В) вимоги до реле
Вимоги до реле значною мірою обумовлені їх призначенням. До реле захисту енергосистем висувають наступні чотири основні вимоги: селективність, швидкість дії, чуттєвість, надійність. Під селективністю розуміють спроможність реле відключати тільки пошкоджену ділянку енергосистеми. Швидкість дії дозволяє різко знизити наслідки аварії, зберегти сталість системи при аварійних режимах, забезпечити високу якість елетроенергії. Підвищена чуттєвість реле дозволяє зменшити “мертву” незахищену зону. Реле для захисту енергосистем повинні мати високу надійність, оскільки неправильна робота реле може призвести до розвитку важких аварій і недовипуску великої кількості енергії. Щодо зовнішніх умов реле захисту працюють в полегшених умовах. На них не впливають удари, вібрації, вони працюють у приміщеннях без пилу і газів, що викликають корозію. Якщо враховувати, що аварійні режими в системах нечасті, реле працюють у відносно легких умовах. Тому до реле не висуваються високі вимоги щодо зносостійкості.
Реле, призначені для схем захисту і автоматики електроприводу, повинні задовольняти специфічним вимогам. Ці реле працюють при гірших умовах: можливі удари, вібрації, сучасні схеми електроприводу мають число включень на годину порядку (1-10) 106 циклів “вмикання-вимикання”. оскільки реле керування і захисту електродвигунів доводиться виконувати велику кількість операцій, вони повинні мати високу надійність. Реле бувають контактні й безконтактні – на магнітних підсилювачах і на напівпровідникових приладах.
Датчики неелектричних величин
Автоматизація виробничих процесів, автоматичне керування складними системами не можливі без датчиків неелектричних величин. Ці датчики перетворюють безперервну зміну вхідної (контрольованої) величини в зміну будь-якої електричної величини, що є вихідною величиною. Датчики можуть базуватися на використанні різних фізичних явищ. Як вихідні величини найчастіше використовуються активний, індуктивнийі ємнісний опір, струм, ЕДС або падіння напруги, частота і зсув фаз змінного струму. Основною характеристикою датчика є його чутливість
S=y/x,
де y – прирощення вихідної величини; x – прирощення вхідної величини. На практиці користуються відносною чутливістю
,
де у – повна зміна вихідної величини; х – повна зміна вхідної величини.
Датчики можуть бути лінійними (S=const) і нелінійними (S=var). В останніх чутливість залежить від значення вхідної величини. Суттєвим параметрами датчика є поріг чутливості (зміна вхідної величини, що може бути виявлена без будь-яких додаткових пристроїв), а також похибка і номінальна характеристика датчика , що установлює залежність між вхідною і вихідною величинами, приписується паспортом і використовується як розрахункова.
Датчики можна розділити на дві великі групи – параметричні (пасивні) і генераторні (активні). до останніх відносяться датчики, що використовують ефект електромагнітної індукції, пьєзоефект, ефект Холла і появу ЕДС при впливанні радіоактивних випромінювань, термопари, фотоелементи з запираючим шаром.