49)Основні правила транспортної іммобілізації. Значення рентгенографії в діагностуванні переломів кісток.

Одяг та взуття з постраждалого можна не знімати, при необхідності вирізають в одягу вікно.

Часто перед накладанням шини проводять знеболювання, так як маніпуляція на пошкодженій ділянці звичайно болісні.

При наявності рани її необхідно закрити асептичною пов’язкою до накладення шини.Кровоспинний джгут накладають на кінцівки до зупинки руху крові.До накладення, шину підганяють по формі та розміру ушкодженої кінцівки. Підгонка шин проводиться по здоровій кінцівці, аналогічній ушкодженій.

Захист кісткових виступів від тиснення та утворювання пролежнів – шину накривають ватно – марлевими прокладками, якщо їх нема, то матерією, сіном, травою и т.д.

Довжина шини повинна бути такою, щоб шина фіксувала при переломах довгих трубчатих кісток не менше двох суглобів (вище або нижче місця ушкодження), а при переломах плеча та стегна – не менше трьох суглобів.Шина накладається в зручному для кінцівки положенні. Для руки таке положення: відведення плеча на 30 в плечовому суглобі, згинання передпліччя в ліктьовому суглобі на 90 , кисть злегка зігнута. Для ноги: відведення в тазостегновому суглобі на 15 , легке згинання в колінному суглобі, ступня перпендикулярна до гомілки.Шина прикріпляється бинтом обережно, не спричиняючи болі та не порушуючи кровообіг.

В зимову пору року кінцівку з накладеною шиною необхідно утепляти.Рентгенографія - Дослідження внутрішньої структури об'єктів, які проектуються за допомогою рентгенівських променів на спеціальну плівку або папір. Найбільш часто термін відноситься до медичного неінвазивного дослідження, заснованого на отриманні суммаціонним проекційного зображення анатомічних структур організму за допомогою проходження через них рентгенівських променів та реєстрації ступеня ослаблення рентгенівського випромінювання.

50) Відкриті травми грудної клітки та органів грудної порожнини. Їх види, ознаки. Пмд.

Травми грудної клітини.  Поділяються на закриті та відкриті, відкриті в свою чергу поділяють на проникаючі та непроникаючі. До закритих відносяться такі травми, при яких не відмічається пошкодження цілісності грудної стінки. До відкритих ушкоджень належать різноманітні рани. Для проникаючого поранення характерно пошкодження цілісності паріетальної плеври. Закрита травма грудної клітини. До цього виду травми відносять поодинокі чи множинні переломи ребер (ускладнені – при приєднанні гемо чи пневмотораксу, та неускладнені), струс грудної клітини, забій, розриви органів грудної клітини. Частим проявом є розвиток пневмотораксу. Пневмоторакс – це симптомокомплекс, основним проявом якого є надходження атмосферного повітря в плевральну порожнину, супроводжується явищами гострої дихальної недостатності. Надходження повітря може здійснюватись через пошкоджену грудну стінку, або через пошкоджене бронхіальне дерево. Види пневмотораксу: 1.    Закритий – після надходження повітря сполучення між плевральною порожниною та зовнішнім середовищем зникає. 2.    Відкритий – повітря вільно входить та виходить з плевральної порожнини. 3.    Клапанний – при вдосі повітря вільно входить в плевральну порожнину, а при видосі спрацьовує клапанний механізм і повітря залишається. Тому поступово плевральна порожнина заповнюється все більшим і більшим об `ємом, виникає напружений пневмоторкс. В залежності від механізму: 1.    Травматичний. 2.    Спонтанний. Основними симптомами є: виражена задишка, біль в грудній клітині, що посилюється при диханні, синюшність шкірних покривів, відсутність чи ослаблення дихання над ураженою легенею, коробочний перкуторний звук, наявність рани грудної клітини. Основним в діагностиці є рентгенографія органів грудної клітини. Перша медична допомога: 1.    Знеболення. 2.    Дихальні аналептики (сульфокамфокаїн) 3.    Оксигенотерапія. 4.    При відкритому пневмотораксі – оклюзійна пов `язка. 5.    При клапанному – торакоцентез.