Трансмісійні оливи

Трансмісі́йна оли́ва — олива для механічних трансмісій, яку отримують найчастіше на основі екстрактів від селективного очищення залишкових нафтових олив з додаванням дистилятних олив і присадок (протизносних, протизадирних тощо), котрі переважно містять фосфор, хлор, сірку, дисульфід молібдену.

Трансмісійні оливи використовують для змащування закритих зубчастих передач (механічних редукторів) усіх видів, всіх типів передач (у тому числі гіпоїдних) автомобілів та іншої мобільної техніки, для змащування важко навантажених циліндричних, конічних і спірально-конічних передач.

У агрегатах трансмісій мастило є невід'ємним елементом конструкції. Здатність оливи виконувати і довгостроково зберігати свої функції визначається її експлуатаційними властивостями. Загальні вимоги до трансмісійних олив визначаються конструкційними особливостями, призначенням та умовами експлуатації агрегату трансмісії. Трансмісійні оливи працюють в режимах високих швидкостей ковзання, тисків і широкому діапазоні температур. Їх пускові властивості і тривала працездатність повинні забезпечуватися в інтервалі температур від −60 до +150 °С. Тому до трансмісійних олив ставлять досить жорсткі вимоги.

До основних функціональних завдань трансмісійних олив відносяться:

захист поверхонь тертя від зношування, заїдання, пітінгової корозії та інших пошкоджень;

зниження до мінімуму втрат енергії на тертя;

відведення тепла від поверхонь тертя;

зниження шуму й вібрації зубчастих коліс, зменшення ударних навантажень.

Для забезпечення надійної і тривалої роботи агрегатів трансмісій оливи для них повинні мати певні характеристики:

достатні протизадирні, протизносні та протипітінгові властивості;

високу антиокиснювальну стабільність;

добрі в'язкісно-температурні властивості;

не чинити корозійного впливу на деталі трансмісії;

мати хороші захисні властивості при контакті з водою;

мати достатню сумісність з гумовими защільниками;

мати хороші антипінні властивості;

мати високу фізичну стабільність в умовах тривалого зберігання.

Всі ці властивості трансмісійного масла можуть бути забезпечені шляхом введення до складу базового масла відповідних функціональних присадок: депресорної, протизадирної, протизношувальної, антиокислювальної, антикорозійної, антипінної тощо.

Трансмісійні оливи використовуються в переважній більшості механічних коробок передач, роздавальних коробках, проміжних і ведучих мостах, черв'ячних і рейкових передачах кермового механізму автомобіля. У ряді випадків трансмісійні оливи застосовуються нарівні з пластичними мастилами для забезпечення високого ресурсу роботи вузлів тертя: шарнірів рульових тяг, карданних передач, кульових опор. При цьому до герметичності цих вузлів ставляться підвищені вимоги.

При виборі оливи для вузлів трансмісії зазвичай орієнтуються на два критерії: питомі навантаження, що діють в механізмі, і швидкості відносного ковзання.

Залежно від цього підбирають трансмісійні оливи, що розрізняються в'язкістю і кількістю присадок, у першу чергу, протизадирних. Останні, як правило, містять сірчисті сполуки, що викликають у критичних режимах хімічні зміни (модифікацію) металу. Поверхневий шар матеріалу не виривається, утворюючи задираки, а перетворюється на тонку плівку, яка згодом стає продуктом зносу. Незважаючи на те, що метал при цьому хімічно «роз'їдається», загальний знос у важких умовах роботи виявляється меншим. Однак вибір трансмісійної оливи визначається не тільки рівнем її експлуатаційних властивостей, але і в'язкістю мастильного матеріалу за визначених кліматичних умов. У зоні помірних температур можна віддавати перевагу значенню в'язкості 90. Якщо раціональніше використовувати всесезонну оливу, то мова може йти про марки х індексами 75W-90, 80W-90 та 85W-90. Причому остання не зовсім підходить для суворої зими, олива класу 80W-90 є досить універсальною, а 75W-90 може використовуватись і при сильних морозах.