., 1995.

Купчинський О. Акти та документи Галицько-Волинського князiвства ХIII – першої половини ХIV ст.: Дослiдження. Тексти. –

Львiв, 2004.

Купчинський О. Про деякi способи уточнения дат пізньосередньовiчних документiв в археографiчний практицi // Вісник Львiвського унiверситету: Серiя iсторична. – Львiв, 2002. – Вип. 37. – Ч. 1. – С. 455463.

Лаптева Л.П. Профессор университета Св. Владимира Н.Д. Иванишев и его деятельность в Киевской археографической комиссии // Український археографічний щорiчник. – К., 1992. – Вип. 1. – С. 47-58.

Мiщук С. Археографiчно-бiблiографiчна школа В. М. Перетца в Українi (1907-1914) // Iсторiографiчнi дослiджелння в Українi. – Вип. 18. – К., 2008. – С. 47-58.

Мицик Ю.А. Розвиток украiнської археографiї iсторiї укранського козацтва (сучасний стан) // Четвертий мiжнародний конгрес українiстiв. Одеса, 26-29 червня 1999 р.: доповiдi та повiдомлення. Iсторiя. – Одеса;

Київ; Львiв, 1999. – Ч. 1. – С. 227-233.

Мищак І.М. Науково-видавнича дiяльнiсть архiвних установ України (1944-1955) // Вiсник Київського національного унiверситету iменi Та-

раса Шевченка. Iсторiя. – К., 2000. – Вип. 49. – С. 56-60.

Мокрецова И.П. История средневекового переплета. – М., 2000. Москвич Л.Г. Видатний iсторик, археограф-архiвiст (до 120-рiччя вiд

дня народжсння О.І. Левицького) // Український iсторичний журнал. – 1968. – № 2. – С. 125-1 29.

Нiмчук В.В. Правила видання пам’яток, пiисаних українською мовою та церковнослов’янською української редакцiї. – К., 1995. – Ч. 1.

Науковий часопис українознавства «Україна» (1907-1932): покажчик змiсту. – К., 1993.

Нацiональна архiвна iнформацiйна система «Архiвна та рукописна україніка» i комп’ютеризацiя архiвної справи Українi. – К., 1996. – Вип. 1.

Новые информационные ресурсы и технологии в исторических исследованиях и образовании. – М., 2000.

Павленко В.У. М.О. Максимович – археограф // Український iсторичний журнал. – 1962. – № 1. – С. 97-102.

490