история туризма учебник

281

американець Том Уїттакер, який втратив в автокатастрофі праву стопу, а в 2001 р. американець Ерік Вейхенмайер став першим незрячим підкорювачем Евересту. В 1999 р. шерп Бабу Широчіні провів на вершині 21 годину, а в 2000 р. шерп Апа досяг вершини в 11-й раз. У 2001 р. С. Гатт з'їхав з вершини на сноуборді. До 1998 р. більше 800 професійних альпіністів і любителів намагалися зійти на вершину, майже кожен четвертий з них загинув. Сумний список поповнюється до цих пір: навіть святкування в 2003 р. 50-ліття першого сходження на вершину захмарилося двома смертями. Проте, тяжіння цієї вершини серед альпіністів настільки велике, що якщо до 2000 р. на неї зійшло більше 1600 чол., то на 2004 р. число її підкорювачів сягнуло 2000 чол. На даний момент відомо 10 маршрутів, за якими кращі альпіністи з 41 країни світу зійшли на Джомолунгму. Найбільш складним вважається маршрут № 8, яким в травні 1982 р. досягли вершини учасники I Радянської Гімалайської експедиції. Серед переможців були: 04.05.1982 р. Володимир Балібердін (33 роки), Едуард Мисловський (44 роки), Михайло Туркевич (29 років) і Сергій Бершов (34 роки) останні двоє вперше здійснили нічне сходження. Керував експедицією Є.І. Тамм.

Хронологія основних експедицій на Джомолунгму (до травня 1953 р.)

283

Приют одинадцяти

У 1929 р. на схилі східної вершини Ельбрусу була встановлена дерев’яна хатина на 8 чоловік, обшита залізом, а в 1932 р. – будівля барачного типу. Її назвали «Приютом одинадцяти». Свою назву він отримав у зв'язку з тим, що в 1909 р. група альпіністів з 11 чоловік, серед яких були студенти Санкт-Петербурзького і Харківського університетів, під керівництвом Р. Лейцингера, засновника Кавказького гірського товариства, ночувала серед каменів на місці майбутнього готелю і написала фарбою на скелі – « Приют – 11». У лютому 1936 р. ЦР ОПТЕ затвердила проект турбази, яка повинна бу-

Приют одинадцяти ла розташовуватися на висоті 4200 м над рівнем моря. Будівництво «Прию-

ту – 11» було здійснено в 1937-1938 рр. за проектом альпініста-архітектора М. Попова. Це був триповерховий корпус із закругленою верхньою частиною, що нагадував дирижабль. Перший поверх, в якому розміщувалися кухня, душові кімнати, складські приміщення, приміщення для сушки спорядження і одягу, був складний з каменя. Другий і третій поверхи були дере- в'яними, утепленими спеціальними теплоізоляційними плитами. Тут розміщувалися кімнати на 2 – 8 чоловік, їдальня на 50 чоловік, кабінет для нарад, були також передбачені номери підвищеної комфортності. Два верх-ні поверхи і дах були обшиті оцинкованим за-лізом; підлоги були паркетні, а стіни і стелі оброблені лінкрустом.

При готелі була облад-нана котельна, водо-провід з гарячою водою, каналізація. Приют, що не постраждав навіть під час Другої Світової війни проіснував 60 років, а 16 серпня 1998 р. – згорів.

Приют одинадцяти. Пожежа 16.08.1998 р.

285

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

ASTA (American Society of Travel Agents) – Американське товариство ту-

ристських агентів АТА – Арабська туристська асоціація

COTAL (Confederacion de organizaciones turisticas de America Latina) –

Конференція туристських агентств країн Латинської Америки

ЕТС (European Travel Commission ) – Європейська туристська комісія РАТА (Pacific Asia Travel Association) – Туристська асоціація країн Тихоокеанського регіону АКРМ – Антифашистський комітет радянської молоді

АСТУР – Асоціація з туризму БММТ «Супутник» – Бюро міжнародного молодіжного туризму

ВАФК – Всеукраїнська Асоціація фізіотерапевтів та курортологів ВВПВаловий внутрішній продукт ВКП(б) – Всесоюзна Комуністична Партія (більшовики)

ВЛКСМ – Всесоюзна Ленінська Комуністична Спілка Молоді

ВТО – Всесвітня туристська організація (з 2003 року ЮНВТО, UNWTO –

United Nations World Tourism Organization)

ВУЦВК – Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет ВФІТЕК – Всесвітня Федерація курортологів і бальнеологів ВЦРПС – Всесоюзна Центральна Рада Професійних Союзів ГЕУ – Головне екскурсійне управління ГПО – Готовий до праці і оборони

ГПП – ( рос. Главполитпросвет) – Головний політико-освітній комітет ДРТ (англ. TSA, Tourism Sattelite Account) – Допоміжний рахунок туризму ДСТ – Добровільне спортивне товариство ДСТУ – Державний стандарт України

ЕВВ – Екскурсійно-виставково-музейний відділ Наркомпроса УРСР Євратом – Європейське співтовариство з атомної енергії ЄЕС – Європейське економічне співтовариство ЄОВС – Європейське об’ єднання вугілля і сталі ЄС – Європейський Союз ЗУНР – Західно-Українська Народна Республіка

КДБ – Комітет державної безпеки КМ – Кабінет Міністрів

КПРС – Комуністична партія Радянського Союзу КРП – Контрольно-рятувальні пункти КРТЕ – Крайова рада з туризму і екскурсій

МКГАПТ – Міжнародний конгрес громадських асоціацій з пропаганди туризму МКК – Маршрутно-кваліфікаційна комісія

МКОТО – Міжнародний конгрес офіційних туристських організацій МСОПТ – Міжнародний союз організацій з пропаганди туризму МСОТО – Міжнародний Союз офіційних туристських організацій

287

ІСТОРІЯ ТУРИЗМУ

МТСС – Міжнародний туристсько-спортивний союз Наркомпрос – Народний Комісаріат з освіти НДР (рос. ГДР) – Німецька Демократична Республіка НКВС – Народний Комісаріат внутрішніх справ

ОЕСР – Організація з економічного співробітництва і розвитку ООН – Організація об’ єднаних націй ОУН – Організація українських націоналістів ПДВ – Податок на додану вартість ПНР – Польська Народна Республіка,

ПП-1 (рос. СП – 1) – назва експедиції «Північний полюс 1» ПТУ – Професійно-технічне училище Радтур – АТ «Радянський турист»

РБПСК – Рада бюро подорожей соціалістичних країн РНК (Раднарком) – Рада народних комісарів РПО – Рада з Праці і Оборони

РРФСР – Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка РТТ – Російське товариство туристів РУОТУРСК – Рада урядових органів з туризму соціалістичних країн СНД – Співдружність Незалежних Держав

СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік СУЯО – Система управління якістю обслуговування США – Сполучені Штати Америки СЮТУР – Станція юних туристів

ТЕВО – Туристсько-екскурсійні виробничі об’ єднання ТЕУ – Туристсько-екскурсійне управління

ТПВ (рос. ЛТО – лагерь труда и отдыха) – Табір праці і відпочинку ТПТ – Товариство пролетарського туризму ТПТЕ – Товариство пролетарського туризму і екскурсій ТСС – Туристсько-спортивний союз

УкрСЕПРО – Українська система сертифікації продукції, робіт, послуг УМПЕТ – Українське мішане пайове екскурсійне товариство УНР – Українська Народна Республіка УНР (рос. ВНР) – Угорська Народна Республіка

УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка ХНУ – Харківський Національний університет ЦБК – Центральне бюро краєзнавства ЦБЧА – Центральний Будинок Червоної Армії

ЦДЕТС – Центральна дитяча екскурсійно-туристська станція ЦК – Центральний Комітет ЦР – Центральна Рада

ЦРІБ «Турист» – Центральне рекламно-інформаційне бюро «Турист» ЦРТ – Центральна Рада з туризму ЦРТЕ – Центральна рада з туризму і екскурсій

ЦТЕУ – Центральне туристсько-екскурсійне управління ЧССР – Чехо-Словацька Соціалістична Республіка

288

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1Абуков А.Х. Туризм на новом этапе: Социальные аспекты развития туризма в СССР. – М.: Профиздат, 1983. – 296 с.

2Абуков А.Х. Туризм сегодня и завтра: Туристско-экскурсионная работа профсоюзов. – М.: Профиздат, 1978. – 272 с.

3Авадяева Е.Н., Зданович Л.И. 100 великих мореплавателей. – М., 2000.

– 512 с.

4Ананьев М.А. Международный туризм и его развитие после II мировой войны. – М.: Внешторгиздат, 1966. – 52 с.

5Ананьев М.А. Международный туризм. – М.: Междунар. отношения, 1969. – 212 с.

6Ананьев М.А. Экономика и география международного туризма. – М.:

Изд-во МГУ, 1975. – 299 с.

7Арский Ф.Н. Страбон. – М: Мысль, 1974. – 72 с.

8Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія, районування: Монографія. – К.: Вид.- поліграф. центр «Київський університет», 2001. – 395 с.

9Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії. – К.: 1998. – 130 с.

10Биржаков М.Б. Введение в туризм. Изд. 5-е – СПб.: «Изд. дом Герда», 1999. – 320 с.

11Варламов В.Г., Карзалов С.А. Спортивно-туристская летопись. М.: Моск. Гос. Геологоразвед. ун– т, 2002. – 78 с.

12Волков Ю.Ф. Введение в гостиничный и туристический бизнес: Серия «Учебники, учебные пособия». – Ростов н/Д: Феникс, 2003. – 352 с.

13Воронкова Л.П. История туризма: Уч. пособие. Московский психоло- го-социальный институт – Воронеж: Из-во НПО «МОДЭК», 2001. – 304 с.

14Воронкова Л.П. История туризма и гостеприимства: Уч. пособие. – М.:

ФАИР-Пресс, 2004. – 304 с.

15Гацунаев Н.К. Географы и путешественники. – М.: Рипол Классик, 2001. – 576 с.

16Геродот. История / Пер. с древнегр. Г.А. Стратановского. – Л.: Наука, 1972. – 600 с.

17Годы и тропы: К пятидесятилетию харьковского туризма / В.В. Абрамов (Отв. ред.). – Харьков: РА, 2000. – 332 с.

18ГОСТ 28681.4-95. Туристско-экскурсионное обслуживание. Классификация гостиниц. Межгосударственный стандарт.

19Гуляев В.Г. Организация туристской деятельности: Уч. пособие. – М.:

Намидж. 1996. – 312 с.

20Гуляев В.Г. Туристские перевозки: (документы, правила формуляры, технология).- М.: Финансы и статистика, 1998. – 368 с.: ил.

21Дворниченко В.В. Развитие туризма в СССР (1917 – 1983 гг.): Уч. пособие. – М.: ЦРИБ Турист, 1985. – 86 с.

289

ІСТОРІЯ ТУРИЗМУ

22Долженко Г.П. История туризма в дореволюционной России и СССР. – Ростов н/Д., 1988.

23Дьякова Р.А. История экскурсионного дела в СССР. Уч. пособие. – М.: ЦРИБ Турист, 1981. – 72 с.

24З історії вітчизняного туризмуФ: 3бірник наукових статей. – К.: Інститут туризму, 1997.- 280 с.

25Заставний Ф.Д. Географія України. – Львів: Світ, 1994. – 471 с.

26Ильина Е.Н. Туроперейтинг: организация деятельности: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2000.- 256с.

27Истолин В.И., Лагутенко Б.Т. Страны мира: справочник туроператора и туриста. – М.: Советский спорт. 2000.-224с.

28История средних веков. Хрестоматия. Пособие для учителя. В 2 ч. Ч 1 (V – XV века), Ч. 2 (XV – XVII века)/Сост. В.Е. Стапанова, А.Я. Шевеленко. – 3- е изд., дораб. – М.: Просвещение, 1988. – Ч. 1 – 287 с, Ч 2. – 271 с.

29Карамзин Н.М. И что была тогда Россия: страницы из «Истории государства Российского». – Харьков: Прапор, 1990. – 527 с.: ил.

30Квартальнов В. А., Зорин В. К. Энциклопедия туризма: Справочник. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 368 с.: ил.

31Квартальнов В.А. Иностранный туризм. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 312 с.

32Квартальнов В.А., Федорченко В.К. Туризм социальный: история и современность: Уч. пособие. – К.: Выща школа., 1989. – 342 с.: ил.

33Квартальнов В.А.: Туризм: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2001.- 320с.

34Келлерман Б. По персидским караванным путям / Пер. с нем. Р. Лан-

дау. – М.-Л., 1930. – 160 с.

35Крючков А.А. История международного и отечественного туризма. –

М.: ВШТГ, НОУ Луч, 1999. – 102 с.

36Кун Л. Всеобщая история физической культуры и спорта / Пер. с венг. И.П. Абоимова. – М.: Радуга, 1982. – 400 с.

37Любіцева О.О. Ринок туристських послуг (геопросторові аспекти). –

К.: Альтерпрес, 2002. – 436 с.

38Менеджмент туризма. Туризм как вид деятельности: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 288 с.: ил.

39Мирошникова В.В., Мирошников В.В. 100 знаменитых путешественников. – Харьков: Фолио, 2004. – 512 с.

40Муромов И.Л. 100 великих путешественников. – М.: Вече, 2003. – 656 с.

41Немоляева М.Э., Ходорков Л.Ф. Международный туризм: вчера, сегодня, завтра. – М.: Междунар. отношения, 1985. – 174 с.

42Павсаний. Описание Эллады / Пер. с греч. С.П. Кондратьева. В 2 т. Т. 1

– М., 1938; Т. 2 – М.-Л., 1940.

43Папирян Г.А. Международные экономические отношения: Маркетинг в туризме. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 160 с.

290