IV. Закріплення вивченого матеріалу

Слово вчителя

Вертепи бували різними, великими та маленькими, ляльки робили досить просто: вирізували із деревини, заготовки розфарбовували й одягали в одяг з кольорових клаптиків тканини.

Вертепи носили по домах на святках. От як про це згадував Н. А. Польовий: «У Іркутську, де я народився і жив до 1811 року, не було тоді театру, не заводили благородних домашніх спектаклів. Театр замінювали для нас вертепи».

Творче завдання

Слово вчителя

Учитель об’єднує клас у групи по четверо учнів у кожній, для цього навчальні столи зсуваються разом по два, пропонує виконати різдвяний вертеп, працюючи у групах.

Пояснення до творчого завдання

Для виготовлення вертепу вам знадобиться

середніх розмірів коробка (або можна виділити місце на полиці чи столику, де він перебуватиме). Декорацію потрібно красиво задрапірувати,

для цього добре підійде червона, святкова тканина — внутрішнє убрання, сіра або коричнева — для землі, підлоги. Посередині, трохи у глибині, поставимо ясла із Немовлям,

зроблені з маленької коробочки зі шматочком вати усередині. Праворуч

посадимо ляльку, що зображуватиме Марію,

добре було б у червоному та блакитному. Ліворуч — Йосип в коричневому вбранні.

Навкруг ясел декілька тварин, виготовлених із пластиліну: віслюк, вівці, бик.

На передньому плані — пастухи в сірому убранні, в руках у них палиці.

Драп скочуємо в короткий рулон і зшиваємо — це основа. Вона повинна

бути стійкою. Посередині тілесного клаптика покладіть ватяну або вовняну кульку (можна використати маленький клубок). Оберніть його тканиною і обв’яжіть ниткою «шию». Розпряміть складки, аби обличчя було практично гладким, вишийте або намалюйте очі і рот,

не забудьте про волосся. Поставте голову, що вийшла, на основу і прошийте навкруг «шиї», аби прикріпити одну частину до іншої. Трохи нижче за «шию» в тканину, що звисає, ушийте ще два клаптики вати. Це будуть руки. Тепер за допомогою одягу ви зможете зробити ляльку

товстою, набивши ватою рукава і сорочку, або стрункою, використавши менше набивання. Голівку і тулуб ляльок для різдвяного вертепу можна зробити із солоного тіста, а потім розфарбувати їх кольоровими фарбами.

Костюми — із кольорових клаптиків тканини.

Для того щоб убрати ляльку, що зображує жіночий персонаж, можна обернути тулуб кольоровим шматком тканини, фіксуючи його на бретелях,— вийде сукня. Під сарафан одягається біла або сіра сорочка. Верх можна прикрасити тасьмою — цей варіант підійде для Діви Марії. Для ляльки- чоловіка добре підійде сорочка, підв’язана тасьмою, та жилет або накидка: сіра для «пастуха» і яскраво-червона — для «богатиря» або «короля». До речі, серед волхвів були царі, одягнені дуже навіть ошатно, тому стануть у пригоді шматочки парчі та золотої тасьми.

Славнозвісну зірку волхвів зробимо із золотої фольги або з картону, пофарбованого золотою фарбою.

Індивідуальна робота за творчим завданням

V. Підбиття підсумків

Коментар

Наприкінці уроку учні мають давати визначення поняття «традиційні свята»; уміти аналізувати, порівнювати, спрощувати, узагальнювати природну форму; демонструвати творчу уяву, акуратність, увагу.

VІ. Домашнє завдання

Удома учні мають дібрати та вивчити вірші, що присвячені Новому року та Різдву; виготовити хатніх тварин для вертепу з кольорового пластиліну;

за бажанням прикрасити фігурки вертепу деталями, виконавши їх фломастерами, кольоровим клеєм, намистинками тощо.

Урок 12

Тема. Фронтальна перспектива. Сценічний простір

Декорації до шкільної вистави

Мета: завершити ознайомлювати учнів із законами перспективного передавання

глибини простору; ознайомити з поняттям «фронтальна перспектива», її законами та використанням; поглиблювати знання про поняття «сценічний образ», «вигородка»; надавати відомості про роботу художника-декоратора; продовжувати закріплювати навички передавання простору за допомогою лінійної перспективи; формувати в дітей образне, логічне, просторове мислення; продовжувати формувати вміння аналізувати, уважність, спостережливість, окомір; навчати міркувати; стимулювати розвиток допитливості.

Обладнання: приклади зображення фронтальної перспективи; репродукції ескізів декорацій, що зображують фронтальну перспективу (В. Васнєцов «Палати царя Бєрєндєя» та ін.) і навчальні роботи з методичного фонду; фотозображення.

Матеріали та інструменти: цупкий картон; простий олівець; гуаш; пензлі № 4, 6; ємність для води; клаптики тканини; ножиці; клей ПВА; пензель для клею; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.

Основні поняття: «фронтальна перспектива».

Тип: комбінований урок.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань і вмінь

Бесіда

Учитель пропонує пригадати вже знайомі учням закони та правила побудови лінійної перспективи у різних положеннях об’єкта зображення щодо лінії горизонту.

ІII. Вивчення нового матеріалу

Пояснення вчителя

Художники поділяють усі випадки побудови лінійної перспективи на кутову і фронтальну.

За кутової перспективи об’єкти, що зображуються, розгорнені кутом до глядача.

Це положення ми часто використовуємо для постановки натюрморту, оскільки воно дозволяє краще виявити всі нюанси форми, що зображується. У фронтальній перспективі площини, що найближче розташовані до глядача, паралельні картинній площині, а лінії, що перетинаються на лінії горизонту, паралельні одна одній.

Лише у фронтальній перспективіможливий варіант, коли точка сходу збігається із точкою зору. За фронтального типу перспективи точка сходу завжди одна. Вона розташована на рівні очей глядача; усі паралельні горизонтальні лінії, що йдуть у глибину, сходяться на лінії горизонту в єдиній точці сходу. Усі вертикальні лінії паралельні одна одній.

Розміри предмета під часйого віддалення від глядача зменшуються.

У міру збільшення відстані отвори стають вужчими, а деталі форми зменшуються. (Учитель пропонує учням розглянути декілька предметів, розташованих один за одним у ряд, однакових за розміром і формою (наприклад чашок), які знаходяться у фронтальній позиції, але на різній відстані від спостерігача.) Під час формування будь-якої перспективи украй важливо правильно розмістити кожен видимий предмет щодо лінії горизонту. Предмет може розміщуватися таким чином, що нижній і верхній його контури виглядатимуть як прямі паралельні лінії. У такому разі говорять, що лінія горизонту розташована на середині висоти предмета. Якщо предмет перебуває значно нижче за лінію горизонту, можна побачити його верхню частину. Чим більшою є висота, з якої ми дивимося на предмет, тим більшою нам уважається його верхня площина. Нижню частину предмета можна побачити за зниженої точки зору. За такого положення верхньої площини зовсім не видно.

А у фігур обертання лінія, що передає контур їх верхньої частини, стає округлішою. Чим вище ми підніматимемо предмет, тим округлішою буде ця лінія контуру.

Найчастіше фронтальну перспективу використовують театральні художники, створюючи декорації до вистав.

Організація сприйняття творів мистецтва

Бесіда за питаннями

Учитель демонструє учням репродукції ескізів декорацій, що виконані різними художниками з використанням фронтальної перспекти- ви, пропонує проаналізувати їх.

Пояснення вчителя

Декорації, бутафорія, меблі, костюми, грим і освітлення складають художнє оформлення вистави.

У художнього оформлення вистави два завдання: створення певного зорового, соціального, історичного, побутового і психологічного середовища вистави та організація сценічного простору.