Сюжетні танці

За тематичним принципом сюжетні народні танці поділяються на такі групи: трудові - з атрибутикою та без неї; танці, в яких відтворюються явища природи, характер, повадки, темперамент домашніх звірів, тварин, птахів, трудові процеси з використанням знарядь, засобів виробництва; танці, в яких відображаються сімейний побут, громадьське життя, чітко окреслюється характер людини у взаєминах, стосунках з довкіллям (ліричні, жартівливі), героїчні. . І

Трудові сюжетні танці

1. МАК. Трансформований з однойменного хороводу. Текст красномовно розповідає про хореографічну дію за рухами, якимя вона супроводжується. Отже, у танці беруть участь дівчата, чиї діти та соліст (солістка), який перебуває у центрі замкненого і кола, чи півкола.

Мак, мак, моя маковочка,

Золотоя головочка!

Станьте ви, дівки,

В червоний мак. Дівчата танцюють навколо соліста і ведуть з ним діалог, відтворюючи в повторі дію соліста.

• Козачок, чи посіяв ти мачок?

• Посіяв.

• Козачок, чи посходив мачок?

Посходив. Далі прополюють мак, уявляють макове цвітіння тощо і, НІрсшті:

Мак, мак, моя маковочка, Золотая головочка! Та станем ми мак Трусить - колотить. Після цих слів виконавці в буквальному розумінні трусять шиї. іа, який ніби пручається, виривається поки не розірве рук у

| Ції І 1ІС ВТЄЧЄ. .,

Його місце займає інший.

Лексика: бігунці, тинки, вихиляси, імітація трудового Процесу.

Композиція. Замкнене коло з солістом. Мушка. Розмір 2/4. Темп - швиденько.

ЛЬОНОК. Жіночий сюжетний танець. Сюжетна основа, а

ншш впливає на добір лексики і композиційної побудови (сіяння

>■ ■ -му, прополка, обробка, сушка, тріпання, прядіння), інколи

II і Іпцсиий результат - виготовлення тканини, з якої вишивають

пік, шиють та мережать сорочку:

На полях широких я сіяла льон, Ой, сіяла, сіяла льон. Я сіяла-пркговорювала, Чоботами я пристукувала: - Ой, удайся, удайся, мій льон, ■ Ой, удайся, мій синенький, Ой, вернися, дружок миленький, Ой, вернися ти додомоньку, Слобони мою головоньку, Льон, мій льон! Мексика: бігунці, тинки, дрібушечки, притупи та вибиванці, ИЮклидні оберти, повороти.

Композиція. Танець будується у формі повтору рухів піп і, і В основному це - півкола, кола, горизонтальні та ціні тії іі.ііі лінії. На приспіві, власне, йде демонстрація технічки* Миіьлішостей виконавців.

Мушка. Розмір 2/4. На заспіві темп спокійний, а на приспіві ■рцекорюсться.

52

53

Виконання. Цікаві постановки В.Починка "Поліський льонок", Л.Калініна "Льон". У нашій постановці використана атрибуція - хустина (зверху - блакитна, а зворотний бік має два кольори - зелений та жовтий). Льон проростає, і дівчата використовують зелений колір, квітує - блакитний, визрів -жовтий. Льон на Україні не є основною сільськогосподарською культурою, а тому побутує цей танець на Поліссі.у деяких районах Рівненщини, Волині. Танець з такою назвою зустрічаємо в Росії, Білорусі, Литві, Польщі.

ГРЕЧКА. Як і попередній, цей танець відтворює трудовий процес вирощування та збирання урожаю цієї культури. Танець жіночий. Є варіант "Гречена каша" ("Чумацька каша") з елементами гумору, в якому можуть брати участь і дівчата: Гречку сію, горох товчу, - Хлопців люблю, заміж хочу. Гречку сію, посіваю - Хлопців люблю - умліваю! і далі: . '..•■; *

Цілу зиму кохав, кохав, - А на зиму відполохав. «

Ой, мамуню, будезле, -Як він мене не візьме. Лексика: тинки, вихилясники, дрібушечки, притупи. Композиція. Коло, коло в колі, вертикальні та фронтальні побудови і т.ін.

Музика. Розмір 2/4; темп помірний.

Побутування. Рівненська, Волинська, Тернопільська, Вінницька, Полтавська області.

ХМІЛЬ. Танець відтворює трудові процеси сіяння, вирощування, збирання культури, іноді у розвитку сюжету -жартівливі елементи, пов'язані з варінням браги, пива тощо. Лексика. Нескладні ходи, біги, припадання, упадання. Композиція. Горизонтальні лінії, змійки у колах, ворітця, вертикальні побудови, імітуючі хміль, що в'ється, його сушіння, збирання в кошики тощо.

Музика. Розмір 2/4. Зазвичай, це - одна з місцевих польок. Зустрічається в сценічних варіантах і спеціально написана. Цікаві сценічні варіанти створили М.Сатановський "Поліський льон", П.Вірський "Хміль".

КОСАРІ. Масовий чоловічий танок. Підготовчі роботи: мнктачка кіс, підгін окісся.

Робочий процес: покіс, збирання в копички. Інколи танець будується як змагання двох груп. Лексика: усі варіанти тинків (низькі, високі), вірьовочки, кибріолі, присядки, вибиванці.

Текст розкриває архітектоніку номера і підказує його Композиційне вирішення:

Вийшли в поле косарі Косить ранком на зорі. Приспів: Гей, нуте, косарі, Бо не рано почали. Хоч не рано почали, Та багато утяли. І далі абсолютно точна вказівка на розвиток сюжетної лінії: До обіду покослли, Гострі коси потупили. По обіді спочивали -Гострі коси поклепали. Увечері холодком Клали копички рядком, А в стоги як помитаєм, То добряче погуляєм! Композиція. Нескладні, загалом фронтальні побудови. У . ні нічних варіантах- покіс, копиця тощо.

Музика. Широка, розлога, розмір - 2/4. Якщо друга частина йупугп.ся у формі змагання - динамічна, весела, швидка.

Виконання танців з подібним сюжетом побутує на всій • ори горії України та у багатьох народів.

ОБЖИНКИ. Танці в супроводі пісгнь, що входили до «Ііні,(і осіннього циклу, були пов'язані з польовими роботами -•іншими. Цей жниварський обряд включає в себе три різні за ІЦОМ дії і, власне, різну хореографію, пісні, примовки. Першими Ниу-н. іжинки, потім жнива і нарешті - обжинки з усіма нцііміжпими ритуалами.

Оіже, зажинки. Коли жито, пшениця та ячмінь дозрівають, іміікнииія бере хліб-сіль, громичну свічку і йде в поле зажинати Мішу Громичні свічки вважались святими, бо їх разом з водою

54

55

святили иа Стрітення,* щоб під час грози оберегти людей ві грому. Господиня вижинає серпом перший сніп, несе йог додому і ставить на покуті перед образами. Цей сніп вважаєтьс святим. Перед засівом його обмолочують і змішують з насіння а солому від нього згодовують худобі, аби не хворіла.

Як свідчать слова пісні, в цьому обряді обов'язков виконувався танець. На жаль, в етнографічній літературі про 1 мало сказано. На практиці, крім незначних спроб театралізап/ цього обряду у самодіяльних колективах належної уваги йому ш не приділено.

Другий етап роботи у полі - жнива. Наші пращури не зн комбайнів та іншої техніки і після свята Петра і Павла ($ тиждень по святі, що випадає на 12 липня за новим етиле починають "жито зажинати". Як водиться, косарі виходять у по з мантачками за поясом.

Перед початком роботи в полі, коли господар за звичає^ повинен завести женців "на постаті", всі співають; водя¹ хоровод навколо нього:

Ойпаночку,

Наш, наш

Да заведи

Нас, нас

Та й у добрий час! Перший сніп підносять угору і співають речитатив пританцьовуючи разом з господарем:

Мій сніп-воєвода • Ходить коло города;

Мій сніп - осталець

Поведе постаднищо у танець. • Дівчата серпами жнуть, покладаючи сніп за снопом, по вправно складають їх у копиці. Склавши декілька снопів; копицю, весело продовжують:

Пішла полька жито жать. Приспів:

Соловей, соловей, тьох, тьох, тьох,

Перевозчичок, тьох, то-ро-рох!