1. Прогнозування глибини зони зараження.

Визначення еквівалентної кількості СДОР (О^) у первинній хмарі, тонн:

£*,., =ЯГ*У#5-ЯУ&» (4.14)

де К_І - коефіцієнт, який залежить від умов зберігання СДОР, (додаток 19) для стиснених газів К_І = 1);

К₃ — коефіцієнт рівний відношенню порогу токсичної дози хлору до порогу токсичної дози іншої СДОР (визначається за додатком 19);

К₅ — коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря за табл. 4.8:

для інверсії — 1,

для конвекції — 0,08,

для ізотермії — 0,23.

К₇ — коефіцієнт, що враховує вплив температури повітря (приймається за додатком 19, для стиснених газів К₇ = 1);

С}₀ — кількість викинутої при аварії СДОР, тонн;

При аваріях на сховищах стиснутого газу,

Оо-а-чг_х, (4.15)

де й — щільність СДОР, т/м³; Щ — об'єм ємності, м³; При аваріях на газопроводі,

Примітки: 1. Позначення: Ін — інверсія; Із — ізотермія; К— конвекція.

2. Під терміном «ранок» розуміють період часу протягом 2 год. після сходу сонця; під терміном «вечір» — протягом 2 год. після заходу сонця. Період від сходу до заходу сонця за вирахуванням 2 ранкових годин — день, а період від заходу до сходу сонця за вирахуванням 2 вечірніх годин — ніч.

3. Швидкість вітру і ступінь вертикальної стійкості атмосфери розраховується на момент аварії.

Є₀=л-<*-Ю'/100, (4.16)

де п — кількість СДОР в природному газі, %; й — щільність СДОР, т/м³; Щ— об'єм секції газопроводу між автоматичними відсікачами, м³.

Визначаючи ф_е для стиснутих газів, що не ввійшли у додаток 19, значення К,= 1,

К_х=С_р/АТІА Н_вшІ(С_р -кДжІкг °с),

де д і — різниця температури рідкої СДОР до і після ємності, °С; А Н_вш - питома теплота випаровування рідинної СДОР при температурі випаровування, кДж/кг).

Визначення еквівалентної кількості СДОР (О_аг ) у вторинній хмарі, тонн:

О_екв2 =^-К_])-К₂-К₃-К₄-К₅-К₍₎-К₇-^-, [їй] (4.17)

п • а

де К₂ — коефіцієнт, що залежить від фізико-хімічних властивостей СДОР (додаток

19).

К₄— коефіцієнт, що враховує швидкість вітру (за табл. 4.9): К₆ — коефіцієнт, що залежить від часу /V, який пройшов після аварії. Примітки: 1. К₆ визначається після розрахунку тривалості випаровування СДОР (Т)

Таблиця 4.9 Значення коефіцієнту К₄ залежно від швидкості вітру

Швидкість вітру, м/сек.	1	1,5	2	3	4	5	6	7	8	9	10	15
Значення К4	1	1,18	1,33	1,67	2,0	2,34	2,67	3,0	3,34	3,67	4,0	5,68

181

ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

приЛК7\К₆=№'*

при N 2: Т, К₆= №'⁸

при Т< 1 год. К₆ приймається для 1 години.

2. Для речовин, що не ввійшли в додаток19 значення К₇ = 1, К2 визначається за

формулою: К₂ =8,М(Г⁶-Р-л/л7, (4.18)

де ЛІ — молекулярна вага речовин; Р — тиск насиченого пару речовини при заданій температурі повітря, мм рт. стп.).

Визначення глибини зони зараження при аварії на ХНО Максимальне значення глибини зони зараження первинною (Г,) чи вторинною (Г₂) хмарами СДОР за додатком 19. Повна глибина зараження (Г, км) визначається:

Г = Ґ ₊ ^ (4-19)

де г'— найбільший, а Г"— найменший із розмірів Г, і Г₂.

Отримане значення порівнюється з максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас Г , що визначається за формулою:

Г_п = і-У, (4.20)

де і — час від початку аварії, год.;

V — швидкість переносу фронту зараженого повітря при даній швидкості вітру і ступеня вертикальної стійкості повітря, км/год.

За кінцеву виличину приймається найменше із двох порівнюваних значень.

При руйнуванні ХНО рекомендовано проводити визначення глибини зони зараження з розрахунку сумарного викиду запасів СДОР на об'єкті і за наступними метеоумовами: інверсія, швидкість вітру 1 м/сек. Тоді <2_Свизначається за формулою:

(4.21)

де коефіцієнти розраховуються, як для вторинної хмари зараженого повітря. За отриманою <2_е з додатку 20 знаходимо значення глибини зони ураження (Г), порівнюємо його з максимально можливим значенням глибини переносу повітря­них мас (Г_п), яке розраховується за формулою 4.20. За кінцеву величину приймають найменше з двох порівнювальних значень.

Визначення плоші зони зараження СДОР Площу зони зараження (5₃) для первинної (вториннної) хмари СДОР визначають:

5₃ =8,72-1(Г³-Г²-(р, (4.22)

Г — глибина зони можливого зараження, км;

<р — кутові розміри зони можливого зараження залежно від швидкості вітру: Площа фактичного зараження 5. (кв. км) розраховується за формулою:

V, м/с	<0,5	0,6+1	1,1+2	>2
Ф°	360	180	90	45

182

Розділ 4

(4.23)

де К₈ — коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкості атмосфери і дорівнює: при інверсії — 0,081, при ізотермії — 0,133, при конвенції — 0,235; і — час після аварії, год.

Визначення часу підходу зараженого повітря до об^єкта Час підходу хмари зараженого повітря визначається за формулою:

і = -

(4.24)

де х — відстань від джерела зараження до об'єкта, км;

V — швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря, км/год, (табл. 4.10).

Таблиця 4.10

Швидкість (км/год.) переносу переднього фронту хмари зараженого повітря від швидкості вітру

Стан атмофери	Швидкість вітру, м/сек.
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Ін	5	10	16	21	-	-	-	-	-	-
Із	6	12	18	24	29 .	35	41	47	53	59
К	7	14	21	28	-		-	-	-	-

Визначення тривалості дії фактора зараження проводиться за формулою:

Т = Н-(іІк₂'к₄'к_1У (4.25)

де Н — товщина шару СДОР, м; сі — щільність СДОР, т/м³; К₂ ,К₄ ,К₇ — коефіцієнти з попередніх розрахунків.

Порядок нанесення зон зараження на карту (схему)

Зона можливого зараження хмарою СДОР на карту (схему) наноситься у вигляді кола (півкола, сектора) з радіусом, що дорівнює глибині зони зара­ження (Г), а кутовий розмір залежить від швидкості приземного вітру (наведено у додатку 20).

183

ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ