42.Розкрийте основні напрями контролю у ДНЗ.

Методи вивчення стану освітнього процесу:

1.Безпосереднє спостереження за діяльністю дітей та вихователя у кожній віковій групі.

2.Бесіди з дітьми в звичайних умовах (у групі, на ділянці) у присутності вихователя.

3.Вивчення результатів практичної діяльності дітей (малюнків, аплікацій, виробів з глини, пластиліну, природного матеріалу, паперу тощо).

4.Вивчення педагогічної документації.

Система контролю має бути гнучкою, змінюватися залежно від результа тів роботи педагогів, попередніх і наступних перевірок. Головне — попередити виникнення ускладнень у педагогічній роботі працівника, знайти причину недоліків, детально проаналізувати її і вчасно вжити ефективних заходів для їх усунення, вивчити кращий досв ід педагогів. Не можна зводити контроль до одноразових інспекцій чи перевірок, він повинен бути систематичним і глибоким.

44.Охарактеризуйте поняття та принципи освітнього менеджменту.

Освітній менеджмент ми розглядаємо як специфічний вид і мистецтво управлінської діяльності, що включає в себе комплекс принципів, методів, організаційних форм і технологічних прийомів управління освітніми системами різних типів і видів, спрямованих на їхнє становлення, ефективне функціонування і розвиток. Освітній менеджмент є складовою частиною соціального менеджменту, а також самостійною галуззю наукового знання, поява якої зумовлена необхідністю забезпечення ефективного управління освітніми організ аціями.

Принципи освітнього менеджменту можна поділити на дві групи. Перша - загальні принципи, друга - ті, що властиві кожній управлінській функцій (часткові принципи).

До загальних принципів освітнього менеджменту можна віднести:

принцип системності, який означає, що менеджмент поширюється на всю освітню систему (освітню організацію), враховуючи

їївнутрішні та зовнішні взаємозв’язки, взаємозалежність та відкритість в цілому;

принцип багатофункціональності, який передбачає, що менеджмент охоплює всі сфери діяльності освітньої системи чи організації: зміст діяльності, систему управління, колектив, систему матеріально-технічного забезпечення та ін.;

принцип інтеграції означає, що у внутрішньому середовищі освітньої організації взаємовідносини та погляди її співробітників повинні інтегруватися заради досягнення спільної цілі;

принцип партисипативності передбачає, що в управлінні освітніми організаціями активну участь беруть замовники та споживачі освітніх послуг;

принцип зовнішнього оцінювання як створення умов, за яких оцінку роботі освітньої організації в цілому та її окремих представників дають споживачі освітніх послуг;

принцип забезпечення професійної свободи, що полягає у створенні таких умов роботи педагогічним працівникам, за яких вони можуть максимально розкрити свої педагогічні здібності, а не лише виконувати вказівки суб’єктів управління щодо технології здійснення

освітньої діяльності;

принцип мобільності системи управління. Він передбачає, що система може змінюватися, реагуючи на запити споживачів освітніх послуг;

принцип поваги до дитини, учня, студента, вихованця, що означає сприйняття учня (вихованця) особистістю та визнання того, що він має свої права, які потрібно захищати;

принцип правової захищеності управлінського рішення, відповідно до якого керівник освітньої організації приймає управлінські рішення лише на основі чинного законодавства, управлінець готовий відстоювати законне рішення і наполягати на його

виконанні;

принцип цілісного погляду на людину, що передбачає сприйняття керівником освітньої організації кожного члена колективу як особистості з її потребами, мотивами, цілями, переживаннями, проблемами. Це зумовлює побудова відносин із педагогами не тільки в межах «керівник — підлеглий», а й у системі «людина — людина»;

принцип соціальної справедливості, як таке управління, що забезпечує рівні умови та права педагогам; керівник оцінює людину за результатами її праці, внеском у діяльність колективу;

принцип індивідуального підходу, що передбачає врахування індивідуальних особливостей, рівня професіональної підготовки, досвіду, інтересів;

принцип найменшого впливу, що полягає в широкому делегуванні керівником владних повноважень підлеглим, залишаючи за собою організаційно-розпорядчу владу; уникнення дрібної опіки та постійного контролю за роботою підлеглих без очевидної на те причини;

принцип відповідності передбачає, що керівник освітньої організації завжди доручає підлеглим ту роботу, яку вони можуть виконати відповідно до своїх інтелектуальних та фізичних можливостей; керівник домагається виконання дорученого завдання, допомагає

працівнику знайти своє місце в колективі, покликання і виявити себе; організовує систему наставництва для допомоги працівникам у їхньому професійному становленні;

більшості та меншості; розвиток горизонтальних зв'язків та дружніх стосунків у колективі; Зазначимо,що перелік основних принципів освітнього менеджменту не є вичерпним і може змінюватися відповідно до конкретних

умов роботи освітньої організації, вимог її зовнішнього середовища.

Ефективний менеджмент передбачає дотримання всіма управлінцями цих принципів, адже в них знаходять відображення основні вимоги, що пред’являються наукою, практикою і суспільством до управлінської діяльності.

45.Розкрийте особливості використання методу переговорів у вирішенні конфліктів.

Переговори - це спільне обговорення конфліктуючими сторонами з можливим залученням посередника спірних питань з метою досягнення згоди.

Важливою перевагою переговорів перед іншими способами вирішення конфліктів є те, що вони дозволяють конфліктуючим сторонам виробити таку угоду, яка буде задовольняти кожну з них і дозволить уникнути тривалих судових процедур, що можуть призвести значними матеріальними витратами і ризиком програшу однієї зі сторін.

Дуже важливо на переговорах не тільки розкривати інтереси іншої сторони, але й чітко усвідомлювати свої. Це дозволить: виділити коло проблем, які необхідно обговорити на переговорах, і виробити шляхи вирішення цих проблем; ретельно підготувати аргументацію своїх позицій, оцінити їх реалістичність та ефективність; спрогнозувати поведінку супротивника; виробити стратегію і тактику ведення переговорів.

46.Визначте функції психодіагностики в практиці управління.

Головне призначення психодіагностики в практичній діяльності психолога полягає у вивченні внутрішнього світу конкретної особи. При цьому воно не зводиться до порівняння дітей один з одним, а глибоке проникнення до внутрішнього світу дитини, вивчення того я к вона пізнає і спр иймає складний світ знань, соціальних взаємин, інших людей і самої себе, як формується її цілісна система уявлень і становлення індивідуальності.

Провідні професійні функції:

Гностична - вивчення специфічних особливостей діяльності педагогів та їх вихованців в даному закладі тією мірою, у якій вони детермінують їхню психіку й ставлять до них певні вимоги, а також вивчення низки психофізіологічних, індивідуально-психологічних особливостей учнів, їхніх міжособистісних взаємин.

Конструктивно-просвітницька - робота з профілактики і попередження конфліктів, які були викликані психологічними чинниками; повідомлення педагогам та вихователям основних відомостей з соціальної психології, формув ання

прийомів та навичок спілкування, планування досліджень та профілактичних заходів, моделювання індивідуальних програм розвитку школярів Консультативна - пояснення та психологічна інтерпретація окремих станів, настроїв педагогів і вихованців або особливостей їхньої поведінки

у професійній діяльності, навчанні і в повсякденному житті Виховна - вибір і здійснення заходів, які спрямовані на морально-вольове виховання учнів, формування у них певних особистісних якостей,

вплив на соціальний статус певних особистостей, організацію адекватних міжособистісних взаємин у педагогічних кол ективах та групах учнів.

Психопрофілактична, психотерапевтична - діагностика, психотерапія та психопрофілактика невротичних станів, попередження труднощів в інтелектуальному й особистісному розвитку, організація відновлювальних заходів, а також управління психічними станами школярів М етодична - створення нових та адаптація старих методів навчання і виховання, а також розробка новітніх методів діагностики та

психопрофілактики як для потреб закладу, у якому працює психолог, так і для задоволення запитів інших закладів, які не мають такої психологічної служби.

47.Охарактеризуйте поняття управлінняінформаційна природа управління.

Управління - це вміння досягти поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей. Інформація в найзагальнішому сенсі - це поняття, що описує обмін відомостями між людьми, людиною і автоматом,

між автоматами, обмін сигналами у тваринному і рослинному світі, передачу ознак від клітини до клітини, від організму до організму.

У процесі аналізу, планування, здійснення і контролю ефективності комерційних заходів менеджерам потрібно різноманітна інформація. Інформація дозволяє підприємству:

знизити фінансовий ризик і небезпеку для образа фірми;

отримати конкурентні переваги;

стежити за маркетинговим середовищем;

координувати стратегію;

оцінювати ефективність діяльності;

підкріплювати інтуїцію менеджерів.

Зазвичай інформацію підрозділяють на первинну і вторинну.

48.Розкрийте особливості організації роботи з персоналом у ДНЗ.

Робота з персоналом у ДНЗ передбачає налагодження чіткої структури та діяльності корпоративної культури всередині навчального закладу. Це, насамперед, проведення спільних заходів для усіх працівників навчального закладу, його особливостей. Також, робота з персоналом передбачає тісну взаємодію між всіма ланками працівників

49,90. Розкрийте шляхи вирішення конфліктів у трудовому колективі.

М етод уникнення конфлікту дозволяє виграти час, мобілізувати ресурси, об’єктивно оцінити ситуацію, скорегувати свої цілі, однак не усуває причини, а, отже, - і ймовірності виникнення конфлікту у майбутньому. Застосовується за відсутності сил та часу для боротьби, небажання вирішувати проблему, труднощів у формуванні лінії власної поведінки.

Метод переговорів дозволяє уникнути насильницьких методів, зняти гостроту конфлікту, зрозуміти аргументацію опонента, об’єктивно оцінити реальне співвідношення сил та умови примирення. Переговори дозволяють розглянути альтернативні ситуації, прийти до взаєморозуміння, відкрити шлях до співробітництва.

Метод використання посередництва – процес спілкування або переговорів, які відбуваються за участю третьої сторони –

посередника. Його завдання – привести сторони до порозуміння, коли безпосередні переговори не дали результату, або коли сторони говорять одна до одної з такою ненавистю, що спілкування між ними серйозно порушено.

М етод третейського розгляду передбачає, що аналіз конфлікту здійснюється у чіткій відповідальності нормам закону, у тому числі й міжнародного права.

50.Охарактеризуйте регіональну систему управління. Місце ДНЗ у системі управління освітою.

Регіональна система управління: відділ з виховної роботи, науково - методичний центр, відділ інклюзивної та спеціальної освіти, методичний центр практичної психології і соціальної роботи.

В аспекті місця ДНЗ у системі управління освітою в першу чергу слід враховувати той факт, що сьогодні стратегію управління ДНЗ визначає не цільова настанова зверху, а його трудовий колектив та піклувальна рада. Визначальним фактором напряму діяльності ДНЗ в регіоні є ринок освітніх послуг. Кінцеві результати його діяльності визначаються в процесі систематичної атестації, яка, насамперед, враховує прогнозовану відповідність напрямів діяльності ДНЗ потребам жителів регіону. Сьогодні особливо актуальними стали проблеми фінансово -економічного обгрунтування управлінських рішень. Керівник ДНЗ повинен мати відповідний рівень фінансово-економічної підготовки, уміти здійснювати фінансово -економічний аналіз' діяльності освітньої установи. На основі його результатів слід формувати фінансову стратегію розвитку, виробляти заходи щодо її реалізації. Стосовно працівників ДНЗ, оцінки результативності їхньої діяльності - вказуємо на необхідність розробки системи стимулів як моральних, так і економічних у поєднанні з гласністю щодо кінцевого результату перевірки виконання службових обов*язків.

51.Розкрийте план роботи ДНЗ та його види: табличний, описовий, таблично-тестовий.

План – заздалегідь окреслена система заходів, які передбачають порядок, послідовність і термін виконання роботи. Вона базується на наступних вихідних положеннях:

-основою планування є програма виховання дітей у дитячому садку, яка прийнята до керівництва і висуває перед педагогами конкретні завдання щодо формування особистості дошкільника;

-план має будуватись на основі дидактичних пр инципів:

-взаємозв'язку всіх розділів виховної роботи,

-систематичності;

-послідовності;

-доступності;

-повторюваності матеріалу;

-актуальності;

-науковості;

-диференційованого та індивідуального підходів до дітей;

-можливим може бути і принцип свободи вибору.

-під час складення плану враховувати конкретні педагогічні умови (віковий склад групи, рівень розвитку дітей, оволодіння знаннями, навичками, вміннями, умови дитячого садка, напрями роботи колективу тощо);

-план мусить бути календаризованим, тобто чітко передавати зміст роботи з дітьми упродовж дня. В ньому вказується, в яких

видах діяльності, на яких заняттях, які моменти життя дітей буде здійснюватись та чи інша робота; - форма планування може бути різною (для педагога-початківця, педагога-спеціаліста, для педагога вищої кваліфікаційної

категорії). Вона затверджується педагогічною радою дошкільного закладу, занотовується в протокол (із вказівкою прізвища педаг ога і форми планування – опрощеної чи поширеної). Проте в жодному випадку не допускаєть ся пропущення окремих видів занять та діяльності дітей: пішохідні переходи, сюжетно-рольові, конструктивно-будівельні, театралізовані ігри, самостійна художня діяльність, художня праця тощо.

Табличний план – план працівника, в котрому схематичному записано основні пункти роботи, відповідальні за виконання та дати проведення тих чи інших заходів. Описовий план передбачає тезовий розпис всіх основних аспектів діяльності. Таблично -тестовий передбачає планування із кількома варіантами реалізації одного і того ж завдання.

53,71,81,83.Охарактеризуйте систему дошкільної освіти. Визначте завдання і принципи її організації в Україні.

Дошкільна освіта - цілісний процес, спрямований на: забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб; формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею житт євого соціального досвіду.

Принципами дошкільної освіти є: доступність для кожного громадянина освітніх послуг, що надаються системою дошкільної освіти; рівність умов для реалізації задатків, нахилів, здібностей, обдарувань, різнобічного розвитку кожної дитини; єдність розвитк у, виховання,

любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов меншин та рідної мови, національних цінностей Українського народу, а також цінностей інших націй і нар одів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля; формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, набуття нею соціального досвіду; виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти, забезпечення соціальної адаптації та готовності продовжувати освіту; здійснення соціальнопедагогічного патронату сім'ї.

54.Розкрийте поняття «управлінське рішення».

Управлінське рішення - це результат творчого цілеспрямованого аналізу проблемної ситуації, вибору шляхів, методів і засобів її вирішення у відповідності з ціллю системи менеджменту.

Управлінське рішення - це початковий і основний момент в організації діяльності кожного керівника. У зв'язку з цим управлінське рішення може розглядатися як основний зміст процесу управління і важлив ий інструмент системного підходу до управляємого об'єкту. Кожне підприємство є не тільки виробником продукції, але й складовою частиною суспільства. Тому при прийнятті управлінського рішення необхідно враховувати не тільки економічну сторону діяльності, а сукупність соціальних,

ідеологічних, моральних та інших відносин.

55.Дайте визначення організаційної культури менеджера.

Організаційна культура – система спільних цінностей, що визначає поведінку працівників та відрізняє дану організацію від інших. В основу організаційної культури покладено такі критерії:

особистісна ініціатива - ступінь відповідальності, свободи та незалежності, яку має людина в організації;

ступінь ризику - готовність співробітника організації піти на ризик;

спрямованість дій – встановлення організацією чітких цілей та очікуваних результатів;

узгодженість дій – принципи за якими взаємодіють підрозділи та працівники організації;

управлінська підтримка – забезпечення вільної взаємодії, допомоги і підтримки підлеглих з боку управлінських служб;

контроль - перелік правил та інструкцій для контролю за поведінкою співробітників організації;

ідентичність – ступінь ототожнення кожного співробітника з організацією;

система винагород – ступінь обліку виконання робіт, організація системи заохочень;

конфліктність – готовність працівника відкрито виявляти свою думку та йти на конфлікт;

моделі взаємодії – ступінь взаємодії в організації, за якої взаємодія виражена у формальній ієрархії та підлеглості.

56.Охарактеризуйте систему освіти України.

Система освіти України складається із закладів освіти, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти. Структура освіти включає: дошкільну освіту; загальну середню освіту; позашкільну освіту; професійно-технічну освіту; вищу освіту; післядипломну освіту; аспірантуру; докторантуру; самоосвіту.

Дошкільна освіта і виховання здійснюються у сім’ї та дошкільних закладах освіти у взаємодії з сім’єю і мають на меті забезпечення фізичного, психічного здоров’я дітей, їх всебічного розвитку, вироблення умінь, навичок, необхідних для подальшого навчання. Дошкільними закладами освіти є: дитячі ясла, дитячі садки, дитячі ясла-садки, сімейні, прогулянкові, дошкільні заклади компенсую чого Для дітей, які потребують корекції фізичного і психічного розвитку) та комбінованого типів з короткотривалим, денним, цілодобовим перебуванням дітей, а також дитячі садки інтернатного типу, дитячі будинки та інші.

Загальна середня освіта забезпечує всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів, трудову підготовку, професійне самовизначення, формування загальнолюдської моралі, засвоєння визначеного суспільними, національно -культурними потребами обсягу знань про природу, людину, суспільство і виробництво, екологічне виховання, фізичне вдосконалення.

Позашкільна освіта та виховання спрямовуються на розвиток здібностей, талантів у дітей, учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному самовизначенні.

Професійно-технічна освіта зорієнтована на здобуття професії, перепідготовку, підвищення професійної кваліфікації.

Вища освіта забезпечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку, здобуття громадянами освітньокваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей, удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовку та підвищення їх кваліфікації. Вищими закладами освіти є : технікуми (училища), коледжі, інститути, консерваторії, академії, університети та інші.

Післядипломна освіта ( спеціалізація, стажування, клінічна ординатура, підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів) сприяє одержанню нової кваліфікації, нової спеціальності та професії на основі раніше здобутої у закладі освіти і досвіду практичної роботи, поглибленню професійних знань, умінь за спеціальністю, професією.

Для самоосвіти громадян державними органами, підприємствами, установами, організаціями, об’єднаннями громадян, громадянами створюються відкриті та народні університети, лекторії, бібліотеки, центри, клуби, теле-, радіо навчальні програми тощо.

57.Розкрийте понятгя стилю керівництва. Охарактеризуйте демократичний стиль.

Кожен керівник в процесі управлінської діяльності виконує свої обов'язки у властивому лише йому стилі. Стиль керівництва виражається в тому, якими прийомами керівник спонукав колектив до ініціативного і творчого підходу до виконання покладених на нього обов'яз ків, як контролює результати діяльності підлеглих. Прийнятий стиль керівництва може служити характеристикою якості діяльності керівника, його здібності забезпечувати ефективну управлінську діяльність, а так само створювати в колективі особливу атмосферу, сприяючу роз витку сприятливих взаємин і поведінки. М іра, до якої керівник делегує свої повноваження, типи власті, використовувані їм, і його турбота, перш за все про людські відносини або, перш за все, про виконання завдання - все відображає стиль керівництва даного керівника.

Слово "стиль" грецького походження. Звідси можна вважати, що стиль керівництва - свого роду "почерк" в діях менеджера..

М енеджер демократичного стилю займається тільки найбільш складними і важливими питаннями, надаючи підлеглим вирішувати інші. Він часто радиться з підлеглими, прислуховується до думок колег, не підкреслює своїх переваг і не ображається на критику, не уникає від відповідальності ні за власні рішення, ні за помилки виконавців. І якщо вимагають інтереси справи, він сміливо йде на роз рахований ризик, а рішення твердо проводить у життя.

Контроль за діяльністю підлеглих здійснює не одноосібно, а з залученням працівників колективу. Прагнення враховувати думку підлеглих і колег пояснюється не відсутністю власної думки або бажання розділити відповідальність за прийняті рішення, а впев неністю про те, що при обговоренні завжди можуть бути знайдені оптимальні рішення.

М енеджер демократичного стилю керівництва вважає своїм обов'язком постійно і широко інформувати підлеглих про стан справ у колективі. Це виховує у них почуття дійсних господарів.

Все вищевказане показує, що менеджер -демократ орієнтується на можливості підлеглих, на їх природне прагнення до самовиразу через реалізацію свого інтелектуального та професійного потенціалу.

Демократичний стиль заохочує творчу активність підлеглих, сприяє створенню атмосфери взаємної довіри та співробітництва, в якій дисципліна трансформується у самодисципліну всіх працівників. Цей стиль не стає на перешкоді здійснення одноосібного керівництва і в ніякому разі не послаблює владу менеджера. Скоріш навпаки, його реальна влада і авторитет зростають, тому що він управляє людьми без натиску і прояву атрибутів адміністративного впливу, спираючись на їх здібності і рахуючись з їх достоїнством.

58.Дайте визначення поняттю «імідж» та його психологічні показники.

Термін “імідж” (англ. іmage – образ, престиж, репутація) – враження, яке організація та її співробітники справляють на людей і яке фіксується в їх свідомості у формі певних емоційно забарвлених стереотипних уявлень (думок, суджень про них).

У психології під іміджем розуміють характер стереотипу, що склався в масовій свідомості і має емоційно забарвлений образ кого-небудь або чого-небудь. Імідж відображає соціальні очікування певної групи. Формування іміджу відбувається стихійно, але частіше воно є результатом роботи фахівців.

Внутрішні (психологічні) чинники іміджу:

мистецтво подобатися людям;

вміння правильно спілкуватися;

наявність необхідних для позитивного іміджу якостей особистості;

вміння розуміти людей та впливати на них тощо.

60.Розкрийте поняття циклограми діяльності директора ДНЗ.

Поняття циклограми передбачає структурне планування директором ДНЗ роботи на визначений період часу за допомогою записів до синтезованої таблиці з даними. Керівник навчального закладу розписує власну діяльність на к ожний місяць, кожний тиждень та кожний день. Зазначає відповідальних, строки виконання певних завдань.

В циклограмі вихователь відображає всю свою роботу з дітьми, структуруючи її по днях, годинах, типах занять.

Циклограма у вигляді таблиці легко зорієнтовує керівника дошкільного навчального закладу в основних напрямах

управлінської діяльності. У циклограмі визначено завдання на квартал, підстави, терміни і строки для їх виконання .

61.Дайте визначення поняттю «освітні системи».

Система освіти - це сукупність навчально-виховних і культурно-освітніх закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти, які згідно з Конституцією та іншими законами України здійснюють освіту і виховання громадян. Функціонування системи освіти забезпечується державою. У статті 53 Конституції України визначено: "Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно -технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно -технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і сту дентам".

62. Охарактеризуйте стилі керівництва сучасного менеджера.

Стиль управління, або керівництва — це гнучка манера поведін¬ки керівника, щодо співробітників, яка змінюється в часі залежно від ситуації і виявляється в способах виконання управлінських робіт, під-порядкованих керівнику співробітників.

Авторитарний (директивний, диктаторський) стиль управлін¬ня: для нього характерне тверде одноосібне прийняття керівником всіх рішень, жорсткий тотальний контроль за виконанням рішень із погрозою покарання, відсутність інтересу до працівника як до особис¬тості. Авторитарний керівник нав’язує свою волю шляхом примусу чи винагороди.

Демократичний (колективний) стиль управління: управлінські рішення приймаються на основі обговорення проблеми, врахування думок і ініціатив співробітників, виконання ухваленого рішення конт¬ролюється і керівником, і самими співробітниками, керівник проявл яє інтерес і доброзичливу увагу до особистості співробітників, до їхніх інтересів, потреб, особливостей. Демократичний стиль є найефективнішим, тому що він забезпечує високу ймовірність правильних, зважених рішень.

Ліберальний (пасивний, нейтральний) стиль управління-невтручання або мінімального втручання у перебіг виконання завдання підлеглими, виступає у ролі посередника; недостатньо вимогливий до підлеглих, не бажаючи псувати з ними стосунки, уникає рішучих заходів.

63.Розкрийте принципи планування роботи ДНЗ.

Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту » діяльність дошкільного навчального закладу регламентується планом роботи, який визначає мету, завдання, а також зміст, форми, методи і засоби досягнення поставлених завдань.

Планування роботи дошкільного навчального закладу має відповідати принципам актуальності, науковості, перспективності, доцільності, системності, послідовності.

Основним документом в організації роботи дошкільного навчального закладу є річний план, який складається на навчальний рік та оздоровчий період, схвалюється педагогічною радою, затверджується керівником дошкільного навчального закладу і погоджується з відповідним органом управління освітою. План роботи на оздоровчий період додатково погоджується з територіальною санітарно - епідеміологічною службою.

Робота педагогічних працівників регламентується календарним планом, який є основним для вихователя, і може складатися на місяць або 1-2 тижні, або 1 чи декілька днів і затверджується педагогічною радою, враховуючи досвід роботи вихователів, обізнаність з вимогами програми тощо.

64.Дайте характеристику управлінського рішення за ступенем колегіальності: одноосібне, колегіальне, колективне.

Управлінське рішення - це план розв'язання проблеми, основна форма впливу суб'єкта управління на об'єкт, головний продукт діяльності суб'єкта управління.

За суб'єктом прийняття управлінських рішень вони поділяються на одноособові, колегіальні та колективні. Одноособові рішення розробляються і приймаються керівником. Найчастіше вони стосуються питань, які вимагають оперативного вживання заходів, а також кадрових і інших приватних питань.

Колегіальні рішення приймаються групою відповідних керівників та стосуються принципових питань функціонування і розвитку організації.

Колективні рішення розробляються і приймаються на загальних зборах працівників на підставі більшості голосів.

65. Охарактеризуйте стиль роботи і спосіб життя керівника.

Кожен керівник повинен добре знати принципи і методи, за допомогою яких він виконує покладені на нього обов'язки. А виконує він їх у певному, властивому тільки йому, стилі. У спілкуванні між людьми стиль роботи відіграє одну з головних ролей. Стиль керівника виражається в тому, якими засобами він спрямовує колектив до ініціативного і творчого виконання своїх обов'язків, як контролює результати діяльності колег. В стилі керівника виявляютьс я його особисті якості. Але не слід забувати, що стиль роботи - це не тільки особиста справа керівника, адже він якимось чином відбивається на діяльності колективу. Стиль роботи керівника, постійно знаходиться в полі зору його співробітників.

Відносини в колективі багато в чому залежать від керівника, його стилю роботи. Він задає тон. Керівник повинен бути психологом: він повинен знати не тільки свою справу, а й своїх співробітників.

Керівна посада є джерелом стресу, ризику, постійної загрози здоров'ю. За таких умов людський організм виробляє захисні механізми (перевтома, небажання виконувати певний вид діяльності, стереотипне ставлення до певних проблем, підвищена обережність у спілкуванні тощо), які допомагають простіше реагувати на ділові конфлікти, служ бові негаразди, психологічні бар'єри та інші проблеми, що повсякденно виникають у діяльності керівника.

Кожен керівник до певної міри повинен бути і психологом, бо правильний стиль керівництва, сприятлива обстановка на роботі, ку льтура управлінської праці сприяють підвищенню якості і ефективності праці, роблять вирішальний вплив на результати діяльності колективу. Поведінка керівника, його уміння управляти підлеглими, здоровий психологічний клімат в колективі сприяють зростанню продуктив ності праці, розвитку творчої ініціативи працівників і у результаті дають не менший виробничий ефект, ніж механізація і автоматизація праці. Повсякденна практика учить, що керівники зуміли добитися здорових відносин в колективі, що налагодили міцний контакт і взаємо стосунки між співробітниками, добиваються кращих результатів в роботі.

Спосіб життя хорошого керівника часто нагадує його робочі функції: Господарський керівник, вирішуючи задачі, що стоять перед ним, підбирає гідних виконавців і спонукає їх до діяльності. Щоб ефективно керувати підлеглими, він повинен мати пізнання в педагогіці і психології. Це обумовлено тим, що управлінська дія, яким би цінним воно ні було, робить вплив на людей не безпосередньо, а лише заломлюючись в їх свідомості, відчуттях, настрої.

66.Розкрийте причини виникнення управлінських конфліктів.

Причини виникнення управлінських конфліктів об'єднуються в три напрямки:

1.Викликані трудовим процесом.

2.Викликані психологічними особливостями людських взаємин.

3.Викликані особистісним своєрідністю членів групи. Основними причинами конфлікту вважаються:

розподіл ресурсів (вони завжди обмежені, а претендує на їх використання кілька сторін):

іншими);

різниця в уяві та цінностях (відсутність об'єктивної оцінки ситуації):

незадовільні комунікації (відсутність повної та достовірної інформації);

різниця у досвіді та манері поведінки;

різка зміна подій чи умов.

67.Дайте характеристику формам контролю:попередній, оперативний, підсумковий.

Попередній контроль. Деякі найважливіші види контролю організації можуть бути замасковані серед інших функцій управління. Наприклад, планування і створення організаційних структур рідко відносять до процедури контролю. Але вони все ж таки дозволяю ть здійснювати попередній контроль за діяльністю організації. Цей вид контролю називається попереднім тому, що здійснюється до фактичного початку робіт. Основними засобами здійснення попереднього контролю є реалізація певних правил, процедур і ліній поведінки. Як що писати чіткі посадові інструкції, пояснювати мету підлеглим, то це збільшить вір огідність того, що організаційна структура буде працювати так, як задумано. В організаціях попередній контроль використовується в трьох ключових галузях: щодо людських, матеріальних і фінансо вих ресурсів.

Оперативний(поточний) контроль здійснюється за тими елементами фінансово-господарських операцій, які є або незавершеними процесами локальної дії, або завершеними, але теж локальними. Оперативний контроль здійснюється безпосередньо в процесі роботи і передбачає регулювання поведінки підлеглих, обговорення проблем, що виникають, виявлення відхилень від планів, інструкцій, правил, процедур, технологій тощо. М ета поточного контролю полягає у з'ясуванні стану законності й дисципліни та оцінці дій контрольо ваних об'єктів. Даний тип контролю здійснюється через налагодження достовірного зворотного зв'язку, який має за мету корекцію відхилень, що виникають у процесі управління досягненням цілей. Цей вид контролю концентрує увагу на нормативних значеннях діяльності організацій і дозволяє проводити систематичну оцінку їх стану та регулювання за допомогою цілеспрямованих управлінських впливів, які розроблюються безпосередньо після виявлення відхилень від запланованих показників

Кінцевий (підсумковий) контроль запроваджується після завершення виконавчої процедури, тобто зворотний зв’язок використовується після того, як робота виконана. Фактично отримані результати порівнюють із встановленими вимогами (нормативами), ухвалюючи на основі цього висновок щодо окремої дії до цілої системи актів, здійснених протягом певного періоду. Його переваги і недоліки є протилежними попередньому (превентивному) контролю. Він не стримує управлінську ініціативу, даючи оцінку діяльності лише після завершення управлінської процедури. Сам по собі він не дуже ефективний, оскільки контрольна операція лише констатує ситуацію, що фактично вже склалася після виконання рішення, тобто з певним запізненням. Проте, незважаючи на те, що виправити практично вже нічого неможливо, кінцевий контроль виконує дві важливі функції: 1) дає інформацію, необхідну для врахування майбутніх ситуацій; 2) сприяє правильній мотивації (наприклад, з оплати праці для матеріального стимулювання працівників).

70.Назвіть етапи прийняття управлінських рішень.

Процес прийняття рішень складається із взаємопов’язаних етапів:

1.Підготовка рішення.

2.Прийняття рішення.

3.Реалізація рішення.

На етапі підготовки рішення виявляються проблеми або можливості, що потребують прийняття рішення; аналіз необхідної інформації; визначення цілей, що мають бути досягнуті за допомогою рішення. Всі складові даного етапу є взаємопов'язаними та взаємозалежними.

На етапі прийняття рішення виявляються обмеження, фор муються альтернативи, здійснюється їх аналіз та оцінка, а також вибір одного варіанту рішення.

Етап реалізації рішення складається з виділення ресурсів, необхідних для своєчасного та повного виконання рішення, доведення прийнятого рішення до виконавців, а також з контролю за виконанням. Етап реалізації рішення є дуже важливим, оскільки навіть правильне рішення, що було реалізоване не належним чином, має невелике практичне значення.

73. Назвіть основні стилі керівництва. Охарактеризуйте авторитарний стиль.

Виокремлюють три основних стилі керівництва: авторитарний, ліберальний та демократичний.

Авторитарний стиль роботи полягає у тому, що менеджер замикає всі зв'язки на собі, а підлеглим надає мінімум інформації. Він суворо контролює дії підлеглих, часто вмішується в їхню роботу, вимагаючи чітко виконувати його вказівки, залишаючи для працівників тільки невелику можливість для прояву самостійності та ініціативи.

Вимагає від підлеглих все, що вважає за потрібним, не рахуючись з тим, що його вимоги нерідко виходять за рамки власне службових відносин і призводять до порушень трудового законодавства.

У спілкуванні з людьми часто невитриманий і навіть грубий. Але він може бути і доброзичливим, коректним, уважно вислуховувати пропозиції підлеглих, проте не враховувати їх при прийнятті остаточного рішення. У цьому випадку стиль за суттю залишається авторитарним.

В цілому менеджер -автократ скрізь виступає від свого імені, не поважаючи думки інших.

На практиці авторитарний стиль у такій різкій формі зустрічається рідко, а інколи авторитарні методи і прийоми роботи можуть викликати симпатію і повагу із-за оперативного рішення поставлених завдань.

В уявленні деяких підлеглих часто автократом стає і керівник, який діє за чітким планом і реалізує його всупереч будь -яким обмеженням. У цьому випадку він може бути жорстким, але не жорстоким, безкомпромісним, але справедливим, владним, але не пригнічуючим, р ішучим але не самовпевненим.

Звичайно такий менеджер здатний швидко вирішувати проблеми на базі самоорганізації працівників, сміливо і завчасно приймаючи рішення і наполегливо добиватися їх виконання.

У теперішній час автократичний стиль керівництва стає більш несприйнятливим. Бути автократом - це прояв скоріше слабкості, ніж сили. Він часто стає розгубленим і нездатним пристосуватися до зміни обставин і будувати відносини з підлеглими на довірі і повазі людини.

74.Охарактеризуйте управлінське рішення за формою зображення: план, програма, розпорядження тощо.

Залежно від умов розробки і реалізації управлінських рішень можуть використовуватися їх різні форми: указ, вказівка, закон, акт, наказ, розпорядження, протокол, інструкція, договір, угода, план, контракт, оферта, акцепт, положення, правила, модель.

Указ - рішення глави держави. Указ має силу закону.

Вказівка - рішення, що має методичний, технологічний характер. Вказівка реалізується у формі повчання або роз'яснення.

Закон - рішення органу вищої державної влади, що має загальнообов'язковий і непорушний характер. Наприклад, Конституція України, закони України "Про неспроможність (банкрутство)", "Про акціонерні товариства", "Про оподаткування прибутку (доходу) " та ін.

Акт - рішення широкого кола державних і суспільних організацій. Наприклад, акт про передачу будь -чого у власність. Акт може бути міжнародним.

Наказ (письмовий або усний) - рішення керівника, який має владу в організації або великому її підрозділі. Він обов'язковий для виконання його підлеглими і може готуватися з питань, що входять до компетенції керівника. Це нормативний акт, який має зберігатися в архіві. Він може бути оскаржений у вищих управлінських інстанціях або суді.

Розпорядження - рішення керівника, який не наділений адміністративними функціями. Розпорядження звичайно стосується питань технології, організації праці і техніки безпеки. Воно обов'язкове для виконання безпосередніми підлеглими керівника. Оскаржити рішення можна у лінійного керівника конкретного підрозділу або організації (лінійного - наступного за тим, що віддав розпорядження).

Протокол - рішення про відображення будь-яких подій, обставин, правил. Наприклад, протокол минулих зборів, дипломатичний протокол і т. ін.

Інструкція - рішення, що встановлює порядок і спосіб виконання будь-яких дій. Наприклад, інструкція зі складання бізнес-плану, інструкція з роботи з персоналом, посадова інструкція начальника цеху і т. ін.

Договір - рішення про проведення спільних робіт із зазначенням взаємних прав та зобов'язань у комерційних і некомерційних сферах діяльності. Наприклад, договір про портфельні інвестиції, договір кооперації із зарубіжним виробником, засновницький договір про створення компанії.

Угода - рішення, що формує загальну позитивну інфраструктуру для будь -якої діяльності. Наприклад, угода про уникнення подвійного оподаткування, угода про поділ ринків збуту, угода про квоти на експорт і т. ін.

План - рішення, що відображає цілі і конкретні завдання діяльності, засоби, методи і час їх реалізації. Наприклад, бізнес-план, план заходів щодо реформування і реструктуризації компанії і т. ін.

Контракт - рішення (звичайно комерційного характеру) про проведення спільних робіт із зазначенням взаємних прав та зобов'язань. Контракт є підвидом угоди. Наприклад, контракт на поставку товару, шлюбний контракт, контракт купівлі-продажу і т. ін.

Оферта - рішення (звичайно комерційного характеру) про пропозицію конкретній особі укласти операцію на певних умовах. Оферта є однією стороною контракту. Наприклад, оферта на оптові закупівлі товарів, оферта на оптовий продаж товару і т. ін.

Акцепт - рішення про приймання пропозиції про проведення операції на обумовлених в оферті умовах. Акцепт - це друга сторона контракту; оферта й акцепт становлять контракт.

Положення - рішення, яке є набором законів, правил та інструкцій, що розглядають будь-яку діяльність. Наприклад, положення про головного інженера, положення про відділ стандартизації і нормалізації.

Правила - рішення, що враховують традиції організації і становлять набір пропонованих для виконання встано влених норм поведінки в діяльності певних груп працівників. Наприклад, правила внутрішнього розпорядку, правила дорожнього руху і т. ін.

М одель (будь-якого процесу чи явища) - рішення, що включає сукупність певних елементів і зв'язків, які із заданою точністю відтворюють реакції реального процесу чи явища на вхідні дії.

75. Розкрийте психологічні потреби жінок в управлінні.

Для жінки характерний стиль керівництва, орієнтований на стратегії винагороди, тоді як чоловіки віддають перевагу методам примусу і експертному стилю. Однак, як показує практика, найбільш успішним є комбінований стиль керівництва. Успішні менеджери поєднують кращі якості з різних стилів управління, і, застосування такого комбінованого стилю призводить до формування ефективної стратегії управління.

По-перше, це вміння знаходити компроміси, домовлятися, згладжувати гострі кути і домагатися прийняття зважених рішень. По-друге, це комплексний, «хазяйський» підхід до ввіреного об'єкту управління, тобто вміння збалансовано підтримувати і

розвивати різні сторони бізнесу, не запускаючи якісь ділянки і уникаючи авралів. По-третє, жінки-лідери здатні поєднати раціональний підхід і емоційну складову

На мою думку, це питання має своє коріння ще з тих часів, коли про менеджмент, управління не могли знати і уявляти. Я маю на увазі те, що історично жінка виконувала роль берегині печери, дому, хазяйки на своїй території, матері своїх дітей. Вона знала, скільки чо го потрібно було: їжа, певне приладдя, одяг. А чоловік історично, поруч із жінкою виконував роль добувача, він забезпечував сімю, жінку всім необхідним. Тому не дивно, що у наш час,сучасна жінка має таку психологічну потребу, як управління. Жінка потребує визнання своїх і організаторських, і виконавських, і управлінських здібностей, адже від прир оди вони дійсно в ній є, і так відбувається самореалізація її як індивіда.

76. Назвіть основні стилі керівництва. Охарактеризуйте демократичний стиль.

Виокремлюють три основних стилі керівництва: авторитарний, ліберальний та демократичний.

М енеджер демократичного стилю займається тільки найбільш складними і важливими питаннями, надаючи підлеглим вирішувати інші. Він часто радиться з підлеглими, прислуховується до думок колег, не підкреслює своїх переваг і не ображається на критик у, не уникає від відповідальності ні за власні рішення, ні за помилки виконавців. І якщо вимагають інтереси справи, він сміливо йде на розрахований ризик, а рішення твердо проводить у життя.

Контроль за діяльністю підлеглих здійснює не одноосібно, а з залученням працівників колективу. Прагнення враховувати думку підлеглих і колег пояснюється не відсутністю власної думки або бажання розділити відповідальність за прийняті рішення, а впев неністю про те, що при обговоренні завжди можуть бути знайдені оптимальні рішення.

М енеджер демократичного стилю керівництва вважає своїм обов'язком постійно і широко інформувати підлеглих про стан справ у колективі. Це виховує у них почуття дійсних господарів.

Все вищевказане показує, що менеджер -демократ орієнтується на можливості підлеглих, на їх природне прагнення до самовиразу через реалізацію свого інтелектуального та професійного потенціалу.

Демократичний стиль заохочує творчу активність підлеглих, сприяє створенню атмосфери взаємної довіри та співробітництва, в як ій дисципліна трансформується у самодисципліну всіх працівників. Цей стиль не стає на перешкоді здійснення одноосібного керівництва і в ніякому разі не послаблює владу менеджера. Скоріш навпаки, його реальна влада і авторитет зростають, тому що він управляє люд ьми без натиску і прояву атр ибутів адміністративного впливу, спираючись на їх здібності і рахуючись з їх достоїнством.

77 .Охарактеризуйте управлінський цикл.

Управлінський цикл — сукупність послідовно здійснюваних управлінських операцій, у ході яких суб'єкт управління досягає бажаних результатів.

У кожному циклі спостерігається певна послідовність управлінських дій. Додержання певного порядку їх виконання має важливе значення для забезпечення високої якості управління. Казати про обов'язкову послідовність цих дій не можна, можна лише про послідовність стадій та етапів.

Управлінський цикл можна подати як процес, який поділяється на певні стадії, етапи, операції або окремі управлінські дії. Управлінський цикл має повторюватися безперервно. Якщо була поставлена якась ціль або завдання, то її досягнення (вирішення проблеми) завжди викликає нову ситуацію, що вимагає нових управлінських рішень

78.Розкрийте структуру плану роботи ДНЗ.

І. Вступна частина У вступній частині робиться аналіз за минулий рік за такими напрямами: рівень і ефективність навчально-виховної роботи; рівень

підготовки дітей до подальшого навчання в школі; робота з охорони життя і зміцнення здоров'я дітей; робота педколективу щодо виконання вимог програми і завдань річного плану; підвищення фахової майстерності через різні форми її організації; результати атестації й аналіз якісного і кількісного складу педпрацівників; ефективність і доцільність методичної роботи; результати тематичних і фронтальних перевірок; стан матеріально-технічної бази; робота методичного кабінету; окреслення завдань на новий навчальний рік (кількість завдань для дошкільних закладів, які мають до 8 груп - не більше двох; для дошкільного закладу, які мають від 8 і більше груп - не більше трьох завдань на рік).

II.Підвищення фахової майстерності педпрацівників:

1.Курси підвищення кваліфікації.

2.Докурсові та післякурсові завдання.

3.Самоосвіта, робота з нормативними документами.

4.М етодоб'єднання, участь у роботі міста, району.

5.Атестація педпрацівників.

6.Робота з молодими вихователями, спеціалістами.

7.Наставництво.

8.Перспективний педагогічний досвід (вивчення, узагальнення, впровадження).

III. М етодична робота:

1.Педагогічні ради (вказати тематичну форму проведення).

2.Семінари, семінари-практикуми.

3.Консультації (для вихователів, спеціалістів).

4.Колективні перегляди.

5.Творча група.

6.Експериментальна та інші форми роботи. Керівництво і контроль навчально-виховного процесу.

Комплексні (фронтальні) перевірки - 2 рази на рік; тематичні перевірки - з розділів програми навчання та виховання, вид діяльності

дітей, кількість яких залежить від наявності вікових груп; оперативний, попереджувальний, епізодичний (проводяться одночасно в декількох групах), порівняльний.

У плані зазначається вид контролю, назва, мета, дата, термін проведення і форми його узагальнення (довідка, наказ тощо). ІV. Організаційно-педагогічна робота

1.Співпраця з сім'єю (батьківські збори, диспути, дискусії, усні журнали, зустрічі за круглим столом, конференції з досвіду сімейного виховання).

2.Наступність у роботі дошкільного закладу та школи.

3.Робота з громадськістю (радіо, телебачення, преса).

4.Робота методичного кабінету.

V. Адміністративно-господарська діяльність

До плану роботи додаються медико-профілактичні заходи, виробничі наради, графіки проведення свят, розваг, театралізованих

дійств.

Гурткова робота планується окремо або ж вводиться розділ "Гурткова робота" в планах роботи дошкільного закладу і відповідних спеціалістів.

М етодист дошкільного закладу на підставі загального річного плану складає власний календарний план роботи на квартал. Календарні плани педпрацівників перевіряються і затверджуються керівником або методистом дошкільного закладу.

79.Назвіть основні стилі керівництва. Охарактеризуйте ліберальний стиль.

Виокремлюють три основних стилі керівництва: авторитарний, ліберальний та демократичний.

Ліберальний стиль керівництва іноді називають стилем невтручання або мінімального втручання менеджера у хід виконання завдання підлеглими. М енеджер виступає у даному випадку в ролі посередника при здійсненні контактів між працівниками, забезпечує підлеглих інформацією та матеріалами, необхідними для виконання завдання.

Цей стиль характеризується відсутністю ініціативи, постійним чеканням вказівок керівництва, небажанням приймати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки, коли вони не бажані.

М енеджер-ліберал мало втручається у справи підлеглих і взагалі не проявляє особливої активності у взаємовідносинах з іншими колективами. Він дуже обережний, тому що невпевнений у своїй компетентності, а звідси й у положенні в системі службової ієрархії.

Як людина, він непослідовний у діях, легко піддається впливу оточуючих, схильний до поступок обставинам і миритись з ними може без будь-яких важливих причин відміняти прийняте раніше рішення.

Увзаємовідносинах з підлеглими менеджер -ліберал дуже ввічливий і доброзичливий, відноситься до них поважно, прагне допомогти

увирішенні їх проблем. Він завжди готовий вислуховувати критику та іншу думку, але переважно буває нездібним реалізувати під казані йому важливі думки.

Недостатньо вимогливий до підлеглих. Не бажаючи псувати з ними відносини, часто уникає рішучих заходів, більш умовляє їх

виконати ту чи іншу роботу.

Для придбання авторитету він здатний надати підлеглим різні пільги, виплачувати незаслужені премії, дозвол яти невиправдані службовими потребами відрядження та ін. Схильний дуже довго відкладати рішення важливих питань, рідко користується своїм прав ом говорити "ні", легко роздає нездійсненні обіцянки.

Якщо підлеглий не проявляє бажання виконати його вказівку, то він скоріше сам виконає необхідну роботу, ніж змусить до цього недисциплінованого працівника.

М енеджер-ліберал надає перевагу такій організації діяльності, коли всі дії детально розписані за виконавцями і рідко виникає потреба у прийнятті інноваційних рішень і втручання у справи підлеглих.

80.Охарактеризуйте управлінські рішення за рівнем визначеності ситуації: в умовах визначеності, ризику, невизначеності.

Процес прийняття рішень для кожної людини індивідуальний, дуже складний і мало хто може його уникнути. Здатність приймати рішення швидко і правильно виробляється з досвідом.

Різні фахівці дають різні визначення поняття "рішення", але з усіх визначень випливає, що Рішення - це вибір альтернативи В управлінні прийняття рішень - більш систематизований процес, ніж у приватному житті. Це пов'язано з багато більшою

відповідальністю. М енеджери приймають рішення, пов'язані з багатьма людьми і з великою матеріальною відповідальністю. Тому во ни не можуть приймати непродуманих рішень.

Визначеність

Рішення приймається в умовах визначеності, коли керівник може з точністю визначити результат кожного альтернативного рішення, можливого в даній ситуації. Порівняно мало організаційних або персональних рішень приймається в умовах визначеності. Однак во ни всетаки мають місце. Крім того, елементи складних великих рішень можна розглядати як певні. Рівень визначеності при прийнятті рішень залежить від зовнішнього середовища. Він збільшується при наявності твердої правової бази, що обмежує кількість альтернатив і знижує рівень ризику.

Ризик

До рішень, що приймаються в умовах ризику, відносяться такі рішення, результати яких не є визначеними, але імовірність кожног о можливого результату можна визначити. Ймовірність визначається в проміжку від 0 до 1 і являє собою ступінь можливості здійснення даної події. Сума ймовірностей всіх альтернатив повинна дорівнювати одиниці.

Невизначеність

Рішення приймається в умовах невизначеності, коли неможливо оцінити імовірність потенційних результатів. Це має місце, коли фактори настільки нові і складні, що неможливо отримати досить релевантної інформації, здатної допомогти об'єктивно визначити ймовірність, або наявна ситуація не підкоряється відомим закономірностям. Тому імовірність певного наслідку неможливо передбачити з достатньою мірою достовірності. Невизначеність характерна для деяких рішень, прийнятих у швидко мінливих умовах.

82. Назвіть основні функції управління. Визначте функції організації.

Основні функції управління: планування, організування, мотивування, контролювання, регулювання.

Організація — це функція управління, в межах якої здійснюється розподіл робіт поміж окремими робітниками та їх групами та узгоджен­ня їх

діяльності. Реалізація функції організації здійснюється у процесі організаційної діяльності. Це вид діяльності, спрямований на усунення відхилень, збоїв, недоліків, тощо в керованій системі, шляхом розроблення і впровадження керуючою системою відповідних заходів.

85.Назвіть основні функції управління. Розкрийте функцію – аналіз

Функції управління — сукупність особливих дій та операцій, які виражають психологічну специфіку управлінської діяльності, цілеспрямованого впливу на зв'язки і відносини людей у процесі життєдіяльності організації.

Сьогодні соціологи виділяють чотири основні функції управління: планування, організація виконання,

мотивація, контроль.

Аналізом називається функція управління, що спрямована на вивчення стану школи і зовнішнього середовища, що її оточує, об'єктивну оцінку результатів педагогічного процесу і вироблення на цій основі регулюючих механізмів подальшого функціонування або переведення системи в русло нового якісного стану.

86.Охарактеризуйте цільове, ситуативне, програмне управління.

Цільове управління– метод управлінської діяльності, оснований на виділенні найважливіших у даний період . Цільове управління – (Дж. М орисей) потребує ясного й чіткого визначення цілей або бажаних результатів роботи, формування реальних програм їхнього досяг нення та чіткого оцінювання параметрів роботи вимірюванням конкретних результатів за етапами досягнення поставлених цілей.

Загальні риси цільового управління:

чітка орієнтація на встановлені цілі;

балансування цілей різного типу;

визначення відповідного інструментарію досягнення цілей; розробка систем покрокової оцінки досягнення цілей;

орієнтація на мету як критерій досягнення результатів.

Програмно-цільове управління (ПЦУ) — спосіб розробки та реалізації управлінських рішень, які знаходять втілення в комп¬лексі взаємозв’язаних заходів, включаючи обґрунтування вихідної потреби у вирішенні як правило комплексної проблеми, загаль¬них цілей та підцілей, робіт та ресурсів, об’єднаних у цільову комплексну програму, необхідних і достатніх для розв’язання комплексної проблеми.

Програмно-Цільове Управління — комплексний метод, який із самого початку розглядав¬ся, як додатковий до існуючих методів управління,

що не замінює їх, а дозволяє об’єднати на основі певного використання в його межах системного підход. Ситуаційне управління - прийняття стратегічних рішень в міру виявлення потенційних проблем.