2.1. Грошовий обіг

Сукупність усіх грошових платежів, безперервний рух грошей у процесі виробництва, обміну і споживання національного продукту утворюють та формують грошовий обіг.

В економічній літературі часто змішуються поняття «грошовий обіг», «платіжний оборот», «грошовий оборот». Тим часом, усі ці поняття розрізняються між собою.

Під грошовим обігом розуміється рух грошей у внутрішньому обороті в наявній і безготівковій формах при виконанні ними своїх функцій. Рух грошей обслуговує реалізацію товарів, а також нетоварні платежі

Розрізняють готівково-грошовий і безготівковий обіг.

Готівково-грошовий обіг – це рух грошей у наявній формі при виконанні ними тільки двох функцій: засобу обігу і засобу платежу.

Безготівковий грошовий обіг– рух вартості без участі готівки, що здійснюється за допомогою різних розрахункових документів: платіжних доручень, вимог-доручень, акредитивів, чеків, векселів, платіжних карток і інших кредитних документів. Обслуговується безготівковий обіг однією функцією: засобом платежу.

Платіжний обіг – це форма організації взаємозв'язків грошових і товарних потоків, за допомогою якої відбуваються реалізація, розподіл і обіг товарів, капіталів і доходів

Платіжний обіг більш широке поняття, ніж грошовий.

Грошовий обіг відображає процеси створення, розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту і національного прибутку.

Під грошовим обігомрозуміється сукупність усіх платежів у наявній і безготівковій формах за визначений період часу (рис.2.1).

У залежності від форми функціонування в ньому грошей: безготівковий та готівково-грошовий обіг

У залежності від сфери обслуговування: грошовий обіг, грошово-розрахунковий, грошово-кредитний, грошово-фінансовий обіги

У залежності від суб’єктів, між якими відбувається рух грошей: між банками, юридичними та фізичними особами, банками та юридичними та фізичними особами

Рис. 2.1 Критерії класифікації грошового обігу

2.2. Грошова маса і грошові агрегати

Єдність грошей у наявній і безготівковій формі дозволяє розглядати їх як загальну величину – грошову масу.

Під грошовою масоюрозуміють сукупність купівельних, платіжних і накоплених засобів (усі готівкові та безготівкові гроші), які обслуговують економічні зв’язки і належать населенню, господарюючим суб’єктам, державі.

Грошова маса характеризується величиною грошових агрегатів (М).

Грошовий агрегат– специфічне поєднання ліквідних фінансових активів, що відрізняються один від одного ступенем ліквідності і, що є альтернативними вимірювачами об’єму і структури грошової маси в державі.

Грошові агрегати в Україні

М0

Готівкові кошти поза банківською системою

Кошти на депозитах до запитання

М1

+

Кошти на строкових депозитних рахунках

М2

+

Кошти по трастових операціях банка і цінних паперах власного боргу

М3

+

2.2. Структура грошової маси

Крім зазначених агрегатів (рис. 2.2), якими визначається структура грошової маси, використовується ще один агрегат – показник грошової бази.

Грошова базавключає в себе весь запас готівки, який знаходиться в обігу поза банківською системою і в касах банків, а також величину резервів комерційних банків, що зберігаються в центральному банку.

Резерви комерційних банків складаються з двох частин: з готівки в їх касах і безготівкових коштів на кореспондентських рахунках, у тому числі обов'язкові резерви. Сума коштів комерційних банків, що зберігається в центральному банку, яка перевищує нормативну величину обов'язкових резервів, являє собою надлишкові резерви.

М0 (грошові кошти поза банківською системою)

- залишки касової готівки комерційних банків;

- обов’язкові резерви комерційних банків у НБУ (нормативні резерви);

- кошти комерційних банків на кореспондентських рахунках у НБУ (надлишкові резерви)

= +

Рис. 2.3 Структура грошової бази