- •Міністерство освіти і науки україни
- •В с т у п
- •1. Загальні положення
- •Порядок виконання курсової роботи.
- •2.1. Вибір теми, складання плану та наукове керівництво курсовою роботаю
- •2.2. Підбор та вивчення літератури
- •2.3. Збір і обробка фактичного й статистичного матеріалу
- •3. Вимоги до змісту роботи
- •4. Структура та зміст курсової роботи
- •5. Оформлення курсової роботи
- •5.1. Загальні вимоги
- •5.2. Оформлення цифрового матеріалу
- •5.3. Оформлення формул
- •5.4. Оформлення ілюстративного матеріалу
- •5.5. Оформлення списку літератури
- •5.6. Посилання на джерела
- •5.7. Оформлення додатка
- •6. Рецензування і порядок захисту курсової роботи
- •Зразок плану курсової роботи
- •Курсова робота
5.2. Оформлення цифрового матеріалу
При використанні в роботі цифрових даних рекомендується застосовувати таблиці, схеми, діаграми. Якщо таблиця або інший матеріал створені на основі даних відповідного джерела і власних розрахунків автора, про це повинна бути належна інформація в посиланні.
Кожна таблиця повинна мати порядковий номер і заголовок. Таблиці нумеруються арабськими цифрами послідовно в межах розділу. У правому верхньому куті над заголовком поміщають напис “таблиця” із вказівкою номера таблиці, що складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою. Наприклад, таблиця 1.2. - друга таблиця першого розділу.
При перенесенні таблиці на інший лист (сторінку) слово “таблиця” і її номер, а також заголовок указують один раз - над першою частиною таблиці. Над іншими частинами пишуть “Продовження табл.1.2.”.Заголовок пишуть із великої літери.
Заголовки колонок таблиць повинні починатися з великих літер, підзаголовки - із рядкових, якщо вони утворюють одне речення з заголовком, і з великих, - якщо вони самостійні. Колонки таблиць рекомендується позначати цифрами, а не літерами.
Таблицю поміщають після першого нагадування про неї таким чином, щоб її можна було читати без повороту роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Рекомендується застосовувати таблиці, що поміщаються на одному листі, тобто невеликі. Варто уникати великих чисел, написаних цілком, по можливості , давати їх у більш великих одиницях виміру. Наприклад, замість 525328 грн. варто писати 525,3 тис.грн. Але, якщо потрібна велика точність, наприклад, необхідно відобразити собівартість одного виробу, тоді потрібно писати цифру в гривнях і копійках, а при обчисленні витрат на 1 грн. товарної продукції - із десятими частками копійок ( 83,5 коп.)
Таблицю з великою кількістю колонок не допускається поділяти на частини і поміщати одну частину над іншою у межах однієї сторінки.
Якщо повторюваний у колонці таблиці текст складається з одного слова, то допускається заміняти його лапками. Якщо текст складається з двох і більше слів, при першому повторюванні його заміняють словами “те ж”, а далі – лапками. Ставити лапки замість повторюваних цифр, знаків, символів не допускається.
Якщо цифрові дані в якомусь рядку таблиці за змістом повинні бути відсутні, то в ньому проставляють “х”.
5.3. Оформлення формул
Формули (якщо їх більше однієї) нумеруються арабськими цифрами. Нумерація повинна бути наскрізною у межах розділу. Перша цифра нумерації відповідає номеру розділу, друга - порядковому номеру формули в даному розділі. Наприклад, формули в першому розділі нумеруються в такий спосіб: 1.1.; 1.2.; 1.3. і т.д. Усередині розділу при переході від одного параграфа до іншого нумерація формул не переривається.
Номер указують із правої сторони сторінки на рівні формули в круглих дужках, наприклад, (2.1.). Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів потрібно наводити безпосередньо під формулою в тій же послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта потрібно надавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки.
Рівняння і формули варто виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули повинне бути залишено не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не поміщається в один рядок, воно повинне бути перенесене після знака рівності (=) або після знаків (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).