Побудова аркади.

Аркади мали, як правило, форму отвору у вигляді прямокутника з відношенням сторін 2:3 (рис.5), який завершувався півколом. Весь отвір вписувався в два квадрати (або два круги). Ширина простінка була удвічі менша ширини отвору, а товщина стін удвічі менше ширини простінка. Висота стіни, що складається з арок і простінків, приймалася в півтора рази більша відстані між осями простінків. Прийнявши висоту стіни за висоту колони з п'єдесталом або без нього, можна визначити висоту і побудувати антаблемент аркади.

Напівкругла частина отворів аркади (арки) мала неширокі обрамлення - архівольт, який спирався на плиност. Простінки починалися цоколем (базою).

Останній простінок аркади - кутовий, він однаковий з іншими і носить назву пілона.

Побудова портика.

Портики будувалися за тим же принципом, що і аркади (рис.6).

Величина отвору визначалася двома вписаними в нього колами, ширина кутових простінків була удвічі менша ширини отвору. Висота стіни приймалася в 1,5 разу більша відстані між осями кутових простінків. Приймаючи цю висоту за висоту колони з п'єдесталом або без нього, визначали висоту антаблементу портика. Над портиком влаштовувався дах, який мав вид низької піраміди з квадратною підставою.

По осях кутових простінків портиків зазвичай розташовувалися колони, які підтримували лежачий на них антаблемент. Він закривав собою велику частину антаблементу основного ядра портика, залишаючи відкритими лише кутові його частини. Антаблементи, лежачі на колонах, що прикрашають портик, перекривалися дахами на два скати. На всіх чотирьох фасадах портика виходили фронтони.

Фронтоном є трикутник, що утворюється горизонтальними і похилими карнизами. Увязнена між карнизами вертикальна трикутна частина - це тимпаний фронтон. При побудові фронтону слід звернути увагу на правильне виконання переходу від горизонтального карниза до похилого. Горизонтальний карниз фронтону складається тільки з підтримуючої частини і слізника, а похилі карнизи мають три частини. При побудові фронтонів в масах лицьові поверхні горизонтального і похилого слізника переходять одна в іншу, оскільки лежать в одній вертикальній площині. Верхня частина слізникового каменя горизонтального карниза виконується не горизонтальною, а похилою, що необхідне для видалення води.

Ухили дахів грецьких і римських будівель були різні. Грецькі дахи мали менший кут нахилу і будувалися за допомогою рівностороннього трикутника.Ухил римських дахів був більший і будувався за допомогою прямокутного трикутника.

Залежно від застосування ордера і колон зустрічалися портики різноманітних видів.

Вправа 1. Побудова колонади, обрамлення отвору і портика в заданому ордері.

Мета вправи - ознайомлення із закономірностями побудови композиції на основі ордера і придбання навиків в лінійній графіці .

Характер вправи може бути різним: побудова композицій з застосуванням повного і неповного ордера, колон тричвертних і таких, що окремо стоять в аркадах і портиках (див.рис.4-6).

Вправа виконується в масах на листі ватману розміром 400x600 мм залежно від характеру композиції у вертикальному або горизонтальному положенні чорною тушшю лініями середньої товщини, тонкими кольоровими лініями наносяться композиційна побудова і ще тоншими, чорнішими лініями - розміри і цифри розмірів в модулях. Під основним кресленням розміщується план (горизонтальний перетин на рівні нижнього діаметру колони). Частини, що потрапляють в розріз, обводяться товстими лініями або штрихуються тонкими. Напис виконується строгим простим шрифтом, висота букв - 5 мм.

Перш за все необхідно виконати креслення ордерів в масах на листі розміром 200x300 мм. Малюнки можуть бути олівцем, але з точною передачею пропорційних відносин.