Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
необоротні активи.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
274.94 Кб
Скачать

IX. Вибуття необоротних активів

9.1. Необоротний актив перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом.

9.2. У разі вибуття об'єкта необоротних активів з балансу списуються його первісна (переоцінена), балансова вартості та сума накопиченого зносу.

9.3. Списання з балансу необоротних активів здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

 

Норми зносу на необоротні активи бюджетних установ

 

Назва субрахунку

Назва підгрупи

Строк корисного використання, років

Норма зносу до первісної вартості в розрахунку на рік, %

1

Будинки та споруди

Будинки виробничо-господарського призначення (підгрупа 1): з плівкових матеріалів, збірно-розбірні, пересувні, кіоски, ларьки, альтанки тощо

10

10

дерев'яні, каркасні і щитові, контейнерні, дерево-металеві, каркасно-обшивні і панельні, глинобитні, сирцеві, саманові та інші аналогічні

20

5

без каркасів зі стінами полегшеної кам'яної кладки, залізобетонними, цегляними і дерев'яними колонами та стовпами, із залізобетонними, дерев'яними та іншими перекриттями; дерев'яні з брущатими або зробленими з колод рубаними стінами

25

4

із залізобетонними і металевими каркасами, зі стінами з кам'яних матеріалів, великих блоків і панелей, із залізобетонними, металевими, іншими довговічними покриттями та інші некласифіковані

50

2

Будинки, що повністю чи переважно призначені для проживання (підгрупа 2): каркасно-комишитові та інші полегшені

15

7

сирцеві, збірно-щитові, каркасно-засипні, глинобитні, саманові

20

5

інші некласифіковані

50

2

Водокачки, стадіони, басейни, дороги, мости, пам'ятники, загорожі парків, скверів і загальних садів тощо (підгрупа 3)

20

5

Лінії електропередач, трансмісії та трубопроводи з усіма проміжними пристроями, необхідними для трансформації (перетворення) і передачі енергії та для переміщення трубопроводами рідких та газоподібних речовин до споживача (підгрупа 4)

20

5

Гідротехнічні споруди, у тому числі канали, дамби, водозахисні об'єкти, колекторно-дренажні мережі, водомірні пости та інші споруди (підгрупа 5): греблі бетонні, залізобетонні, кам'яні, земляні, тунелі, водоскиди і водоприймачі, акведуки, лотки, дюкери і водопровідні споруди, рибопропускні і рибозахисні споруди, напірні трубопроводи

50

2

берегоукріплювальні та берегозахисні споруди залізобетонні, бетонні, кам'яні

40

2,5

гідротехнічні споруди дерев'яні

10

5

водосховища при земляних дамбах

50

2

водоскиди і водовипуски при ставках: бетонні та залізобетонні

40

2,5

дерев'яні

10

10

гідротехнічні споруди на каналах (шлюзи-регулятори, мости-відводи, дюкери, у тому числі стальні, акведуки, водоскиди кам'яні, бетонні і залізобетонні та інше)

40

2,5

зрошувальна і осушувальна мережа: канали земляні без облицювання, канали, облицьовані каменем, бетоном, залізобетоном; водозбірно-скидна мережа із відкритих земляних каналів; колекторно-дренажні земляні канали без кріплення

40

2,5

закрита колекторно-дренажна мережа: канали із азбестоцементних труб

40

2,5

канали із гончарних труб

50

2

канали із пластмасових труб

20

5

водомірні пости

10

10

2

Машини та обладнання

Вимірювальні прилади, регулюючі прилади і пристрої, лабораторне обладнання, обчислювальна техніка, медичне обладнання, інші машини та обладнання (підгрупи 3 - 9)

10

10

Робочі машини та обладнання (підгрупа 2)

15

7

Силові машини та обладнання (підгрупа 1)

10

10

3

Транспортні засоби

Рухомий склад залізничного, повітряного та іншого транспорту (підгрупи 1 - 2)

20

5

Корпуси та причепи автомобілів (підгрупа 1)

10

10

Автомобілі легкові з двигуном внутрішнього згорання об'ємом циліндра (підгрупа 1): до 2500 см куб.

7

15

більше 2500 см куб. та інші

10

10

Автомобілі вантажні (підгрупа 1): вантажопідйомністю до 5 т

7

15

вантажопідйомністю від 5 т до 20 т

7

15

вантажопідйомністю більше 20 т та інші

7

15

Автобуси з двигуном внутрішнього згорання об'ємом циліндра (підгрупа 1): до 2800 см куб.

7

15

понад 2800 см куб. та інші

10

10

Усі види гужового, виробничого та спортивного транспорту (підгрупи 3 - 5)

5

20

4

Інструменти, прилади та інвентар

Інструменти (підгрупа 1)

5

20

Виробничий та господарський інвентар (підгрупи 2 - 3)

10

10

5

Робочі і продуктивні тварини

Тварини зоопарків та подібних установ, службові собаки (підгрупи 3, 4)

5

20

Робоча, продуктивна та інша худоба (підгрупи 1, 2)

7

15

6

Багаторічні насадження

Культури ягідні (суниця)

3

35

Культури ягідні (крім суниці), плодові, овочеві

10

10

Культури ефіроолійні, лікарські

10

10

Насадження штучні ботанічних садів та інших науково-дослідних установ і навчальних закладів для науково-дослідних цілей

20

5

Насадження озеленювальні та декоративні

25

4

Захисні та інші лісні насадження

50

2

Інші довгострокові біологічні активи, не класифіковані

20

5

7

Інші основні засоби

Інші основні засоби (підгрупи 1, 3)

10

10

8

Необоротні матеріальні активи спеціального призначення

Необоротні матеріальні активи спеціального призначення

20

5

____________

 

(коментар до Положення з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженого наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611, далі — Положення № 611)1

Цей документ прийнято Мінфіном на виконання припису ч. 2 ст. 56 Бюджетного кодексу України (далі — БКУ) стосовно ведення бюджетними установами бухгалтерського обліку в порядку, установленому Мінфіном. До набрання чинностіПоложенням № 611 бюджетні установи керувалися Інструкцією з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженою наказом Держказначейства від 17.07.2000 р. № 64 (далі — Інструкція № 64). Тож проаналізуємо обидва документи та з'ясуємо, що змінилося в обліку необоротних активів. Почнемо з найважливішого…

Вартісний критерій для визнання основних засобів — понад 2500 грн

Визначення об'єкта основних засобів (далі — ОЗ) залишилося незмінним (точно таким, яке було наведене в абз. 2 п. 2.4 Інструкції № 64). Водночас у Положенні № 611 вартісний показник для ОЗ не вказано. Проте це випливає з того, що до малоцінних необоротних матеріальних активів (насубрахунок 113зараховують:

  • предмети вартістю, що не перевищує 2500 грн (без ПДВ);

  • сценічно-постановочні засоби (декорації, меблі й реквізити, бутафорії, театральні та національні костюми, головні убори, білизну, взуття, перуки тощо) вартістю, що не перевищує 5000 грн за одиницю (без ПДВ).

Таким чином, виходить, що до основних засобів належать предмети вартістю понад 2500 грн без ПДВ (що не потрапили за вартістю до малоцінних), а сценічно-постановочні засоби  понад 5000 грн (без ПДВ) за одиницю.

Водночас, схоже, що для інших необоротних матеріальних активів (крім субрахунку 113) ці вартісні показники не діють. Адже для більшості з них у Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженому наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611 (далі — Порядок № 611), указано, що їх обліковують як інші необоротні матеріальні активи незалежно від вартості, зокрема це стосується:

  • музейних цінностей та експонатів тваринного світу в зоопарках й інших аналогічних установах — субрахунок 111 «Музейні цінності, експонати зоопарків, виставок»;

  • бібліотечних фондів (незалежно від вартості окремих примірників) — субрахунок 112«Бібліотечні фонди».

Для субрахунків 114 «Білизна, постільні речі, одяг та взуття»115 «Тимчасові нетитульні споруди»116 «Природні ресурси»117 «Інвентарна тара»118 «Матеріали довготривалого використання для наукових цілей»119 «Необоротні матеріальні активи спеціального призначення»узагалі не встановлено вартісних критеріїв. Тобто виходить, що всі об'єкти, які згідно зПорядком № 611 слід зараховувати на перелічені вище субрахунки, обліковуються на них незалежно від вартості.

Які наслідки: тепер за новими правилами частина об'єктів ОЗ первісною (переоціненою) вартістю від 1001 до 2500 грн має числитися на субрахунку 113. Це насамперед стосується таких об'єктів вартістю до 2500 грн (включно) без ПДВ, як: робочі столи, верстаки, кафедри, парти, господарський інвентар, телефони, обчислювальна техніка, пральні та швейні машини, холодильники тощо. Тож виникає запитання: чи потрібно їх переводити на субрахунок 113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»?

Як відомо, закони й інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (ст. 58 Конституції України). Але зворотня дія в часі для таких нормативно-правових актів може бути передбачена шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті (рішення КСУ від 09.02.1999 р. № 1-р/99п/99).

Проте Держказначейство в схожій ситуації, коли підвищували у 2005 році вартісний показник для ОЗ із понад 500 до понад 1000 грн (без ПДВ), роз'яснювало, що облік основних засобів необхідно привести у відповідність із вимогами нормативно-правових актів. Пізніше, коли виявлялося, що в складі інших малоцінних необоротних активів числиться об'єкт ОЗ або навпаки, Держказначейство наголошувало, що в разі неправильного відображення необоротних активів їх облік слід привести у відповідність (див. лист від 04.06.2008 р. № 15-04/1368-8898).

Питання про те, чи приводити тепер у відповідність із Положенням № 611 облік необоротних активів, ми адресували Мінфіну, який видав Положення № 611. Тож до отримання роз'яснень не варто приймати поспішних рішень.

Вартість необоротних активів: балансова, первісна, переоцінена

Відредаговано визначення всіх перелічених понять, а термін «відновлювальна вартість» узагалі зник.

Первісною вартістю називають історичну (фактичну) вартість активів, за якою вони оприбутковані на баланс установи (не ототожнюючи його із собівартістю за фактичними витратами на їх прид­бання, спорудження та виготовлення).

Суть балансової (залишкової) вартості не змінилася, її просто трохи відредагували. Замість відновлювальної вартості ввели поняття переоціненої, тобто вартості необоротних активів після переоцінки.

Як визначати первісну вартість ОЗ і нематактивів

Первісною вартістю об'єкта основних засобів, придбаного за плату, є сума, сплачена постачальникам, зважаючи, що до вартості необоротних активів не враховуються витрати з п.п. 1.5–1.8 Положення № 611. Так, до первісної вартості не відносять, а списують на фактичні видатки установи:

  • суми ПДВ (або їх відносять до податкового кредиту, якщо це передбачено законодавством);

  • податки та збори, інші послуги й інші видатки, сплачені під час придбання необоротних активів;

  • роботи з установлення2, а також витратні матеріали;

  • витрати на поточний і капітальний ремонти.

У разі самостійного виготовлення (створення) об'єкта ОЗ первісною вартістю є собівартість виробництва.

Для об'єкта, який отримано в результаті обміну на інший актив, є залишкова вартість переданого об'єкта. У випадку якщо вартість переданого об'єкта дорівнює нулю, первісною вартістю отриманого об'єкта є його справедлива вартість3 на дату оприбуткування.

У разі якщо об'єкт ОЗ отримано безоплатно (у випадках, передбачених законодавством) від іншої установи чи суб'єкта управління (юрособи), первісною вартістю буде:

  • первісна (переоцінена) вартість, за якою ОЗ обліковувались у сторони, що їх передала,з урахуванням нарахованої суми зносу за повну кількість календарних місяців їх перебування в експлуатації. Основні засоби передаються разом із первинними документами чи обліковими регістрами або іншими документами, що підтверджують вартість придбання (створення) основних засобів;

  • у разі якщо первинні документи, що підтверджують вартість ОЗ, відсутні, первісна вартість визначається на рівні справедливої вартості на дату отримання, оцінка якої здійснюється відповідно до законодавства (такої норми раніше не було).

Зважаючи на норми абз. 7 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III (далі — Закон про оцінку), який приписує проводити обов'язкову переоцінку основних фондів для цілей бухгалтерського обліку, постає питання про необхідність залучення до такої оцінки суб'єкта оціночної діяльності4. А оцінка майна у випадках її обов'язкового проведення, зазначених у ст. 7 Закону про оцінку, виконана суб'єктами, які не є суб'єктами оціночної діяльності, визнається недійсною (ч. 4 ст. 8Закону про оцінку).

Визнання нематеріальних активів

Змінилося й визначення поняття «нематеріального активу» — ним називають немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований. Воно повністю відповідає визначенню, наведеному в п. 4 П(С)БОДС «Нематеріальні активи».

Для визначення первісної вартості нематеріальних активів у п. 4.2 Положення № 611 закріплені такі самі підходи, як і для основних засобів.

Не визнаються нематеріальними активами витрати на:

  • дослідження;

  • підготовку та перепідготовку кадрів.

Їх відображають у складі витрат того періоду, у якому їх було здійснено.

Гуманітарна та безповоротна допомога, дарунки: особливості обліку

Необоротні активи, отримані безоплатно у вигляді безповоротної допомоги, дарунка, приймаються комісією, створеною наказом керівника установи, до складу якої обов'язково входить працівник бухгалтерської служби та для розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня — представники установи вищого рівня. Тут виникає відразу декілька питань.

По-перше, вимогу про присутність представників установ вищого рівня в разі приймання таких необоротних активів практично дуже важко реалізувати. Адже підпорядкованих установ може бути декілька, а то й більше десятка, і щоб забезпечити присутність представників установи вищого рівня в разі кожного приймання таких активів, треба мати цілий штат.

По-друге, під час надходження безоплатних необоротних активів слід скласти первинний документ, що засвідчує факт провадження господарської операції. Це потрібно зробити при здійсненні операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її завершення (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV). Тому комісія установи повинна скласти акт, у якому слід зазначити найменування, кількість івартість отриманих матеріальних цінностей навіть тоді, коли представника вищого рівня не буде. А ось запросити останнього письмово все одно варто, принаймні, це свідчитиме, що установа хотіла дотриматися вимог п. 6.2 Положення № 611.

По-третє, як і раніше, залишається неврегульованим питання про те, яку ціну проставляти в акті про приймання у випадку, коли документи про вартість об'єкта відсутні. Так, п. 1.24 Інструкції № 64 прямо відсилав до Закону про оцінку, а п. 6.3 Положення № 611 переадресовує до норми, яка приписує оцінку проводити відповідно до законодавства, тобто йдеться про одне й те ж саме. Проте на проведення оцінки суб'єктами оціночної діяльності потрібен час, і документом, який засвідчуватиме їхню вартість, буде звіт про оцінку майна (акт оцінки майна)5. Тоді виходить, що установа повинна прийняти безоплатні не­оборотні активи в разі їх надходження, а от їхню вартість вона не завжди зможе визначити на момент прийняття.

Стосовно передання коштів і предметів гуманітарної допомоги отримувачем набувачам теж прописали спеціальну норму в абз. 2 п. 6.1 Положення № 611. Так, її здійснюють за довіреністю набувачів або документами, що засвідчують фізичну особу набувача, і оформлюють відповідними видатковими документами (ордерами, накладними, дорученнями тощо).

Індексація та переоцінка необоротних активів: що змінилося

Відповідно до п. 7.3 Положення № 611, індексація первісної (переоціненої) вартості груп необоротних активів може проводитися за самостійним рішенням керівника установи. Для всіх об'єктів (крім житлового фонду) індексація проводиться протягом I кварталу наступного звітного року в порядку, визначеному п. 146.21 Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Ось тільки в ПКУ йдеться про переоцінку шляхом проведення індексації, а в Положенні № 611 під переоцінкою розуміють зовсім іншу процедуру.

Згідно з п. 7.4 Положення № 611, переоцінку необоротних активів установ проводить постійно діюча комісія, яка призначається наказом керівника установи щорічно та діє протягом року. Комісія здійснює переоцінку кожної окремої одиниці не­оборотних активів, і за її результатами складається акт про зміну вартості необоротних активів, який затверджується керівником установи.

Знову постає те ж саме запитання: як це узгоджується з абз. 7 ч. 2 ст. 7 Закону про оцінку, який зобов'язує проводити обов'язкову оцінку в разі переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку? Це питання ми теж адресували Мінфіну й очікуємо на швидку відповідь.

Строк корисного використання (експлуатації) ОЗ

У Положенні № 611 немає припису встановлювати єдиний строк корисної експлуатації для однотипних основних засобів у межах одного головного розпорядника бюджетних коштів (як було раніше в п. 2.1 Інструкції № 64). Більше того, тепер міністерства та бюджетні установи не вправі встановлювати строки корисної експлуатації самостійно.

З метою уніфікації та обґрунтованості визначення суми зносу ОЗ усі установи повинні застосовувати строки корисного використання та річні норми зносу, які наведені в додатку до Положення № 611.

Знос необоротних активів: які нововведення

За загальним правилом, знос необоротних активів (крім перелічених в абз. 2 п. 8.7 Положення № 611) визначають в останній робочий день грудня робочого року. Але бюджетна установа, яка безоплатно передає об'єкт ОЗ або нематактив, повинна нарахувати суму зносу за повну кількість календарних місяців їх перебування в експлуатації (до моменту передання).

Відповідно до Порядку № 611, гідротехнічні споруди та лінії електропередач виділили в окремі підгрупи (відповідно, 3 та 4) на субрахунку 103 «Будинки та споруди». Натомість із субрахунку 106«Інструменти, прилади та інвентар» вилучили підгрупу 1 (замість 4, їх стало 3). У зв'язку із цим у додатку до Положення № 611 з'явилися норми зносу для гідротехнічних споруд (раніше вони просто не були визначені).

Таким чином, усунено проблемне питання, яке виникало з приводу обліку, зокрема вуличної мережі та інших споруд, які не були включені до субрахунку 103, а також нарахування зносу на них. А ось питання стосовно того, як тепер привести їх облік у відповідність до Плану рахунків6, поки що відкрите. Норми зносу для гідротехнічних споруд і ліній електропередач наведено далі втаблиці.

Таблиця

Норми зносу для гідротехнічних споруд і ліній електропередач

Назва підгрупи (видів) субрахунку 103 «Будинки та споруди»

Строк корисного використання, років

Норма зносу до первісної вартості в розрахунку за рік, %

Лінії електропередач, трансмісії та трубопроводи з усіма проміжними пристроями, необхідними для трансформації (перетворення) і передачі енергії та для переміщення трубопроводами рідких та газоподібних речовин до споживача (підгрупа 4)

20

5

Гідротехнічні споруди, у тому числі канали, дамби, водозахисні об'єкти, колекторно-дренажні мережі, водомірні пости та інші споруди (підгрупа 5):

— греблі бетонні, залізобетонні, кам'яні, земляні, тунелі, водоскиди і водоприймачі, акведуки, лотки, дюкери і водопровідні споруди, рибопропускні і рибозахисні споруди, напірні трубопроводи

50

2

— берегоукріплювальні та берегозахисні споруди залізобетонні, бетонні, кам'яні

40

2,5

— гідротехнічні споруди дерев'яні

10

5

— водосховища при земляних дамбах

50

2

— водоскиди і водовипуски при ставках: бетонні та залізобетонні

40

2,5

— дерев'яні

10

10

— гідротехнічні споруди на каналах (шлюзи-регулятори, мости-відводи, дюкери, у тому числі стальні, акведуки, водоскиди кам'яні, бетонні і залізобетонні та інше)

40

2,5

— зрошувальна і осушувальна мережа:

— канали земляні без облицювання, канали, облицьовані каменем, бетоном, залізобетоном;

— водозбірно-скидна мережа із відкритих земляних каналів;

— колекторно-дренажні земляні канали без кріплення

40

2,5

— закрита колекторно-дренажна мережа:

 

 

— канали з азбестоцементних труб

40

2,5

— канали з гончарних труб

50

2

— канали з пластмасових труб

20

5

— водомірні пости

10

10

Слід зазначити, що норми зносу для ліній електропередач, трансмісій і трубопроводів не змінилися, але змінився субрахунок для їхнього обліку: замість підгрупи 1 субрахунку 106«Інструменти, прилади та інвентар» їх тепер зараховуватимуть на субрахунку 103 (підгрупа 4).

Стисло про інші нововведення

По-перше, у Положенні № 611 немає навіть згадки про документальне оформлення прийняття, переміщення та вибуття необоротних активів. Проте нині залишаються чинними типові форми, затверджені наказом Держкомстату, Головного управління Держказначейства від 02.12.1997 р. № 125/70, і їх можна використовувати на законних підставах.

По-друге, відповідно до п. 1.10 Положення № 611, для організації обліку та забезпечення контролю об'єктам обліку присвоюється індивідуальний інвентарний номер. Як формувати цей номер, залишається він восьмизначним чи ні — теж ані слова. Також немає інформації про семизначні номенклатурні номери, які присвоювали білизні, постільним речам, одягу, взуттю, бібліотечним фондам, сценічно-постановочним засобам, малоцінним необоротним матеріальним активам, матеріалам довготривалого використання й тим, що мають спеціальне призначення. Тому поки що все залишиться як і раніше.

По-третє, у Положенні № 611 з'явився розділ VI «Вибуття необоротних активів». Проте в ньому лише визначено випадки, у яких актив може визнаватися активом (списуватися з балансу), а саме в разі:

  • продажу, ліквідації, безоплатної передачі;

  • нестачі, остаточного псування;

  • інших причин невідповідності критеріям визнання активом. Серед таких причин, мабуть, можна назвати крадіжку.

Незважаючи на те що питань щодо списання необоротних активів виникає чимало, у Положенні № 611 лише зазначили, що списання з балансу здійснюється в порядку, визначеному законодавством. Проте наразі є лише Порядок списання об'єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314, і він поширюється тільки на необоротні активи, що належать до державної власності.

По-четверте, з 1 січня 2014 року запрацює Положення з бухгалтерського обліку фінансових інвестицій бюджетних установ, затверджене наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611. Список необоротних активів поповнять довгострокові фінансові інвестиції (рахунок 15), які включатимуть інвестиції в капітал підприємств і в цінні папери. Під час складання фінансової звітності їх включатимуть до складу необоротних активів.

1 Набрало чинності з дня опублікування — 06.08.2013 р. (опубліковано в «Офіційному віснику України» № 57 за 06.08.2013 р.).

2 Ідеться про роботи щодо встановлення структурованої кабельної системи, налаштування локальної обчислювальної мережі тощо, а також витратні матеріали (кабельні лотки, монтажні панелі, розетки, коректори тощо), що використані під час проведення таких робіт (п. 1.7Положення № 611).

3 Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202, справедлива вартість — сума, за якою можна обміняти актив або погасити зобов'язання між зацікавленими, обізнаними та незалежними сторонами.

4 Суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання — зареєстровані в установленому законодавством порядку фізособи — суб'єкти підприємницької діяльності, а також юрособи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які провадять господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач і які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи держвлади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження держмайном і (або) майном, що є в комунальній власності, і в складі яких працюють оцінювачі.

5 Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності — суб'єктом господарювання згідно з договором. Акт оцінки майна містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності — органом державної влади чи органом місцевого самоврядування самостійно (ст. 12 Закону про оцінку).

6 План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджений наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611 (діє з 06.08.2013 р.).

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.