Анатомо-фізіологічні особливості кісткової і м'язової системи. Семіотика порушення кістково-мязової системи
Особливості розвитку кісткової системи
Будова і метаболізм кісткової тканини
Основне призначення кісткової системи людини - виконання опорної функції. Завдяки особливій структурі і архітектоніці кісткова тканина може протистояти максимальним навантаженням при мінімумі будівельного матеріалу. На долю скелета у людини доводиться близько 12% - 15% маси тіла. Окрім опорної функції кісткова тканина бере активну участь в мінеральному обміні в організмі, будучи основним резервуаром кальцію і фосфору. Складається кісткова тканина з клітинних елементів, проміжної речовини, кісткового матриксу і мінеральних речовин.
Клітини кісткової тканини представлені трьома основними видами: остеобластами, остеокластами і остеоцитами.
Функцією остеобластів є утворення остеоїдних пластинок (за рахунок колагенових волокон і основної речовини - протеогліканів ), участь в мінералізації кісткової тканини.
Остеокласти є гігантськими багатоядерними клітинами, які концентруються в тих місцях кісткової тканини, яка повинна піддатися лізису. Вони виділяють лізосомальні чинники і кислоти.
Основне завдання остеоцитів - участь в регуляції обміну мінералів ( рівня Са і Р сироватки крові ) за рахунок процесів периостеоцитарного ( перилакунарного ) остеолізису.
Регуляція кальцій - фосфорного обміну і кісткового метаболізму
У процесах мінерального обміну в кістковій тканині і регуляції рівня Са і Р в крові беруть участь такі чинники:
кальцийрегулюючі гормони (паратиреоїдний гормон, кальцитонін, кальцитріол);
системні гормони (глюкокортикоїди, тиреоїдні і статеві гормони, соматотропний гормон, інсулін );
паракринні чинники (інсуліноподібні чинники зростання, чинник тромбоцитарного походження, чинник зростання фібробластів і ін.);
місцеві чинники ( інтерлейкіни, остеокластактивуючий чинник, простагландіни і ін.).
Вітамін D і його активні метаболіти виграють важливе значення в регуляції фосфорно-кальцієвого обміну і метаболізму кісткової тканини. Існує два джерела надходження вітаміну D в організм людини: всмоктування в тонкому кишечнику ергокальциферолу (вітамін D2), що поступає з їжею і світлом в шкірі з 7-дегидрохолестерола (провітамін D3) під дією ультрафіолетових променів холекальциферолу (вітамін D3). Утворення активних метаболітів в нирках - процес строго регульований і залежить від потреби в них.
Фізіологічні ефекти активних метаболитов вітаміну D:
стимуляція всмоктування кальцію і фосфору в кишечнику;
реабсорбція кальцію і фосфору в ниркових канальцях;
стимуляція мінералізації кісткової тканини;
стимуляція кісткової резорбції ( активація остеокластів );
активація утворення остеокластів з макрофагів.
Особливості кісткової системи у дітей раннього віку
Є певні вікові закономірності появи точок окостеніння, закриття тім’ячок і швів, прорізування зубів;
Кісткова тканина не є тонкою системою кісткових балок, а має грубоволокнисту, сітчасту (ретикулярну) будову.
Кісткові (гаверсові) канали дуже численні, широкі і неправильної форми.
На рентгенограмах кісток епіфізи кісток звичайно не видно.
бідна мінеральними солями, багата органічними речовинами, водою і кровоносними судинами;
незавершене окостеніння;
хрящові епіфізи, наявність між епіфізамі і метафізом ростової зони;
інтенсивна васкулярізація в зоні зростання;
окістя значно товще, зрощенная з кісткою;
гаверсові канали у вигляді широких утворень неправильної форми.
Зростання кісток в довжину пов'язане з тим, що вони складаються з окремих трубок, сполучених хрящовими прошарками.
Остеобластичні процеси в кістковій системі дуже інтенсивні, особливо в 2-3 роки — вік, коли дитина має найбільші навантаження.
Кісткова тканина має здатність до дуже інтенсивної регенерації. Так, загоєння переломів ключиці, яке може відбуватися під час пологів, спостерігається вже на 5-6- дня.
Кістки добре кровопостачаються, а судини мають кінцеві закінчення. Це часто сприяє виникненню гематогенних остеомиелитов, оскільки інфекція заноситься гематогенний і локалізується в гаверсовых каналах.
Кістки містять дуже багато води, зокрема у новонароджених — 65%, а з віком її кількість зменшується і до року складає 20%.
У дітей раннього віку кістки мало мінералізовані і з віком кількість солей збільшується. У плода щільний залишок складає 39 %, а в 4 роки — 47 %.
Відмічені
особливості забезпечують еластичність
кісткової тканини і досить рідкі
переломи. Еластичність окістя приводить
до переломів за типом «зеленої вітки»
без розриву окістя.
Крім
того, кістки
дитини
дуже легко деформуються і скривлюються
|
Терміни окостеніння кісток запястя |
на 1-му році життя із зап'ястних кісток - os hamatum і os capitatum; до 3-х рокам життя - os triquetrum; між 4 і 6 роками - ossa lunatum і multangulum majus і minus; до 5-7 років - os naviculare; до 10-13 років - os pisiforme; схематично - впродовж першого року життя з'являється два ядра окостеніння, а далі щорічно ще по одному ядру окостеніння; точки окостеніння виявляють під час рентгенологічного дослідження кісток зап'ястка.
|
|
Кістки черепа |
балотують при народженні (вінцевий, потиличний і стрілоподібний шви відкриті і закриваються на 3-4 міс. життя; у місцях з'єднання декількох кісток є тім’ячка : а) 2 бічних (у доношених грудних дітей закриті); б) маленький (або задній, між тім'яними і потиличними кістками) відкритий в 25% новонароджених; закривається не пізніше 2-го міс. життя; в) великий (або передній, між лобовими і тім'яними кістками) у новонароджених розмірами 2-2,5 см; закривається до 1-1,5 років.
|
|
Зуби |
закладка на 40-й день ембріонального життя; дитина народжується без зубів (є зачатки як молочних, так і постійних зубів); існують певні терміни прорізування зубів (таблиця 1): а) молочні – початок прорізування з 6-го міс. життя і до 2-го року життя - закінчення; кількість їх обчислюється по формулі: п-4, де п - вік дитини в місяцях (для дитини у віці 6-24 міс. життя); б) заміна на постійні - з 5-6- го року життя, закінчується в 11-12 років; кількість їх обчислюється по формулі: 4п - 20, де п - вік в роках для дітей старших 5 років; в) після пубертатного періоду - поява зубів "мудрості". |
Терміни прорізування молочних і постійних зубів
|
|
|
Різці середні |
Різцібічні |
Ікла |
Премоляри перші |
Премоляри другі |
Моляри перші |
Моляри другі |
Зуби мудрості |
|
Молочні |
нижні |
6-8 міс |
10-12міс |
18-20міс |
13-15 міс |
22-24 міс |
- |
- |
- |
|
зуби |
верхні |
8-9 міс |
9-11міс |
17-19міс |
12-14 міс |
21-23 міс |
- |
- |
- |
|
Постійні |
нижні |
5,5-8 років |
9-12,5 років |
9,5-15 років |
9-12,5 років |
9,5-15 років |
5-7,5 років |
10-14 років |
18-25 років |
|
зуби |
верхні |
6-10 років |
8,5-14 років |
9-14 років |
10-14 років |
9-14 років |
5-8 років |
10,5-14,5 років |
18-25 років |
Прорізування зубів — це фізіологічний акт. Але у деяких дітей, особливо з невротичними реакціями, можливо так зване важке прорізування зубів (dentitio dificilis), що супроводжується нездужанням, неспокоєм, безсонням, короткочасним підвищенням температури тіла, появою легких диспепсичних явищ.В період прорізування зубів може декілька знижуватися і загальна стійкість організму дитини до дії інфекцій.
|
Хребет |
в плода – дорсально вигнута дуга; у новонародженого - відсутні фізіологічні вигини, по мірі зростання і розвитку набуває s-подібну форму; а) 2-3 міс. життя - формування шийного лордозу; б) 6-7 міс. - грудного кифозу; в) 10-12 міс. - поперековий лордоз; г) звичних контурів набуває до 1,5-2 років; зростання в довжину нерівномірне, найінтенсивніше до статевої зрілості (до 15 років у дівчаток, до 18 років - у хлопчиків).
|
|
Грудна клітка |
у новонародженого і до 6 міс. життя: а) укорочена, має циліндичну або конусовидну форму; б) горизонтальне розташування ребер; в) широкі міжреберні проміжки; г) великий епігастральний кут; д) у місці з'єднання кісткової і хрящової частин ребра - невеликі потовщення (краще всього визначаються на V-VIII ребрах); до кінця 1-го року життя: а) подовжується; б) фізіологічне опущення ребер, їх косий напрям; в) вузькі міжреберні проміжки; г) зменшується епігастральній кут; остаточне формування до 12-13 років |