IV. Закріплення вивченого матеріалу

Запитання

Політичний та рекламний плакати є найрозповсюдженішими, провідним, але все ж не єдиними.

• Якою ще може бути тематика плаката? (Екологічною)

• Чому питання екології для нас такі важливі?

Творче завдання

Слово вчителя

Намалюйте екологічний плакат. Темою може бути захист тварин або лісів, заклик до боротьби за чисте повітря чи воду, проти засмічування нашої планети. Розмір малюнка повинен бути не меншим ніж половина аркуша ватману.

Спочатку виконайте ескіз. (Учитель об’єднує клас у групи по четверо учнів. Кожна з груп має отримати власне творче завдання для створення плаката. Це може бути захист тварин або довкілля, боротьба за мир або чисте повітря.)

V. Підбиття підсумків

У процесі створення плаката учні мають демонструвати розуміння основних правил компонування, знання основ композиції; уміти користуватися шрифтом як засобом виразності. Із завершених плакатів створюють шкільну виставку.

VІ. Домашнє завдання

Обсяг завдання не дозволяє завершити його за один урок, учням пропонується зробити це в позаурочний час.

Урок 19

Тема. Малі архітектурні форми. Японський сад

Куточок Всесвіту

Мета: продовжувати ознайомлювати учнів із ландшафтною архітектурою як видом візуального мистецтва, надавати знання про малі архітектурні форми; ознайомлювати учнів із виражальними засобами японського саду; збагачувати та закріплювати вміння

дітей сприймати, розрізняти та аналізувати характерні особливості ландшафтно-архітектурних форм; закріплювати навички зображення ландшафтних об’єктів, передавання свого настрою та вражень; розвивати дрібну моторику руки; виховувати в учнів почуття прекрасного, естетичне сприйняття навколишнього світу; розуміння та дбайливе ставлення до пам’яток архітектури; любов до національної історико-архітектурної спадщини.

Обладнання: зображення різних за призначенням малих архітектурних форм; навчальні роботи з методичного фонду; фотозображення.

Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий та кольорові олівці; гумка; гуаш або акварель; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.

Основні поняття: «японський сад», «малі архітектурні форми».

Тип: комбінований урок.

Коментар

Замість малюнка можна запропонувати учням створити власний сад каменів на таці з піском. Матеріалами та інструментами у цьому разі можуть бути невеличкі камінці, різні за формою та кольором, мушлі, голівки квітів, великі намистинки, шматочки моху; невеличкі

статуетки. Лінії на піску можуть бути намальовані за допомогою гребінців, олівців тощо.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань і вмінь

Бесіда

Під час бесіди вчитель пропонує учням охарактеризувати пейзаж як жанр образотворчого мистецтва; виражальні можливості цього жанру; згадати вже знайомі учням види композиції та композиційні прийоми.

ІII. Вивчення нового матеріалу

Пояснення вчителя

Гуляючи тінистими доріжками садів і парків, ви, напевно, помічали витіюваті альтанки, зручні лави, прекрасні статуї. Усе це архітектори називають малими архітектурними формами.

До малих архітектурних форм належать павільйони, альтанки, містки, перголи, невеликі фонтанчики, трельяжі, огорожі, вазони, садові меблі, садові скульптури,

обладнання для дитячих майданчиків, садові комини та ін.

Вони можуть бути виконані з різних матеріалів — деревини, металу, каменя, цеглини, пластика та ін. Практично всі малі архітектурні форми мають функціональне призначення, а також відіграють важливу роль

у декоративному оформленні садів і парків. (Учитель продовжує розповідь, приділяючи увагу кожному з видів малих архітектурних форм.)

Організація сприйняття творів мистецтва

Пояснення вчителя

Японські сади — вид японського мистецтва, де скульптурами є камені, пісок, зелень і навколишній простір.

Ці сади дозволяють перебувати всередині витвору мистецтва, милуватися навколишньою красою. Вигляд японського саду завжди вражає елегантною красою і правильною композицією. Від ніхон тейєн, як його називають в Японії, віє

таємницями і легендами — завдяки продуманому смисловому навантаженню

саду. Кожна деталь японського саду несе в собі певне символічне значення. Головним символом японського саду є камені. Камені використовують природні та необроблені. Великий валун є символом гори, ним позначають спокій, стабільність, захист. Символічне значення невеликих каменів — пагорби. Крім того, маленькі булижники, що

спускаються з підвищення, можуть символізувати гірську річку або водоспад. Рівні та пласкі камені використовують для покриття доріжок в японському саду. Доріжки з таких каменів — символ відвертості та свободи, доброти господаря саду. Окрім розміру, також має значення

колір каменів. Камені сірого або блакитного відтінку є символом води і неба. Значення чорних або коричневих каменів — стихія землі. Символами рослин є камені зелених і жовтих тонів. Камені, що мають приблизний контур тварин, відповідно, є символами тварин. Особливим змістом камені володіють в японських садах каменів (каресансуі). На рівному майданчику, вкритому світлим піском, розташовані візерунки із каменів, що означають єдність природи і людської думки. У садах каменів гравій (або пісок) традиційно символізує воду. Велика територія, вкрита білим гравієм, є символом моря. Пласкі камені на

поверхні «моря» означають острови. Невеликі простори, посипані сірим піском і оточені каменями-скелями,— затоки. Чорний гравій, змішаний із червоним, означає землю після дощу. «Струмки» створюються із суміші піску і гальки світлих відтінків. Символ річки передається за допомогою темно-сірої гальки (води) і жовтого піску (берега).

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Творче завдання

Слово вчителя

Намалюйте будь-який об’єкт японського саду або малу архітектурну форму за власним вибором. Матеріал для роботи оберіть самостійно.

Пояснення до творчого завдання

Спочатку виконайте швидкий начерк, використовуючи фото- або відеоматеріали. Матеріал та техніку виконання малюнка оберіть таким чином, щоб вони найточніше передавали ваш задум.

Індивідуальна робота за творчим завданням

V. Підбиття підсумків

Обговорення учнівських робіт

Під час оцінювання виробів необхідно враховувати, наскільки правильно учні розуміють функцію відтворених малих архітектурних форм, дотримуються пропорцій та художнього стилю японського саду.

VІ. Домашнє завдання

Удома учням пропонується завершити малюнок, додаючи деталі, що відповідають композиційному задуму.

Урок 18

Тема. Взаємозв’язок середовища та природних форм

Ландшафтна архітектура

Мета: ознайомлювати учнів із ландшафтною архітектурою як видом візуального мистецтва; надавати знання про стилі ландшафтних парків; ознайомлювати учнів із виражальними засобами різних стилів ландшафтної архітектури; збагачувати та закріплювати вміння дітей сприймати, розрізняти та аналізувати характерні особливості ландшафтно-архітектурних стилів; закріплювати навички зображення ландшафтних об’єктів, передавати свій настрій

та враження; розвивати дрібну моторику руки; виховувати в учнів почуття прекрасного, естетичне сприйняття навколишнього світу; розуміння та дбайливе ставлення до пам’яток архітектури; любов до національної історико-архітектурної спадщини.

Обладнання: зображення пам’яток ландшафтної архітектури різних епох та робіт відомих вітчизняних архітекторів; навчальні роботи з методичного фонду; фотозображення.

Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий та кольорові олівці; гумка; гуаш або акварель; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.

Основні поняття: «ландшафтна архітектура», «ландшафтний дизайн».

Тип: комбінований урок.

Коментар

Великий обсяг матеріалу цієї теми не дозволяє ознайомити з ним учнів упродовж одного уроку. За власним вибором учитель може провести урок-лекцію або викласти основні положення теми на уроці та поглибити знання учнів у галузі ландшафтної архітектури у позаурочний час або під час тематичного тижня.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань і вмінь

Бесіда

Під час бесіди вчитель пропонує учням охарактеризувати пейзаж як жанр образотворчого мистецтва; виражальні можливості цього жанру; згадати вже знайомі учням види композиції та композиційні прийоми.

ІII. Вивчення нового матеріалу

Організація сприйняття творів мистецтва

Пояснення вчителя

Термін «ландшафтна архітектура» вперше з’явився завдяки шотландцеві Гілбертові Лаїнгу Мізону, який так назвав свою книгу, видану в Лондоні 1828 року: «Ландшафтна архітектура і видатні художники Італії».

У книзі розповідалося про типи архітектури, наведені у пейзажному живописі. Отже, саме пейзажний живопис став «батьком» ландшафтної архітектури

як одного з видів візуальних мистецтв. Із давніх часів сади були традиційною формою організації навколишнього простору за допомогою зелених насаджень.

Особливої популярності вони набули при дворах правителів і вельмож країн Сходу (наприклад, одне з чудес світу — сади Семіраміди).

Далі садівництвояк мистецтво розповсюдилося практично скрізь. При цьому тривалий час важливу роль відігравала утилітарність садівництва (споживання фруктів і селекція фруктових дерев), пізніше більшого значення набула декоративність квітів.

Ані фруктові дерева, ані квіти не мають настільки широкого поширення в сучасному ландшафтному дизайні, особливо в його сучасній урбаністичній формі. Ландшафтний дизайн — поняття власне XX ст. Термін виник в Західній Європі в густо населених та індустріально розвинених країнах: Великій Британії, Німеччині, де

масова індустріалізація і зростання передмість швидко призвели до тиску на навколишнє середовище. (Учитель розповідає про етапи створення ландшафтного парку, елементи ландшафтного дизайну.) Сьогодні склалися такі основні типи парків:

• терасні (із розташуванням ділянок на різних рівнях, зі сходами і каскадами);

• регулярні французькі (із боскетами, алеями, партерами і водоймищами геометрично правильних форм);

• пейзажні англійські (живописна композиція на зразок природного ландшафту — із галявинами);

• мініатюрні сади (у давньоримських перистилях, іспано-мавританських дворах; японські сади — символічні композиції з води, рослин і каміння).

Ландшафтна архітектура — це архітектура відкритих просторів, галузь містобудування, мета якої — формування сприятливого зовнішнього середовища для життєдіяльності та відпочинку населення в містах, приміських зонах, сільській місцевості з урахуванням функціональних, естетичних і техніко-економічних вимог.

Ландшафтний дизайн (від англ. design, що в перекладі означає як сам малюнок, креслення або проект, так і процес проектування) — є частиною поняття «Ландшафтна архітектура».

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Творче завдання

Слово вчителя

Намалюйте будь-який об’єкт ландшафтного парку, що має історичне значення та є пам’яткою архітектури певного стилю та часу.

Пояснення до творчого завдання

Ваш малюнок має відображати ваші враження та почуття. Спочатку виконайте швидкий начерк, використовуючи фото- або відеоматеріали, що запропоновані вчителем. Потім створіть ескіз майбутньої композиції. Матеріал та техніку виконання малюнка обирайте таким чином, щоб вони найточніше передавали ваш задум.

Індивідуальна робота за творчим завданням

V. Підбиття підсумків

Обговорення учнівських робіт

Під час оцінювання учнівських робіт необхідно враховувати, наскільки правильно учні відтворили форми, силуети і композицію обраного об’єкта, дотрималися пропорцій та художнього стилю певної епохи. Найвищої оцінки заслуговують ті малюнки, що передають настрій.

VІ. Домашнє завдання

Удома учням пропонується завершити малюнок, додаючи деталі, що відповідають композиційному задуму.

Урок 17

Тема. Природне середовище очима птахів та комах

Дивний погляд

Мета: продовжувати ознайомлювати учнів з основами композиції, закріплювати та розширювати розуміння понять «точка зору», «композиційний центр», «ритм», «лінія горизонту»; розвивати в дітей комбінаторні здібності, образне, логічне, просторове мислення; продовжувати формувати вміння аналізувати, узагальнювати; розвивати кмітливість; навчати міркувати; стимулювати розвиток допитливості; виховувати в учнів акуратність, увагу.

Обладнання: навчальні плакати («Схема розташування лінії горизонту на малюнку» та ін.); репродукції картин відомих художників (К. Пєтров-Водкін «Полудень» та ін.); фотографії; навчальні роботи з методичного фонду; схеми компонування; матеріали для демонстрації послідовності й техніки виконання роботи.

Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий олівець; гумка; гуаш або акварель; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.

Основні поняття: «акцент», «інтервал».

Тип: комбінований урок.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань і вмінь

Бесіда

Під час бесіди вчитель пропонує учням пригадати правила створення композиції, з якими вони вже ознайомлені, підкріпити свою точку зору наведенням прикладів картин відомих художників.

ІII. Вивчення нового матеріалу

Пояснення вчителя

У живописі ритм помічається у повторенні окремих елементів зображення — масштабних форм, у розташуванні світлових і кольорових плям, у динаміці жестів і рухів, у розміщенні об’єктів у просторі.

Ритм завжди пов’язаний зі змістом картини і підпорядкований

загальному задуму художника.

Для кожного сюжету потрібно обирати не тільки свою точку зору, але й рівень лінії горизонту. Коли лінія горизонту розташована на малюнку на рівні очей — це створює спокійний настрій.

Високо розташована лінія горизонту відкриває більше простору, додає зображенню величі.

Композиція з низькою лінією горизонту створює монументальніше враження. Низьку точку зору художники використовують у тих

випадках, коли необхідно підкреслити великі розміри зображуваних об’єктів.

Якщо використати в композиції три темні зони, погляд глядача блукатиме малюнком. За ритмом рухів можна визначити дії людей, наприклад на вокзалі: у тих, хто від’їжджає, ритм швидкий і метушливий, а в тих, хто приїжджає, він зовсім інший.

Послідовність сприйняття картини

повинна відповідати не тільки специфіці зорового сприйняття, але й відображати логіку розвитку її змісту. Якщо ми зобразимо два акценти та інтервал — враження руху не виникне.

Бо ми вже з вами знаємо, що симетрична композиція викликає відчуття рівноваги, спокою. Так само буде, якщо ми створимо композицію з трьох акцентів та двох інтервалів. Але якщо кількість елементів збільшити, око вже не встигає охопити їх, як кажуть, «одним поглядом». У цьому випадку рух перетікатиме від одного акценту через рух до іншого

акценту — утвориться ритмічний рядок.

Якщо ми оберемо для акцентів симетричну форму та утворимо великі інтервали, в нас створиться відчуття повільного руху, але якщо акценти мають асиметричну форму, а інтервали не дуже великі,— складеться враження швидшого руху.

Акцент — виділення, підкреслення фігури, колірної плями або пластичної форми.

Інтервал — це проміжок простору, що відділяє ритмічні акценти один від одного.