
- •1. Захоплення українських земель литовськими і польськими феодалами (друга половина хіv ст.)
- •2. Кревська унія
- •3. Українські землі після Кревської унії
- •4. «Велике княжіння Руське» та остаточна втрата українськими землями удільності
- •5. Причини укладання Люблінської унії
- •6. Люблінська унія
- •7. Брестська церковна унія
- •Органи державної влади вкл
- •Система державної влади Речі Посполитої
- •Система органів управління в українських землях литовсько – польської доби (середина XIV – перша половина XVII ст.) вкл
- •Річ Посполита
- •11. Утворення українського козацтва
- •12. Стадії розвитку козацтва
- •80-Ті рр. – 90-ті рр. Хvі ст.
- •13. Політичні наслідки появи козацтва в Україні
- •14. Виникнення Запорозької Січі
- •15. Адміністративний і територіальний поділи Запорозької Січі
- •16. Види українського козацтва
- •17. Боротьба українського козацтва проти турецько – татарських нападів (друга половина XVI – початок xviIст.)
12. Стадії розвитку козацтва
Кінець ХV – 80-ті рр. ХVІ ст.
Протягом століття козацтво було переважно суспільно-побутовим явищем. Воно не мало сталої структури та організації. Достовірних згадок про нього дуже мало.
80-Ті рр. – 90-ті рр. Хvі ст.
У цей період козацтво зростає чисельно, виникають два його різновиди: низове і городове (міське). Формується організаційна його структура – Запорозька Січ, козацькі реєстрові загони.
3. І половина ХVІІ ст.
Козацтво перетворюється на провідника та захисника інтересів українського суспільства та православ’я. Воно стає важливою військово-політичною силою не тільки в Україні, але і в Європі. З українським козацтвом починають рахуватися уряди Польщі, Туреччини, Австрії, Франції, Московії.
13. Політичні наслідки появи козацтва в Україні
Поява козацтва започаткувала формування якісно нового типу «політичної людини» в Україні.
Козацтво засвідчило новий рівень політичної самосвідомості українського народу.
З появою козацтва розпочалося формування української політичної думки нового типу.
Запорозька Січ стала ядром боротьби українського народу на чолі з козацтвом за свою державність.
Україна в особі козаків повернулася на міжнародну арену як захисник християнського світу від мусульманської агресії.
Українське козацтво було тією силою, яка захищала український народ і православну віру від польсько-католицької агресії.
14. Виникнення Запорозької Січі
Козацьке життя було тісно пов’язане з військовою справою. Постійна загроза з боку татар, а також феодалів обумовлювала напіввійськовий спосіб життя козаків. З метою захисту від ворогів козаки-поселенці за дніпровими порогами будували укріпленні фортеці, в яких проживали. Ці укріпленні поселення називалися городці. Як правило, поселення оточувалося рубленими або січеними дерев’яними колодами, земляними валами і ровами з водою, чи без неї. Через те їх називали січ.
На початку виникнення козазки досить часто займалися набігами і представляли собою розбурхану стихійну силу, яка мало піддавалася керуванню. Приблизно в середині ХVІ ст. у козаків з’являється суспільна і військова організація, що звалася кош. Козаки, які перебували в коші зараховувалися до його гарнізону. Він мав необхідну зброю. Система на зразок коша була праобразом майбутньої Запорозької Січі.
Козацькі городці не представляли серйозної військової сили, бо були розрізнені і малочисельні. Козацький ватажок на ім’я Дмитро (Байда) Вишневецький приблизно у 1552-1558 рр. зміг об’єднати переважну більшість городців і заснував на острові Мала Хортиця Запорозьку Січ. Це вже було військово-політичне об’єднання з єдиним центром, добре навченим і озброєним військом. Настав новий етап в історії козацтва, один із періодів розвитку своєрідної української державності.
Д. Вишневецький здійснив ряд успішних походів на Кримське ханство і турецькі фортеці. Однак влітку 1557 р. козаки під натиском турків і татар змушені були залишити Хортицю. Д. Вишневецький з загоном козаків перейшов на службу до московського царя. Але після того, як І. Грозний не надав йому допомоги під час походу на Кафу, Д. Вишневецький повернувся в Україну. В 1563 р. під час невдалого походу в Молдавію Д. Вишневецький потрапив у полон до турків і був страчений у Стамбулі. Пам’ять про подвиги Байди зберегли численні українські народні пісні, багато з яких співають і нині.