29.Служби мережі інтернет

На сьогодні найбільш поширеними службами мережі Інтернет є:

всесвітня інформаційна павутина WWW (World Wide Web);

служба для передавання файлів FTP (File Transfer Protocol);

служба управління віддаленими комп’ютерами (Telnet);

електронна пошта (E-mail);

групи новин або телеконференції (Usenet);

списки розсилання (Mail Lists);

доменна служба імен DNS (Domain Name System);

телекомунікаційні служби (Інтернет-пейджери такі як ICQ, форуми,

IRC – чати) та ін.

Служба World Wide Web мережі Інтернет

В 1992 році була висунута ідея створення служби всесвітньої

інформаційної мережі (WWW – World Wide Web – всесвітня павутина) як

ефективного способу надання інформаційних ресурсів, що дозволяє

користувачам всього світу вільно обмінюватися даними. В основі цього

проекту було використання гіпертексту – поняття, вперше введеного Тедом

Нельсоном (Ted Nelson) в 60-х роках ХХ століття. В гіпертексті

встановлюються зв'язки між деякими фрагментами тексту та іншими

документами (які можуть бути текстом, зображенням, аудіо- або відеофайлом

тощо). Це означає, що при зверненні до цього зв'язку (або посилання) за

програмою-клієнтом відкриється відповідний документ

Гіпертекст (hypertext) – це метод подання даних у вигляді тексту, окремі

фрагменти якого з’єднані за допомогою системи гіперпосилань.

Гіперпосилання (hyperlink) – спосіб зв’язку між різними компонентами

даних у WWW-системі. Гіперпосилання відрізняються від звичайних посилань

на інші документи своєю динамічністю.

Документ у всесвітній інформаційній павутині називається веб-

сторінкою. Веб-сторінка – це текстовий файл, що містить опис

мультимедійного документа мовою гіпертекстової розмітки (HTML – Hyper

Text Markup Language). Група тематично об’єднаних веб-сторінок утворюють

веб-сайт (веб-вузол). Для передавання даних у WWW використовується протокол HTTP.

Для відображення гіпертекстових документів на екрані комп'ютера і

забезпечення швидких переходів між ними за допомогою гіперпосилань

призначені спеціальні програми, що називаються веб-браузерами (web-browser)

або браузерами (to browse від англ. переглядати). Протокол HTTP (Hypertext Transfer Protocol – протокол передавання

гіпертексту) – один з протоколів, який використовується в мережі Інтернет. Він

призначений для передавання веб-сторінок і містить правила, за якими веб-

документи передаються з веб-серверу до браузера на комп’ютер користувача.

Веб-сервер – комп’ютер в мережі, на якому встановлене серверне

програмне забезпечення для опрацювання запитів від браузерів.

Служба FTP мережі Інтернет

FTP (File Transfer Protocol) – це протокол передавання файлів, один із

перших сервісів мережі Інтернет. Служба FTP дає можливість абонентуобмінюватися двійковими і текстовими файлами з будь-яким комп'ютером

мережі. FTP-сервіс можна використовувати для комерційного поширення

програмних продуктів, баз даних, моделей, рекламних презентацій, великих за

обсягом документів (книг) тощо. До появи і швидкого розвитку служби World

Wide Web загальнодоступні файлові архіви FTP-серверів були основним

засобом накопичення і поширення різних даних серед користувачів глобальної

мережі. Останнім часом, внаслідок інтенсивного розвитку служби WWW мережі

Інтернет, відбувається поглинання сервісу FTP сервісом WWW.

Служба Telnet мережі Інтернет

Сервіс Telnet (віддалений доступ) дає можливість абоненту працювати на

будь-якому комп’ютері мережі Інтернет як на власному. Наприклад,

використовується доступ до віддаленого сервера бази даних. Раніше цим

сервісом також користувались для складних математичних розрахунків на

віддалених супер-ЕОМ. Нині у зв'язку зі швидким збільшенням

обчислювальних потужностей комп’ютерів така потреба виникає все рідше, але

служби Telnet у мережі Інтернет продовжують існувати. Часто протоколи Telnet

застосовують для дистанційного управління технічними об'єктами, наприклад,

телескопами, відеокамерами, промисловими роботами.

Електронна пошта (E-mail)

Електронна пошта (E-mail) протягом тривалого часу залишається

найпоширенішим і дешевим видом мережевих послуг. Як засіб передавання

повідомлень вона практично не відрізняється від звичайної пошти, але діє

значно швидше.

. При реєстрації в мережі кожен користувач одержує там "поштову скриньку" або самостійно створює свою натак званому поштовому сервері (це схоже на замовлення абонентської

скриньки в поштовому відділенні). У дійсності поштова скринька є просто

підкаталог на диску вузлового комп'ютера мережі (поштового сервера), і

користувач має право працювати з файлами в цій області. Поштовий сервер

(mail server) – це програма, за допомогою якої створюється електронне поштове

відділення. На ньому можна реєструвати електронні поштові скриньки і

працювати з ними.

Переглядати свою кореспонденцію з електронної скриньки можна

безпосередньо як з поштового сервера, на якому її зареєстровано, так і за

допомогою спеціальної програми поштового клієнта (наприклад, такої як

Outlook Express).

Поштовий клієнт – програма, встановлена на комп'ютері користувача і

призначена для відправлення й одержання e-mail з поштового сервера

(електронного поштового відділення). Поштові клієнти входять до складу веб-

браузерів Netscape Communicator і Internet Explorer

Групи новин (телеконференції) – це служба мережі Інтернет, яка працює

приблизно так само, як і електронна пошта, але одержувані листи доступні для

загального огляду. Для зручності дискусій утворюються різні групи, учасники

яких посилають і приймають повідомлення за певною тематикою.

Телеконференції є найбільш економним і поширеним засобом мережі

Інтернет для спілкування фахівців у конкретній галузі або просто зацікавлених

людей.

У групах новин (newsgroups) можна переглянути перелік надходжень і

обрати статтю, яка зацікавила користувача. Телеконференції можна створювати

в локальній мережі певної організації. В них, як правило, відображається

спрямованість установи: в академічних мережах підтримуються наукові

конференції і дошки оголошень з даними для академічних кіл, в комерційних

мережах надаються дані, якими цікавляться бізнесмени тощо.

телеконференцій Usenet існують такі ієрархії:

 соmр (питання, пов'язані з комп'ютерами і програмуванням);

 news (проблеми організації, роботи і розвитку самої системи

телеконференцій);

 rес (відпочинок, захоплення);

 sci (наука);

 soc (соціальні питання);

 talk (обговорення дискусійних питань);,

 misc (теми, яких немає у названих вище категоріях).

Usenet (USEr NETwork) – розподілена у масштабах мережі Інтернет

дошка оголошень, що використовується як основа груп новин.

Мережа UseNet була розроблена для використання на комп'ютерах, що

функціонують під управлінням операційної системи Unix. В таких комп'ютерах

відбувається обмін пакетами листів, що містять мережеві новини,

використовуючи поштовий протокол UUCP передавання сигналів звичайними

телефонними каналами. Однак в останні роки в усе більшій кількості

комп'ютерів у мережі UseNet використовуються постійні швидкодіючі

з'єднання мережі Інтернет і обмін повідомленнями за допомогою протоколу

NNTP (Network News Transfer Protocol) – протокол передавання мережевих

новин. У деяких телеконференціях дискусії проводяться під наглядом

кваліфікованого фахівця – модератора (людина, що взяла на себе обов’язки

координатора групи новин). У них користувач не може вільно розташувати

свою публікацію. Спочатку повідомлення надсилаються модератору, який

переглядає кожне повідомлення і вирішує, чи доцільно його публікувати.

Списки розсилань (Mail lists)

Під списком розсилання розуміють послугу, за допомогою якої

розсилають повідомлення деякій групі передплатників (на зразок звичайної

преси на пошті).

Списки розсилання (mail lists) – найбільш зручний спосіб регулярного

одержання нових повідомлень на тему, що цікавить. На розсилання можна

підписатися практично на будь-якому досить великому й цікавому сайті – і

новини сайту будуть приходити електронною поштою, з різним ступенем

регулярності. Цей сервіс надається тільки через протокол електронної пошти.

Існують спеціальні сервери розсилань. Серед них можна виділити

російськомовні сервери Subscribe.ru і Mail.ru.

Розсилання можуть бути публічними і закритими. Закриті розсилання –

це інструмент спільної роботи, звичайно вони створюються і використовуються

в межах якоїсь компанії.

30.Принципи адресації в глобальних та локальних мережах