Ііі. Бухгалтерський облік запасів, отриманих як гуманітарна допомога, дарунок, безповоротна допомога

1. Отримання установами запасів як гуманітарної допомоги здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про гуманітарну допомогу», інших нормативно-правових актів.

2. Запаси приймаються комісією, cтвореною наказом керівника установи, до складу якої обов'язково входять працівник бухгалтерської служби та для нижчестоящих розпорядників бюджетних коштів - представник установи вищого рівня. Комісія складає акт, у якому зазначаються найменування, кількість і вартість отриманих матеріальних цінностей. На підставі акта відповідні операції відображаються в бухгалтерському обліку.

3. Первісна вартість запасів, отриманих як гуманітарна допомога, дарунок, безповоротна допомога, визначається відповідно до абзацу п’ятого пункту 2 розділу ІІ цього Положення.

4. Бухгалтерський облік запасів, отриманих як гуманітарна допомога, ведеться бухгалтерською службою та матеріально відповідальними особами в загальному порядку, але окремо від запасів, придбаних установою за рахунок коштів загального або спеціального фондів кошторису.

Іv. Зміна вартості запасів та їх переоцінка

1. Переоцінка запасів установи може проводитися, якщо запаси морально застарілі, їх первісна (переоцінена) вартість суттєво відрізняється від аналогічних запасів, придбаних пізніше, та у випадках, встановлених законодавством. Рішення про переоцінку запасів приймається керівником установи.

2. Зміна первісної вартості запасів не належить до доходів установи.

3. Переоцінка запасів установи проводиться комісією з переоцінки, утвореною наказом керівника установи, до складу якої входять:

керівник установи або його заступник (голова комісії);

головний бухгалтер чи його заступник (в установах, у яких бухгалтерська служба не утворюється, - спеціаліст, на якого покладено виконання обов’язків бухгалтерської служби), працівник централізованої бухгалтерії (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями);

особа, яка є відповідальною за збереження запасів;

інші посадові особи (за рішенням керівника установи).

Комісією здійснюється переоцінка кожної окремої одиниці запасів.

За результатами переоцінки комісією складається акт про зміну вартості запасів, який затверджується керівником установи.

Відповідальним за організацію роботи комісії є керівник установи, а за об'єктивність визначення реальної вартості запасів - керівник установи і голова комісії.

Інформація про зміни вартості запасів заноситься до регістрів їх аналітичного обліку.

V. Облік руху та вибуття запасів

1. Запаси перестають визнаватися активом (списуються з балансу) у разі їх вибуття внаслідок продажу, списання, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом.

2. Якщо запаси (крім придбаних (виготовлених) у минулих роках) продані, балансову вартість таких запасів слід відносити на витрати того періоду, в якому нараховувався пов'язаний з ними дохід. Якщо вибуття запасів (розподілення, передача, за винятком внутрішнього переміщення (внутрівідомчої безоплатної передачі) запасів у межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності (далі - уповноважений орган)) не пов’язано з отриманням доходу, балансову вартість таких запасів у періоді їх вибуття слід відносити на витрати.

У разі продажу запасів, придбаних (виготовлених) у минулих роках, балансову вартість таких запасів слід відносити на результати виконання кошторису.

У разі якщо запаси (крім малоцінних та швидкозношуваних предметів, передача яких відображається відповідно до пункту 9 цього розділу) безоплатно передано (отримано) в межах уповноваженого органу, то балансова вартість таких запасів до їх використання відображається у бухгалтерському обліку як збільшення дебіторської заборгованості (зобов’язань) за розрахунками з внутрішнього переміщення (внутрівідомчої безоплатної передачі) запасів.

Списання використаних запасів (крім малоцінних та швидкозношуваних предметів), отриманих безоплатно в межах уповноваженого органу, відображається в бухгалтерському обліку як зменшення балансової вартості цих запасів та зобов’язань за розрахунками з їх внутрішнього переміщення (внутрівідомчої безоплатної передачі). У бухгалтерському обліку установи, що передала ці запаси, таке списання відображається як збільшення витрат та зменшення дебіторської заборгованості за розрахунками з внутрішнього переміщення (внутрівідомчої безоплатної передачі) запасів на підставі акта списання, отриманого від установи, що їх використала.

3. Суму будь-якого часткового списання вартості запасів та всі втрати запасів слід визнавати як витрати того періоду, в якому відбувається часткове списання вартості або виявлені втрати.

4. Суму будь-якого сторнування будь-якого часткового списання вартості запасів слід визнавати як зменшення суми, визнаної витратами в тому періоді, у якому відбулося сторнування.

5. Запаси, використані для створення інших активів власними силами, визнаються витратами на створення цього активу.

6. Відпуск запасів у використання, виробництво, продаж або інше вибуття здійснюється за балансовою вартістю або за методом середньозваженої собівартості.

7. Середньозважена собівартість визначається за кожним видом подібних запасів шляхом ділення сумарної вартості залишку запасів на початок звітного періоду та вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного періоду та одержаних у звітному періоді запасів.

Метод середньозваженої собівартості застосовується у разі наявності в установі значної кількості однотипних запасів, придбаних за різними цінами. Середньозважена собівартість обчислюється на періодичній основі або при отриманні кожної партії запасів.

8. Видача запасів з місць відповідального зберігання (знаходження) оформлюється відповідними документами, затвердженими в установленому законодавством порядку.

Залежно від планової потреби в запасах та норм витрат центральним органом виконавчої влади за відомчою підпорядкованістю встановлюються ліміти, а за відсутності таких лімітів - установою самостійно.

9. Передача в експлуатацію малоцінних та швидкозношуваних предметів відображається в бухгалтерському обліку як зменшення фонду у малоцінних та швидкозношуваних предметах.

В експлуатації такі предмети (крім тих, що виготовлені з пластмаси, картону та паперу) зберігаються в осіб, відповідальних за їх експлуатацію та збереження, і обліковуються у кількісному виразі.

10. Списання малоцінних і швидкозношуваних предметів, не введених в експлуатацію, інструментів, виробничого, господарського інвентарю та інших запасів, які стали непридатними для подальшого використання, здійснюється на підставі актів списання (якщо інший порядок списання не встановлено іншими нормативно-правовими актами).

Акти складаються постійно діючою комісією, утвореною розпорядчим документом установи, і затверджуються керівником установи. У них вказуються дані, що характеризують запаси: найменування, кількість та вартість. Детально вказуються причини списання та спосіб знищення непридатних запасів (якщо реалізація їх неможлива).

Один примірник акта на списання використаних (списаних) запасів (крім малоцінних швидкозношуваних предметів), отриманих безоплатно в межах уповноваженого органу, надсилається установі, що передала ці запаси.

Суми, отримані від реалізації непридатних запасів, залишаються у розпорядженні установи (якщо інше не встановлено законодавством).

11. Списання з бухгалтерського обліку витраченого пального здійснюється на підставі подорожніх листів за фактичною витратою, але не більше норм витрат, установлених для окремих марок автотранспорту.

12. При списанні битого посуду щокварталу (або щомісяця) складається акт на списання битого посуду, який затверджується керівником установи.

13. За результатами місяця операції з обліку, переміщення та вибуття запасів групуються у накопичувальні регістри бухгалтерського обліку.

Записи в ці регістри вносяться за кожним документом і відповідним субрахунком бухгалтерського обліку.