Zbirnyk_NMK_DSID_2014

Експертиза культурно історичнихцінностей

Борок Б., Дулькина Т. Марки европейского фарфора, 1710-1950. – М., 1998.

Виногродська Л.І. До історії керамічного та скляного виробництва на Україні у XIV-XVIII ст. // Археологія. – 1997. – № 2. – С. 129-140.

Великие православные праздники. – М., 2001.

Виппер Б.Р. Введение в историческое изучение искусства. – М., 1985.

Вольман Б. Русские печатные ноты XVIII в. – Ленинград, 1957. Гордійчук М.М. Історія української музики. – К., 1989. Гуменюк А. Українські музичні інструменти. – К., 1967.

Данченко Л. Народна кераміка середнього Придніпров’я. – К., 1974. Денике Б. Японская цветная гравюра. – М., 1936.

Дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння: Законодавчі і норматив- но-правові акти. – К., 2001.

Дронова Н.Д. Ювелирные изделия. – М., 1996.

Дронова Н.Д. Ювелирные камни: Справочник-энциклопедия (Классификация. Описание. Оценка) // Приложение к журналу «Ювелір». –

М., 1996.

Дулькина Т.Н., Амарина Н.А. Русская керамика и стекло. XVIII-XIX

век. – М., 1978

Жолтовський П.М. Монументальний живопис на Україні XVII– XVIII ст. – К., 1988.

Зорин Н.М. Уникальное и тиражированное. Средства массовой информации и репродуцированное искусство. – М., 1981.

Індутний В.В., Татарінцев В.І., Павлишин В.І. та ін. Як оцінювати коштовності з дорогоцінних каменів і металів. – К., 2002.

Казуров Б.К. Сертификация драгоценных металлов: Учеб. пособие по зкспертизе драг. металлов, драг. камней и ювелирных изделий. – М., 1996.

Каталог культурних цінностей, викрадених з музеїв та культових споруд України (1984–1998). – К., 1999.

Касіян В. Офорти Тараса Шевченка. – К., 1964. Ковтун Е. Что такое эстамп? – Л., 1963.

Корнилов Н.И., Солодова Ю.П. Ювелирные камни. – М., 1982.

Кубе А.Н. Итальянская майолика XV-XVIII веков. – М., 1976. Купин М.Е. Нотопечатание. Очерки. – М., 1966.

Лазарев В.Н. Мозаики Софии Киевской. – М., 1960.

Лазарев В.Н. История византийской живописи. – М., 1976. – Т. 1. Лупій О.П. Кераміка // Нариси з історії зарубіжного декоративно-

ужиткового мистецтва. – К., 1995.

441

Навчально методичний комплексспеціалізації.Розділ3

Лобановський Б.Б., Говдя П.І. Українське мистецтво другої полови-

ни XIX – початку XX ст. – К., 1989.

Любченко В.Ф. Львівська скульптура XVI-XVII століть. – К., 1981. Мацюк О.Я. Філіграні архівних документів України. – К., 1992. Марченков В.И. Ювелирное дело. – М., 1992.

Марриаш Дж. История керамики и фарфора, средневекового и современного: В 2 т. – Симферополь, 1997.

Методические рекомендации по оценке произведений изобразительного и декоративно-прикладного искусства культового назна-

чения. – М., 1983.

Методические рекомендации по оценке художественных произведе-

ний. – М., 1988.

Музыкальный энциклопедический словарь. – М., 1990.

Мусина Р.Р. Марки Кузнецовского фарфора // Музей. – 1987. – № 8. Раймонд Дж., Уолтерс Л. Все о драгоценных камнях. – М., 1999. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішно-

му. – К.; Опішне, 1993.

Овсійчук В А. Українське мистецтво XIV – першої половини XVII століття. – К., 1985.

Однорадов Н.В. Скульптура и скульптурные материалы. – М., 1982. Откович В., Пилип’юк В. Українська ікона XIV-XVIII ст. – К., 1999. Орел Л. Бандури виробу О. Корнієвського // Пам’ятки України: істо-

рія та культура. – 1995. – № 1.

Очерки по истории и технике гравюры. – М., 1987.

Пам’ятки книжкового мистецтва. Каталог стародруків, виданих на Україні: В 3 т. – Львів, 1981-1984.

Персалл Р. Краткий экскурс в историю антиквариата. Керамика и фарфор. – Минск, 1998.

Повернення національних святинь. – К., 1998.

Постникова-Лосева М.М. Русское ювелирное искусство, его центры и мастера. – М., 1974.

Пестрякова Ф.С. Украинский художественный фарфор кон. XVIII –

нач. XIX вв. – К., 1985

Секреты ремесла. Икона. – М., 1993.

Соболевский В.И. Замечательные минералы. – М., 1983.

Соловьев ВД. Определитель стоимости живописи. – Quick price. – 1998.

Степовик Д. Тарас Шевченко: живопис, графіка. – К., 1986. Степовик Д. Історія української ікони X–XX ст. – К., 1996.

442

Експертиза культурно історичнихцінностей

Степовик Д.В. Українська ікона. Іконотворчий досвід діаспори. – К., 2003.

Сперанский С.Л. Музыкальные товари. – М., 1980.

Татарінцева К.В. Товарознавча оцінка різьблених виробів з коштовного каміння, які мають історико-культурну значущість: Рукопис дис.

... канд. наук. – К., 2003.

Технология, исследование и хранение произведений станковой и настенной живописи. – М., 1987.

Уемов А.И. Аналогия в практике научного исследования. – М., 1970. Українська графіка XI – початку XX ст. – К., 1994.

Українська ікона кінця XVII – початку XX століття у зібранні Дніпропетровського художнього музею. – Дніпропетровськ, 1997.

Усенко В.П. Ювелирные изделия и самоцветы. Рекомендации покупателям. – Одесса, 1998.

Успенский М.В. Нэцкэ. – М., 1986.

Экспертиза и атрибуция произведений изобразительного искусства.

Материалы 1998.– М., 2000.

Экспертиза и атрибуция произведений изобразительного искусства.

Материалы 1999. – М., 2001.

Экспертиза и атрибуция произведений изобразительного искусства.

Материалы 2000. – М., 2002.

Экспертиза и атрибуция произведений изобразительного искусства.

Материалы 2002. – М., 2004.

Экспертиза и атрибуция произведений изобразительного искусства: І науч. конф.: Тезисы докладов. – М., 1995.

Экспертиза и атрибуция произведений изобразительного искусства: V науч. конф.: Материалы. – М., 2001.

Экспертиза и атрибуция произведений изобразительного искусства: V науч. конф.: Материалы. – М., 2002.

Фарфор и стекло Даний и Швеции (1880-1930) из собрания Латвийского музея зарубежного искусства и Государственного музеязаповедника в г. Петродворце: Каталог виставки. – Рига, 1991.

Фарфор и фаянс: Справ. для коллекционеров. Указатель марок / Сост. И. Троицкий. – Л., 1924.

Фракей Э. Янтарь: Пер. с англ. – М., 1995.

Хай М. Музичний традиційний інструментарій Полісся // Родовід. – 1997. – № 2.

Чудотворна ікона Холмської Богородиці. – Луцьк, 2003. Шпідлік Т., Рупнік М. Про що розповідає ікона. – Л., 1999.

443

Навчально методичний комплексспеціалізації.Розділ3

Зміст курсу

Тематика та зміст лекційних занять

Лекція 1. Вступ. Предмет і завдання експертизи культурних та історичних цінностей.

(2 академічні години)

Питання до розгляду:

1.1.Предмет і завдання експертизи культурно-історичних цінностей.

1.2.Організація експертизи культурно-історичних цінностей як навчальна дисципліна.

Лекція 2. Поняття і класифікація культурно-історичних цінностей.

(2 академічні години)

Питання для розгляду:

2.1.Вітчизняне і міжнародне законодавство про культурно-історичні цінності.

2.2.Поняття і загальна класифікація предметів – історичних і культурних цінностей.

Лекція 3. Графіка і живопис.

(4 академічні години)

Питання для розгляду:

3.1.Види основи в графічних творах. Папір.

3.2.Технологія виробництва паперу.

3.3.Види основи в графічних творах. Папір.

3.4.Інструменти для малювання.

3.5.Друкована графіка.

3.6.Живопис. Техніки живопису.

3.7.Засоби виразності у живописі.

3.8.Жанри живопису.

Лекція 4. Іконопис і скульптура.

(4 академічні години)

Питання для розгляду:

4.1.Іконопис. Поняття та особливості іконопису як специфічного живописного напряму.

4.2.Технологія виготовлення та складові елементи ікони.

444

Експертиза культурно історичнихцінностей

4.3.Скульптура. Поняття і види скульптури.

4.4.Скульптурні матеріали.

4.5.Скульптурні техніки.

4.6.Різновиди скульптурних виробів.

Лекція 5. Ювелірні вироби та музичні інструменти.

(2 академічні години)

Питання для розгляду:

5.1.Ювелірні вироби. Класифікація ювелірних виробів.

5.2.Клеймування виробів із дорогоцінних металів.

5.2.Ювелірні вироби з дорогоцінних та недорогоцінних металів із вставками.

5.3.Музичні інструменти.

5.4.Конструкція музичних інструментів.

5.5.Нотні тексти.

Лекція 6. Сучасні методи експертизи й ідентифікації культурноісторичних цінностей.

(4 академічні години)

Питання для розгляду:

6.1.Ультрафіолетове(УФ) тестуваннякультурно-історичних цінностей.

6.2.Тестування пам’яток історії та культури в інфрачервоному (ІЧ) випромінюванні.

6.3.Рентгенографія пам’яток культури.

6.4.Сучасне обладнання для експертних досліджень матеріалів, ювелірних виробів, документів, монет, бон, філателістичних матеріалів.

Лекція 7. Методика атрибуції, ідентифікації та експертизи різних видів культурно-історичних цінностей

(2 академічні години)

Питання для розгляду:

7.1.Методика Державного гемологічного центру Міністерства фінансів України.

7.2.Методика В.Д. Соловйова (1996 р.).

Тематика і зміст практичних занять

Практичне заняття 1. Методика атрибуції, ідентифікації та експертизи різних видів культурно-історичних цінностей

(4 академічні години)

445

Навчально методичний комплексспеціалізації.Розділ3

Питання для практичного відпрацювання:

1.1.Практичне відпрацювання методики Державного гемологічного центру Міністерства фінансів України з атрибуції, ідентифікації та експертизи предметів – культурно-історичних цінностей.

1.2.Практичне відпрацювання «Методики В.Д. Соловйова» з експертизи та визначення прогнозованої вартості творів живопису.

Рекомендована тематика рефератів і дипломних робіт

Організація, методика та прийоми експертизи творів графіки. Організація, методика та прийоми експертизи творів образотворчого

мистецтва.

Методи та прийоми експертизи творів іконопису. Технологія виготовлення та складові елементи ікони.

Організація, методика та прийоми експертизи творів скульптури. Клеймування виробів із дорогоцінних металів.

Виявлення фальсифікатів та експертиза нумізматичних матеріалів. Методи та прийоми експертизи філателістичних матеріалів. Сучасні методи експертизи й ідентифікації культурно-історичних

цінностей.

Лабораторні техніко-технологічні дослідження матеріальної структури пам’ятки.

Ультрафіолетове (УФ) тестування культурно-історичних цінностей. Тестування пам’яток історії та культури в інфрачервоному (ІЧ) ви-

промінюванні.

Рентгенографія пам’яток культури.

Питання і завдання для поточного і підсумкового контролю й оцінки знань та умінь студентів

1.Розкрийте поняття «експертиза культурно-історичних цінностей», визначте зміст цього процесу.

2.Окресліть коло б’єктів експертної діяльності в царині експертизи культурних та історичних цінностей.

3.Визначте місце та сформулюйте завдання історикоджерелознавчої експертизи в охороні вітчизняної історико-культурної спадщини.

446

Експертиза культурно історичнихцінностей

4.Назвіть відомі вам вітчизняні й міжнародні законодавчі акти про культурно-історичні цінності.

5.Назвіть основні типологічні ознаки поняття «культурно-історична цінність».

6.Які матеріали для виготовлення скульптури набули поширення?

7.Сформулюйте поняття «скульптура» та визначте її основні види.

8.Наведіть загальновизнану класифікацію видів мистецтв.

9.Визначте поняття графічного мистецтва.

10.Відповідно до існуючої класифікації назвіть відомі вам основні види графіки.

11.Сформулюйте поняття «філігрань». Коли та де вони виникли?

12.Наведіть класифікації інструментів для малювання Г. Лепоріні, О. Сидорова та Б. Віппера.

13.Які види друкованої графіки ви знаєте?

14.Сформулюйте поняття «живопис» та назвіть його основні види.

15.Визначте поширені колись і тепер техніки живопису.

16.Які засоби виразності існують у живописі?

17.Наведіть класифікацію жанрів живописного мистецтва.

18.Сформулюйте поняття «ікона». В чому, на Ваш погляд, полягають особливості іконопису як специфічного живописного напряму?

19.Назвіть основні технологічні процеси виготовлення ікони та її складові елементи.

20.Які функції в суспільстві виконують, чи виконували колись, ювелірні вироби?

21.Наведіть загальновизнану класифікацію ювелірних виробів.

22.Що таке «лігатура»?

23.Розкрийте особливості клеймування виробів із дорогоцінних металів у Російській імперії, СРСР, сучасних Росії та Україні.

24.Розкрийте особливості клеймування виробів із срібла у XVII ст.

25.Розкрийте специфіку клеймування виробів із дорогоцінних мета-

лів у XVIII-XX ст.

26.Що собою являла європейська система клеймування виробів із золота та платини у ХІХ-ХХ ст.?

27.Визначте поняття «комплексна експертиза культурних та історичних цінностей» та розкрийте її зміст.

28.Які прилади для оцінки ваги коштовного каміння застосовуються сьогодні в експертній практиці?

29.Що собою являє мобільна лабораторія для ідентифікації золота, срібла та платини «Демон»?

447

Навчально методичний комплексспеціалізації.Розділ3

30.Які прилади для оцінки ваги історичних і культурних цінностей застосовують експерти сьогодні?

31.Які детектори проби дорогоцінних металів застосовуються сьогодні в експертній практиці?

32.Що собою являє апаратно-програмний засіб «Ідентифікатор культурних цінностей» О.Л. Калашникової?

33.Проаналізуйте технічно-некспертні можливості малогабаритних оптичних приладів «Ультрамаг».

34.Яке технічне обладнання для інфрачервоного тестування застосовують експерти сьогодні?

35.Назвіть найсучасніші технічні засоби ультрафіолетового тестування історичних і культурних цінностей.

36.Що собою являє універсальний детектор «Regula», (модель 4003)

змишкою – телевізійною спектральною лупою (ТСЛ) 4007)? Які його експертно-технічні можливості?

448

Експертиза культурно історичнихцінностей

3.13. Архівознавство

Автори-укладачі:

Дзюбленко І.М., кандидат історичних наук, старший викладач кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін Інституту історичної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова;

Іщенко Ж.М., старший викладач кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін Інституту історичної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.

Пояснювальна записка

Навчальна програма нормативного курсу «Архівознавство» складена у відповідності з новим навчальним планом спеціальності 6.020302 – «Історія» (Інституту історичної освіти Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова).

Курс «Архівознавство» інтегрує в змусті свого навчального компоненту теоретичні знання про предмет і завдання, структру архівознавства, поняття архівної системи, становлення архівної системи в Україні та світі, організація роботи архівів, класифікація архівних документів та експертиза їх цінності.

Метою навчального курсу є сформувати у студентів чіткі теоретичні уявлення стосовно виникнення, еволюції та предмету архівознавчих знань. Прищепити студентам уміння використовувати знання у галузі архівознавства при проведенні наукової та викладацької роботи. У ході його вивчення студенти опановують теоретичні знання про предмет і завдання, структуру та поняття наки, засвоюють основні нормативноправові положення про Національний архівний фонд і архівні установи України. Окремі розділи курсу присвячено вивченню особливостей комплектування архівних фондів, архівному описуванню та обліковопошуковим засобам архівів, а також забезпеченню збереженості архівних документів.

Структура навчальної програми дозволяє використати в процесі викладання курсу традиційні і нетрадиційні методи навчання, організувати семінарські заняття на широкій джерельній базі. Програма курсу розроблена автором у відповідності до сучасних вимогвищої педагогічної освіти. При підготовці навчального курсу враховувалися здобутки віт-

449

Навчально методичний комплексспеціалізації.Розділ3

чизняних і зарубіжних джерелознавців, відомих фахівців у галузі теорії, методики та практики архівознавства. До програми нармативного навчального курсу введено більшу частину понятійного апарату архівознавства, закріпленого в його сучасній термінології. Програма вміщує: пояснювальну записку, тематичний план курсу, зміст навчальної дисципліни і список рекомендованої літератури для самостійного опрацювання.

Тематика і орієнтований розподіл годин, відведених на лекційний курс, семінарські заняття, самостійну роботу студентів та індивідуальну роботу викладача виглядають наступним чином:

450