Стратегия / Тесты
.pdf15.За стадією життєвого циклу підприємства стратегія поділяється на такі види:
а) корпоративна, бізнесова, функціональна, ресурсна; б) зростання, стабілізації, скорочення; в) активна, пасивна.
16.За характером поведінки на ринку стратегія поділяється на такі види: а) корпоративна, бізнесова, функціональна, ресурсна; б) зростання, стабілізації, скорочення; в) активна, пасивна.
17.Творчий підхід у формуванні стратегічної моделі означає:
а) швидке внесення необхідних змін у залежності від змінюваних умов на ринку;
б) уміння передбачити можливі майбутні проблеми; в) готовність до безперервних оновлень та покращень усіх сфер
діяльності підприємства.
18.Принцип інноваційності поведінки у формуванні стратегічної моделі означає:
а) швидке внесення необхідних змін у залежності від змінюваних умов на ринку;
б) уміння передбачити можливі майбутні проблеми; в) готовність до безперервних оновлень та покращень усіх сфер
діяльності підприємства.
19.Принцип гнучкості та адаптивності у формуванні стратегічної моделі означає:
а) швидке внесення необхідних змін у залежності від змінюваних умов на ринку;
б) уміння передбачити можливі майбутні проблеми; в) готовність до безперервних оновлень та покращень усіх сфер
діяльності підприємства.
20.Однією з важливих альтернатив інтенсивного зростання підприємства є: а) розширення діяльності науково-дослідних підрозділів підприємства; б) розвиток первинного попиту шляхом залучення нових споживачів
через стимулювання покупок; в) посилення служби економічної безпеки підприємства.
10
Тема 2. ВИЗНАЧЕННЯ МІСІЇ ТА ЦІЛЕЙ ПІДПРИЄМСТВА
Сутність та значення місії підприємства. Стратегічні цілі та завдання. Класифікація цілей. Вимоги до цілей. Різновиди цілей: загальні цілі, специфічні цілі, “дерево цілей” підприємства.
Запитання до самоконтролю
1.У чому полягають відмінності між місією, генеральною метою, стратегічним баченням, основною ціллю підприємства?
2.Якій меті служить місія підприємства, чому необхідне її чітке та точне визначення?
3.Чи можуть відрізнятися погляди на стратегічні цілі підприємства з погляду акціонерів, робітників, держадміністрації тощо?
4.Які функції виконують цілі підприємства?
5.У чому проявляються типові помилки у формулюванні цілей, і які проблеми вони породжують?
6.Охарактеризуйте особливості етапів формулювання цілей підприємства
7.Розкрийте механізм вироблення системи цілей.
8.Складіть «дерево цілей» добре відомого вам або гіпотетичного підприємства.
9.У чому полягає роль пріоритетів, обмежень, стандартів і норм на підп-
риємствах, і які помилки виникають при їх розробці?
10.Розкрийте суть і особливості монетарних, виробничих, комплементарних, маркетингових цілей підприємства.
Тести
1. Під системою розуміють:
а) сукупність взаємопов’язаних елементів, призначених для досягнення певної мети;
б) особливості діяльності підприємства в умовах ринку; в) джерела забезпечення виробництва необхідними ресурсами.
2.Головна розбіжність між довготерміновим (перспективним) та стратегічним плануванням полягає у:
а) передбаченні змін; б) рівні підготовки задіяних управлінських кадрів;
в) трактуванні майбутнього.
3.Виробнича система має бути пристосованою до: а) використання технологічних ресурсів; б) використання кадрових ресурсів;
в) тривалого задоволення споживацького попиту.
11
4.Вибір стратегічної мети пов’язаний з визначенням: а) впливу зовнішніх чинників; б) впливу внутрішніх чинників; в) альтернативної вартості.
5.Оцінка того, чим слід пожертвувати, щоб досягти стратегічну мету підприємства, називається:
а) ентропійною тенденцією; б) елементом перспективного планування; в) альтернативною вартістю.
6.Місія підприємства - це:
а) відмінність господарського підрозділу фірми; б) основна концепція підприємства як соціально-економічної системи;
в) певна характеристика внутрішньої природи підприємства.
7.Цілі підприємства - це:
а) вирішення конкретних завдань у рамках місії; б) мотив поведінки підприємства;
в) характер показників вимірювання прибутковості підприємства.
8.Цілі підприємства класифікуються за такими ознаками:
а) часом дії, характером показників їх вимірювання, ієрархією у організаційному процесі виробництва, пріоритетністю реалізації;
б) місцем розташування підприємства; в) рівнем освіти працівників підприємства.
9.Образ економічної системи:
а) сприяє реструктуризації підприємства; б) посилює мотивацію персоналу;
в) відображає внутрішню побудову економічної системи, пояснює мету створення підприємства, відбиває її сутність.
10.Кредо економічної системи – це:
а) формування на ринку, де зафіксовані певні зобов’язання і результати, яких прагне досягти економічна система;
б) пошук шляхів підвищення продуктивності праці персоналу; в) побудова каналів товаропросування продукції підприємства на ринок.
11.Відображає внутрішню побудову економічної системи, пояснює, з якою метою створене підприємство і відбиває його сутність:
а) кредо; б) образ;
12
в) організаційна культура.
12.Формулювання загального стилю поведінки підприємства на ринку, де зафіксовані певні зобов’язання і результати, яких прагне досягти економічна система – це:
а) кредо; б) образ;
в) організаційна культура.
13.За періодом встановлення цілі підприємства бувають:
а) економічні, організаційні, науково-технічні, соціальні; б) стратегічні, тактичні, оперативні (поточні);
в) маркетингові, інноваційні, кадрові, виробничі, адміністративні.
14.За змістом цілі підприємства бувають:
а) економічні, організаційні, науково-технічні, соціальні; б) стратегічні, тактичні, оперативні (поточні);
в) маркетингові, інноваційні, кадрові, виробничі, адміністративні.
15.За функціональною структурою цілі підприємства бувають:
а) економічні, організаційні, науково-технічні, соціальні; б) стратегічні, тактичні, оперативні (поточні);
в) маркетингові, інноваційні, кадрові, виробничі, адміністративні.
16.Індиферентність (нейтралітет) цілей означає: а) конкурентність (суперництво) цілей;
б) антагонізм (непримирення, протиріччя) цілей; в) що реалізація однієї цілі не впливає на виконання інших.
17.Якщо реалізація однієї цілі не впливає на виконання інших – це: а) конкурентність (суперництво) цілей; б) індиферентність (нейтралітет) цілей;
в) антагонізм (непримирення, протиріччя) цілей.
18.Домінування цілей означає, що:
а) одна з них виокремлюється як головна, лише після цього приймаються інші;
б) незважаючи на непримиреність, цілі залишаються для виконання, але у різних сферах чи у різний час;
в) конфліктуючі цілі трансформуються у єдину, ієрархічно упорядковану систему.
19.Антагонізм цілей означає, що:
а) одна з них виокремлюється як головна, лише після цього приймаються інші;
13
б) незважаючи на непримиреність, цілі залишаються для виконання, але у різних сферах чи у різний час;
в) конфліктуючі цілі трансформуються у єдину, ієрархічно упорядковану систему.
20.Зближення цілей означає, що:
а) одна з них виокремлюється як головна, лише після цього приймаються інші;
б) незважаючи на непримиреність, цілі залишаються для виконання, але у різних сферах чи у різний час;
в) конфліктуючі цілі трансформуються у єдину, ієрархічно упорядковану систему.
Практичні завдання
1.Розробіть можливу місію та сформулюйте декілька основних цілей для Вашого навчального закладу.
2.Розробіть місію для фармацевтичного підприємства, яке виробляє та збуває ліки і має мережу власних аптек.
3.Під час визначення цілей організації виникає проблема вибору найважливіших. Запропонуйте систему цільових орієнтирів організації і визначте рівень їх пріоритетності. Які найістотніші чинники впливають на вибір?
Ситуаційна вправа
Сучасна фірма "Пивовар" — спадкоємець пивоварні, заснованої у 1715 р. Через півтора століття вона стала найбільшим заводом Галичини. До 60-х рр. минулого століття "Пивовар" вважали найбільшим виробником хмільного ячмінного напою в Україні. Впродовж 1950—1970 рр. цей завод був єдиним у колишньому Союзі виробником пастеризованого пива.
Результати перших взаємин із зарубіжним інвестором кілька років тому "Пивовар" використав своєрідно. Намагаючись поріднитися з "Кока-Кола", пивоварня віддала зарубіжному партнеру під будівництво спільного заводу свою ділянку в місті з недобудованим цехом безалкогольних напоїв. Але, коли на місці довгобуду виріс новий корпус, український співзасновник розлучився з іноземним напарником. Керівництво "Пивовара" пояснило тоді несподіваний вчинок пивзаводу небажанням підприємства розпорошуватися на дотичні проекти та прагненням вкласти отримані від продажу своїх акцій кошти у модернізацію виробництва.
Восени 1997 р. на "Пивоварі" було закінчено перший етап технічного переозброєння. Тут запустили лінію німецької фірми "Де-естіл" з розливу пінистого напою у 50-літрові бочки з нержавіючої сталі. За годину обладнання "розфасовувало" 60 бочок пива. Для його роздрібного розливу та поліпшення смакових якостей броварня придбала у Чехії та Німеччині 60 спеціальних апаратів. Перший етап осучаснений коштував "Пивовару" близько мільйона
14
доларів. Наступної весни на заводі планували завершити модернізацію. Однак вплив зовнішніх чинників, зокрема високих податків, економічного хаосу, низької купівельної спроможності населення скорочували випуск пива, перешкоджаючи поверненню витрачених на реконструкцію коштів. Окрім цього, продукцію "Пивовара" почали тіснити на ринку потужні конкуренти, які з меншими витратами варили якісніший напій. Якщо рекордного 1987 р. "Пивовар" виробив 7 млн. декалітрів пива, то досягнення останніх місяців цієї броварні - 300 тис. декалітрів.
Таке становище позначилося на ціні акцій: пересічні власники позбувалися своїх часток у майні "Пивовара" за 7—14 грн. тоді як номінальна ціна акції становила 50 грн., а ринкова — 100 грн. Цим скористалася скандинавська компанія ВТН, придбавши контрольний пакет акцій (50,3 %) українського підприємства, і почала вкладати кошти у виробництво. До наступного літа ВТН планує інвестувати у "Пивовара" 7млн. доларів, а впродовж наступних двох-трьох років — 25 млн. доларів.
Компанія ВТН займає провідне місце в Європі серед виробників пива. Основну ставку вона робите на придбання вже відомих місцевих марок пива і "підтягує" їх до рівня світової якості. Пиво "Пивовара" скандинави пообіцяли поставити на "броварний п'єдестал" через півтора — два роки і налагодити випуск 10 млн. декалітрів напою щорічно.
Філософія ВТН у всіх країнах, де компанія є інвестором, схожа, як дві краплі води. Вона не залучає до керівництва своїх людей, а спирається на місцеві кадри. Чотири рази на рік засідає наглядова рада, яка аналізує роботу підприємства та окреслює його перспективу.
Іноземці пообіцяли, що почнуть розливати "найкраще у світі галицьке пиво", щоправда, вже не "живе", як це традиційно робилося: століттями, а пастеризоване.
Завдання. Сформулюйте місію "Пивовара", виділивши образ і кредо. Чи змінювалась місія галицької броварні протягом її 300-літньої історії? Вкажіть найпривабливіші цілі фірми "Пивовар'".
Тема 3. РОЗРОБЛЕННЯ І ДЕКОМПОНУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА
Особливості та основні етапи розроблення стратегії підприємства. Типові підходи до розроблення стратегій підприємства. Декомпонування загальних стратегій підприємства та його особливості. Концепція підприємницьких стратегій. Концепція організаційних стратегій підприємства. Концепція виробничих стратегій. Сучасні підходи до декомпонування стратегії підприємства.
Запитання до самоконтролю
1.Охарактеризуйте основні етапи формування стратегії підприємства.
2.Чим обумовлені і в чому полягають різні підходи до розроблення стратегії підприємства?
15
3.У чому полягає контроль за виконанням і оцінюванням реалізації стратегії підприємства?
4.Чим обумовлена необхідність декомпонування загальних стратегій підприємства?
5.За якими критеріями здійснюють декомпонування стратегій підприємства?
6.У чому полягають характерні особливості системи збалансованих показників?
7.Розкрийте суть УРП і її роль у стратегічному розвитку підприємства.
8.За наявності яких факторів можливе успішне впровадження стратегії збалансованих показників?
9.За якими напрямами декомпонують стратегію підприємства для формування системи збалансованих показників?
10.Що таке підприємницька стратегія?
Тести
1.Інформаційний фільтр – це:
а) модель успішності стратегії; б) шлях до досягнення стратегічної мети;
в) процес вивчення сигналів та даних зовнішнього середовища про майбутні тенденції та можливості фірми.
2.Декомпонування стратегії підприємства являє собою:
а) процес розподілу у часі завдань стратегічного плану та визначення показників поточних планів;
б) розвиток функціонального потенціалу фірми; в) балансування загальним набором ресурсів фірми.
3.Контролінг – це:
а) аналіз впливу відхилень на виконання поточних планів підприємства; б) порівняння планових (нормативних) та фактичних показників діяльності
підприємства; в) система управління досягненням кінцевих результатів діяльності
підприємства.
4.Мета стратегічного контролінгу полягає у:
а) створенні такої системи управління, яка дозволила б “відстежувати” просування підприємства до накресленої стратегічної мети свого розвитку;
б) пошуку каналів збуту виробленої продукції; в) оптимізації структури витрат підприємства.
5.У ході стратегічного контролінгу дається оцінка:
а) ефективності шляхів збуту виробленої продукції;
16
б) конкурентноздатності продукції; в) відповідності розвитку зовнішнього середовища прогнозам, що
покладені в основу стратегії підприємства.
6.Можливості підприємства як економічної системи реалізувати обрану стратегію обумовлюється:
а) станом її складових елементів; б) напрямами руху продукції від виробництва на ринок до кінцевого
споживача; в) рівнем розвитку соціально-побутової діяльності підприємства.
7.Стан складових елементів економічної системи обумовлює:
а) напрями руху продукції від виробництва на ринок до кінцевого споживача;
б) рівень розвитку соціально-побутової діяльності підприємства; в) можливості підприємства реалізувати обрану стратегію.
8.Декомпонування цілей економічної системи за етапами і елементами діяльності здійснюється з метою:
а) визначення стану складових елементів економічної системи; б) уявлення напрямів руху підприємства до визначеної мети; в) забезпечення взаємозв’язку між структурними підрозділами
підприємства.
9.З метою уявлення руху підприємства до визначеної мети необхідно: а) декомпонувати цілі економічної системи за етапами і елементами
діяльності; б) визначити стан складових елементів економічної системи;
в) забезпечення взаємозв’язків між структурними підрозділами підприємства.
10.Декомпонування цілей економічної системи здійснюється на основі: а) маркетингових досліджень; б) методу екстраполяції; в) системного аналізу.
11.Системний аналіз є основою:
а) пілотних досліджень у системі маркетингу; б) декомпонування цілей економічної системи; в) корпоративної культури підприємства.
12. Сутність системного аналізу полягає у:
а) розкладанні системи на взаємопов’язані елементи, встановлення їх стану та оцінки з позиції економічної системи у цілому;
17
б) формуванні уявлення про напрями руху підприємства до визначеної мети;
в) реалізації системи мотивації на підприємстві.
13.Розкладання системи на взаємопов’язані елементи, встановлення їх стану та оцінки з позиції економічної системи у цілому визначає сутність:
а) методу екстраполяції; б) методу “мозкової атаки”; в) системного аналізу.
14.Мета економічної системи являє собою: а) розширення сфери маркетингу;
б) бажаний стан щодо досягнення результатів господарської діяльності; в) поповнення інформаційної бази підприємства.
15.Бажаний стан щодо досягнення певних результатів господарської діяльності являє собою:
а) мету економічної системи; б) розширення сфери маркетингу;
в) поповнення інформаційної бази підприємства.
16.Декомпонування стратегії підприємства розглядається як: а) бажаний стан досягнення господарської діяльності; б) пошук шляхів диверсифікації виробництва;
в) зміна за умови виникнення відповідної потреби раніше опрацьованої стратегічної моделі.
17.Зміна за умови виникнення відповідної потреби раніше опрацьованої
стратегічної моделі являє собою:
а) бажаний стан досягнення певних результатів господарської діяльності; б) пошук шляхів диверсифікації виробництва; в) декомпонування стратегії підприємства.
18.Визначення розбіжностей між стратегічними планами та можливостями подолати негативні тенденції, що викликані змінами, являє собою:
а) один з типів програм декомпонування стратегії підприємства; б) один з етапів вирішення підприємства; в) одну з цілей економічної системи.
19.Одним з етапів вирішення проблем декомпонування стратегії підприємства є:
а) пошук шляхів диверсифікації; б) визначення розбіжностей між стратегічними планами та можливостями
подолати негативні тенденції, що викликані змінами;
18
в) здійснення інжинірингу на підприємстві.
20.Одним з типів програм декомпонування стратегії підприємства є: а) перегляд доцільності стратегічних зон господарювання;
б) активізація реалізації корпоративної стратегії; в) визначення розбіжностей між стратегічними планами та можливостя-
ми подолати негативні тенденції, що викликані змінами.
Тема 4. СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Елементи організаційного середовища підприємства. Стратегічний аналіз макросередовища. Аналіз конкурентних сил у галузі. Конкурентний аналіз. Завдання аналізу факторів зовнішнього середовища підприємства. Багатофакторний системний аналіз (PEST – аналіз).
Запитання до самоконтролю
1.За якими компонентами характеризують макро- і мезо-оточення організації?
2.Який існує взаємозв’язок між аналізом середовища організації та розробленою М.Портером моделлю п’яти конкурентних сил?
3.Назвіть основні конкурентні сили у моделі М. Портера. В чому виявляється загроза появи товарів-субститутів?
4.Яка з конкурентних сил, на Вашу думку, сильніша: загроза товарівсубститутів чи загроза появи нових конкурентів?
5.Дайте характеристику економіко-логічних методів аналізу середовища?
6.Які основні чинники визначають успіх або невдачу підприємства в конкурентній боротьбі?
7.За якими параметрами визначають привабливість галузі?
8.Розкрийте економічну суть поняття «конкурентна перевага». Проаналізуйте чинники, що впливають на конкурентну перевагу підприємства.
9.З якою метою використовується «національний ромб»? У чому полягає його суть?
10.У чому полягає суть концепції стратегічних груп?
Тести
1.Демографічні чинники характеризують: а) перебіг науково-технічного прогресу; б) загальний стан економіки; в) зміни у структурі народонаселення.
2.Сканування стосовно до проблем стратегії підприємства - це:
а) безперервне упорядковане простежування за параметрами зовнішнього та внутрішнього середовища фірми;
19