3. Піднімання вил без вантажу із транспортного положення до вантажу у штабелі на висоту hшт зі швидкістю піднімання 1,5 vв

4. Увід вил у пази піддону на відстань (b+0,1), де b - ширина піддону, а 0,1м - первісний зазор між вилами та піддоном, зі швидкістю v_дв

5. Захоплення піддону з вантажем (піднімання вил на висоту 0,1м) зі швидкістю v_в

6. Нахил рами з вантажем назад у транспортному положенні на кут зі швидкістю v_в та радіусом обертання 0,5м

7. Виїзд з вантажем від штабелю у проїзд на відстань (b+0,1) зі швидкі­стю v_дв

8. Опускання вил з вантажем у транспортне положення на висоту роз­ташовування вантажу у штабель h_шп зі швидкістю 1,3 v_в

9. Від'їзд з вантажем від штабелю з поворотом за радіусом R на кут 90° зі швидкістю 0,8 v_дв

10. Транспортування вантажу на відстань L_тр зі швидкістю v_дв (зазор між вилами та рівень навантажувальної ділянки не менше 0,3м)

11. Під'їзд з вантажем до штабелю з поворотом за радіусом R на кут 90° зі швидкістю 0,8 v_дв

12. Піднімання вантажу у кінці рейсу із транспортного положення на височину _hшт1 для укладення у штабелі зі швидкістю v_дв

13. Нахил рами з вантажем уперед зі швидкістюv_е та радіусом обертання 0,5м

14. Під'їзд з вантажем до штабелю на відстань (b+0,1) зі швидкістю v_дв та орієнтування вантажу для укладення у штабелі

15. Опускання вантажу на височину 0,1м у штабелі зі швидкістю 1,3 v_в

16. Виведення вил із пазів піддону з вантажем та від'їзд від штабелю на відстань (b+0,1) зі швидкістю v_дв

17. Нахил рами без вантажу назад на кут зі швидкістюта раді­усом обертання 0,5м

18. Від'їзд без вантажу від штабелю з поворотом за радіусом R на кут 90° зі швидкістю руху v_дв

19. Опускання вил без вантажу у нижче транспортне положення на ви­соту h_шт1 зі швидкістю 1,5 v_в

20. Під'їзд до штабелю з вантажем проти направлення на відстань L_тр зі швидкістю 1,2 v_дв

Технологія навантаження насипних вантажів екскаваторами

1. Упровадження ковша у масив фунту забою (штабель матеріалу на складі), його піднімання та наповнення

2. Переміщення ковша з матеріалом від стінки забою (штабелю) на від­стань радіусу вивантаження R_в (горизонтальне переміщення ковша дорівнює R_к - R_е, де R_к - радіус копання)

3. Поворот платформи екскаватора у бік автомобіля-самоскида на кут

а = 80-90°

4. Орієнтування навантаженого ковша над кузовом автомобіля-самоскида

5. Визволення ковша від матеріалу та заповнення кузову автомобіля

6. Поворот платформи екскаватора у бік забою (штабелю) на кут

а = 80 - 90°

7. Опускання ковша на дно забою (до основи штабелю з матеріалом)

Тривалість окремих операцій І, робочого циклу Т_ц самохідних одно-ковшових навантажників циклічної дії залежить від різних факторів (височи­ни піднімання вантажу, кута повороту, швидкості, опору руху, потужності двигуна, кваліфікації водія та ін.). Тому, навіть відносно точне теоретичне визначення усіх елементів робочого циклу ускладнене, тому розрахунок часу Т_ч проводиться на основі дослідних даних. Наприклад, рекомендується така тривалість робочого циклу при оптимальному взаємному розміщенні ванта­жу, навантажувача та автомобіля-самоскида:

навантажувачі з розвантажністю по заду ковша (перекидної дії) –

Т_ч= 25-30 с;

навантажувачі напівповоротні - Т_ц = 35-45 с;

навантажувачі фронтальні на колісному ході - Т_ч= 50-70 с;

навантажувачі фронтальні на гусенічному ході - Т_ц = 60-80 с.

У тому випадку, якщо місце захоплення вантажу розташовано на знач­ній відстані від місця його вивантаження, необхідно додаткова зважити час переміщення (маневрування) навантажувача.

У приведених вище технологічних процесах час на розгін-гальмування у залежності від конструкції засобів механізації маси механізму та вантажу, який переміщується у середньому рівно 2-10 с.

Навантажувально-розвантажувальні машини безперервної дії

Машини, які транспортуються - це машини безперервної дії, які вико­ристовуються для навантажувально-розвантажувальних робіт. Вони служать для переміщення насипних вантажів безперервним потоком, а штучні - з ви­значним інтервалом.

Експлуатаційна продуктивність машин, які транспортуються та які уживають на автомобільному транспорті при навантажуванні-розвантажуванні, розрахувати наступним чином:

1) переміщення насипних вантажів безперервним потоком (продуктив­ність, т/с).

Стрічкові конвеєри:

де q - погонне навантаження на несучий орган, км/м;

F- площа поперечного перерізу насипного вантажу на стрічці, м² ;

ρ - насипна щільність вантажу, т/м³;

v - швидкість переміщення вантажу, м/с;

k_β - коефіцієнт, який зважує кут нахилу конвеєра.

Скребкові конвеєри:

де F_ж - площа поперечного перерізу жолоба, м²;

k_нп - коефіцієнт наповнення жолоба матеріалом.

Гвинтові конвеєри (шнеки):

де D_в, та S_в - діаметр та хід гвинта, м;

ω_вр - частота обертання, об/хвл;

2) переміщення насипних вантажів окремими порціями (продуктив­ність, т/год).

Ковшові елеватори (норії):

де q_к - місткість ковша, л;

а_k - хід розташування ковшей, м;

3) переміщення штучних вантажів, поличні та люлечні елеватори: продуктивність, т/год:

продуктивність, шт/год:

;

де q_шт - маса одиниці штучного вантажу, кг; Z_шп - кількість штучних ванта­жів у партії; а_шт - хід укладення партії штучних вантажів на несучому орга­ні,м; t_шт - інтервал часу при укладенні партії штучних вантажів на несучому органі, с.

Значення коефіцієнтів к_ер, к_нт та k_β приведені у табл. 6, 7 (додаток А).

У процесі перевезень насипних вантажів автомобілями (бортовими, са­москидами) для навантаження використовуються різні допоміжні улашту­вання транспортуючих установлень - головним чином бункер.

Пропускна здатність бункеру П_в (т/год)

де F - площа вихідного отвору бункеру, м²;

ρ - насипна щільність вантажу, т/м³ ;

v - швидкість витікання вантажу, м/с;

k_в - коефіцієнт, який обчислює допоміжні витрати часу на технологічну перерву.

Швидкість нормального витікання вантажу

де λ - коефіцієнт витікання, який залежить від рухомості та гранулометрич­них властивостей матеріалу; R- гідравлічний радіус отвору витікання, м.

Коефіцієнт витікання:

для важконасипних вантажів з підвищеним утримуванням дрібних фра­кцій, пилевидних, вологих - λ = 0,2-0,25;

для сипучих вантажів, великозернистих кускових та несортувальних вантажів у сухому становищі - λ =0,25-0,5;

для легкосипучих вантажів, однорідних, сортувальних, сухих, зернис­тих, зернових ( річковий пісок, сортувальний гравій та вугілля, зернові ван­тажі) - λ =0,55-0,65.

Гідравлічний радіус отвору витікання

де F - площа вихідного отвору, м²; Р - периметр отвору, м.

Швидкість гідравлічного витікання

де h - височина матеріалу у бункері, м.

Коефіцієнт витікання для води дорівнює 1, а для рідких розчинів та бе­тонів - 0,7-0,9.

Завдання

1. Розрахувати кількість вибраних двох типів засобів НРМ.

Кількість НРМ знайти за формулою

- кількість механізмів навантаження (розвантаження);

Q_доб - добовий обсяг перевезень вантажів на маршруті, т;

t_T - час навантаження (розвантаження) 1т вантажу, год.

де η_н - коефіцієнт нерівномірності автомобілів під навантаження (розванта­ження). Прийняти ηн=1,1-1,5;

Т_п - час роботи пункту навантаження-розвантаження, год. Прийняти

Т_п = Т_н

2. Розрахувати ритм роботи та пропускну здатність пункту навантажен­ня-розвантаження.

Ритм роботи пункту

де - час навантаження одного автомобіля, год.

Пропускну здатність пункту розрахувати у залежності від максимальної кількості автомобілів П_а (авт/год) та від маси вантажу

П_Т (т/год), які можуть бути навантажені (розвантажені) на пункті:

3.Зробити висновки за розрахунками.

Запитання для самоперевірки

1. Які механізми відносяться до НРМ циклічної дії?

2. Які механізми відносяться до НРМ безперервної дії?

3. З чого складається тривалість робочого циклу?

4. Що мається на увазі під ритмом роботи пункту?

5. У залежності від чого можливо розрахувати пропускну здатність пун­кту навантаження-розвантаження?

Література: [6, с]

Практичне завдання 5

ВИЗНАЧЕННЯ ОБСЯГУ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ

Мета роботи - набути практичні навички розрахунків обсягу перевезень пасажирів у містах.