4.3. Оцінка інженерної обстановки

Обсяги і терміни проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт залежать від ступенів руйнування будинків, споруд, а також об'єктів. При визначенні ступеня руйнування враховується кілька чинників, зокрема, характер руйнування, збитки та можливість подальшого використання конкретного будинку чи споруди.

Ступені руйнування поділяються на кілька видів: повні, сильні, середні та слабкі. Кожному ступеню руйнування відповідає своє значення збитку, обсяг рятувальних та аварійних робіт, а також обсяги і терміни проведення віднов-лювальних робіт.

Повне руйнування — руйнування всіх елементів будинків, включаючи підвальні приміщення, ураження людей, що знаходяться в них. Збитки складають більше 70% вартості основних виробничих фондів (більше 70% балансової вартості будинків, споруд, комунікацій), подальше їх використання неможливе. Відновлення можливе тільки за умови нового будівництва.

Сильне руйнування — руйнування частини стін і перекриття верхніх поверхів, виникнення тріщин в стінах, деформація перекриття нижніх поверхів, ураження значної частини людей, що знаходилися в них. Збитки складають від ЗО до 70% вартості основних виробничих фондів (балансової вартості будинків, споруд і кому­нікацій), можливе обмежене використання потужностей, що збереглися. Віднов­лення можливе в порядку капітального ремонту.

Середнє руйнування — руйнування, головним чином, другорядних елементів будинків та споруд (покрівлі перегородок, віконних і дверних заповнень), виник­нення тріщин в стінах. Перекриття, як правило, не повалені, підвальні приміщення збереглися, ураження людей — здебільшого уламками конструкцій. Збитки складають від 10 до 30% вартості основних виробничих фондів (балансової вар­тості будинків, споруд і комунікацій). Промислове обладнання, техніка, засоби транспорту відновлюються в порядку середнього ремонту, а будинки і споруди після капітального ремонту.

Слабке руйнування — руйнування віконних і дверних заповнень та пере­городок. Можливе ураження людей уламками конструкцій. Підвали і нижні поверхи повністю збереглися і придатні для тимчасового використання після поточного ремонту будинків, споруд, обладнання і комунікацій. Збитки складають до 10% вартості основних виробничих фондів (будинків і споруд). Відновлення можливе в порядку середнього або поточного ремонту.

Оцінка стану ураження міст та населених пунктів

При оцінці матеріальних збитків і величини витрат населення в містах (насе­лених пунктах) після виникнення надзвичайних ситуацій, що викликані вибухами і утворенням повітряної хвилі надлишкового тиску, узагальненим критерієм слугує ступінь ураження міста (населеного пункту).

__ _

Ступінь ураження міста (населеного пункту) С визначається за формулою:

Су-~' (4.26)

де З_плр— площа руйнувань; 5_Л— загальна площа міста.

Загальноприйняті ступені ураження міст (населених пунктів) та об'єктів господарської діяльності залежно від величини розрахункового відношення наведені в табл. 4.11 та 4.12:

Таблиця 4.11 Ступені ураження міст, населених пунктів, %

Ступінь ураження міста (населеного пункту) Су	Характер руйнувань будинків і споруд об'єктів господарської діяльності, в %
	Слабкі	Середні	Сильні і повні
Слабка — <0,2	До 75	До 5	До 20
Середня— від 0,21	До 48	6-12	21—50
Сильна — від 0,51		13—20	51—80
Повна — >0,8			Більше 80

Таблиця 4.12 Ступінь руйнування об'єктів господарської діяльності залежно

від ступеня ураження міста (насел						еного пункту)
Ступінь руйнування	Ступінь ураження міста (населеного пункту)
об'єктів, в %	0,1	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9	1,0
Повні і сильні	8	16	20	30	40	50	60	70	85	90
Середні	2	3	5	8	10	12	15	18	15	10

Розрахунок втрат незахищеного населення в місті (населеному пункті) від дії ударної повітряної хвилі (вибухової хвилі) виконується з урахуванням ступеня ураження міста (населеного пункту) за табл. 4.13:

_____ _ „ _ __

ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Таблиця 4.13

Визначення втрат населення залежно від ступеня ураження міста (населеного пункту)

№	Види витрат населення, в %	Ступінь ураження міста (населеного пункту)
		0,1	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9	1,0
1	Загальні	4	8	10	12	16	28	40	80	90	100
2	Безповоротні	1	2	1,5	3	4	7	10	20	25	ЗО
3	Санітарні, в т. ч. легкі середньої важкості, важкі	3	6	7,5	9	12	21	ЗО	60	65	70
		1,5	2,5	3	4	5	9	13,5	27	28	30
		1	2,5	3	3,5	, 5 '	8	12	24	27	ЗО
		0,5	1	1,5	1,5	2	4	4,5	9	10	10
4	Потреба в першій медичній допомозі, із них: само- і взаємодопомога силами сандружин	100	100	100	100	100	100	100	100	100	100
		15	15	15	10	10	10	10	5	5	5
		85	85	85	90	90	90	90	95	95	95
5	Потреба в першій медичній допомозі	80	80	80	80	80	80	80	80	80	80

Примітки: І. Буде необхідність в евакуації транспортом потерпілих: сидячих — 30%, лежачих — 70%.

2. Структура санітарних втрат: травми — 50-60%, опіки — 25-30%, отруєння — 5-10%.

Сили і засоби медичної служби визначаються, виходячи з кількості санітарних втрат населення (табл. 4.14).

Таблиця 4.14

Кількість особового складу медичних формувань ЦО, які повинні залучатися для надання медичної допомоги потерпілому населенню (на 100 тис. осіб)

Необхідно особового окладу	Ступінь ураження міста (населеного пункту)
	0,1	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9	1,0
Особовий склад формувань, (тис. чол.)	0,5	1,0	1,2	1,5	2,0	2,0	2,3	2,4	2,4	2,5

186

Потрібність у санітарних дружинах (М_др ) визначається за формулою:

Я

Иоп

сдор

(4.27)

де Я — кількість уражених; а_сдр— можливості сандружини за годину; І — час роботи (годин).

Потрібність (М_зпм ) в загонах першої медичної допомоги (ЗПМ) визначають за формулою:

(4.28)

де Я — кількість уражених;

^аоп_Ром. — можливості ЗПМ за одну годину;

і — час роботи (годин).

Потрібність в транспорті (Л^_р ) визначається за формулою:

N =

(4.29)

П Е-Р*

де Я — кількість уражених;

Е — місткість одиниць транспорту;

Р — кількість рейсів.

Для визначення кількості сил та техніки, що потрібна для проведення аварійних та інших рятувальних робіт користуються табл. 4.15.

Таблиця 4.15

Кількість особового складу сил ЦО та техніки, яка необхідна для проведення аварійно-рятувальних робіт (на 100 тис. осіб)

Необхідно особового складу, техніки	Ступінь ураження міста (населеного пункту)
	0,1	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9	1,0
Особовий склад формувань, (тис. чол.)	0,6	1,3	1,9	2,3	2,4	2,6	2,8	2,9	3,3	3,6
Інженерна техніка (одиниць)	8	16	28	33	38	46	63	66	68	75

Оцінка стану інженерних мереж і комунікацій міста (населеного пункту), в залежності від площі забудови та довжини комунікацій в метрах на квадратний кілометр площі наведені в табл. 4.16.

__ _

ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Таблиця 4.16

Кількість аварій на інженерних мережах та комунікаціях залежно від ступеня ураження міста (населеного пункту)

Ступінь ураження міста (нас. пункту)	Протяжність комунікацій м на км2	Площа міста (населеного пункту) в кв. км
		до 25	50	100	300
0,1	5000/10000	3/5	5/10	15/20	35/55
0,2		5/10	10/20	25/40	68/120
0,3		8/15	15/30	35/60	100/180
0,4		10/20	20/40	45/80	135/240
0,5		13/25	25/50	55/100	180/300
0,6		15/30	30/60	65/120	210/360
0,7		18/35	37/70	75/140	240/420
0,8		20/40	40/80	90/160	270/480
0,9		23/45	45/90	100/180	300/540
1,0		25/50	50/100	120/200	375/600

Примітки: 1. У чисельнику при протяжності комунікацій 5000 м/км², а в знаменнику — 10 000м/км².

2. Структура аварій: водозабезпечення — 16%; каналізація — 23%; газозабезпечення — 27%; теплозабезпечення — 13%; електрозабезпечення — 21%.

Оцінка інженерної обстановки на об'єкті господарської діяльності

Під час проведення оцінки інженерної обстановки на об'єктах господарської діяльності (ОГД) максимально повинні використовуватися розрахункові дані та результати паспортизації будинків, споруд та інженерно-технічних систем за­безпечення.

Ступінь руйнування конкретного об'єкта може бути орієнтовно визначений за ступенем руйнування основних будинків, споруд, а також комунікацій при надлишковому тиску ударної хвилі для руйнувань слабкого, середнього, сильного і повного типу.

Для промислових підприємств об'єктів слабкі, середні, сильні і повні .ступені руйнування можуть бути визначені залежно від кількості вибухових речовин (тротилу) або від тиску в фронті ударної хвилі від вибуху газоповітряної суміші згідно з даними, які наведені в табл. 4.17.

Стан інженерних мереж і комунікацій визначається залежно від ступеня руйнування об'єкта господарської діяльності і довжини комунікацій на квадратний кілометр площі об'єкта за табл. 4.18. __ __ ___

Розділ 4

Таблиця 4.17

Визначення ступеня руйнування об'єктів господарської діяльності залежно від характеру дії на нього

Характер дії на об'єкт	Ступінь руйнування об'єкт а господарсько			1 ДІЯЛЬНОСТІ
	слабкий	середній	сильний	повний
Вибух вибухової речовини (тротил) т.	4,5	13,5	24	45
Вибух газоподібної суміші (вибухово-повітряна сила), кг/с/см2	0,1	0,2	0,3	0,5

Таблиця 4.18

Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях залежно від ступеня ураження об'єкта господарської діяльності

Площа об'єкта в км2	Протяжність комунікацій в м/км2	Ступінь руйнування об'єкта господарської діяльності
		середній	сильний	повний
1	5000/10000	2/3	3/5	5/9
2		3/4	4/6	6/12
3		3/5	5/7	7/14
4		4/6	7/13	10/20
5		5/8	10/19	13/27
10		8/16	19/37	27/55

Примітка. Структура аварій: водозабезпечення — 20%; каналізація — 20%; газоза-безпечення — 25%; теплозабезпечення — 15%; електрозабезпечення — 20%.

Залежно від ступенів ураження об'єкта визначається склад сил і засобів для проведення інженерних робіт. Тривалість виконання робіт одного виду в го­динах (Т) визначається за формулою:

Т = в_х-в₂-1УІП, (4.30)

де в, — коефіцієнт, що враховує погіршеня умов роботи на задимленій, загазованій території та при дії інших факторів, який становить 1,4—2,0;

в₂— коефіцієнт, що враховує роботу в нічний час і який дорівнює 1,3—1,4;

У7 — вірогідний обсяг виду роботи;

П — продуктивність формування при виконанні роботи.

__.. __

ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Кількість формувань (ЛЛ) для виконання певної роботи визначаємо за формулою:

Щ.*£ч (4.31)

де і — тривалість роботи за зміну (орієнтовно 10 годин).

Ступені руйнування різних об'єктів господарської діяльності, будинків, споруд і комунікацій від величини надлишкового тиску у фронті ударної хвилі повітря, які характеризують в результаті вибухів наведені в додатку 21.

При визначенні інженерної обстановки на об'єкті господарської діяльності до уваги необхідно брати копмлексний підхід, який враховує всі елементи можливої дії на об'єкт як первинних, так і вторинних факторів ураження.

Одним із видів аварії на вибухонебезпечних об'єктах є вибух газоповітряної суміші. При такому вибухові визначають три зони у вигляді кола.

Зона І (зона детонаційної хвилі) знаходиться в межах хмари вибуху. Радіус цієї зони (К^ приблизно визначається згідно з формулою

Д/ = 8,5^/е 'Кп, (4.32)

де (2 — кількість скрапленого вуглеводневого газу, т.

Кп — коефіцієнт переходу скрапленого повітря у газоповітряну суміш, який дорівнює 0,6 або визначаємо за табл. 4.19.

Таблиця 4.19 Визначення початкового радіуса /?₀ хмари газоповітряної суміші, м

Кількість продукту, т.	0,05	0,1	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9	1	2
Радіус Кц, м	3,1	4,6	6,5	8,0	9,2	10,2	11,1	12,1	12,9	13,5	14,4	20,2
Кількість продукту, т.	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
Радіус К^,, м	24,8	28,7	32,0	35,2	38,0	40,7	42,5	45,3	48,1	50,0	51,8	53,6
Кількість продукту, т.	15	16	17	18	19	20	25	ЗО	35	40	50	60
Радіус Ко, м	55,5	57,4	59,2	61,0	62,9	64,8,	72	78	85	90	102	111
Кількість продукту, т.	70	80	90	100	150	200	250	300	400	500	600	700
Радіус Ко, м	120	128	135	142	175	202	226	248	296	320	350	379
Кількість продукту, т.	800	900	1000	2000	3000	4000	5000	6000	7000	8000	9000	10000
Радіус К,,, м	401	421	453	622	827	906	1014	1110	1186	1278	1360	1432

190

Зона II (зона дії прдуктів вибуху) охоплює всю площу розлітання продуктів вибуху внаслідок детонації. Радіус цієї зони

К_ІІ=1,7Я_І. (4.33)

Надлишковий тиск у межах зони дорівнює 1,35—0,3 кг/см², та може бути знайдено за формулою

/а \³ _&Р_п =і,зр +0,5- (4.34)

\ ^к І де /? — відстань до місця вибуху, м за формулою або з табл. 4.20.

Таблиця 4.20 Визначення величини надмірного тиску залежно від радіуса К_о

	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Тиск, кгс/см2	1,7	1,63	0,82	0,5	0,38	0,28	0,22	0,20	0,17	0,15
	11	12	13	14	15	20	25	ЗО	35	40
Тиск, кгс/см2	0,13	ОДО	0,09	0,08	0,07	0,05	0.04	0.03	0,02	0,01

Зона III (зона дії повітряної ударної хвилі), що розповсюджується вздовж поверхні землі. Надлишковий тиск в цій зоні можна визначити за рис. 4.2. або розрахувати за формулами.

Ш02031$ 1 2 1 5 Ю 2030 3! ЮО Ш 300 ЮОО №0 ІПОвв

Рис 4.2. Залежність радіуса зовнішньої межі зони дії надлишкового тиску від кількості вибухо небезпечної газоповітряної суміші

Для цього спочатку визначають відносну величину ^=0,24 —

де /? — відстань до місця вибуху, м; /?//— радіус другої зони, м.

(4.35)

191

ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Потім розраховують надлишковий тиск (дР_;//), користуючись формулами: ^ПРИЧ/*^{2 АР///=} 3^/1 + 29,8.^-1)'

при ч* > 2 &Р„, _/ і _у (4.37)

Ч» (^ + 0,58]

Прикладі. Треба визначити надлишковий тиск при вибуху скрапленого пропану (100 т), відстань до цеху 300 м.

1. Знаходимо радіус зони І

К, = 8,5у]0-Кп = 8,57100-0,6 - 70 м

2. Радіус зони II

К_и =1,7-80 = 119м

3. Визначаємо надлишковий тиск у районі вибуху, для чого спершу знаходимо:

■'-0,24—= 0,24—-1,03 К, 70

Тепер знаходимо:

дР_;// - , ■;■.-.--;,, -..._._. \ --? , ■--= \

З^Д + 29,8-4'³-і] 3^1 + 29,8-1,03³-і|

Ступінь руйнування внаслідок вибуху газоповітряної суміші визначаємо за додатком 22, а характер руйнувань — за додатком 21 (при умові, що (3 ^ 100 т).

Оцінка інженерного захисту робітників і службовців об'єктів господарської діяльності

Оцінка інженерного захисту робітників і службовців полягає у визначенні показників, які характеризують захист працюючого персоналу і проводиться для найбільш несприятливих умов роботи об'єкта.

Розглянемо варіант оцінки інженерного захисту робітників і службовців які працюють на об'єкті господарської діяльності.

Вихідні дані.

1. На об'єкті є в наявності одне сховище, яке включає наступні приміщення:

• приміщення для захищених 5_; = 302 м²

• приміщення для пункту управління 5₂ = 10 м²

• тамбур шлюз 5₃ = 10 м²

• коридори 5^ = 10 м²

• санітарні вузли 5₆ = 70,5 м²

• приміщення для зберігання продуктів 5₇= 13,5 м²

• висота приміщення Н - 2,4 м

__ _ . _

Розділ 4

2. Найбільша зміна, що працюєN = 750 осіб

3. Перекриття сховища — залізобетон Н₆= 0,4 м.

ґрунтова підсипка Н_гр = 0,25 м.

4. Максимальний рівень радіації, що очікується на території заводу через 1 год. після ядерного вибуху (аварії) Р_тах = 1900 Р\год.

5. Час початку опромінення робітників і службовців і_п = 1 год.

6. Фільтровентиляційне обладнання ФВК-1—3 компл.

ЕРВ-72—2—1 компл.

7. Середня температура зовнішнього повітря і⁰ = 25 - 30° С

(II кліматна зона).

8. Розрахунок ПУ N = 5 осіб Необхідно: оцінити інженерний захист робітників і службовців об'єкту

згідно з наступними показниками:

• за місткістю;

• за захисними властивостями від радіоактивного ураження;

• за системами життєзабезпечення (вентиляція, каналізація, електропоста­ чання та інші);

• за своєчасним схованням людей.

Оцінка достатності захисної споруди за місткістю

Довідкові дані.

Норми об'ємно-планових рішень:

1. Площа підлоги:

• 0,5 м² на одну людину при двоярусному розміщенні ліжок;

• 0,4 м² на людину при триярусному розміщенні ліжок;

2. Внутрішній об'єм приміщень не менше — 1,5 м³/людину;

3. Висота приміщень не більше —3,5 м (при висоті від 2,15 до 2,9 м встанов­ люються двоярусні ліжка; при висоті 2,9 м і більше — триярусні ліжка).

4. Кількість місць для лежання:

20% — при двоярусному розміщенні; 30% — при триярусному розміщенні.

Місткість повинна забезпечувати укриття найбільшої зміни працівників і виз­начається сумою місць для сидіння і лежання. Послідовність оцінки. 1. Визначається загальна площа основних та допоміжних приміщень.

— загальна площа основних приміщень

5_{заг осн} = 5, + 5₂, (4,38)

де 5, і 5₂ — площі основних приміщень.

З_{заг осн} = 302 + 10 = 312 м²

— загальна площа всіх приміщень у зоні герметизації (крім приміщень для ДЕС, тамбурів і розширювальних камер).

— площі допоміжних приміщень у зоні герметизації.

5 . = 312 + 10 + 70,5 + 13,5 =406 м²

13 цо

193

ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

2. Визначається місткість (М₅) сховища згідно з площею: — при двоярусному розташуванні ліжок:

5 312

_{м щ} ^аг₁_ос^ _{а 624}

0,5 0,5

3. Визначається місткість сховища за об'ємом всіх приміщень в зоні герметизації:

5 . -к

(4,39)

* 1,5 л,³ ' де Н — висота приміщень (м); 1,5 м³ — норма об'єму приміщення на одну людину

406-2,4 794

М = = =649 місць.

1,5 1,5

4. Порівнюються дані місткості за площею (М₅) та за об'ємом (М_у). Визна­ чається фактична (розрахункова) місткість. Фактична місткість (кількість місць) Мф — мінімальна із цих двох величин. Отже, в цьому прикладі: М_ф = 624 місць.

5. Визначаємо коефіцієнт місткості захисної споруди( К_и).

*„-^> (4,40)

де N — кількість виробничого персоналу, який підлягає укриттю, осіб.

К =^ = 0,82.

750

6. З результатів розрахунків робляться висновки:

Якщо К„^ 1, захисна споруда забезпечує укриття працюючих у будь-яку зміну.

Якщо К_м<\, то кількість місць для розміщення схованих недостатня.

Висновок. Сховище забезпечує укриття лише для 620 осіб (необхідно 750 осіб). Тому необхідно передбачити будівництво ШЗС місткістю 130 осіб, або пристосувати під захисні споруди інші заглиблені приміщення.

Оцінка захисних споруд за захисними властивостями від радіо­активного ураження

Послідовність оцінки:

1. Визначається максимальний рівень радіації на Ігодину після вибуху (аварії): Р_1тахможе визначатися за таблицями. У нашому прикладі Р_1хюх — 1900 Р/год.

(дано за вхідними даними)

2. Визначається ступінь захисту виробничого персоналу, тобто коефіцієнт послаб­ лення дози радіації сховища (К_посл). Він залежить від матеріалу перекриття, товщини та умов розташування сховища (вбудоване чи те, що стоїть окремо). Коефіцієнт визначається за формулою:

__ . _. _ -

Розділ 4

Ибет Ьгр

(4.41)

де К_р — коефіцієнт розміщення визначається з табл. 4.20.

Таблиця 4.20 Коефіцієнт, який залежить від умов розміщення захисних споруд (К )

№	Умови розміщення сховища	Кр
1	Окремо розташоване за межами забудови	1
2	Окремо розташоване сховище в межах забудови	2
3	Вбудоване в окремо розміщеному будинку сховище: — для стін, які виступають над поверхнею землі; — для перекриттів	2 4
4	Вбудоване всередині виробничого комплексу або житлового кварталу сховище: — для стін, які виступають над поверхнею землі; — для перекриттів	4 8

Н — товщина захисного шару сховища, (м) (дається в умові задачі); б, — товщина шару половинного послаблення матеріалу перекриття захисного шару (м) за додатком 17.

40 25

^кпос, = ⁸ • ^2І° • 2¹⁴ = 8 • 2⁴ • 2² »1024

3. Визначається можлива максимальна доза опромінення на відкритій місцевості (Д_відкр) території об'єкта, при одноразовому опроміненні за 4 доби

де і_п — час початку опромінення від моменту вибуху (аварії); і_к — час закінчення опромінення від моменту вибуху;

Деідкр. - 5 • 1900 (і - 97"⁰'²) = 9500 • 0,6 = 5700 Р

4. Визначаємо необхідний коефіцієнт послаблення сховища (К_п0 умові, що одноразова доза не повинна перевищувати 50 рентген.

Д при

= 114

пося. пащ,. ₅₀ |р] ₅₀

5. Коефіцієнт послаблення розрахунковий порівнюється з коефіцієнтом послаблення, що вимагається. Якщо К_{посЯшрозр-}^К_посяаш, то за захисними власти­востями сховище забезпечує захист виробничого персоналу від впливу радіації, а якщо К_посл__розр<К_{послвші}— не забезпечує.

195

ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Оцінка захисних споруд за життєзабезпеченням

До систем життєзабезпечення належать: повітропостачання, водопостачання, теплопостачання, каналізація, електропостачання та зв'язок. Під час оцінки сховищ за системами життєзабезпеченння визначається можливість усіх систем забез­печити неперервне перебування людей у сховищах не менше двох діб.

Оцінка системи повітропостачання.

Довідкові дані.

1. Норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду за 1 годину. За «Режимом І»:

• 8 м³/людину (перша кліматична зона, температура повітря до 20 °С);

• 10 м³/людину (друга кліматична зона , температура повітря — 20-25 °С);

• 11 м³/людину (третя кліматична зона, температура повітря — 25—30 °С);

• 13 м³/людину (четверта кліматична зона, температура повітря більше 30 °С). За «Режимом II»:

• 2 м³/ людину;

• 5 м³/людину, що працюють на пункті управління.

2. Фільтровентиляційні агрегати ФВК-І, ФВК-ІІ, які застосовуються:

• у І—II кліматичних зонах.місткістю до 600 осіб;

• у III—IV кліматичних зонах місткістю до 450 і 300 осіб.

У сховищі великої місткості, крім ФВК-І, ФВК-ІІ встановлюються електро-ручні вентилятори типу ЕРВ-72-2, ЕРВ-72-3 із фільтрами ФП-100 і ПФП-1000.

За «Режимом III» регенерація повітря забезпечується регенеративною уста­новкою типу РУ-150/6 із фільтрами ФГ-70.

3. Продуктивність фільтровентиляційного обладнання ФВК-І та ФВК-ІІ в «Режимі І» — 1200 м³/год., в «Режимі II» — 300 м³/год., а ЕРВ-72-2 та ЕРВ-72-3 працюють лише в «Режимі II» — 900—1300 та 1300—1800 м³/год. відповідно.

Послідовність оцінки.

1. Проводяться розрахунки за «Режимом II».

Кількість повітря (Р_заг), що подається системою за годину (м³/год.) у «Ре­жим II» за формулою:

Озаг. -Пуст/Оуст.* (4.43)

де п — кількість установок;

С} _ст — продуктивність установки.

Отже, д_заг= 3-300 = 900 м³/год.

Потрібна кількість повітря у «Режимі II» підраховується за формулою:

си. -*,*•&>*.+^ чц, (4.44)

де М_укр — кількість захищених; іУ_яу — розрахунок пункту управління; ®и_Укр — норма повітря на захищеного; Я_шу — норма для працюючих на ПУ.

<З_потр = 619 • 2 + 5 • 5 = 1238 + 25 = 1263 [м³]

Розділ 4

2. Проводяться розрахунки за «Режимом І».

Кількість повітря, що подається у сховище:

за РВУ-І Я_заг = Л^_ст • <2_уст= 3-1200 = 3600

за ЕВР-72-2 С}_заг2 = М_усп • <2_уст = 1 • 1000 = 1000

0*1^Ж £₃а,/⁺ ЄзагГ ³⁶⁰⁰ + Ю00 = 4600 [М³]

Повна потрібна кількість повітря:

$_потр= Х_УКР:О«_УКР= 620-10 = 6200 [мз].

Як бачимо, ці установки не можуть забезпечити укриття 620 осіб. Підрахуємо, яку кількість людей можуть забезпечити Ш ) за формулою:

Я'ш. ^т ~ (4.45)

900

за «Режимом II» №_укр= — = 450 осіб.

за «Режимом І» М_укр = —щ- = 460 осіб.

Висновок: Необхідно у сховищі встановити додаткові вентилятори.