- •Відповіді на eкзамен
- •1.Призначення комп. Мереж
- •2.Середовища передавання даних в комп. Мережах
- •3.Розподіл функцій між мережевим адаптером та його драйвером в мережі
- •4.Інформаційна складова локальної мережі
- •5.Основні мережеві топології, приклади
- •6.Концетратори.Іх види,призначення, загальні характеристики
- •7.Комутатори. Іх види,призначення, загальні характеристики
- •8.Маршрутизатори і шлюзи. Іх види,призначення, загальні характеристики
- •9.Стандарти архітектури Ethernet.
- •10.Опрацювання даних у мережевому середовищі
- •11.Модель інформаційного середовища клієнт-сервер та його характеристика
- •12.Локальні комп’ютерні мережі з виділеним сервером та однорангові комп. Мережі.
- •Локальна комп’ютерна мережа
- •13.Пакетний Принцип обміну даними в комп. Мережах
- •14.Мережеві сервіси та їх використання
- •15.Класифікація комп.Мереж на основі протоколу tcp/ip
- •16.Робочі групи і домени в локальних комп.Мережах операційних систем сімейства windows
- •17.Сервери доменних імен для комп мереж. Іх призначення та характеристики
- •18.Апаратні пристрої для забезпечення зв’язку між комп.
- •19.Серверні програми та їч роль в комп.Мережах.Приклади використання серверних програм
- •20.Мережеві характеристики операційних систем сімейства
- •21.Топологія та стандарти комп.Мереж
- •22.Брендмауери Вбудований брандмауер ос windows
- •23.Служба управління віддаленим комп.
- •24.Історія виникнення всесвітньої мережі інтернет
- •25.Складові мережі інтернет
- •26.Способи підєднання до мережі інтернет.
- •27.Модем та його призначення
- •28.Провайдери мережі інтернет в Україні
- •29.Служби мережі інтернет
- •31.Статичне і динамічне виділення ір адрес мережі інтернет
- •32.Види несанкціонованого Доступу при роботі в інтернет 155
- •33.Служба передавання файлів в мережі інтернет.
- •34.Поштові програми.Поштові сервери.
- •35Спам. Способи захисту від спаму
- •36Телеконференції.Розсилання.
- •37. Теги та контейнери.Призначеня параметрів тегів
- •38.Структура html документа
- •39.Браузери.Приклади браузерів
- •40Управління розташування тексту на сторінці
- •41.Теги фізичного та логічного форматування тексту
- •42.Гіперпосилання.Види гіперпосилань.
- •43.Гіперпосилання.Поняття карта чутливих зображень
- •44.Види списків
- •45.Використання таблиць
- •46.Алгоритм побудови складеної таблиці засобами html
- •47.Використання фреймової структури. Плаваючий фрейм
- •48.Таблиці стилів. Способи зв’язування css з документом.
- •Внутрішні стилі.
- •Таблиця глобальних стилів.
- •Таблиця зв’язаних стилів.
48.Таблиці стилів. Способи зв’язування css з документом.
Каскадні таблиці стилів – це мова, яка містить набір властивостей для визначення зовнішнього вигляду документу. Специфікація CSS визначає властивості і описову мову для встановлення зв’язку між цими властивостями та елементами у документі.
При створенні Web-сторінки із використанням таблиці стилю, немає потреби здійснювати форматування абзаців, розділів, заголовків, зовнішноього вигляду таблиць і т. д. безппосередньо використовуючи необхідні параметри у тегах. Усі потрібні параметри можна описати окремо у таблиці стилю і потім використати на сторінці.
Термін cascading (каскадні) у назві CSS вказує на можливість злиття різних таблиць стилів для створення єдиного визначення стилю окремого елемента (тега) чи всього документа.
Способи використання CSS у HTML-документах.
Існує три метотоди додавання таблиць стилів у документ:
внутрішні стилі – визначаються безпосередньо у тезі;
глобальні стилі – стиль визначається на початкудокумента;
зв’язані стилі – стиль описується у окремому файлі.
Внутрішні стилі.
Внутрішній стиль визначається завдяки використанню параметра style для тега, якому потрібно надати певні параметри форматування. Загальний синтаксис цього параметра такий:
style=”парметр1:значення1; параметр2:значення2; ”
Головний недолік внутрішніх стилів полягає у тому, що вони не відповідають ідеології структурованого документу, що у свою чергу не дозволяє ефективно динамічно змінювати зовнішній вигляд елемента.
Таблиця глобальних стилів.
Таблиця глобального стилю розташовується у заголовку документа між тегами <style>, </style>. Розташування усіх стилів документа у одному місці спрощує зміну режиму відтворення документа. Так, якщо у документі міститься декілька абзаців, які необхідно відобразити з однаковим набором параметрів форматування, то можна або для кожного тега абзацу використати параметр style, або один раз описати параметри абзацу у таблиці глобальних стилів. Очевидна перевага другого способу полягає в тому, що для зміни ситлю абзацу достатньо відредагувати відповідні параметри у одному місці документа тоді, як перший спосіб потребує редагування параматра style для кожного абзацу.
Тег style має необов’язковий, але бажаний для використання параметр type=”text/css”. Цей параметр визначає тип стилів і може приймати лише вказане значення ”text/css”.
У глобальній таблиці стилів, стилі окремих тегів форматуються завдяки використанню наступної конструкції: селектор {параметр1:значення1; параметр2:значення2;}.
Таблиця зв’язаних стилів.
Таблиця зв’язаних стилів знаходиться у зовнішньому файлі. Перевага використання таблиць зв’язаних стилів полягає у тому, що усі стилі можуть бути описані у одному файлі, який використовуватиметься декількома сторінками. Таким чином, наприклад, обробка усіх параграфів цілого Web-вузла може здійснюватися у одному файлі. Разом з цим використання зв’язаної таблиці стилів підвищує продуктивність роботи Web-браузера, оскільки вона кешується локально на диску клієнта (окремо від документа), так що кожний документ буде менший за розмірами, а інформацію про стиль потрібно завантажити лише один раз.
Для визначення таблиці зв’язаних стилів у заголовку документа використовується тег <link>:
<link rel=”stylesheet” type=”text/css” href=”file.css”>
Параметр rel визначає, що зв’язаний файл є таблицею стилів; параметр href є вказівником на зовнішній файл, що містить таблицю стилів.
Файл із таблицею стилів може містити лише селектори тегів та набори параметрів цих тегів з необхідними значеннями і повинен зберігатися з розширенням *.css.