Розділ іі нервова система

Нервова система забезпечує узгоджену роботу клітин, тканин та органів; зв’язує організм з навколишнім середовищем; підтримує сталість

внутрішнього середовища; за її допомогою у людини здійснюються процеси пам’яті, мови, мислення та ін.

Будова нервової системи

Організація нервової тканини

Нервові клітини (нейрони) - структурні та функціональні одиниці нервової системи.

Гліальні клітини - супутники нейронів (нейроглія).

Дендрити + тіло нейрона сіра речовина.

Скупчення аксонів біла речовина.

Аксони, що вкриті оболонками називаються нервові волокна. Деякі аксони вкриті шванівськими клітинами, що утворюють мієлінову оболонку (мієлін - жироподібна речовина), яка збільшує швидкість проведення нервових імпульсів (max швидкість до 300 км/год). Мієлінова оболонка через рівні проміжки волокна переривається, утворюючи перехвати (Ранв’є), це прискорює проведення нервових імпульсів (через перехвати стрибкоподібно).

Типи нейронів

Скупчення довгих відростків нервових клітин покритих єдиною оболонкою називаються нервами.

Типи нервів

Функціональна організація нервової системи

Вегетативна нервова система

• не підкоряється волі людини;

• центри лежать в спинному та головному мозку (ЦНС);

• швидкість проведення імпульсів дуже мала, вегетативні нерви майже не мають мієлінової оболонки;

• вегетативні нерви можуть відновлюватись (регенерувати).

• нервові імпульси із ЦНС передаються через2 нейрони;

.

Функції

Симпатичний та парасимпатичний відділи нервової системи здійснюють протилежний вплив на органи.

Симпатичний відділ	Парасимпатичний відділ
Активна під час стресу, збуджується при зміні стану спокою на стан фізичного та психічного напруження. Прискорює частоту, збільшує силу серцевих скорочень. Зменшує перистальтику та секрецію органів травлення. Посилює частоту дихання. Розширює зіницю ока. Підсилює метаболічні процеси, збільшує споживання кисню.	Проявляється в спокійному стані, збуджується при переході із стану напруження до стану спокою. Уповільнює частоту та зменшує силу серцевих скорочень. Посилює перистальтику та секрецію органів травлення. Знижує частоту дихання, підтримує глибоке дихання. Звужує зіницю ока. Пригнічує метаболічні процеси, зменшує споживання кисню.

Метасимпатична нервова система координує рухову активність внутрішніх органів і сприяє їх незалежності від ЦНС.

Принцип діяльності нервової системи - рефлекторний.

Рефлекс- відповідь організму на подразнення, що здійснюється центральною нервовою системою.

Рефлекторна дуга - матеріальний субстрат рефлексу - шлях по якому проходить нервовий імпульс для здійснення рефлекторної діяльності. Складається з 5 частин: рецептора (сприймає подразнення та перетворює його в нервовий імпульс), чутливого нейрона (аферентний шлях, передає нервові імпульси від рецепторів в ЦНС, знаходиться на периферії в вузлах), вставного нейрона (передає нервові імпульси від чутливих нейронів до рухових, знаходиться в ЦНС (декілька вставних нейронів - нервовий центр), рухового нейрона (передає імпульси з ЦНС до робочого органа), мотонейрони соматичної нервової системи лежать в ЦНС, еферентні нейрони вегетативної нервової системи - на периферії, за межами ЦНС та ефектора (робочий орган (м’яз, залоза і т.п.).

Основні властивості вегетативної рефлекторної дуги:

1. Цілісність всіх її ланцюгів;

2. Здатність проводити нервові імпульси тільки в одному напрямку (від рецептора в ЦНС до ефектора).

Місця контакту аксону одного нейрона з дендритами іншого називається синапсом. Синапс здійснює передачу імпульсів з одного нейрона на інший чи на м’яз за допомогою хімічно активних речовин - медіаторів (норадреналін, ацетилхолін, серотонін). Медіатори виділяються із аксона нейрона, під час проведення по ньому нервового імпульсу. Реагуючи зі специфічними рецепторами на дендритах другого нейрона, молекули медіаторів викликають подразнення мембрани другого нейрона, внаслідок чого в ньому виникають нові нервові імпульси, які проводяться далі по рефлекторній дузі.