Згортання українізації, політичні процеси над українською інтелігенцією, встановлення монополії марксистсько-ленінської ідеології, початок русифікації характеризували розвиток української культури:

1. 20-х рр. ХХ ст.

2. 40-х - 50-х рр. ХХ ст.

3. сер. 50-х - сер. 60-х рр. ХХ ст.

4. *30-х рр. ХХ ст.

5. сер. 80-х - 1991 р.

Застій та кризові явища в культурі, неосталінізм, виникнення дисидентського руху, русифікація характеризували розвиток української культури в:

1. 20-х рр. ХХ ст.

2. 30-х рр. ХХ ст.

3. 40-х - 50-х рр. ХХ ст.

4. сер. 80-х - 1991 р.

5. *сер. 60-х - сер. 80-х рр. ХХ ст.

Культура дає змогу осягнути свої можливості. Це:

1. адаптивна функція;

2. *пізнавальна функція;

3. інтегративна функція;

4. регулятивна функція;

5. виховна функція.

Культура налагоджує соціальні стосунки у суспільстві. Це:

1. адаптивна функція;

2. інтегративна функція;

3. *регулятивна функція;

4. пізнавальна функція;

5. виховна функція.

Культура формує у людини відчуття приналежності до певної групи суспільств. Це:

1. адаптивна функція;

2. пізнавальна функція;

3. регулятивна функція;

4. *інтегративна функція;

5. виховна функція.

З допомогою культури людина пристосовується до навколишнього світу. Це:

1. *адаптивна функція;

2. інтегративна функція;

3. пізнавальна функція;

4. регулятивна функція;

5. виховна функція.

Культура формує в людині особистість. Це:

1. інтегративна функція;

2. пізнавальна функція;

3. *функція соціалізації;

4. регулятивна функція;

5. адаптівна функція.

Культура забезпечує зв'язок між поколіннями. Це:

1. адаптивна функція;

2. *комунікативна функція;

3. пізнавальна функція;

4. регулятивна функція;

5. виховна функція.

Культура поділяється на матеріальну і духовну в залежності від:

1. того, ким створюється;

2. носія;

3. того, для кого створюється;

4. того, ким і для кого створюється.

5. *виду діяльності;

Матеріальна культура характеризує процес стосунків людини з:

1. з самим собою;

2. у суспільстві;

3. у професійному середовищі;

4. *навколишнім світом;

5. у родині.

Духовна культура характеризує процеси взаємин людини з:

1. з навколишнім середовищем;

2. у суспільстві;

3. C.*самим собою та суспільством;

4. у професійному середовищі;

5. у родині.

Культура поділяється на світову і національну в залежності від:

1. того, ким створюється;

2. *носія;

3. виду діяльності;

4. того, ким і для кого створюється;

5. того, для кого створюється.

Форми культури розрізняються в залежності від того:

1. *хто створює культуру і для кого;

2. від носія;

3. від виду діяльності;

4. від особистості того, для кого створюється;

5. від особистості того, ким створюється.

Професійними митцями створюється:

1. масова культура

2. елітна культура;

3. народна культура;

4. *елітна й масова культура

5. домінуюча культура.

Для більшості призначена

1. народна культура;

2. *народна й масова культура;

3. масова культура;

4. субкультура;

5. домінуюча культура.

Домінуюча культура може бути:

1. професійна;

2. молодіжна;

3. кримінальна;

4. спеціалізована.

5. *національна та етнічна;

Субкультура може бути:

1. національна та етнічна;

2. народна;

3. *професійна;

4. масова;

5. елітна.

В українському суспільстві домінуючою культурою є:

1. етнічна українська;

2. *національна;

3. російська;

4. народна;

5. масова.

До контркультури відноситься культура:

1. тинейджерів;

2. лікарів;

3. *хіпі;

4. вчителів;

5. літніх людей.

Оберіть визначення культури з точки зору ціннісного підходу:

1. творча діяльність з перетворення природи і суспільства;

2. рівень виробництва і відтворення суспільного життя;

3. сукупність артефактів, сенсу, знаків;

4. D.* сукупність матеріальних і духовних цінностей, які були створені на протязі всієї людської історії;

5. те, що відрізняє людину від тварини.

Оберіть визначення культури з точки зору діяльністного підходу:

1. сукупність матеріальних і духовних цінностей, які були створені на протязі всієї людської історії;

2. рівень виробництва і відтворення суспільного життя;

3. сукупність артефактів, сенсу, знаків;

4. те, що відрізняє людину від тварини.

5. *творча діяльність з перетворення природи і суспільства;

Оберіть визначення культури з точки зору антропологічного підходу:

1. сукупність матеріальних і духовних цінностей, які були створені на протязі всієї людської історії;

2. рівень виробництва і відтворення суспільного життя;

3. *те, що відрізняє людину від тварини;

4. сукупність артефактів, сенсу, знаків;

5. творча діяльність з перетворення природи і суспільства;

Оберіть визначення культури з точки зору соціологічного підходу:

1. сукупність матеріальних і духовних цінностей, які були створені на протязі всієї людської історії;

2. те, що відрізняє людину від тварини;

3. сукупність артефактів, сенсу, знаків;

4. *рівень виробництва і відтворення суспільного життя;

5. творча діяльність з перетворення природи і суспільства;

Оберіть визначення культури з точки зору інформаційно-семіотичного підходу:

1. *сукупність артефактів, сенсу, знаків;

2. сукупність матеріальних і духовних цінностей, які були створені на протязі всієї людської історії;

3. те, що відрізняє людину від тварини;

4. рівень виробництва і відтворення суспільного життя;

5. творча діяльність з перетворення природи і суспільства;

В умовах незалежності українська культура зіткнулася з такими тенденціями:

1. фінансові проблеми;

2. *все перераховане;

3. свобода від панівної ідеології;

4. відтік кваліфікованих кадрів;

5. комерціалізація культури.

Представниками сучасної української літератури є:

1. Р. Віктюк, Б. Жолдак, В. Оглобін;

2. А. Кочерга, В. Лук`янець, В. П`ягничка;

3. *Ю. Андрухович, А. Курков, О. Забужко;

4. Дубових, Л. Медвідь, С. Поярков;

5. Т. Повалій, А. Лорак, Руслана.

Представниками сучасного українського театрального мистецтва є:

1. Ю. Андрухович, А. Курков, О. Забужко;

2. А. Кочерга, В. Лук`янець, В. П`ягничка;

3. Дубових, Л. Медвідь, С. Поярков;

4. *Р. Віктюк, Б. Жолдак, Б. Ступка;

5. Т. Повалій, А. Лорак, Руслана.

Представниками сучасного українського образотворчого мистецтва є:

1. Ю. Андрухович, А. Курков, О. Забужко;

2. А. Кочерга, В. Лук`янець, В. П`ягничка;

3. Віктюк, Б. Жолдак, В. Оглобін;

4. Т. Повалій, А. Лорак, Руслана.

5. *О. Дубових, Л. Медвідь, С. Поярков;

Представниками сучасного українського оперного мистецтва є:

1. Ю. Андрухович, А. Курков, О. Забужко;

2. *А. Кочерга, В. Лук`янець, В. П`ягничка;

3. О. Дубових, Л. Медвідь, С. Поярков;

4. Віктюк, Б. Жолдак, В. Оглобін;

5. Т. Повалій, А. Лорак, Руслана.

Релігійному життю незалежної України притаманно:

1. єдність православ’я;

2. статус православ’я, як державної релігії;

3. автокефалія українського православ’я;

4. D.*розкол православної церкви;

5. заборона православної церкви.

Головним напрямком культурної діяльності Центральної Ради є:

1. відкриття українських освітніх закладів;

2. *все перераховане;

3. створення української видавницької справи;

4. створення культурно-просвітницьких закладів;

5. заснування Української національної бібліотеки.

Українська Академія наук була створена:

1. Українською Центральною Радою;

2. Радянським урядом;

3. *гетьманом П. Скоропадським;

4. М. Грушевським;

5. Директорією.

В роки національної революції термінологічна комісія з метою подальшого розвитку української мови була створена:

1. Українською Центральною Радою;

2. *гетьманом Скоропадським;

3. Радянським урядом;

4. М. Грушевським;

5. Директорією.

Уряд гетьмана Скоропадського з метою розширення освіти на українській мові прагнув:

1. засновувати нові українські гімназії, українізуючи старі;

2. не засновував українські гімназії;

3. засновував нові гімназії тільки в великих містах;

4. зачиняв старі гімназії і створював нові українські.

5. *засновувати нові українські гімназії, але не українізувати старі;

Секуляризація освіти в Україні була проведена:

1. Українською Центральною Радою;

2. *Радянською владою

3. гетьманом Скоропадським;

4. М. Грушевським;

5. Директорією.

Головні принципи радянської системи освіти:

1. загальність та безкоштовність;

2. доступність та загальність;

3. *загальність, доступність, безкоштовність, обов’язковість, впровадження трудового виховання;

4. відношення до певної верстви суспільства;

5. роздільне навчання хлопців та дівчат.

У 1924 в Радянську Україну з еміграції повернувся:

1. В. Винниченко;

2. *М. Грушевський;

3. І. Франко;

4. Л. Українка;

5. О. Олесь.

Демократизація культури, «відлига», поява покоління «шестидесятників» характеризували розвиток української культури у:

1. 20-ті рр. ХХ ст. ;

2. 30-ті рр. ХХ ст. ;

3. сер. 60-х - сер. 80-х рр. ХХ ст. ;

4. *сер. 50-х - сер. 60-х рр. ХХ ст.;

5. сер. 80-х - 1991 рр.

Поступове визволення від партійного контролю, гласність, обговорення раніше заборонених тем характеризували розвиток української культури у :

1. сер. 50-х - сер. 60-х рр. ХХ ст.;

2. *сер. 80-х - 1991 рр.;

3. 30-ті рр. ХХ ст. ;

4. сер. 60-х - сер. 80-х рр. ХХ ст. ;

5. 20-ті рр. ХХ ст. ;

Входження українських земель у склад Речі Посполитої в 1569 р. принесло:

1. культурну асиміляцію українців;

2. затягування української культури до зони стимулюючого впливу європейської культури;

3. боротьба за свободу православної релігії;

4. виникнення греко-католицької церкви.

5. *все перераховане;

Нове явище в українській культурі наприкінці XVI - початку XVII ст. були пов’язані з:

1. виникнення братств;

2. виникнення українського козацтва;

3. *появою полемічної літератури;

4. свободою православної релігії;

5. виникнення міст.

Нове явище в українській культурі наприкінці XVI - на початку XVII ст. були пов’язані з:

1. виникнення братств;

2. *живописним та скульптурним портретом;

3. виникнення українського козацтва;

4. свобідної православної релігії;

5. виникнення міст.

Нове явище в українській культурі XVI - на початку XVII ст. були пов’язані з:

1. виникнення братств;

2. виникнення українського козацтва;

3. свобідної православної релігії;

4. *поява і розвиток гравюри;

5. виникнення міст.

Одним з перших творів оригінальної літератури Київської Русі був твір:

1. «Повість минулих літ»;

2. *«Слово про закон і благодать» Іларіона;

3. «Повчання дітям»;

4. «Руська правда»;

5. «Ізборник».

Після прийняття християнства Київською Руссю пережитки язичництва найдовше зберігалися у:

1. фольклорі;

2. декоративно-ужитковому мистецтві;

3. *декоративно-ужитковому мистецтві та фольклорі;

4. архітектурі;

5. образотворчому мистецтві.

У східних слов`ян існував фольклор у вигляді:

1. билин;

2. дум;

3. казок і билин;

4. *святкової і календарної поезії;

5. літописів.

Північне Відродження нерозривне пов’язане з:

1. A.* Реформацією;

2. англійською буржуазною революцією;

3. промисловим переворотом;

4. хрестовими походами;

5. падіння Візантійської імперії.

Наукове природознавство починає формуватися у:

1. епоху Просвітництва;

2. у ХІХ ст.;

3. епоху розвитого Середньовіччя;

4. епоху раннього Середньовіччя.

5. *епоху Відродження;

Досягнення європейської медицини у період доби Відродження пов’язані з іменами:

1. Гіпократа;

2. *Парацельса, Вєзалія, Сервета;

3. Авіцени;

4. Боткіна і Пирогова;

5. Авіцени, Сервета, Везалія.

На боротьбу проти культурної асиміляції українців в литовсько-польський період виступили:

1. усі прошарки українського суспільства;

2. українська шляхта;

3. C.* братства і українське козацтво;

4. українське козацтво;

5. братство.

Наявність «високих» та «низьких» жанрів передбачає:

1. бароко;

2. романтизм;

3. готика;

4. *класицизм;

5. критичний реалізм.

На перше місце серед видів мистецтва романтизм висуває:

1. роман;

2. *музику;

3. живопис;

4. пейзаж;

5. портрет.

Розквіт реалізму припадає на:

1. *ХІХ ст.;

2. епоху Відродження;

3. епоху Просвітництва;

4. ХХ ст.;

5. античність.

Роман стає головним жанром літератури у:

1. ХХ ст.;

2. епоху Відродження;

3. епоха модернізму;

4. період бароко.

5. E.* ХІХ ст.;

Література починає займатися ведуче місце у:

1. ХХ ст.;

2. XIV - сер. XVII ст.;

3. античність;

4. *ХІХ ст.;

5. лицарській культурі.

Академічний етап в процесі становлення українського національного самосвідомість передбачає:

1. становлення української мови;

2. становлення української літератури;

3. *інтерес до історії та фольклору;

4. виникнення політичної організації, яка висуває національні вимоги;

5. виникнення Української Академії Наук.

Українофільський етап в процесі становлення української самосвідомості передбачає:

1. інтерес до історії;

2. *становлення української мови і літератури;

3. інтерес до фольклору;

4. поява культурно-просвітницьких закладів;

5. виникнення Академії Наук.

Політичний етап в процесі становлення української національної самосвідомості передбачає:

1. поява української політичної преси;

2. зародження політичної культури;

3. поява українського націоналізму;

4. відсутність цензури при друкуванні.

5. *виникнення політичних організацій, що висувають національно орієнтовані вимоги;

Становий принцип освіти в школах на українських землях у складі Російської імперії був відмінений:

1. реформою освіти на початку ХІХ ст.;

2. *реформою освіти 1864 р.;

3. радянською владою;

4. Українською Центральною Радою;

5. українською революцією 1917 р.

Середня жіноча освіта була запроваджена:

1. реформою освіти на початку ХІХ ст.;

2. радянською владою;

3. *реформою освіти 1864 р.;

4. Українською Центральною Радою;

5. українською революцією 1917 р.

У другій половині ХІХ ст. центрами української науки були:

1. університети;

2. Академія Наук;

3. наукові товариства;

4. *університети та наукові товариства;

5. науково-дослідні інститути.

Слобожанщину у своїх картинах оспівував:

1. І. Рєпін;

2. *С. Васильківський;

3. Н. Мурашко;

4. І. Айвазовський;

5. Т. Шевченко.

Найстарішою культурологічною концепцією за часом виникнення є:

1. Марксистська;

2. Психоаналітична;

3. Цивілізаційна.

4. *Циклічна;

Автором найбільш відомої циклічної концепції культури епохи Нового часу був:

1. Леонардо да Вінчі;

2. *Джамбатисто Віко;

3. Франческо Петрарка;

4. Імануіл Кант.

Еволюційні концепції культури стверджують, що історико-культурний процес рухається шляхом:

1. циклів і повторів;

2. регресу;

3. *прогресу та ускладнення;

4. зовсім не рухається.

Вперше теорію еволюції, як модель для усвідомлення розвитку людського суспільства і культури використав:

1. Чарльз Дарвін;

2. Карл Маркс;

3. Зиґмунд Фрейд.

4. *Герберт Спенсер;

З точки зору Леслі Уайта еволюція культури стала можливою завдяки розвитку людиною здібностей:

1. ходити на двох ногах;

2. *взаємодіяти зі світом через символи;

3. спостерігати за зірками;

4. виготовляти засоби праці.

Цивілізаційні концепції культури уподоблюють її:

1. машині;

2. годиннику;

3. *живому організмові;

4. морю.

Автором цивілізаційної концепції «культурно-історичних типів» був:

1. А.О. Шпенглер;

2. К.Г. Юнг;

3. І.І. Мечников.

4. *Н.Я. Данилевський;

Роботу «Захід Європи» написав:

1. Н.Я. Данилевський;

2. *А.О. Шпенглер;

3. К.Г. Юнг;

4. І.І. Мечников.

Остання стадія розвитку культури (період її умирання. за О.Шпенглером називається:

1. комунізм;

2. варварство;

3. *цивілізація;

4. дикість.

В основі цивілізаційної концепції культури А.Тойнбі лежить ідея, що культура розвивається на основі внутрішнього механізму.

1. *«Виклику і відповіді»;

2. «Включення і виключення»;

3. «Роботи і не роботи»;

4. «Творення і руйнування».

Автором найбільш відомої ігрової концепції культури є:

1. А.Ч. Чаплін;

2. *С.Й. Хейзинга;

3. В.К.Г. Юнг;

4. К. Маркс.

Хто з авторів ігрових концепцій культури стверджував, що гра людини не має нічого спільного, за змістом, з грою тварин?

1. В.Х. Ортега-і-Гассет;

2. С.Й Хезинга;

3. *А.О. Фінк;

4. Ж. Деррида.

Хто з авторів ігрових концепцій культури стверджував, що масова культура не має ігрової основи?

1. А.О. Фінк;

2. С.Й Хезинга;

3. Ж. Деррида.

4. D.* В.Х. Ортега-і-Гассет;

Психоаналітичні концепції культури були створені спеціалістами в областях:

1. ембріології;

2. *психіатрії й психології;

3. етології;

4. нейрофізіології.

Яку функцію у житті людини виконує культура, з точки зору З.Фрейда?

1. спасіння;

2. освіти;

3. *придушення;

4. розваги.

Для фрейдіської інтерпретації культури першорядне значення має аналіз людської поведінки у сфері:

1. *сексуальності;

2. травлення;

3. праці;

4. творчості.

К.Г. Юнг є творцем теорії:

1. еволюції;

2. *колективного несвідомого;

3. індивідуального несвідомого;

4. відносність.

У культурологічній концепції Юнга термін «архетип» трактується як:

1. психологічна патологія;

2. невроз;

3. *символ колективного несвідомого

4. витиснене бажання.

Місцем присутності архетипів колективного несвідомого за Юнгом є:

1. спорт;

2. Торгівля;

3. техніка.

4. *релігія;