IV. Закріплення вивченого матеріалу

Робота над формуванням навичок і вмінь

Навчальні вправи

Намалюйте свій натюрморт із двох або трьох контрастних геометричних форм. Які засоби виразності вам знадобляться для його виконання? Перш ніж розпочати малювати, потрібно перевірити відстань між глядачем та постановкою. Вона має бути такою, щоб можна було бачити весь об’єкт, не повертаючи голови. Це можливо, якщо кут зору становить 30—40°. Він утворюється уявними лініями, що йдуть від крайніх точок предмета, що спостерігається, до ока. Практично такий кут завжди виходить, якщо знаходитися від натури на відстані, що

дорівнює двом-трьом висотам постановки. Після завершення вивчення побудови геометричних фігур у перспективі ви повинні дивитися на натуру узагальнено та ставити собі запитання: що ви помічаєте у першу чергу, а що більшою мірою розчиняється в тіні

або на задньому плані. Таким цільним баченням натури можна перевірити свій малюнок, після чого буває необхідно щось підсилити, щось послабити,узагальнити, усі подробиці форми на тіньовій стороні підкорити тіні, на освітленій стороні — світлу, зіставивши всі частини малюнка порівняно із найтемнішим місцем і відблиском. Як на тіньовій стороні предмета, так і на тій, що освітлена, не повинен повторюватися тон окремих деталей. Рефлекси не можна перебільшувати. Вони не мають бути за площею більше, ніж площа світла або площа півтіні. Так поступово малюнок узагальнюється та стає цілісним. На стадії узагальнення завершується виконання також головного завдання зображення: виділення

головного та характерного, підпорядкування йому другорядного. Особливо важливо перевірити єдність оптичного та композиційного центрів.

Індивідуальна робота учнів

V. Підбиття підсумків

Обговорення учнівських робіт

За своїм об’ємом завдання не може бути завершене за один урок. Під час обговорення учнівських робіт потрібно акцентувати увагу учнів на передаванні пропорцій об’ємних

форм, їх будови та розташування щодо лінії горизонту, передаванні загальної освітленості.

Учні мають аналізувати роботи своїх товаришів, обґрунтовуючи свою точку зору.

Коментар

Наприкінці уроку учні повинні засвоїти відомості про лінію, пляму, крапку як засоби виразності; демонструвати навички й уміння створювати графічне зображення.

VІ. Домашнє завдання

Удома учні за потреби завершують тональне проробляння форми. Якщо виконання домашнього завдання не передбачається, робота може вважатися завершеною, коли побудовано геометричні форми та виконано початкове тональне проробляння форми.

Урок 4 Тема. Повітряна перспектива. Живопис Малюємо настрій

Урок 4

Тема. Повітряна перспектива. Живопис

Малюємо настрій

Мета: закріплювати знання учнів про передавання глибини простору на площині за допомогою кольору; розвивати комбінаторні здібності, навички та вміння передавати простір, освітлення, визначати тон; продовжувати формувати в дітей уміння сприймати, розрізняти й аналізувати співвідношення кольорів; навчати міркувати; формувати

образне, логічне, просторове мислення; виховувати естетичне сприйняття учнями навколишнього світу; стимулювати розвиток допитливості.

Обладнання: навчальні плакати («Спектральне (колірне) коло»), репродукції

картин відомих художників (К. Лоррен «Полудень» та ін.), навчальні роботи з методичного фонду.

Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий олівець; гумка; гуаш; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.

Основні поняття: «повітряна перспектива».

Тип: комбінований урок.

Коментар

Як наочний матеріал для пояснення теми пропонується розглянути просторову побудову картини К. Лоррена «Полудень». За бажанням учитель може обрати будь-яку іншу картину.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань і вмінь

Бесіда за питаннями

Учитель пропонує учням охарактеризувати живопис як вид образотворчого мистецтва; пригадати матеріали та інструменти живопису, виражальні можливості цього виду мистецтва; згадати вже знайомі учням види композиції та композиційні прийоми, якими бувають кольори та для чого художники використовують співвідношення кольорів.

ІIІ. Вивчення нового матеріалу

Пояснення вчителя

(Учитель нагадує учням основні положення розподілу на плани картинної площини.)

Малюючи пейзаж, художники вміють майстерно створювати ілюзію глибини простору, використовуючи різні способи. Перші дослідження закономірностей повітряної перспективи зустрічаються ще у Леонардо да Вінчі.

Видатний художник відзначав, що віддалення предмета від ока спостерігача пов’язане зі зміною кольору предмета. Тому для передавання

глибини простору в картині найближчі предмети повинні бути зображені художником в їх власних кольорах, віддалені набувають синюватого відтінку, «а найостанніші предмети, в ньому (в повітрі) видимі, як, наприклад, гори внаслідок великої кількості повітря,

що знаходиться між твоїм оком і горою, здаються синіми, майже кольору повітря».

Синява тим чистіша та ясніша, чим прозорішим і чистішим є саме повітря. Тому ми бачимо густу синяву осіннього неба,

сині контури гір і далеких лісів, синяву морів, озер, річок.

Якщо повітря просочене вологою (через туман або похмуру погоду), то небо здається молочно-сірого кольору, світлі предмети набувають жовтуватого і червонуватого відтінку, а темні — фіолетового, сірого та невизначеного, безбарвного; при цьому контури виступаючих країв пом’якшуються, заглиблення втрачають частину різкості, й загальні контури стають менш визначеними.

Контури та фарби є тим виразнішими і різкішими, чим меншою є відстань між оком і об’єктом, і, навпаки, зі збільшенням відстані фарби бліднуть і контури стушовуються, поки, врешті-решт, увесь об’єкт не зіллється в туманній далечині.

Повітряна перспектива характеризується зникненням чіткості й ясності контурів предметів у міру їх віддалення від очей спостерігача. При цьому на дальньому плані насиченість кольору зменшується (колір втрачає свою яскравість, контрасти світлотіні пом’якшуються)

— глибина здається світлішою за передній план.

Організація сприйняття творів мистецтва

Пояснення вчителя

Учитель пропонує учням розглянути репродукції картин, що передають глибину простору; пропонує уважно роздивитися картини, скласти невеличкий усний твір-опис за картиною, яка найбільше вразила; визначити, якими засобами виразності скористався художник для відображення свого ставлення. Учитель звертає увагу учнів на те, що в картинах

детально промальовано всі зображення переднього плану, на другому плані об’єктів та деталей менше, дальній план майже порожній. Учні мають визначити, за допомогою яких засобів художник передає глибину простору; розділити картину на плани; розповісти, як змінюється колір неба з віддаленням від глядача. Аналіз планового характеру картини

та передавання повітряної перспективи учні проводять самостійно.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Творче завдання

Слово вчителя

Уявіть, що ми вирушили в мандрівку. Ось зовсім поряд із нами паркан, перед ним квіти. Трохи далі в’ється тоненька стежка — через жовто-зелені луки вона веде до старого будинку із сірого каменю. Трохи осторонь стиха шепочуть яблуні в садку. Намалюйте цей уявний пейзаж, передаючи глибину простору за допомогою повітряної перспективи.

Індивідуальна робота за творчим завданням

Учитель допомагає учням проаналізувати правильність виконання композиції та виправити помилки, надає індивідуальну допомогу.

V. Підбиття підсумків

Обговорення учнівських робіт

Після завершення роботи відбувається обговорення учнівських малюнків.

Із малюнків створюють виставку «Безкраїпростори».

Коментар

Під час уроку учні мають демонструвати знання про композицію як один із основних засобів виразності; орієнтуватися в методах передавання глибини простору на площині; свідомо поділяти просторове зображення на перший, середній та дальній плани; демонструвати

навички передавання простору, освітлення, визначення тону.

VІ. Домашнє завдання

Удома учні за потреби завершують роботу над деталями малюнка.

Урок 3

Тема. Повітряна перспектива. Графіка

Три погляди

Мета: закріплювати знання учнів про лінійну перспективу як засіб передавання простору; розвивати в дітей комбінаторні здібності, навички та вміння передавати простір лінійними засобами; продовжувати формувати вміння аналізувати; навчати міркувати; розвивати

окомір, дрібну моторику руки; формувати образне, логічне, просторове мислення;

виховувати в учнів естетичне сприйняття навколишнього світу, стимулювати розвиток допитливості.

Обладнання: навчальні плакати за темою «Лінійна перспектива», репродукції картин відомих художників (М. Сар’ян «Вулиця. Полудень. Константинополь» та ін.), навчальні роботи з методичного фонду.

Матеріали та інструменти: калька або білий цигарковий папір, альбом для малювання, простий олівець, туш, чорна гуаш, гелієва ручка або чорний фломастер, ємності для води, пензель, серветки, клейонка.

Основні поняття: «закон перспективи», «лінійна перспектива».

Тип: комбінований урок.

Коментар

Запропонований урок має на меті закріпити знання учнів щодо правил побудови зображень із використанням лінійної перспективи.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань і вмінь

Бесіда

Під час бесіди вчитель пропонує учням пригадати правила побудови лінійної перспективи,

з якими вони вже знайомі; основні види перспективної побудови площини картини та можливості, які вони надають художникам.

ІIІ. Вивчення нового матеріалу

Пояснення вчителя

Зміни лінійних розмірів об’єктів, які ми бачимо, віддаляючись від них, вивчає наука, що зветься перспективою. Застосовуючи теорії перспективи на практиці, слід мати на увазі

таке: по-перше, об’єкти, що ми бачимо, зменшуються під час віддалення від точки зору й нарешті зникають. Якщо роздивлятися прямі лінії предметів однакового розміру, то лінії, що розташовані попереду, здавамуться більшими, ніж віддалені; по-друге, віддалені паралельні лінії поступово сходяться. Дійсно, коли вони досягають точки сходу (тієї точки, де «зникають» предмети), то здається, що вони з’єдналися; й насамперед, потрібно мати

на увазі, що форма й поворот одного й того самого об’єкта залежить від місця знаходження того, хто на нього дивиться. Якщо ми бачимо предмет перед собою, тобто він розташований

уздовж площини малюнка,— паралельні лінії залишаютьсяпаралельними. Якщо ми бачимо більше ніж один бік предмета, то лише горизонтальні лінії, що збігаються з рівнем зору, залишаються горизонтальними, решта ліній здаватимуться похилими. Для того щоб передати тривимірність у малюнку, потрібно забути все, що ми знаємо про об’єм предметів, що нас оточують, й роздивлятися їх з урахуванням наведених далі правил. (Учитель продовжує пояснення, використовуючи схеми побудови об’єктів у просторі з різною кількістю точок сходу.)

• Якщо ми дивимося на об’єкт спереду й бачимо тільки одну його сторону, то точка сходу одна.

• Якщо ми бачимо кілька сторін об’єкта, точок сходу дві.

• Якщо ми дивимося на об’єкт згори або знизу (особливо якщо предмет високий) і бачимо декілька його сторін, нам знадобляться три точки сходу.

Закон перспективи — правила передавання глибини простору й об’ємних об’єктів на площині.

Лінійна перспектива — зміна розмірів під час спостереження за об’єктами, що знаходяться на різній відстані від глядача. Предмети, що знаходяться далеко від нас, здаються нам меншими ніж ті, що розташовані близько. В образотворчому мистецтві лінійна перспектива

використовується для створення умовного простору.

Кут зору (в образотворчому мистецтві) — увесь простір, який охоплює погляд ока, що не рухається. (Визначення поняття точка зору — див. на с. 22.)

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Організація сприйняття творів мистецтва

За власним вибором учитель пропонує учням проаналізувати картини, що передають лінійну перспективу з різним рівнем точки зору, виконані у графічних техніках.

Творче завдання

Слово вчителя

Погляд через мікроскоп або телескоп змінює наше сприйняття навколишнього світу. Точка зору для художника — основа композиції. Залежно від точки й кута зору змінюються форма, розмір, колір предметів. Намалюйте дві-три схеми побудови пейзажу, використовуючи

різні варіанти розміщення лінії горизонту й точок сходу.

Пояснення до творчого завдання

Уникайте жорстких вертикальних і горизонтальних ліній. Краще, якщо ці лінії будуть зігнутими або обірваними.

Індивідуальна робота за творчим завданням

Учні виконують творчу роботу. Матеріали для виконання роботи обирають самостійно. Учитель за потреби надає індивідуальну допомогу.

V. Підбиття підсумків

Коментар

Під час уроку учні мають демонструвати знання законів лінійної перспективи, зміни сприйняття об’єктів залежно від положення глядача щодо лінії горизонту.

VІ. Домашнє завдання

Удома учні за потреби завершують роботу над деталями малюнка.

Урок 2

Тема. оптичні властивості кольору: віддалення, наближення.

Осінній пейзаж

Мета: ознайомлювати учнів з оптичними властивостями кольору; продовжувати закріплювати поняття «відтінки», «хроматичні» та «ахроматичні» кольори; формувати в учнів уміння сприймати та аналізувати колір, розрізняти кольори за їх тоном; змішувати фарби для отримання потрібного кольору; виховувати естетичне сприйняття навколишнього

світу та художній смак; зміцнювати в дітях бажання малювати.

Обладнання: навчальні плакати («Спектральне (колірне) коло» та ін.), репродукції картин Рембрандта, Рубенса та ін., різнокольорові скельця, навчальні роботи з методичного фонду, таблиця співвідношення кольорів.

Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий олівець; гумка; фарби — гуаш або акварель; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.

Основні поняття: «хроматичні та ахроматичні кольори», «насиченість», «світлота», «колірний тон».

Тип: урок формування нових знань.

Коментар

Урок має на меті закріплення та розширення знань учнів щодо природи кольору та основ кольорознавства. Обсяг викладання теоретичного матеріалу вчитель визначає самостійно, враховуючи ступінь підготовки учнів.

Хід уроку

І. Організаційний момент