22. Історія виникнення і розвитку стандартизації в Україні.

У різні часи, люди користувалися вимірюваннями і стандартизували системи письма і обрахунку, міри довжини, площі, об’єму, маси тіла, будівельні вироби і окремі конструкції для спорудження міст, культових будівель, військове спорядження і зброю, побутові речі, конструктивні деталі і оснащення суден і навіть самі судна тощо.В Україні елементи стандартизації зароджуються ще в Середньовіччя. Так, у Київській Русі перші з відомих історикам писемних свідчень про уніфікацію мір і вагів Русі містить Статут князя Володимира (996 р.). По суті Статут князя Володимира 996 р. є документальним підтвердженням того, що понад тисячі років існує вітчизняна стандартизація і метрологія.Будівельники на Русі використовували цеглу "стандартної" форми, створюючи при цьому із обмеженої кількості цегляних профілів, безліч різних сполучень.Коли козаки будували чайки вони використовували певні стандарти, адже ці кораблі були однаковими за побудовою. Також використовувалися стандарти на книгодрукування(але вони не були задокументовані). Овсій Ізюмов розробив низку словників, що регулювали мовні питання.Після відновлення незалежної України у 1991 році створено Державний комітет УРСР зі стандар тизації, метрології та якості продукції, а у 1992 році - Державний комітет України зі стандартизації, метрології та сертифікації (Держ стандарт України), який розробив і затвердив Концепцію державної системи стандартизації України та очолив її реалізацію.З 1993 року Україна стала повноважним членом Міжнародної організації зі стандартизації. З 1 жовтня 2002 р. Центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології, підтвердження відповідності та захисту прав споживачів є Державний Комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт).Ліквідований 2011 року, на його базі створена Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів.

23. Історія стандартизації документування в Україні.

Стандарти у сфері документування в Україні почали розробляти в 50-ті роки.Для періоду 1950-1960-х рр. визначальним є започаткування післявоєнного розроблення нормативного та методичного забезпечення організації діловодства в Україні. Провідну роль у нормативному та методичному забезпеченні організації діловодства відігравали Архівне управління УРСР і місцеві архівні установи.Підвищенню рівня організації діловодства в Україні у 1970-1980х рр. сприяло впровадження ЄДСД та комплексу нормативних і методичних документів, що входили до УСОРД і мали важливе значення у покращенні організації діловодства в установах України.З 1972р. почали діяти єдині правила підготовки та оформлення організаційно-розпорядчих документів і єдині правила роботи з документами.У 1980р. було розроблено і затверджено ГОСТ 7.27-80 Система стандартів по інформації, бібліотечній та видавничій справі. Науково-інформаційна діяльність. Основні терміни та визначення.У 1983р. було розроблено і затверджено ГОСТ Діловодство і архівна справа. Терміни та визначення понять.У 1984р. було розроблено і затверджено ГОСТ 7.0-84 Система стандартів по інформації, бібліотечній та видавничій справі. Бібліографічна діяльність. Терміни та визначення.У 1995р. було розроблено і затверджено Державний стандарт України ДСТУ 3008-95 Документація звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення. У 1999р. було розроблено і затверджено Державний стандарт України ДСТУ 3843-99 Державна уніфікована система документації. Основні положення.У 2003р. було розроблено і затверджено Державний стандарт України ДСТУ 4163-2003 Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаціно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. У 2005р. було розроблено і затверджено Державний стандарт України ДСТУ 4423-1:2005 (ISO 15489-1:2001, MOD) Інформація та документація. У 2010 р. було розроблено і затверджено Державний стандарт України ДСТУ 33.116:2010 Страховий фонд документації. Електронні копії документів. Загальні вимоги.