53) Травми спинного мозку. Їх причини, ознаки. Особливості транспортування та догляду за такими потерпілими.

ТРАВМИ СПИННОГО МОЗКУ бувають відкриті (поранення кулею, ножем та ін.) і закриті (забій, падіння з висоти). При цьому можуть бути пошкоджені хребці, які стиснули спинний мозок, поранивши його кістковими осколками. Відкриті поранення можуть спричинити розміжчення спинного мозку і його повний перерив. Закриті поранення викликають струс, забій, крововилив.

Перебіг залежить від тяжкості і характеру травми. Струс мозку проходить безслідно; повний перерив веде до непоправних наслідків; травми шийного відділу небезпечні для життя (параліч дихання, набряк довгастого мозку). Симптоми різноманітні й мінливі: паралічі кінцівок, розлади всіх видів чутливості, затримка або нетримання сечі й калу, швидке утворення пролежнів; при переломах хребта — деформації його. Перебіг часто буває тривалим, може потребувати хірургічного втручання (при ураженні шийного відділу, при стисненні мозку рубцями або кістковими уламками, при наступних тяжких болях і т. д.). Догляд повинен бути старанним: повний спокій, дерев'яний щит під матрацом, при транспортуванні в лікарню; запобігання і лікування пролежнів, циститу

Пошкодження спинного мозку будь-якого вигляду можуть привести до появи одного або більш за ознаки і симптоми:

біль або інтенсивне паління, викликане поразкою нервових волокон в спинному мозку;

втрата вірогідності рухатися;

втрата чутливості, включаючи здатність відчувати тепло, холод і дотики;

втрата контролю над роботою кишечника і сечового міхура;

надмірна рефлекторна активність або спазми;

зміни сексуальній функції, сексуальній чутливості і дітородній функції;

утруднене дихання, кашель або відкашлювання секрету з легенів..

54)Закриті травми грудної клітини:удари м`яких тканин, переломи ребер. Перелом ребер (fractura costae) ви­никає під час прямого удару, падіння або стиснення грудної клітки. Спосте­рігається у 67 % випадків при закритих травмах грудної клітки. Часто по­єднується з іншими видами травм (стру­сом, стисненням, забиттям грудної клітки). Переломи ребер можуть бути поодинокими і численними, одно- і двобічними. Небезпечним є подвійний перелом кількох ребер. При цьому ви­никає флотаційний "реберний клапан" з парадоксальними його рухами: коли хворий вдихає і грудна клітка розши­рюється, клапан, втративши зв'язок з грудною стінкою, втягується і, навпа­ки , коли хворий видихає і грудна клітка спадається, "реберний клапан" випи­нається. Такі парадоксальні рухи клапана порушують дихання. Перелом ребер зі зміщенням часто супроводжується пошкодженням парі-єтальної і вісцеральної плеври, легень, судин, що є причиною пневмогемото-раксу і підшкірної емфіземи. Може виникнути напружений пневмоторакс. Клінічна картина перелому ребер ха­рактеризується появою різкого болю. Він посилюється під час глибокого вди­ху, пальпації, кашлю. Грудна клітка відстає в акті дихання, у разі числен­них переломів відзначається її дефор­мація. Під час пальпації іноді можна виявити симптом крепітації (тертя од­ного відламка ребра об другий). Це бу­ває й під час обережного стискання грудної клітки. У ділянці перелому мо­жуть виникнути набряк і синець. Численні переломи ребер супровод­жуються тяжкими дихальними й цир-куляторними порушеннями, аж до плевропульмонального шоку. Важливе місце в діагностиці перелому ребер по­сідає рентгенологічне дослідження, хоча треба пом'ятати, що не завжди вдається виявити місце перелому. У такому разі основного значення набу­ває клінічне обстеження.