3. Лінійно-функціональна структура управління (лінійно-штабна).

Щоб зменшити вплив недоліків, властивих лінійному і функціональному типам на практиці використовують лінійно-штабну структуру управління (рис.7).

Директор

Директор змаркетингу

Фінансовий директор

Головний інденер

Виконавці

Виконавці

Виконавці

Виконавці

Виконавці

Виконавці

Рисунок 7 - Лінійно-штабна структура управління

Ця структура відрізняється від попередньої тим, що функціональні підрозділи позбавлені права віддачі розпоряджень не своїм безпосереднім виконавцям.

При цьому типі структури управління функціонування підрозділу існує як штаб при керівнику для вироблення рішень по певному напряму (відповідно до кваліфікації).

Самі ж рішення і вказівки приводяться в життя безпосередніми керівниками на принципах єдиноначальності.

2. АДАПТИВНІ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ (ОРГАНІЧНІ).

Це структури, які мають розмиті межі управління, невелика кількість рівнів управління, характеризується слабким або помірним використанням формальних правил і процедур, децентралізацію ухвалення рішень, амбітною відповідальністю, неформальними міжособовими відносинами.

До них відносять:

1. Проектно-цільова структура (проектна департаменталізація).

Застосовується при розробці організаційних проектів (модернізація виробництва, освоєння нового товару). Управління проектом припускає формування проектної команди, структури, визначення цілі проекту, організацію виконання робіт.

Керівник проекту повинен сформувати концепцію управління проектом, розподілити завдання між учасниками команди, визначити ресурси. По закінченню проекту структура розпадається, а працівники повертаються на свою постійну роботу.

2. Матрична структура.

Відображає два напрями управління – вертикальне і горизонтальне (рис.8).

Вертикальний напрям – управління структурними підрозділами по функціях.

Горизонтальний напрям – управління окремими проектами, програмами, товарами, регіонами, до реалізації яких привертають людей різних підрозділів організації.

В такій структурі існує розподіл прав менеджерів, які здійснюють управління підрозділами, і менеджерів, які управляють виконанням проекту.

Переваги даної структури управління:

- відносно рівні права працівників фірми у внутрішньофірмовій конкуренції за ресурси і кадри, через що активізується інноваційна діяльність;

- максимізується синергічний ефект завдяки багатофункціональному використанню ресурсів фірми;

- досягається висока оперативна гнучкість з погляду управління проектами залежно від потреб ринку;

- налагоджуються і розвиваються міжфункціональні зв'язки усередині фірми.

Керівництво підприємства

Виробництво

Маркетинг

Фінанси

МТО

Кадри

Проект А

Товар А

Проект Б

Товар Б

Проект В

Товар В

Рисунок 8 - Матрична структура управління

Недоліками такої структури управління є:

- складнощі в управлінні через подвійне підкорення функціональних працівників, порушення принципу єдиновладності;

- необхідність балансування між двома лініями поведінки, орієнтація на розвиток (проект) і на забезпечення стабільної поточної діяльності (функції);

- збільшення витрат на зміст функціональних служб.