- •IV. Закріплення вивченого матеріалу
- •V. Підбиття підсумків
- •IV. Закріплення вивченого матеріалу
- •IV. Закріплення вивченого матеріалу
- •IV. Закріплення вивченого матеріалу
- •IV. Закріплення вивченого матеріалу
- •IV. Закріплення вивченого матеріалу
- •IV. Закріплення вивченого матеріалу
- •Iiі. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Закріплення вивченого матеріалу
- •IV. Закріплення вивченого матеріалу
- •IV. Закріплення вивченого матеріалу
- •V. Підбиття підсумків
- •IV. Закріплення вивченого матеріалу
- •II. Актуалізація опорних знань і вмінь
- •II. Актуалізація опорних знань і вмінь
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Організація сприйняття творів мистецтва
Бесіда за питаннями
(Учитель пропонує учням розглянути репродукції картин, що зображують пам’ятки архітектури різних часів.)
• Визначити вид архітектури, до якого належить споруда, яку зображено на картині.
• Пояснити, який художній образ нагадує споруда, охарактеризувати його, висловлюючи власне ставлення.
• Яким є призначення споруди і як воно відбивається в архітектурних формах?
• Охарактеризувати конструкцію споруди, розповісти, в чому полягають її особливості.
• Охарактеризувати матеріал, використаний під час будівництва, та особливості декору споруди.
• Р озглянути композицію будівлі: форму і силует, план, симетричність чи асиметричність форм, контраст у зіставленні частин, як виражений композиційний центр, чи дотримані або порушені пропорції, яким є ритм споруди, в чому це виявляється, чи є споруда масштабною
щодо людини або її розміри не беруть до уваги людину, як будівля пов’язана з навколишнім середовищем — природою, містом.
• Охарактеризувати архітектурний стиль споруди.
• Ще раз повернутися до свого ставлення, підтвердити або змінити його.
Творче завдання
Учням пропонується намалювати архітектурну споруду, що має історичне значення та є пам’яткою архітектури певного стилю та часу.
Пояснення до творчого завдання
Ваш малюнок має відображати ваші враження та почуття. Спочатку виконайте начерк будівлі, використовуючи фотографії або реконструкції.
Матеріал та техніку виконання малюнка оберіть таким чином, щоб вони найточніше передавали ваш задум.
Індивідуальна робота за творчим завданням
V. Підбиття підсумків
Обговорення учнівських робіт
Під час оцінювання виробів необхідно враховувати, наскільки правильно учні відтворюють форму і силует будівлі, дотримуються пропорцій та художнього стилю певної епохи. Найвищої оцінки заслуговують ті малюнки, що передають настрій.
VІ. Домашнє завдання
Удома учням пропонується завершити малюнок, додаючи деталі, що відповідають композиційному задуму.
Урок 10
Тема. Архітектура як вид мистецтва
Архітектурний образ
Мета: продовжувати закріплювати знання учнів про архітектуру як вид візуального мистецтва, поглиблювати ознайомлення з видами архітектури; ознайомлювати учнів із виражальними засобами архітектури; збагачувати та закріплювати в дітей уміння сприймати,
розрізняти та аналізувати характерні особливості архітектурної споруди; закріплювати навички зображення архітектурних об’єктів, передавати форму та будову будівель; розвивати дрібну моторику руки; виховувати в учнів естетичне сприйняття навколишнього
світу; стимулювати розвиток допитливості; виховувати екологічну культуру.
Обладнання: навчальні плакати («Складові архітектурних об’єктів» та ін.); зображення робіт відомих архітекторів (панорами міст та окремі об’єкти) і навчальні роботи з методичного фонду; фотозображення.
Матеріали та інструменти: альбом для малювання або кольоровий картон;
простий олівець; гумка; гуаш, акварель, пастель або кольорові олівці; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.
Основні поняття: «архітектура», «архітектурна форма».
Тип: комбінований урок.
Коментар
Урок є початковим ознайомленням із архітектурою як видом візуального мистецтва. Іллюстрації та обсяг матеріалу, що пропонуються для вивчення, учитель обирає самостійно. Для ілюстрування бажано використовувати зображення архітектурних споруд, що вже знайомі учням. Перевагу слід віддавати спорудам рідного міста (селища).
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ . Актуалізація опорних знань і вмінь
Бесіда за питаннями
Учитель проводить загальне опитування у прийнятній для себе формі з метою виявити знання учнів про архітектуру як вид візуального мистецтва, які учні засвоїли в попередніх класах.
IIІ. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя
Римський архітектор Вітрувій у своєму творі «Десять книг з архітектури » визначив такі вимоги, що висуваються до споруд: користь, міцність і краса.
Зрозуміло, що перше місце посідає користь, адже ми вже говорили про те, що будь-яку архітектурну споруду будують для чогось, із якоюсь метою. От ця доцільність і визначає її зовнішній вигляд, матеріал, розмір, декор, місце в забудові та ін. Отже:
1. Головна вимога — користь, або функціональний бік архітектури, тобто для чого будується споруда.
2. Друга вимога Вітрувія — міцність — містить розуміння конструкції, що знаходиться в основі споруди, або конструктивного боку архітектури. Нам належить ознайомитися зі стійково-балковою, хрестово-купольною та каркасною готичною системами, системою
арочного склепіння.
3. Третя вимога — краса, або естетичний бік архітектури. І корисність, і міцність повинні втілюватися в красивій формі, а це і є естетичний бік будь-якої споруди.
Ці три складові стали на багато століть головною умовою створення споруд: сучасною мовою користь — це функціональність, міцність — конструкція, а краса визначається багатьма чинниками, зокрема кольором і декоративними елементами. Архітектурні форми — це ті першоелементи, які відбивають у собі всі особливості архітектури: і функцію, і конструкцію, і естетичну виразність.
Знання архітектурних форм надає нам можливість логічно і чітко розглянути споруду, а аналіз їх еволюції дозволяє ознайомитися зі стилем. Ще один бік функціональності — урахування кліматичних умов. Зведення стін і фундаментів залежить від кліматичних умов, визначається ними.
Існує три види архітектури: архітектурні споруди, ландшафтна архітектура і містобудування.
У кожному виді є свої підвиди. Так, споруди можуть бути громадськими, житловими і промисловими.
Об’єктами ландшафтної архітектури є міські сквери, бульвари, сади і парки.
Містобудування займається проектуванням міст, селищ.
(Учитель пропонує для перегляду зображення різних видів архітектури упереміш — учні повинні визначити, до якого виду архітектури належать споруди.)
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Організація сприйняття творів мистецтва
Учитель пропонує учням розглянути зображення архітектурних споруд різного призначення. Учні мають самостійно визначити функціональне призначення споруд за їх виглядом та конструкцією.
Творче завдання
Слово вчителя
Чи любите ви місто (селище), в якому мешкаєте? Намалюйте одну мить з життя вашого міста. Матеріали для роботи оберіть згідно із вашим задумом.
Індивідуальна робота за творчим завданням
V. Підбиття підсумків
Обговорення учнівських робіт
Учителеві потрібно приділити особливу увагу тим роботам, в яких учні виявили власну фантазію, а не лише наслідували запропонований зразок.
Коментар
Під час уроку діти мають засвоїти поняття «архітектура як вид мистецтва», «архітектурна споруда», «архітектурна форма»; уміти розрізняти, аналізувати й відтворювати характерні риси архітектурної форми.
VІ. Домашнє завдання
Учням пропонується підготувати реферативну розповідь про пам’ятку архітектури за власним вибором.
Урок 9
Тема. Повітряна перспектива засобами графіки
Музика вулиць рідного міста
Мета: закріплювати знання учнів про повітряну перспективу як засіб передавання простору; про графічні засоби передавання глибини простору на площині; розвивати в дітей комбінаторні здібності, навички та вміння передавати засобами графіки простір, освітлення,
визначати тон; продовжувати формувати в дітей уміння аналізувати; навчати міркувати; формувати образне, логічне, просторове мислення; виховувати в учнів уважність; стимулювати розвиток допитливості.
Обладнання: навчальні плакати («Схема передавання перспективи вулиць у різних положеннях» та ін.); репродукції картин відомих художників (М. Купріянов «Залізничні колії» та ін.); матеріали для демонстрації послідовності й техніки виконання роботи; малюнки з методичного фонду.
Матеріали та інструменти: альбом для малювання, простий олівець, гумка, серветки для витирання рук.
Основні поняття: «точка зору», «кут зору».
Тип: комбінований урок.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ . Актуалізація опорних знань і вмінь
Бесіда
Учитель пропонує учням охарактеризувати графіку як вид образотворчого мистецтва;
пригадати матеріали та інструменти графіки, виражальні можливості цього виду мистецтва; згадати вже знайомі учням види композиції та композиційні прийоми; правила розподілу картинної площини на плани; закони лінійної та повітряної перспективи.
ІII. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя
(Учитель пропонує учням пригадати засоби передавання глибини простору на площині, акцентує увагу учнів на використанні лінійної перспективи у природному пейзажі.)
Міський пейзаж та його різновид — пейзаж архітектурний не може обійтися без лінійної перспективи.
Міський пейзаж відтворює середовище, у якому ми з вами живемо. Міський пейзаж — це зображення вулиць, скверів, майданів, парків.
У ньому обов’язково зображують будівлі, вони можуть відігравати головну роль або відступати на задній план, бути зображеними лише у вигляді окремих фрагментів, утворювати фон для головного зображення.
В архітектурному пейзажі будівлі є головними об’єктами зображення.
І в міському, і в архітектурному пейзажі художникам доводиться часто зображувати перспективи вулиц. Іноді ці вулиці прямі, наче стріла, та розташовуються на горизонтальній
площині.
(Учитель нагадує основні положення побудови перспективи з однією
точкою сходу або пропонує учням відтворити лінії побудови перспективи на малюнку, який заздалегідь виконаний на дошці.) Значно складніше намалювати перспективу вулиці, що поступово повертає. Горизонтальні лінії карнизів, цоколів, вікон, тротуарів будуть
спрямовані на лінію горизонту, але у різні точки сходу.
З кожним помітним поворотом, з кожним будинком виникатиме й нова точка сходу. (Учитель ілюструє пояснення демонстрацією схеми.)
Точка зору — точка, в якій перебуває спостерігач. Від положення точки зору (вище або нижче за лінію горизонту) залежить правильність побудови композиції.
